Назва реферату
: Становище лісів України. Вплив людини на ліси
Розділ
: Екологія
Становище лісів України. Вплив людини на ліси
З усіх природних ресурсів, що становлять скарбницю нашої країни, ліс займає особливе місце. Це найдосконаліший, здатний до відтворення природний комплекс, який дає понад 20 тисяч видів цінної продукції.
Українська земля щедро обдарована природою. Майже 4500 видів вищих рослин вплелися в різнобарвний смарагдовий вінок флори України. Тут проліси Полісся і зелених Карпат, діброви Поділля і представники кримських субтропіків.
Ліс – це певний природний комплекс, в який входять крім представників рослинного світу, звірі, птахи, різні комахи, міріади мікроорганізмів.
Запас деревини лісів світу становить 484 мільярди кубічних метрів. На Землі відомо близько 200 тисяч видів вищих судинних рослин. Людина використовує лише їх соту частину. Особливу цінність для нас мають рідкісні рослини – живі пам’ятки природи. Таких унікальних рослин на України 187 видів.
Джерелом енергії для рослинних організмів є Сонце. Рослини не лише постачальники енергії та різних органічних сполук для всіх інших живих істот, а й утворювачі атмосферного кисню, без якого неможливе життя людини, тварин, багатьох мікроорганізмів та й самих рослин.
Ліси на території України розміщені нерівномірно. Так, на Поліссі площа їх становить 37%, у Лісостепу – 30,2%, Карпатах – 22,8%, Степу – 5,8% і Криму – 4,2% до загальної площі цих зон. Найвища лісистість у Карпатах – 40,2%. Гірські ліси відіграють важливі водоохоронні і водорегулювальні функції. Не менш важливу екологічну роль відіграють ліси в захисті грунтів від ерозії, особливо в гірських умовах, регулюванні клімату, створенні умов для оздоровлення і відпочинку людей.
У лісах України росте 200 деревних і чагарникових порід: сосна, дуб, ялина, смерека, бук, граб, ясень, береза, вільха, осика, верба тощо. На Україні переважають насадження з листяних порід – 55% площі. У них росте 21,4% дубових лісів країни. Букові ліси становлять 19%, насадження ясеня – 12%.
За породним складом у лісах Івано-Франківської області переважають хвойні лісоутворювачі ялина європейська (52%) та ялиця біла (5%), із листяних лісоутворювальних порід найбільша частка припадає на бук лісовий (21%) і дуб звичайний (11%).
Найстарші ліси в Закарпатській області. Середній вік їх – 63 роки. У зоні Карпат молоді насадження досягають 42%, а решта – 58%. На Україні більша половина насаджень – молоді. Вони складають 56%.
Перша і друга світові війни заподіяли лісами України величезної втрати. За даними Всеукраїнського управління лісами, у 1923 році площі вирубок становили 669 тисяч гектарів, а посадок молодняка, потолочених худобою – 123 тисяч гектарів.
Рослинний тваринний світ України змінився докорінно. Площі лісів ще з XVI ст. весь час скорочувалися.
До 60-х років ліси Івано-Франківщини справді надмірно вирубували. Але це явище давно минуле. Така доля спіткала ліси і в інших областях України. Тоді були інакші проблеми, інакша політика. Завдання лісівників нині полягає у забезпеченні екологічно збалансованого лісовирощування і лісокористування.
У зв'язку з прийняттям Закону України “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону” починаючи з 2001 року і впродовж десяти років у ялицевих і букових лісах на стрімких схилах не проводитимуть суцільні рубки головного користування, а лишень вибіркові та поступові. Закон також вимагає здійснювати заготівлю та вивезення деревини в гірських лісах починаючи з 2005 року тільки з використанням колісних тракторів, коней, системи вузькоколійок та оптимізацією мережі лісових доріг.
Ліс завжди відіграє велику роль у житті людини. Нині неможливо назвати галузь господарства, де б не використовувалась основна продукція лісу деревина.
У переліку сировини, необхідної для людини на сучасному етапі, деревина поступається лише продуктами харчування та кам’яному вугіллю. Людство виробляє з деревини до 20-ти тисяч різних виробів. її використовують деревообробні, фанерні, меблеві та інші підприємства при будівництві жител, для виготовлення шпал, сірників тощо.
Уваги заслуговує також і використання виходів лісового господарства, лісозаготівель і переробних підприємств для паливно-енергетичних цілей.
Лісонасадження мають винятково велике санітарно-гігієнічне значення, що виявляється в поглинанні вуглекислоти і збагаченні повітряного басейну киснем у збиранні пилу і кіптяви, приглушенні шумів, виділенні фітонцидів (захисники рослин), отруйних газів, аерозолів, сажі, попелу тощо).
Лісове повітря багате на озон. Воно наповнене ароматами, тут є фітонциди та іони, корисні для людини і згубні для шкідливих мікробів.
Треба користуватись природними багатствами так, щоб не тільки запобігти їх знищенню або збідненню, а й не призводити до негативного впливу на життєдіяльність людини, її взаємозв’язок з навколишнім середовищем.
|
