| Реферат на тему:
Методи і засоби навчання
1. Поняття про методи навчання і їх класифікації.
2. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
3. Засоби навчанняю
4. Вибір оптимального поєднання методів і засобів навчання.
1. Методом навчання
називають спосіб впорядкованої взаємозв’язаної діяльності викладачів і учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.
Прийом навчання
- це деталь методу, тобто часткове поняття по відношенню до загального поняття “методу”
Різні підходи до класифікації методів:
а) за джерелами передачі і характером сприйняття інформації: словесні, наочні і практичні (С.П.Петровський, Е.Я.Галант);
б) у залежності від основних дидактичних завдань, які вирішуються на конкретному етапі навчання: методи оволодіння знаннями, формування умінь і навичок, застосування одержаних знань, творчої діяльності, закріплення, перевірки знань, умінь і навичок (М.О.Данилов, Б.П.Єсипов);
в) у відповідності з характером пізнавальної діяльності учнів по засвоєнню змісту освіти виділяють такі методи, як пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові, дослідницькі (М.М.Скатін, І.Я.Лернер).
При цілісному відході виділяють три групи методів нявчання:
а) організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності;
б) стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності;
в) контролю і самоконтролю навчально пізнавальної діяльності.
2.
Методи організації навчально-пінавальної діяльності - це сукупність методів, які спеціально спрямовані на передачу і засвоєння учнями умінь, знань і навичок. До них належить словесні методи навчання:
Розповідь
– послідовне розкриття змісту нового матеріалу. Вимоги до розповіді: логічна послідовність, чіткість і доказовість, достовірність змісту, образність і емоційність, мова вчителя (чітка, доступна правильна).
Пояснення
- словесне тлумачення понять, явищ, принципів дій приладів, наочних посібників, слів, термінів і т. д.
Лекція
- усний виклад навчального матеріалу, великого за обсягом, складного за логічною побудовою.
Бесіда
- питально-відповідальний метод навчання.
Дискусія, диспут
. Ці методи навчання близькі до бесіди. Диспут - це суперечка на наукову або суспільну тему. Дискусія - суперечка, обговорення будь-якого питання.
Метод драматизації
, який знаходить широке застосування переважно під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу, дозволяє успішно розвивати творчі здібності, уяву , активність і самовідданість учнів.
Наочні методи спостереження:
ілюстрування, демонстрування і самостійне спостереження.
Метод ілюстрування
передбачає ілюстрування статистичної наочності, плакатів, карт, картен, написів на дошці.
Метод демонстрування
передбачає демонстрування приладів, дослідів, технічних установок, різних препаратів.
При використанні цих методів неохідно: забезпечити всебічний огляд об’єкта, чітко виділити головне, детально продумати пояснення; залучити самих учнів до знаходження потрібної інформації.
Метод самостійного спостереження:
інструктаж вчителя; вивчення або повторення раніше вивченого; спостереження; висновки учнів; висновки вчителя і оцінка виконаної роботи.
Індуктивний метод навчання
: викладаються спочатку факти, демонструються досліди, наочні посібники, організується виконання вправ, поступово підводять учнів до узагальнень, визначення понять, формулюваннязаконів і т. д.
Дедуктивний метод навчання
: спочатку повідомляють загальне положення, формулу, закон, а потім поступово починають виводити часткові випадки, більш конкретні завдання.
При використанні цих двох методів навчання застосовуються словесні, наочні і практичні методи навчання.
Репродуктивні методи навчання
передбачають активне сприймання і запам’ятовування навчального матеріалу, який повідомляється вчителем та іншими джерелами інформації. При цьому використовуються розглянуті раніше словесні, наочні і практичні методи навчання.
Проблемно- пошукові методи навчання
передбачають підвищену активність учнів у процесі навчання
. Тут також використовується методи словесні наочні й практичні.
3.
Засоли навчання у навчальному процесі: слово вчителя
- для передачі знань, слово і дія для формування умінь і навичок.; викладаючи ноувий матеріал, учитель спонукає думати учнів над ним, погоджуватись чи непогоджуватись з думками вчителя, звертатися до нього з петаннями і одержати відповідь; підручник
служить учню для відновлення у пам’яті, повторення і закріплення знань, одержаних на уроці, виконання домашнього завдання, повторення пройденого матеріалу; одні засоби навчання заміняють учителя як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої і ін.); другі - конкретьизують, уточнюють, поглиблюють відомості , які повідомляє вчитель (картини, карти, таблиці і інший наочний матеріал ); треті - виступають у ролі прямих об’єктів вивчення, дослідження ( машини, прилади, хімічні речовини, предметиживої природи ); четверті - в ролі “посередників” між школярем і природою або виробництвом у тих випадках, коли безпосереднє вивчення останніх неможливе або утруднене (препарати, моделі, колекції, гербарії і ін. ); п’яті - використовують переважно для озброєння учнів уміннями та навичками - навчальними і виробничими ( прилади, інструменти, ін.); шості - символічні (знакові) засоби (історичні і географічні карти, графіки, діграми ).
Технічні засоби навчання
включають: дидактичну техніку (кінопроектори, діапроектори, телевізори, і т. д.). аудіовізуальні засоби: екранні посібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали для епіпроекції), окремі посібники динамічної проекції (кикінфільми, кінофрагменти, кінокільцівки), фонопосібники ( грамзаписи, і магнітофонні записи), відеозаписи, радіо – і телевізійні передачі.
4.
Оптимальний вибір методів і засобів навчання передбачає врахування: а) мети і завдань уроку; б) обсягу і складності навчального матеріалу; в) мотивації навчання. Інтересів і активності учнів; г) рівня підготовленості учнів і їх працездатності; д) віку учнів; е) сформованості навчальних умінь і навичок; є) навчальної тренованості, витривалості; ж) часу навчання ( осінь, зима, літо, весна, до обіду, після обіду); з) матеріально – технічної бази; й) застосування методів і засобів на попередньому уроці; і) типу і структури уроку; к) взаємин між вчителем і учнями; л) рівня підготовки вчителя.
Рівні прийняття рішення про вибір методів навчання: а) стереотипний підхід; б) рішення типу проб і помилок; в) оптимізоване рішення.
Формування в учителя уміння педагогічної техніки (виразність мови, володіння голосом, жестом, мімікою та інше.
Література
1.
Дидактика современной школы
. - К.,1987.
2.
Коротяэв Б.
І. Метода навчально-пізнавальної діяльності учнів, - К., 1991.
3.
Онищук В.О. Структура і методика уроку в школі. - К., 1973.
|
