|
У практиці хірурга зустрічаються хворі з численними, поєднаними і комбінованими пошкодженнями.
Травми окремих систем і органів діляться на ізольовані (монотравма) і політравми. Ізольованою називається травма одного органа (травма черепа, розрив печінки, сечового міхура та ін.). Термін "політравма" є збірним, він включає такі види пошкоджень: численні, поєднані і комбіновані.
До численних механічних травм належить пошкодження двох та більше внутрішніх органів у одній порожнині (наприклад, пошкодження печінки й кишки).
Поєднаними називають пошкодження внутрішніх органів у двох або більше порожнинах чи пошкодження внутрішніх органів і опорно-рухового апарату (стиснення грудної клітки і пере
лом стегнової кістки; пошкодження селезінки й забиття грудної клітки; че-репномозкова травма і пошкодження кісток таза).
Комбінованими називають такі пошкодження, які зумовлені різними травмівними агентами: механічними, термічними, радіаційними (перелом плечової кістки і опік плеча, закрита черепномозкова травма і радіаційне опромінення тощо).
З точки зору клініки, діагностики та лікування політравма має свої особливості.
По-перше, при політравмі спостерігається так званий синдром обтяження (кровотеча, яка супроводжує травматичний шок, погіршує перебіг ураження і прогноз при ньому).
По-друге, через поєднання іноді стає несумісною терапія (наприклад, перелом плечової кістки у поєднанні з підозрою на закриту травму живота з розривом внутрішніх органів не дає можливості застосувати наркотичні і аналгезуючі засоби).
По-третє, збільшується імовірність виникнення таких тяжких ускладнень, як кровотеча, шок, токсемія, ниркова недостатність, тромбоемболія та ін.
По-четверте, у разі деяких видів політравми стирається клінічна картина однієї з видів травм (наприклад, за поєднання черепномозкової травми із закритою травмою органів живота стирається клінічна картина останньої). Це призводить до діагностичних помилок.
Причиною політравми є звичайно великі катастрофи (автомобільні, залізничні), падіння з висоти.
Лікування хворих з політравмою складне. У ньому повинні брати участь різні фахівці, зокрема реаніматолог, хірург, травматолог, терапевт і ін. Лікування має бути комплексним і патогенетичним. Виділяють такі пріоритетні лікувальні заходи у разі політравми.
Перший. Ліквідувати будь-яку безпосередню загрозу для життя:
а) забезпечити вільний прохід повітря;
б) підтримувати на належному рівні вентиляцію (ліквідувати напружений пневмоторакс , закриті і відкриті рани грудної клітки; допоміжна вентиляція);
в) підтримувати кровообіг (зупинити кровотечу; усунути тампонаду серця;
контролювати стан хворого й лікувати шок);
г) припинити зростання внутрішньочерепного тиску.
Другий. Ліквідувати умови, які згодом загрожуватимуть життю або безпосередньо порушують функції:
а) очистити мозкові рани;
б) ліквідувати кишково-шлункові перфорації;
в) дослідити рани живота й грудної клітки;
г) усунути тиск на спинний мозок;
д) усунути ушкодження судин;
е) зіставити, очистити й іммобілізувати складні переломи.
Третій. Ліквідувати стани, які не
загрожують життю або безпосередньо
функції:
а) зменшити ступінь зміщення кісткових уламків;
б) зіставити закриті переломи;
в) очистити рани м'яких тканин;
г) нормалізувати порушення периферичних нервів.
|
