Реферат на тему:
Захворювання щитовидної залози
Щитовидна залоза
– важливий ендокринний орган, джерело потрібних для людського організму йодомістких гормонів. Виробляються ці гормони з такою швидкістю і в такій кількості, які забезпечують організму здоров’я. Для нормальної роботи щитовидної залози потрібен йод, так як він приймає участь в утворенні гормонів залози. При нестачі йоду в їжі, воді, зовнішньому середовищі, а також при підвищеному поступленні його в організм функція щитовидної залози порушується і виникає захворювання, яке називається зоб. До згаданих причин, що сприяють виникненню зобу, додається одноманітне харчування з дефіцитом білку і вітамінів та нестача одних і надлишок інших мікроелементів. Не можна забувати про те, що додаткові умови для розвитку захворювань щитовидної залози склалися під впливом іонізуючої радіації, що пригнічує функцію щитовидної залози, після вибуху на Чорнобильській АЕС.
У нашій місцевості, яка, на жаль, належить до регіонів, де кількість йоду в грунті і воді дійсно значно менша від потреби, зоб супроводжується як зниженням функції щитовидної залози, так і її підвищенням. Одним з серйозних і частих ускладнень, які виникають на фоні зобної ендемії, є гіпотеріоз, який найчастіше зустрічається в жінок. Хворих турбує млявість, сонливість, мерзлякуватість, осиплість голосу, запори. При вираженій формі захворювання відбуваються характерні зміни зовнішнього вигляду: обличчя набрякле, жовтувато-бліде, з дуже бідною мімікою, очні щілини вузькі, на язиці – відбитки зубів. Волосся стає ламким, сухим, посилено випадає. Шкіра потовщується, на ній при натисканні не залишається ямок; мова стає не зрозумілою і повільною. У більшості хворих відмічається рідкий пульс, схильність до простудних захворювань, які пробігають без температури. Нерідко розвивається анемія, в жінок порушується менструальний цикл, що може стати причиною безпліддя.
Для лікування гіпотеріозу використовуються препарати гормонів щитовидної залози, приймати які хворим доводиться на протязі багатьох років. При припинені лікування всі ознаки хвороби повертаються.
Несвоєчасне звернення хворих до лікаря або невиправданий, часто за порадою знайомих, прийом ліків можуть привести до важких ускладнень, упоратися з якими буде набагато складніше.
Ендемічний зоб
– захворювання, яке характеризується збільшенням щитовидної залози, частіше без порушення її функції і виникає в певних місцевостях.
Ендемічним зобом хворіють частіше в Україні в західних областях. Розвиток хвороби спричинюється нестачею йоду. Добова потреба організму становить 200-220 мкг, а в ендемічних районах організм отримує лише до 50 мкг йоду на добу. Також сприяє захворюванню неповноцінне харчування, інтоксикація, недостатнє надходження в організм цинку, кобальту, міді, брому, тобто, порушення обміну мікроелементів, не виключена роль спадковості.
Клініка
– збільшення щитовидної залози. У міру її збільшення і внаслідок механічного здавлення навколишніх тканин (трахеї, гортані, шийних нервів, вен стравоходу) з’являються диспепсичні явища: неприємні відчуття в ділянці серця, пульсуючий головний біль, порушується ковтання.
У 70-80% випадків не спостерігається порушення функції щитовидної залози, в інших випадках може розвиватися гіпофункція.
Гіпотиреоїдний зоб у дітей призводить до розвитку ендемічного кретинізму зі змінами інтелекту, затримкою росту, глухонімотою, лінивістю, статевим недорозвитком.
Лікування
– призначення мікродоз йоду до повної нормалізації розмірів щитовидної залози, а в більше тяжких випадках – призначення тиреоїдину (0,1-0,2 г) на добу у комплексі з полівітамінами. При великих розмірах щитовидної залози і здавлення навколишніх тканин удаються до хірургічного втручання.
Профілактика
– йодування солі, повноцінне харчування.
|
