Дипломная работа: Європейський банк реконструкції та розвитку як міждержавна фінансова організація

Європейський банк реконструкції та розвитку як міждержавна фінансова організація

Вступ

Європейський банк реконструкції та розвитку – це унікальна в багатьох аспектах міжнародна кредитно-фінансова організація, яка веде до зближення в економічному та політичному плані Західної та Східної Європи. Існування і діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку яскраво відображає характер регіональної європейської інтеграції. Створення ж нового фінансового інституту було необхідне не тільки для надання фінансової допомоги країнам Центральної та Східної Європи, але й для зміцнення інтеграційних процесів на континенті. Створення ЄБРР, на думку його засновників, повинно було стати підґрунтям єдиної європейської структури, яка надалі мусить призвести до створення конфедерації. Ось чому так необхідно розглядати насамперед передумови виникнення та процес створення ЄБРР.

1. Передумови виникнення, процес створення, внутрішньо-організаційний механізм та структура ЄБРР

Наприкінці 80х років світове суспільство все більше переконувалось в необхідності створення та розширення таких міждержавних установ як ЄБРР, МВФ,ЄІБ і т.д. Це було викликано неможливістю багатьох держав самотужки долати кризи інфляції, безробіття, безладдя в країні, що було викликано політичною ситуацією, модернізацією усіх сфер життя. Треба зазначити, що така ситуація була практично в усіх пострадянських країнах, тому перехід на новий європейський рівень життя до цього часу дається дуже важко. Створення Європейського банку реконструкції та розвитку значною мірою полегшило таке складне завдання країнам СНД і до сих пір є чи не найпершим кредитором та інвестором, що вкладає значні кошти в розвиток економіки та інших сфер життя.

Європейський банк реконструкції і розвитку є міжнародною організацією і був створений згідно з підписаною 29 травня 1990 року в Парижі Угодою для сприяння реформ в країнах Центральної та Східної Європи в зв’язку з переходом країн цього регіону до орієнтованої на ринок економіки. Засновниками банку є 40 країн – усі країни Європи (окрім Албанії), США, Канада, Мексика, Марокко, Єгипет, Ізраїль, Японія, Нова Зеландія, Австралія, Південна Корея та дві міжнародні організації – Європейський економічний союз і Європейський інвестиційний банк, а також ряд країн Східної Європи. В заснуванні банку брав також участь колишній СРСР.

Членами ЄБРР окрім європейських країн можуть бути усі члени Міжнародного валютного фонду. Угода про створення ЄБРР була швидко підготовлена. Ця подія є результатом декількох нарад експертів з підготовки тексту Угоди і трьох зустрічей представників країн-членів в Парижі 15-16 січня, 8-11 березня та 9 квітня 1991 р., а також особистої участі майбутнього президента ЄБРР Жака Атталі. На сьогодні ЄБРР фінансує проекти тільки в таких країнах: Азербайджан, Киргизька Республіка, Словенія, Албанія, Латвія, Таджикистан, Арменія, Литва, Туркменістан, Бєларусь, Молдова, Узбекистан, Болгарія, Монголія, Україна, Боснія и Герцеговина, Польща, Хорватія, БЮР Македонія, Росія, Чорногорія, Угорщина, Румунія, Естонія, Грузія, Сербія, Казахстан, Словакія.

Така оперативність при створенні міжнародного фінансового інституту пояснюється тим, що соціальні і економічні перетворення, які відбулися у 80-х роках в країнах Центральної та Східної Європи, призвели до економічної і політичної перебудови, а також до зниження виробництва і зовнішньої торгівлі, розладу фінансової сфери, погіршенню рівня життя, соціальним та національним конфліктам в регіоні. Це перетворило країни Центральної та Східної Європи (разом з колишнім СРСР) в небезпечних сусідів, які не тільки не відповідали процесу європейської інтеграції, але й могли його ускладнити і затримати. При створенні тексту Угоди і деяких принципів діяльності ЄБРР використовувався досвід практичної роботи провідних міжнародних фінансових інститутів, наприклад МВФ, а також регіональних банків розвитку.

Офіційно вважається, що ЄБРР було створено 15 квітня 1991 р. в Лондоні. Ця дата є саме датою, коли ЄБРР розпочав свої операції.

Створення ЄБРР було необхідне не тільки для надання фінансової допомоги країнам Центральної та Східної Європи, але й для зміцнення інтеграційних процесів на континенті. Створення ЄБРР, на думку його засновників, повинно було стати підґрунтям єдиної європейської структури, яка надалі мусить призвести до створення конфедерації. Необхідно було інтегрувати співробітництво з країнами Заходу в межах спільного економічного простору за допомогою адміністративних, фінансових, і культурних інфраструктур.

Географічне розташування усіх європейських країн поставило спільні регіональні завдання боротьби з забрудненням навколишнього середовища (наприклад, з забрудненням Балтійського моря чи Дунаю), створення загальноєвропейських систем енергетики і телекомунікації. Вирішення цих проблем потребувало фінансування від єдиного великого міжнародного центру, яким і повинен був стати Європейський банк реконструкції і розвитку.

Заснування такого фінансового інституту як Європейський банк реконструкції та розвитку вимагало певної організаційної структури. Це пов’язано насамперед з членством в європейському банку та управлінням. Кожна з країн повинна мати свою долю участі в капіталі та свій процент голосів. При чіткому розмежуванні задач та повноважень, управління таким капіталом значно спрощується.

Членство та голосування відбувається у відповідності до статті 3 Статуту ЄБРР, де вказано, що членство в Банку відкрито для двох категорій країн: для європейських країн та для неєвропейських країн, що є членами МВФ, а також для таких організацій, як Європейське економічне співтовариство (ЄЕС) та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) –це пов’язано з головним принципом ЄБРР – прозорість та відкритість. Членами ЄБРР є 62 країни (включаючи всі колишні радянські республіки), а також ЄЕС та ЄІБ. Два члени ЄБРР – не держави, а міжнародні організації, а саме ЄЕС та ЄІБ. Членство міжнародної організації не дозволено в жодній з МКФО. Проте членство організацій в ЄБРР не має на увазі створення прецеденту ні для того, щоб інші організації чи банки могли стати членами Банку, ні для того, щоб ці організації стали членами інших організацій або інших банків.

Особливістю ЄБРР є вдала спроба зберегти вплив європейських країн в регіональній організації за допомогою розподілу акцій таким чином, що при голосуванні країни-члени ЄС разом з ЄЕС та ЄІБ зберігають більшість у 51%, що закріплене в пункті 2 статті 5 Статуту ЄБРР. Це прагнення пояснюється передусім бажанням не допустити, щоб США зайняли провідне місце в регіональному банку розвитку в Європі, як це сталося практично у всіх МКФО. При вступі, країни ЄС разом з ЄЕС та ЄІБ мали 51% акцій, США – 10%, Японія, ФРГ, Великобританія, Франція, Італія – по 8,5%. Сьогодні Німеччина має 10% акцій у зв’язку з відповідним перерахунком квот після об’єднання з НДР, яка спочатку була самостійним членом.

На частку СРСР припадало 6% акцій. Після підписання в грудні 1991 року в Алма-Аті документу, що означав припинення існування СРСР та створення дванадцяти незалежних держав, з’явилось питання про розділ квоти СРСР в Банку. Колишні радянські республіки претендували на свою частку в 6% статутного капіталу, а також на частину вже внесеного в акціонерний капітал ЄБРР внеску. Це питання було розв’язане колишніми республіками СРСР та керівництвом ЄБРР таким чином: Росія отримала 4% статутного капіталу, країни СНД – останні 2%, в тому числі Україна – 0,8%, держави Прибалтики – по 0,1% з нерозподілених акцій. Квота Росії в капіталі ЄБРР складає 40 тис. акцій, що дозволило Російській Федерації призначити свого директора в Раду директорів ЄБРР.

При голосуванні число голосів розподіляється у відповідності до кількості акцій країни-члена в акціонерному капіталі Банку, на які вона підписалась. ЄБРР використовує систему “зваженого голосування”, яка прийнята у всіх МКФО. Відмінною рисою системи “зваженого голосування”, яка використовується в ЄБРР, є те, що засновники ЄБРР відмовились від практики базисних голосів, характерної для інших МКФО.

Рішення в ЄБРР приймаються простою більшістю голосів. Передбачені також випадки, коли рішення приймаються кваліфікованою більшістю.

У Статуті ЄБРР закладено, що країни ЄС разом з ЄЕС та ЄІБ мають в Банку більшість голосів. Країна-член має в розпорядженні тільки голоси у відповідності до сплачених акцій. Це положення Статуту ЄБРР є унікальним.[6]

Структура управління аналогічна структурі інших МКФО. Керівними та постійними органами ЄБРР є:

1) Рада керуючих;

2) Рада директорів, або Директорат (складається з 23 членів);

3) Президент, віце-президенти;

4) Консультаційна рада з питань навколишнього середовища (складається з 17 провідних спеціалістів).

Рада керуючих, в якій кожний член ЄБРР представлений одним керуючим та одним його заступником, є найвищим органом, який визначає основні напрямки діяльності Банку. Збори проводяться один раз на рік, додаткові збори можуть скликатися Радою керуючих або Директоратом. Дві третини керуючих складають кворум на будь-якому засіданні Ради, за умови, що така більшість представляє не менше 2/3 від загальної кількості голосів, на які мають право члени ЄБРР. Рада керуючих може повністю або частково делегувати свої повноваження Директорату, за винятком прийому та визначення умов прийому нових членів, зміни розміру статутного капіталу, припинення членства, обрання директорів та президента, визначення оплати праці директорів та заступників директорів, затвердження загального балансу, внесення змін в Угоду та припинення операцій Банку, надання повноважень на підписання генеральних угод про співробітництво з іншими міжнародними організаціями та ін. При цьому Рада керуючих зберігає всю повноту влади щодо всіх задач, виконання яких доручено Директорату. Кількість голосів, який має у розпорядженні кожний член, дорівнює кількості його підписаних акцій в акціонерному капіталі Банку.

Рада директорів ЄБРР – головний виконавчий орган, в компетенції якого знаходяться поточні питання діяльності Банку. Рада директорів здійснює також діяльність у відповідності до повноважень, делегованих йому Радою керуючих: підготовлює роботу Ради керуючих; в межах вказівок Ради керуючих – визначає політику та характер рішень щодо надання кредитів, гарантій, інвестицій в капітал, технічної допомоги, представляє звіт за фінансовий рік; затверджує бюджет ЄБРР та ін. Рада директорів ЄБРР складається з 23 чоловік, що відображає груповий склад країн-членів Банку. Рада директорів обирається за такою схемою :

· 11 членів представляють Бельгію, Грецію, Данію, Ірландію, Іспанію, Італію, Люксембург, Нідерланди, Португалію, Великобританію, ФРН, Францію, ЄЕС та ЄІБ;

· 4 члени представляють країни Центральної та Східної Європи;

· 4 члени представляють інші європейські країни;

· 4 члени представляють неєвропейські країни.

Склад Ради директорів ЄБРР є унікальним та відображає характер регіональної європейської організації. Директора в ЄБРР переобираються кожні три роки. Число голосів кожної країни-члена дорівнює числу акцій, на які вона підписалась. Для прийняття більшої частини рішень в керівних органах ЄБРР необхідна проста більшість голосів, за умови, що вона складає не менше 2/3 від загальної кількості голосів, на яку мають право члени.

Президент (чотирьохрічний мандат, можливе переобрання) керує поточними справами згідно з вказівками Директорату. Він головує на засіданнях Ради директорів та може брати участь у зборах Ради керуючих. Він є повноважним представником Банку. Очолюючи штатний персонал Банку, президент, згідно з встановленими Директоратом правилами, відповідає за організацію роботи ЄБРР, а також за прийом та звільнення штатних співробітників. Президент ЄБРР користується більшими повноваженнями в порівнянні з президентами інших МКФО, оскільки він очолює весь персонал Банку. Президент ЄБРР не бере участі в голосуванні, але в тих випадках, коли голоси розділюються порівну, він має право вирішального голосу. Існуюче нефіксоване правило визначає президентом ЄБРР європейця. Першим президентом ЄБРР був Жак Атталі.

Віце-президенти назначаються за рекомендацією президента Радою директорів, яка визначає термін перебування на цій посаді, а також повноваження та функції. За відсутності президента або у випадку його нездатності виконувати свої повноваження віце-президент має в розпорядженні повноваження та виконує функції президента Банку. Віце-президент може брати участь у засіданнях Ради директорів без права голосу, за винятком випадків, коли, замінюючи президента, він має право вирішального голосу. На сьогодні першим віце-президентом ЄБРР є Чарльз Франк.

В структуру ЄБРР входять дев’ять департаментів (банківських операцій, фінансовий, оцінки проектів, відділ головного економіста та ін.). Департамент банківських операцій має три відділи: груп з країн, груп з галузей, груп з підтримки операцій. Кожний відділ складається з груп, до складу яких входять спеціалісти з приватного та державного секторів країн-членів Банку. Консультаційна рада з питань навколишнього середовища складається з експертів-екологів з Центральної та Східної Європи та з країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також з консультантів з питань політики та стратегії, що стосуються “екологічного мандату” Банку.

Формування кадрового складу є важливим аспектом діяльності всього ЄБРР. Від того, які фахівці та спеціалісти працюють в банку, залежить і сам процес діяльності та допомоги країнам. Дуже важливо, щоб кожний проект, кожне питання було добре проаналізовано, вчасно розглянуто та проінвестовано. Але при цьому, ЄБРР не забуває про головний принцип - прозорості, тому наголошує на те, що працювати в баку реконструкції та розвитку може кожен, хто має освіту юриста, фінансиста, економіста і т.д., а також добре якщо є досвід роботи в іншому банку. При бажанні можна пройти курс навчання в ЄБРР, треба подати заявку, що заповнюється на офіційному сайті банку.

Розробивши конкретні концепції формування, навчання і переміщення кадрів, ЄБРР став звертати більш пильну увагу на питання розвитку потенціалу свого кадрового складу. Усі співробітники керівного рівня зобов'язані пройти навчальний курс із питань керування виробничим процесом. Крім того, ЄБРР упритул займається пошуками більш раціонального співвідношення між робочим і вільним часом своїх співробітників, затвердивши для цього відповідні нормативи, що передбачають більш гнучку організацію праці і дозволяють співробітникам маневрувати своїм робочим часом, а також працювати вдома. Укріплений також і порядок подачі скарг і апеляцій, що забезпечує право співробітників вимагати перегляду їхніх рішень, що торкаються, адміністрації. Наймання кадрів побудоване з урахуванням забезпечення різноманітного і багатонаціонального складу співробітників організації.

1.1 Основні цілі та функції діяльності ЄБРР

Цілі та функції ЄБРР витікають з мети створення самого банку, якою насамперед є створення безтіньової ринкової економіки, прозорого управління та сприяння екологічному розвиткові без негативних наслідків у довгостроковій перспективі. Політична спрямованість діяльності ЄБРР виділяє цей Банк серед інших міжнародних кредитно-фінансових інститутів але окрім того, велику роль відіграють й екологічні питання. ЄБРР є певною мірою банком-гібридом, оскільки поєднує в собі функції банку розвитку, який надає середньо - і довгострокові кредити та банківські гарантії, і інвестора, оскільки дедалі більшу частку своїх операцій проводить у формі інвестицій у акціонерний капітал. Головними фінансовими інструментами ЄБРР є кредити (82%) та інвестиції в акціонерний капітал (20%), питома вага банківських гарантій невисока (лише 2%).

Але не тільки в цій “гібридності” полягають відмінності ЄБРР від бреттон-вудських інститутів (МВФ, Світовий банк тощо). Особливі риси ЄБРР можна схарактеризувати таким чином:

· Банк робить сильний акцент на умовах, що супроводжують проекти: при наданні фінансування ЄБРР наголошує на виконанні клієнтом цілої низки структурних та інституційних умов з метою поліпшення інвестиційного клімату, прискорення структурних змін, оптимізації корпоративного управління тощо;

· ЄБРР – єдина міжнародна фінансова інституція, яка фінансує на комерційних принципах (тобто на засадах самоокупності) як проекти розвитку, так і приватний сектор, не надаючи при цьому ніяких “м’яких” кредитів або цінових субсидій;

· На відміну від комерційних банків ЄБРР здатний брати на себе політичні ризики (завдяки тому, що країни операцій є водночас акціонерами), ризик конвертованості валют (унаслідок статусу преференційного кредитора борг ЄБРР не підлягає реструктуризації), різноманітні комерційні ризики (завдяки регіональній спеціалізації та унікальному досвідові), а також перед проектні ризики при розробці великих проектів у державному секторі (завдяки фондам технічної допомоги, які надаються акціонерами).

При розробці тексту Угоди про заснування ЄБРР та визначенні принципів його діяльності був використаний досвід вже існуючих провідних МКФО та їх статутні документи. Деякі положення та принципи у статутних документах ЄБРР були сформульовані вперше. Організатори та засновники ЄБРР не хотіли, щоб новий банк став ще одним банком розвитку, який фінансував би традиційні проекти та програми розвитку.

Текст Угоди про заснування ЄБРР дає повне уявлення про цілі та задачі діяльності цього банка, регламентує його діяльність. У відповідності до статті 1 глави 1 Угоди про ЄБРР, ціль Банка – сприяння переходу до відкритої економіки, орієнтованої на ринок, а також розвитку приватної та підприємницької ініціативи в країнах Центральної та Східної Європи, що визнають принципи багатопартійної демократії, плюралізму та ринкової економіки та втілюють їх у життя.

Функціями ЄБРР є:

1) Сприяння через приватних та інших зацікавлених інвесторів налагодженню, вдосконаленню та розширенню продуктивної, конкурентоздатної та приватнопідприємницької діяльності, зокрема, малим та середнім підприємствам;

2) Залучення внутрішнього та іноземного капіталу, а також керівного досвіду для досягнення цілей Банку;

3) Сприяння продуктивним інвестиціям, включаючи інвестиції у сферу послуг та фінансів та у відповідну інфраструктуру, коли це є необхідним для підтримки приватної та підприємницької ініціативи, сприяючи тим самим створенню конкурентного клімату та підвищенню продуктивності праці, рівня життя, а також покращенню умов праці;

4) Надання технічної допомоги в підготовці, фінансуванні та впровадженні відповідних проектів, як окремих, так і в межах спеціальних інвестиційних програм;

5) Стимулювання та заохочення розвитку ринків капіталу;

6) Підтримка обґрунтованих та економічно життєдіяльних проектів, в яких бере участь понад одного члена-одержувача;

7) Сприяння у своїй діяльності екологічно здоровому та стійкому розвитку.

Всі функції ЄБРР спрямовані на розв’язання подвійної задачі: сприяння переходу до демократії та ринкової економіки та заохочення підприємницької діяльності в країнах ЦСЄ, в тому числі в країнах СНД та Прибалтики. Сучасні цілі та функції ЄБРР та інших МКФО, по суті, багато в чому схожі: надання позик, консультаційна допомога, здійснення інвестування в країни-члени, гарантування кредитів, підвищення рівня життя. Регіональні банки розвитку, включаючи ЄБРР, націлені на розвиток економік країн-членів регіону. Масштаби діяльності універсальних та регіональних інститутів розвитку є різними [2].

Суттєвою відмінністю ЄБРР від інших регіональних банків розвитку є те, що Європейський банк реконструкції та розвитку призначений для сприяння переходу від командно-адміністративної системи управління економікою постсоціалістичних країн до відкритої, орієнтованої на ринок моделі. Найбільш важливою та історично новою задачею Банку стало сприяння у створенні нових економічних умов в країнах в період зміни політичної системи. При цьому вважається необхідним не допустити виникнення нестерпних соціальних умов, які б могли привести до розпаду суспільства в цих країнах та поставити під загрозу безпеку їх сусідів. Інші задачі стосуються сфери бізнесу (заохочення інвестицій, вдосконалення комерційної практики, приватизація та структурна перебудова), інфраструктури та екології (вдосконалення політики та прямі інвестиції для відновлення навколишнього середовища).

Останні задачі внесені до Статуту ЄБРР з урахуванням досвіду МКФО, причому якщо частина з них (інвестиції, структурні перетворення, технічна допомога, модернізація інфраструктури) знаходить своє відображення в статутах організацій, то в статутних документах МКФО, створених до ЄБРР, немає навіть згадки про поняття “екологія”, хоч на практиці ці інститути стикаються з питаннями захисту навколишнього середовища. Функція ЄБРР щодо збереження навколишнього середовища записана в пункті 1 статті 2 Статуту ЄБРР, у відповідності з якою Банк сприяє “своєю діяльністю екологічно здоровому та стійкому розвитку”. Банк визнає наявність серйозних екологічних проблем в країнах Центральної та Східної Європи та враховує принцип екологічно здорового розвитку у всій своїй діяльності, включаючи технічне сприяння та інші операції, а також підтримує конкретні природоохоронні проекти. ЄБРР виділяє пріоритети, які стосуються здорового розвитку економіки та захисту навколишнього середовища. До них відносяться [4]:

1) Сприяння країнам регіону в формуванні екологічної політики для підвищення якості навколишнього середовища;

2) Заохочення розвитку промисловості для виробництва екологічно чистих товарів та послуг;

3) Організація та підтримка спеціальних досліджень та програм з розв’язання регіональних та національних екологічних проблем та сприяння екологічній освіті;

4) Втілення у життя системи екологічної оцінки всіх проектів ЄБРР;

5) Консультація з екологічного аналізу;

6) Включення екологічних умов в угоди;

7) Впровадження та спостереження за конкретними програмами з контролю та покращенню навколишнього середовища.

Цілий блок питань, безпосередньо пов’язаних з охороною навколишнього середовища, стосується безпеки АЕС. У відповідності з пропозицією “сімки” про створення міжнародної програми підвищення безпеки атомних електростанцій в країнах Центральної та Східної Європи ЄБРР заснував у березні 1993 року Фонд ядерної безпеки (ФЯБ), який отримує від донорів внески для використання їх як безкоштовні позики на термінові заходи підвищення безпеки ЄБРР виступає за закриття застарілих атомних електростанцій чорнобильського типу в колишніх країнах соціалістичного блоку та має намір надавати допомогу фінансуванню їх заміни.

ЄБРР фінансує різноманітні галузі. Не фінансуються такі види діяльності:

1) Оборонна промисловість;

2) Тютюнова промисловість;

3) Виробництво засобів, заборонених міжнародним правом;

4) Ігорний бізнес;

5) Виробництва та процеси, які негативно впливають на навколишнє середовище.

Особливимивимогами до одержувача фінансування є:

1) Наявність високого ступеня мотивації та досвіду роботи керівництва;

2) Бажаною є участь вітчизняних інвесторів в акціонерному капіталі підприємства

3) Наявність закордонного стратегічного партнера є необов’язковою, проте може значно підвищити шанси затвердження інвестиційного проекту.

4) Найбільш важливими напрямами кредитно-фінансової політики ЄБРР є фінансовий сектор, енергетика, телекомунікаційна інфраструктура, транспорт та агробізнес. Окремо виділяється така сфера, як приватизація.[7]

Статут ЄБРР є регулятором не тільки економічних, а й політичних процесів. До загальних політичних вимог ЄБРР можна віднести стабільність політичних режимів, що пояснюється бажанням повернути кошти, надані у відповідності з договором з конкретним урядом про кредит, а також заборона на участь країни у воєнних діях та на використання наданих кредитів на воєнні цілі. Поява цих положень у статтях Статуту ЄБРР – об’єктивний результат розвитку системи МКФО. Хоч статути створених до ЄБРР міжнародних кредитно-фінансових інститутів і забороняють втручатись у політичне життя країн-членів, і це передусім стосується організацій універсального характеру, фактично вони впливають на політичні процеси в країнах-членах й обумовлюють надання коштів політичними умовами. Саме ЄБРР вперше отримав закріплений договором політичний мандат, у відповідності з яким Банк повинен сприяти розвитку демократії, створюючи демократичні інститути, контролюючи забезпечення захисту інтересів меншості, попереджаючи загрозу порушення прав людини. Банк виходить з того положення, що неможливо створити ринкову економіку та демократію, не маючи демократичної держави та сильних структур влади. Банк сприяє розвитку законодавства в країнах-членах, яке дозволяє розробити бюджет та податкову політику, заохочує створення структур ринкової економіки, необхідних для появи приватного сектора.

Таким чином, політична спрямованість діяльності ЄБРР виділяє цей Банк серед інших міжнародних кредитно-фінансових інститутів. Вперше доступ до засобів МКФО був обумовлений політичними, а не тільки економічними вимогами. Крім цього, велику роль почали відігравати й екологічні вимоги. Всі ці фактори стали об’єктивним результатом розвитку системи міжнародних кредитно-фінансових організацій [5]. Мета, з якою створювався ЄБРР, полягає у підтримці країн-членів у проведенні структурних і галузевих економічних реформ, включаючи демонополізацію та приватизацію, зі стратегічним завданням цілковитої і інтеграції їхніх економік у світовий економічний простір шляхом:

· організації, модернізації та розширення виробничої конкурентоспроможності і приватнопідприємницької діяльності, передусім малих і середніх підприємств (ЄБРР повинен не менш ніж 60% своїх ресурсів направляти в недержавний сектор);

· мобілізації національного та іноземного капіталу, впровадження сучасних високоефективних форм і методів управління;

· інвестицій у виробництво з метою створення конкурентного середовища і підвищення продуктивності, якості життя та поліпшення умов праці;

· надання технологічної допомоги в підготовці, фінансуванні та реалізації перспективних проектів;

· стимулювання й заохочення розвитку ринків капіталу;

· реалізації великих і економічно обґрунтованих проектів, у яких заінтересовані більш ніж одна країна-реципієнт;

· сприяння екологічно безпечному розвиткові.

ЄБРР співпрацює з іншими інвесторами і кредиторами в наданні кредитів і гарантій, а також інвестуванні коштів у акціонерні капітали. Ця діяльність доповнюється кредитуванням інфраструктури або інших проектів у державному секторі, орієнтованих на підтримку ініціатив у приватному секторі.

Статут ЄБРР передбачає його діяльність тільки в тих країнах, які прихильні принципам демократії. Турбота про навколишнє середовище є складовою частиною надійно працюючої системи корпоративного управління і фігурує у всіх інвестиційних операціях ЄБРР.

Отже, у всіх своїх інвестиційних операціях ЄБРР повинен:

· сприяти створенню в країні повноцінної ринкової економіки, а саме забезпечити ефект впливу на процес переходу;

· брати на себе ризики з метою надання підтримки приватним інвесторам, але при цьому не витісняти їх з ринку;

· застосовувати раціональні принципи ведіння банківської діяльності.

За допомогою своїх інвестиції ЄБРР сприяє:

· проведенню структурних і галузевих реформ;

· розвиткові приватизації, конкуренції і підприємництва;

· укріпленню фінансових організацій і правових систем;

· розвиткові необхідної інфраструктури для підтримки приватного сектору;

· запровадження надійно працюючої системи корпоративного управління в тому числі і з метою вирішення природоохоронних проблем.

Являючись каталізатором перетворень, ЄБРР:

· стимулює софінансування і залучення прямих іноземних інвестицій;

· залучує вітчизняний капітал;

· надає технічну підтримку.

Банк приймає до розгляду проекти, які надходять з будь-яких джерел. Найважливішою умовою при розгляді отриманого звернення, яке визначає подальшу долю такого проекту, є якість наданих матеріалів та те, чи відповідають вони світовим стандартам в галузі проектного фінансування. Основними об’єктами кредитування ЄБРР є приватні фірми чи державні підприємства, що підлягають приватизації а також нові компанії, включно спільні підприємства з міжнародними інвестиціями.

Основна мета банка полягає в заохоченні інвестицій в регіоні. ЄБРР співпрацює з іншими інвесторами і кредиторами в наданні кредитів та гарантій, а також інвестуванні коштів в акціонерні капітали. Ця діяльність повинна доповнюватись кредитуванням інфраструктури або інших проектів в державному секторі, які орієнтовані на підтримку ініціатив приватного сектора. ЄБРР заохочує регіональне співробітництво, і підтримані їм проекти можуть охоплювати декілька країн. При прийнятті рішень ЄБРР керується політикою в межах основної діяльності та стратегіями по країнах, затвердженими Радою директорів. Стратегії по країнах включають огляд політичних і економічних подій і виявляють пріоритетні сфери діяльності. В низці випадків виявлені Банком потреби в допомозі мають загальний характер для більшості країн регіону, об’єднує ці стратегії прагнення стимулювати виробничі інвестиції в кожній країні.

Багато держав мають труднощі в політичній, організаційній і економічній сферах, які обумовлені соціально-економічною нестабільністю, відсутністю розробленої законодавчої бази і невизначеністю ринкових умов. В окремих випадках це призводило до затримок в використанні виділених ЄБРР коштів. Урахування цих факторів допомогло ЄБРР розробити досить чіткі моделі відбору проектів. В своїй діяльності ЄБРР зустрівся зі стриманістю міжнародних інвесторів і комерційних банків відносно розширення фінансування проектів в приватному секторі. Це виявило значення ЄБРР як каталізатора інвестицій. Небажання деяких урядів надавати гарантії для проектів в області інфраструктури в своїх країнах також стримує операції ЄБРР. Діяльність по лінії технічного співробітництва прямо або непрямо підтримує інвестиції і кредити ЄБРР; вона зосереджена на підготовці проектів, дослідженнях по секторам і консультаційних послугах. Тому її значення в роботі ЄБРР досить важливе. Важливим аспектом діяльності ЄБРР є підготовка управлінських кадрів і підвищення кваліфікації фахівців в усіх країнах і на різноманітних рівнях. Тому навчання покладено в основу діяльності ЄБРР і здійснюється при виконанні майже всіх його проектів. В межах цих зусиль в 1992 р. за ініціативою ЄБРР та інших п’яти міжнародних організацій-спонсорів (МВФ, МБРР, БМР, ЄС та ОЕСР) був відкритий

Об’єднаний Віденський інститут для надання допомоги постсоціалістичним країнам по вирішенню задач з підготовки банківських і господарських кадрів, спроможних працювати в умовах ринкової економіки.

1.2 Джерела фінансування та інструменти реалізації діяльності Європейського банку реконструкції та розвитку

ЄБРР представляє собою унікальне сполучення комерційного банку та банку розвитку, тобто основною задачею Банку є фінансування проектів, які сприяють розвитку економіки, проте, не дивлячись на це, Банк проводить свою діяльність, керуючись принципом самоокупності.Треба звернути увагу також і на те, що саме фінансує банк. Це є різні галузі, окрім оборонної та тютюнової промисловості, а також проектів ігорного бізнесу, а саме : кредити для комерційних підприємств, кредити для проектів у галузі, розвитку інфраструктури, інвестиції в статутні фонди підприємств, гарантії. При цьому процентна ставка по кредитах ЄБРР встановлюється з певною маржею над базовою ринковою ставкою (LIBOR). Для кредитів, які надаються під гарантію уряду країни-позичальника, ця ставка дорівнює LIBOR +1% (маржа Банку). Це є вигідним для країн – позичальників, тому що при поверненні кредиту враховуються такі фактори як політичні ризики, комерційні ризики, кон’юнктура ринку.

На сьогодні статутний капітал ЄБРР складає більш ніж 16 млрд. дол. Загальна номінальна сума акцій, що підлягають оплаті, складає 5,3 млрд. дол., що відповідає 30% первісного дозволеного до випуску акціонерного капіталу. Крім того, 125 акцій не підлягають розподілу між членами ЄБРР. Маючи найвищий кредитний рейтинг (ААА), Банк може залучати кошти на міжнародних ринках капіталів за найвигіднішими ставками. Капітальні ресурси Банку включають статутний капітал, залучені кошти та кошти, отримані за рахунок погашення позик або гарантій Банку, прибутки, які вилучаються з інвестицій Банку, а також будь-які інші фінансові кошти та прибутки, які не є частиною ресурсів спеціальних фондів Банку. Із звичайних ресурсів ЄБРР надає кредити за ринковими умовами країнам на реалізацію рентабельних проектів розвитку.

Спеціальні фонди включають кошти, спрямовані у відповідний спеціальний фонд, та прибутки, отримані від інвестицій, що були зроблені з ресурсів спеціальних фондів. Перші два відкритих спеціальних фонди були створені у квітні 1992 року в рамках Балтійської інвестиційної програми, прийнятої міністрами економіки та фінансів північних країн (Данії, Ісландії, Норвегії, Фінляндії та Швеції). Головна мета програми – сприяти розвитку приватного сектора шляхом підтримки дрібних та середніх підприємств у Латвії, Литві та Естонії. Інші країни та багатосторонні організації можуть вносити кошти в ці фонди. Ресурси спеціальних фондів використовуються, як правило, для пільгового кредитування низькорентабельних галузей соціальної інфраструктури та надання технічної допомоги .

За Статутом ЄБРР у відповідності до пункту 3 статті 11 Банк передбачає, що не менше 60% його зобов’язань повинні бути пов’язані з фінансуванням приватного сектора. Діяльність ЄБРР включає сприяння розвитку приватного сектора, зміцненню фінансових закладів та правових систем, а також розвитку інфраструктури, необхідної для підтримки приватного сектора. Тобто Банк виконує подвійну функцію – банку розвитку на 40% та ділового банку на 60%.

Існує два основних метода фінансування проектів ЄБРР: прямий і через посередників. Інструменти прямого фінансування: ЄБРР надає пряме фінансування на конкретні проекти за лінією приватного сектора, структурної перебудови і приватизації, а також фінансує інфраструктуру, яка забезпечує цю діяльність. Основними одержувачами кредитів банку є спільні підприємства, особливо за участю іноземних спонсорів.

Статут ЄБРР надає перевагу фінансуванню розвитку приватних підприємств. Існує думка, що логічно правильним було би більше приділяти увагу інфраструктурі, особливо в країнах СНД, які не мають досвіду приватного підприємництва. Та помилковою є думка про те, що Східна Європа зможе розвиватися силами тільки одного приватного сектору. На перших порах небезпека для Банку була в тому, що ЄБРР могла перетворитися в європейську філію МБРР у зв’язку з тим, що діяльність з підтримки саме приватних підприємств знаходиться в компетенції Світового банку.

Банк пропонує широкий набір фінансових інструментів та гнучко підходить до розробки схем фінансування проектів. Мінімальна сума кредиту банку складає 5 млн. євро, хоча в цьому питанні банк може виявити гнучкість, якщо проект має принципово важливе значення для країни..

Кредити. ЄБРР надає кредити, умови яких враховують конкретні вимоги кожного проекту. Банк може взяти кредитний ризик або цілком на свій баланс, або синдикувати його частину на ринку. Кредит може забезпечуватися активами позичальника чи бути конвертований в акції або передбачати участь в акціонерному капіталі. Банк видає кредити (і внаслідок цього вимагає їхнього повернення) у кожній із вільноконвертованих валют, головним чином, у доларах США та євро.

При кредитуванні приватних комерційних підприємств як правило, кредити надаються без права стягнення з іноземних спонсорів після початку здійснення проекту. Підставою для видачі кредиту є рух готівки за проектом та вказана в проекті можливість погасити кредит протягом обумовленого терміну. Кредит у більшості випадків надається під гарантію майна. Терміновість вкладень – 3-7 років при процентній ставці LIBOR + кредитна маржа. Процентна ставка включає в якості змінної LIBOR – лондонську міжбанківську ставку пропозиції за короткостроковими міжбанківськими операціями в євровалютах (звичайно на 6 місяців), а в якості постійного елемента – надбавку до базисної ставки, тобто премію за банківські послуги (маржу). Процентна ставка може бути як плаваючою, так і фіксованою. Величина процентної ставки залежить також від конкретного проекту. Кредитна маржа відображає як державні, так і комерційні ризики і відповідає кон’юнктурі ринку синдиційних кредитів. Рівень маржі залежить від співвідношення попиту на кредит та його пропозиції, терміну позики та ін. Структура фінансування конкретних проектів побудована таким чином, щоб стимулювати прямі інвестиції Заходу.

Погашення основного боргу звичайно здійснюється частинами рівними частками кожні півроку. Відповідно до комерційної практики, при підписанні кредитної угоди виплачується разових збір на покриття адміністративних витрат, які були понесені Банком при підготовці проекту.

Кредити таких міжнародних організацій як ЄБРР за традицією виключаються із сум державного боргу у випадку його реструктуризації, і в такий спосіб ці організації мають статус привілейованого кредитора. Коли ЄБРР виступає головним кредитором, перевагами статусу привілейованого кредитора можуть скористатися і банки, які є посередниками наданих кредитів позичальникам приватного сектора.

Правова участь в акціонерному капіталі

Інвестування в акціонерні капітали може набувати самих різних форм, включаючи підписку на звичайні чи привілейовані акції. Пропонуються інвестиції в квазіакціонерний капітал, починаючи від субординованих кредитів, боргових зобов'язань та векселів, що приносять доход, і закінчуючи привілейованими акціями, що викуповуються вільно. Викуповуючи пай в акціонерному капіталі, ЄБРР розраховує на одержання відповідного доходу на вкладені кошти. Він завжди має чіткий план вилучення своїх коштів і завжди виступає в якості субконтрольного акціонера. ще один інструмент фінансування ЄБРР. Банк розглядає можливість фінансування передачі акцій діючих підприємств тільки у випадках приватизації, коли така передача явно підвищить ефективність підприємства (наприклад, шляхом удосконалення керування, реконструкції під керівництвом нових власників або злиття з іншою компанією).

Гарантії

ЄБРР може допомогти позичальникам в одержанні доступу до капіталу шляхом надання гарантій. Гарантії бувають різних типів, починаючи від гарантій від усіх ризиків і кінчаючи частковими гарантіями у відношенні конкретних ризиків, але у всіх випадках максимальний ризик повинний бути відомим та чітко визначеним, а кредитний ризик повинний бути прийнятним.

ЄБРР не видає гарантій за експортними кредитами. Гарантія дозволяє залучати додаткові кошти, але її використання робить дорожчою позику. На практиці цей інструмент ЄБРР використовує рідко і тільки у сполученні з іншими інструментами. ЄБРР може також гарантувати розміщення акцій, випущених державним чи приватним підприємством.

Інструменти фінансування за допомогою посередників

Багато проектів є недостатньо великими, щоб ЄБРР міг фінансувати їх прямо. З метою полегшення доступу до фінансових ресурсів підприємцям і малим фірмам ЄБРР надає підтримку таким фінансовим посередникам, як місцеві комерційні банки, банки мікрокредитування, фонди акціонерного капіталу та організації, що займаються фінансовим лізингом. Інвестиційні вимоги відповідають принципам роботи ЄБРР, але рішення про кредитування тих чи інших малих або середніх підприємств (МСП) фінансові посередники приймають самостійно. Фінансові посередники ЄБРР займаються кредитуванням рентабельних та обґрунтованих проектів, спрямованих на розвиток приватного сектора. Кожен банк має свої вимоги та інвестиційні ліміти. Незважаючи на те, що банк в переважній більшості випадків не надає пряме фінансування малим і середнім підприємствам, у нього є низка інструментів для роботи з ними. А саме: кредитні лінії, софінансування, участь в акціонерних капіталах інвестиційних фондів, механізм сприяння розвитку торгівлі та участь в акціонерних капіталах банків. Опис інструментів фінансування ЄБРР за допомогою посередників наводиться нижче.

Кредитні лінії

З метою фінансування необхідних кредитів ЄБРР надає відібраним для цього фінансовим посередникам пряме середньо-та довгострокові кредитні лінії. В окремих випадках аналогічне довгострокове фінансування ЄБРР надає і урядам, які потім направляють ці кредити по каналах комерційних чи інвестиційних банків для фінансування приватних МСП.

Софінансування

ЄБРР намагається залучати інших учасників до софінансування у проектах. Успішне залучення капіталу із зовнішніх джерел для фінансування проектів, спонсором яких виступає банк, збільшує загальний обсяг коштів для фінансування інших проектів. До потенційних зовнішніх джерел фінансування відносяться комерційні банки та міжнародні фінансові організації, експортно-кредитні агенції та інші офіційні джерела (як те: державні програми сприяння з метою розвитку). Для багатьох позичальників доступ до комерційного софінансування, яке надане міжнародною фінансовою організацією, є першим кроком до самостійного виходу на ринки комерційного капіталу. ЄБРР здійснює софінансування проектів разом з місцевими та іноземними банками. У цих випадках робота щодо підготовки та експертизи проектів передоручається софінансуючому банку, але при прийнятті кожного рішення про кредитування враховуються принципи фінансування і кредитування ЄБРР.

Існують наступні форми софінансування: спільне фінансування, паралельне фінансування, синдиціювання, участь у синдиціюванні.

Спільне фінансування – здійснюється в тих випадках, коли кредити, надані ЄБРР і учасниками софінансування, використовуються у визначених погоджених частках для фінансування того самого чи набору комплекту товарів і послуг, необхідних для проекту.

Паралельне фінансування - здійснюється в тих випадках, коли кредити ЄБРР і учасників софінансування використовуються для фінансування різних комплектів товарів і послуг [32; с.62]..

Синдиціювання – залучення інших фінансових установ до кредитування на підставі підготовлених банком документів на умовах, в основному подібних тим, на яких готовий здійснювати кредитування сам банк [32; с.74].

Участь у синдиціюванні здійснюється в тих випадках, коли ЄБРР зобов'язується фінансувати весь кредит, а під час чи після оформлення кредиту продає участь у ньому іншому чи банку чи банкам.

Участь в акціонерних капіталах інвестиційних фондів

ЄБРР бере участь у діяльності інвестиційних фондів, які, у свою чергу, вкладають капітал в малі та середні приватні підприємства, які розширюються. Ці фонди займаються конкретним регіоном, країною або галуззю, мають на місцях представництва. Основні інвестиційні критерії цих фондів відповідають загальним інвестиційним принципам ЄБРР.

Механізм сприяння розвитку торгівлі

ЄБРР залучає місцеві банки до своїх програм сприяння торгівлі. Це зміцнює їх репутацію як надійного партнера і забезпечує їм більш широкий вихід на міжнародний ринок торгового капіталу. У рамках цих програм ЄБРР видає часткові гарантії оплати угод місцевих банків, розрахунки за якими здійснюються за допомогою акредитивів.

ЄБРР бере на себе комерційні і політичні ризики неплатежу з боку банку-емітента, а вони беруть на себе ризик місцевих компаній. Вигоду від цієї програми отримують як імпортери, так і експортери, з яких не стягується комісія. Комісія за видачу гарантії сплачується банком, який замовляє гарантію ЄБРР [25;70].

ЄБРР видає гарантії на широкий діапазон товарів і послуг, у тому числі на товари широкого вжитку, товари сировинної групи, машини та устаткування, енергопостачання, інженерно-технічні роботи, будівництво, технічні та інші послуги. Передбачається можливість видачі гарантій на деякі види виробництва, що стосуються навколишнього середовища, але в цьому випадку необхідно проведення попереднього екологічного обстеження. Крім того, відповідно до програми сприяння розвитку торгівлі не дозволяється фінансування певних видів діяльності та виробництва деяких речовин.

Клієнтам місцевих банків із приватного сектора також можуть надаватися кошти у вигляді обігового капіталу, торгового капіталу, а також середньо-та довгострокових вкладень. При цьому завжди враховується специфіка потреб клієнтів.

Перевагами цієї програми користуються багато імпортерів і експортерів. Найчастіше вони навіть не знають, що їх угоди фінансувалися під гарантії ЄБРР, оскільки прямими партнерами ЄБРР є тільки банки-емітенти та підтверджуючі банки.

Програма є прекрасним інструментом для залучення нової клієнтури і забезпечує:

- гарантії для широкого діапазону торгово-фінансових інструментів;

- безумовні гарантії оплати на першу вимогу в писемній формі;

- гарантії на суму до 100% номінальної вартості базових торгово-фінансових інструментів;

- прийнятні ставки комісії, що визначаються окремо для кожної угоди;

- простий порядок швидкої видачі гарантій.

У рамках програми сприяння торгівлі працюють два банки, які визначив ЄБРР: Приватбанк і Перший український міжнародний банк.

Участь в акціонерних капіталах банків

Головною задачею ЄБРР є підтримка і розвиток здорової і конкурентоздатної сфери фінансових послуг. З цією метою ЄБРР інвестує кошти в акціонерні капітали приватизованих та приватних банків. Головними критеріями ЄБРР є орієнтація на приватний сектор, корпоративне керування та компетентний менеджмент.

Варто ще раз підкреслити, що ЄБРР є найбільшим інвестором, в країнах Центральної і Східної Європи та СНД. ЄБРР надає кредитні ресурси для інвестування в акціонерні капітали, гарантії та лізингові механізми. Крім того, за допомогою існуючих та діючих програм підтримки ЄБРР, фінансує підготовку кваліфікованих кадрів. ЄБРР фінансує кредитування проектів та свої операційні потреби шляхом запозичення коштів на міжнародних ринках капіталу за дуже вигідними ставками. Хоча ЄБРР відрізняється за структурою від комерційних банків, його методи роботи із проектами аналогічні. Банк береться за виконання лише комерційно життєздатних проектів. Він призначає комерційні ціни за свої послуги.

Участь в капіталі інвестиційних фондів в капіталі ряду крупних інвестиційних фондів, які, в свою чергу, вкладають інвестиції в приватні підприємства в країнах операцій. Сприяння в розвитку торгівлі: як правило, до програм підтримки розвитку торгівлі підключаються місцеві банки, що також сприяють зміцненню репутації банківської системи та виходу на міжнародний ринок торгівельного капіталу. В межах цих програм Банк може видавати гарантії часткової оплати угод, що були організовані місцевими банками, розрахунки за якими здійснюються за допомогою акредитивів. Участь в акціонерних капіталах банків, тобто ЄБРР використовує програми участі в акціонерних капіталах банків та надання їм кредитних ліній, що є одним з ефективних інструментів фінансування ЄБРР.

Особливість ЄБРР в тому, що він, на відміну від Світового банку, фінансує не більше 35% витрат при створенні нової компанії або 35% довгострокової капіталізації при фінансуванні компанії, яка вже здійснює свою діяльність. При цьому ЄБРР може допомогти знайти партнерів на частку, що залишилась. Банк працює на основі принципу “співфінансування”, тобто вкладає в програму тільки третину своїх коштів, залучаючи до співробітництва інших учасників. Схема капіталізації проектів ЄБРР:

– 35% - кредит ЄБРР;

– 25% - пай іноземного спонсора;

– 15% - синдиційований кредит;

– 15% - пай місцевого спонсора;

– 10% - пай інших кредиторів.

Слід відзначити, що частка ЄБРР в проекті може бути збільшена до 49%. Як правило, для проектів у приватному секторі надається не більше 2/3 потрібної суми у формі позики та не менше 1/3 – у вигляді акціонерного капіталу. Від інших учасників проекту звичайно повинні надходити додаткові фінансові ресурси. Співпрацюючи з іншими комерційними банками, інвестиційними фондами, державними експортно-імпортними організаціями за сприянням в отриманні кредитів, Банк, такими чином, перекладає частину проектного ризику на ринковий механізм. В результаті один долар, який інвестує банк, залучає в проект додатково два долари. ЄБРР не ставить своєю умовою відшкодування збитків за рахунок західного спонсора або партнера в тих випадках, коли проект зазнає невдачі. Відсотки за кредити враховують можливість їхнього неповернення. Банк вимагає від компаній страхувати свої ризики, якщо це можливо. Слід відзначити, що, використовуючи різноманітні механізми фінансування, Європейський банк реконструкції та розвитку за час свого існування досяг значних результатів, особливо в країнах Центральної Європи – Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині, а також в прибалтійських країнах – Латвії, Литві, Естонії. Більшість наданих кредитів у зазначених країнах йшла на розвиток телекомунікації, енергетики, агробізнесу, а також на приватизацію .[8]

Окрім вищезазначених інструментів фінансування ЄБРР та реалізації своєї діяльності, існують ще такі інструменти як - державні програми, програма санації підприємств, програма ділових консультаційних послуг, банки мікрофінансування. Розглянемо їх більш детально.

1) Державні програми і відомства. ЄБРР має свої представництва майже в кожній країні, тому зрозуміло, що державні програми, передбачають надання коштів державі – позичальнику з врахуванням усіх обставин політичного, економічного, соціального та ін. характеру.

По лінії державних відомств і програм надано 84 млн. євро, головним чином у формі грантів на проекти в Південно-Східній Європі, Росії і Центральній Азії, Україні і т.д. Фінансові засоби, в основному, направлялися на меті сприяння розвиткові торгівлі, інфраструктури, мікро- і малих підприємств і фінансування акціонерного капіталу. У програмах брали участь наступні донори: Німеччина, Італія, Нідерланди, США, Фінляндія, Швейцарія і Швеція. Крім цього, засоби надавалися по лінії Природоохоронного партнерства Північного регіону (ПППР) і Фонду підтримки малого підприємництва. Крім засобів, що надходять від міжнародних і двосторонніх фінансових установ, проекти фінансуються грантами Євросоюзу, ПППР, Фінляндії і Шведського агентства міжнародного співробітництва в області розвитку.

2) Програма санації підприємств. Завдяки програмі санації підприємств (програма ПСП) компанії з Центральної Європи і Центральної Азії можуть переймати знання в ряду самих досвідчених у світі керівників підприємств. Колишні директори і ведучі керівники компаній світового класу охоче поділяються своїм досвідом, що опинились в складному становищі підприємствами регіону з метою впровадження на них сучасних методів роботи і збільшення обороту.

Програма ПСП націлена на підвищення управлінської кваліфікації, комерційного і технічного "ноу-хау". Фінансована винятково засобами донорів програма допомагає розвивати національну економіку і тим самим сприяє зниженню рівня бідності і поліпшенню соціальних умов. Програма ПСП здійснюється групою по санації підприємств від імені ЄБРР. Фахівці ПСП працюють безпосередньо з конкретними підприємствами з питань підвищення рівня кваліфікації управлінської ланки, складання бізнес-планів, проведення структурних реформ, організації виробництва, проектування, маркетингу і впровадження нових виробів. Крім того, вони допомагають знижувати витрати виробництва й освоювати внутрішні й експортні ринки.

Програма ПСП підвищує поінформованість щодо впливу на навколишнє середовище виробничо-господарської діяльності, сприяє оптимізації енергоспоживання і розробці норм охорони здоров'я і техніки безпеки на виробництві. Крім підвищення виробничо-господарських показників, фахівці ПСП допомагають підприємствам установлювати контакти з потенційними торговельними партнерами або інвесторами. Програма ПСП є ефективним інструментом як у рамках процесу розширення ЄС, так і в країнах на початковому етапі переходу. Вона і надалі буде відігравати ключову роль у менш розвитих районах вступають у ЄС країн.

Крім того, операції програми ПСП були розгорнуті в Південно-Східній Європі, Центральній Азії, на Кавказу, у Росії і у всіх інших країнах колишнього Радянського Союзу. Після одержання допомоги по лінії програми ПСП оборот малих підприємств зріс більш ніж на 30%. Проекти ПСП дозволили впровадити надійні механізми керування і фінансового контролю, розробити нові концепції проектування і маркетингу, підняти продуктивність праці, підвищити обсяги продажів і рівні зайнятості. На підприємствах з числом працівників менш 250 чоловік оборот звичайно зростає приблизно на 34%, а рівень зайнятості - на 15%. На більш великих підприємствах продуктивність праці й оборот також виросли, однак звичайно ці підприємства йдуть на визначене "розукрупнення" з метою збереження своєї рентабельності. Більш 80% проектів ПСП були оцінені незалежними експертами як "задовільні" або "досить задовільні".

3) Програма ділових консультаційних послуг (ПДКП). Ця програма створена в допомогу малим і середнім підприємствам (МСП) з числом працівників від 10 до 500 чоловік для консультування їх по виробничо-господарських питаннях. Завдяки їй підприємства (з числом працівників звичайно менш 100 чоловік) одержують можливість розширити своє виробництво і підвищити конкурентоздатність.

Програма націлена на розвиток потенціалу національних консультаційних фірм у сфері бізнесу шляхом надання їм можливості виконувати комерційні завдання й організації для них практичного навчання. Крім того, ПДКП у разі потреби залучає іноземних експертів і національні консультаційні фірми, контролює виконання кожного завдання з метою забезпечення якості роботи консультантів. Програмою керує група ПСП, що розташовується в ЄБРР. Програма ПДКП спрямований на підтримку чітко визначених проектів, що можуть принести швидкі результати, зокрема, в області дослідження ринкової кон'юнктури, АСУ і складання бізнес-планів. Вона фінансується поруч донорів, що надали на сьогодні близько 32 млн. євро на 2 860 проектів, реалізованих у 15 країнах.

Виконання програми ПДКП почалося з держав Балтії, де вона діє вже більш восьми років. В рамках балтійської програми ПДКП реалізований 1680 проектів на більш ніж 1 260 підприємствах з числом працівників понад 237 000 чоловік і сукупним обсягом продажів порядку 10 млрд. євро. Завдяки сприянню по лінії програми ПДКП підприємства змогли залучити з зовнішніх джерел 43 млн. євро. Спочатку балтійська програма ПДКП фінансувалася країнами Північної Європи, що надали на неї 11, 2 млн. євро, а потім удалося залучити ще 3,7 млн. євро від Європейського співтовариства. Програма одержала високу оцінку зовнішніх експертів. Слід зазначити, що невеликі підприємства (з числом працівників менш 100 чоловік) домоглися найвищих темпів росту і створили найбільше число робочих місць.

У Росії (Калінінград, Санкт-Петербург і Самара) і в інших країнах СНД (Азербайджан, Вірменія, Грузія, Казахстан і Узбекистан) реалізований у цілому 551 проект на 536 підприємствах з числом працівників понад 51 000 чоловік. Ці програми профінансовані Німеччиною, Данією, Люксембургом, Норвегією, З'єднаним Королівством, Фінляндією, Швейцарією, Швецією і Японією на загальну суму порядку 10 млн. євро. У Південно-Східній Європі програма ПДКП діє в Болгарії, Боснії і Герцеговині, БЮР Македонія, Сербії і Чорногорії, Словенії і Хорватії і фінансується засобами Австрії, Німеччини, З'єднаного Королівства, Фарі ЄС і Центральноєвропейської ініціативи.

4) Банки мікрофінансування. За минулі десять років ЄБРР інвестував кошти в 12 БМФ Південно-Східної Європи, Росії, України і Кавказу. Ця робота велася в тісному співробітництві з іншими БМФ, донорами і комерційними організаціями і привела до виникнення «ядра» інвесторів. До них відносяться Міжнародна фінансова компанія (МФК), Німецький банк розвитку і Німецька компанія з питань інвестування і розвитку, „Коммерцбанк АГ” і „Інтернаціональ Мікроінвестіціонен АГ”. Був накопичений істотний досвід у створенні і розвитку мікрофінансування. Це призвело до створення окремих установ – цілих банків мікрофінансування. Співвідношення часток участі в цих банках сильно коливається, відбиваючи різницю пріоритетів окремих інвесторів. У більшості випадків на частку ЄБРР приходиться 15-25 відсотків. Поряд з часткою акціонерного капіталу в банках мікрофінансування ЄБРР звичайно надає кредитну і технічну допомогу консультантам, що займається створенням банку, навчанням (найнятих на місці) кредитних інспекторів і іншого персоналу, розробкою повного набору банківських послуг і керуванням банком у перші кілька років його діяльності. ЄБРР вийшов на лідируючу позицію серед акціонерів, займаючись створенням структури банків мікрофінансування і повсякденно контролюючи їхні операції й ефективність їхньої діяльності. В інших країнах ЄБРР надає мікрофінансування через «банки-партнери» (БП), адаптуючи наявні в них процедури і культуру праці таким чином, щоб вони відповідали потребам мікропідприємств. Цей процес називається «роботою з дрібними клієнтами». У Росії й Україні ЄБРР через банки-партнери здійснює програми мікрофінансування в тісному співробітництві з банками. Для того, щоб зрозуміти всю успішність мікрофінансування, треба насамперед розглянути підстави створення таких банків. Підставою для створення банків мікрофінансування, на відміну від концентрації зусиль на роботі з дрібними клієнтами через місцеві банки-партнери, є налагодження надійного механізму постійного фінансування МСП. Це може також зіграти важливу роль у розвитку фінансового сектора, демонструючи комерційну життєздатність кредитування МСП іншим учасникам ринку.

БМФ рідко виникають на основі ініціатив приватного сектора. Головним чином, вони створюються суспільством, від імені якого виступають донори, багатобічні установи розвитку і НПО, переслідуючи безліч цілей (розвиток, перехід до ринкової економіки, боротьба з убогістю, створення робочих місць, скорочення безробіття, заохочення підприємництва, забезпечення підтримки уряду з боку населення і т.д.). Ці установи й організації надають первісний капітал і підтримку починаючим підприємствам.[10]

Нерідке суспільство турбується про те, щоб ці засоби витрачалися на досягнення поставлених цілей найбільше ефективно. Тому суспільство готове фінансувати БМФ, якщо вони є найбільше ефективним інструментом для рішення задач, що коштують перед суспільством. Однак мети, переслідувані суспільством, можуть згодом мінятися. Навіть якщо якесь БМФ працює винятково ефективно, може наступити момент, коли суспільству знадобиться вилучити ресурси, надані цій установі, щоб використовувати них для рішення нової групи задач. Однак слід зазначити, що це необов'язково зашкодить майбутньому розвиткові БМФ. Тому при створенні якогось БМФ, фінансованого не за рахунок засобів приватного сектора, важливо дати цій установі можливість у визначений момент продовжити свою діяльність без підтримки суспільства, тобто стати самостійним.

Фінансово самостійне БМФ не обов'язково повинно бути дохідним. Дохідне БМФ насправді не буде скорочуватися. У менеджерів немає стимулу для досягнення прибутковості (якщо тільки досягнення прибутковості установи не обговорено в їхньому контракті як одна з їхніх задач), а в приватних інвесторів є. Однак однієї лише прибутковості недостатньо для суспільства. Фактично БМФ може домогтися прибутковості як приватна організація, але утратити свою головну орієнтацію. Так може бути у випадку, якщо акції донорів передчасно продаються приватним інвесторам, що, прагнучи домогтися максимальної прибутковості, переорієнтують основну діяльність БМФ із мікрокредитування, наприклад, на кредитування великих клієнтів або фінансування споживчого кредиту.

Засоби акціонери банків, що надають, мікрофінансування зажадали, щоб ці установи займалися тільки видачею кредитів, а не прийомом внесків від населення або наданням інших видів банківських послуг. Тому основними інструментами кредитування є мікрокредити розміром до 10 000 євро, що доповнюються малими кредитами, розміри яких звичайно не перевищують 150 000 євро. Кредити на більш великі суми видаються у виняткових випадках і звичайно мають потребу у твердженні ради директорів конкретного банку мікрофінансування. Ці інструменти добре зарекомендували себе, а методика кредитування виявилася ефективних, надійних і зручної для клієнтів. В даний час відкриття поточних рахунків і інших банківських послуг надаються як корисні додаткові послуги цільовій клієнтській групі ММП, хоча ними можуть користуватися і клієнти, що не беруть кредитів. Поточні рахунки використовуються банками мікрофінансування так само, як ефективний інструмент контролю за станом фінансів клієнта, особливо при кредитуванні малих підприємств. До того ж банки мікрофінансування всі частіше надають сільськогосподарські кредити і кредити на поліпшення житла, оскільки відзначається явний попит на ці послуги з боку клієнтів, що не можуть одержати подібний кредит у діючому фінансовому секторі.

На даний момент банки мікрофінансування освоїли досить простий стратегічний напрямок, масово і при високому рівні обслуговування надаючи основні фінансові послуги. Якщо їм доведеться функціонувати як цілком комерційним установам і вони не будуть залежати від субсидій, то банкам мікрофінансування прийдеться розширювати масштаби і діапазон діяльності, і для цього вони не повинні бути занадто сковані у своїх можливостях, продовжуючи виконувати стратегічну задачу, що полягає в наданні мікрофінансування. З просуванням уперед нові послуги або види діяльності повинні будуть пройти оцінку на їхню потребу цільовій групі ММП і їхня автономність у довгостроковій перспективі, а також на предмет установлення рівноваги між обома цілями.[10]

Одна з основних цілей, поставлених перед банками мікрофінансування їхніми акціонерами і донорами, що фінансують технічну допомогу, полягає в поширенні їхньої діяльності на ряд регіонів. Регіональна експансія банків мікрофінансування має важливе значення, оскільки ММП у вилучених регіонах не мають ніякого доступу до офіційного фінансового сектора. Незважаючи на своє недавнє виникнення, банки мікрофінансування домоглися в цій справі істотного прогресу і в даний час відкривають 208 своїх відділень і пунктів .

Ефективність діяльності визначається співвідношенням суми адміністративних витрат (включаючи будь-які засоби, отримані на технічну допомогу), виділенням резервів на покриття втрат і знецінення кредитних засобів, з одного боку, і портфеля кредитів у цілому, з іншої сторони. Чим нижче цей коефіцієнт, тим ефективніше працює БМФ.

У 12 найбільш ефективних БМФ у світі цей коефіцієнт коливається від 8 до 30 відсотків. Програма фінансування мікро- і малих підприємств Олександрійської бізнесу-асоціації вважається найбільш ефективною програмою у світі. Її адміністративна ефективність складає 8 відсотків. При порівнянних середніх розмірах кредитів МЕБ Боснії і КМБ Росії досягли такої ж адміністративної ефективності, що оцінюється в 8 і 10 відсотків, відповідно. Тому ці два банки вигідно виділяються на тлі зразкових міжнародних установ з «передовою практикою». Очікується, що більш молоді банки мікрофінансування ЄБРР згодом досягнуть аналогічного рівня ефективності.

Незважаючи на те, що усі банки мікрофінансування були створені у важких для роботи умовах, загальні показники їхньої комерційної життєздатності і потенціал довгострокового росту поки що доволі гарні. Операції, проведені банками мікрофінансування, задовольнили потреба більшості країн, що дотепер ігнорувалася офіційним фінансовим сектором. Ці банки збільшили кількість і підвищили якість послуг, наданих МСП, і розширили доступ до фінансування для цього підприємницького сегмента. Українська Програма Мікрокредитування була значно розширена у 2005 та 2006 р. Сім українських банків-партнерів активно здійснюють кредитування мікро - та малих підприємств (ММП) через 719 філій/відділень у більш ніж 250 містах 25 областей України. На додаток до цього, ще 190 мобільних відділів кредитування обслуговують сільські ММП.

Слід зазначити, що мікрофінансування полягає не просто в скороченні мінімального розміру банківських кредитів, пропонованих на ринку. Воно включає також скорочення термінів обробки заявок, зниження вартості операцій для клієнтів, збільшення розмірів кредиту стосовно балансу позичальника і/або наявному забезпеченню і введення гнучких вимог у відношенні забезпечення.

За єдиним виключенням (Косово, де відсутність інших фінансових установ дало банкові мікрофінансування монопольна перевага), повна вартість чистого прибутку на статутний капітал (чистий прибуток на статутний капітал з урахуванням отриманих субсидій) дотепер залишається незадовільної з погляду прибутковості (це означає, що від даних інвестицій варто очікувати мінімального доходу в 10-15 відсотків). Однак дві тенденції простежуються досить чітко: по-перше, повна вартість чистого прибутку на статутний капітал згодом росте, починаючи з первісного негативного етапу, обумовленого важким тягарем субсидій на етапі створення. По-друге, у міру того, як у ці банки починають надходити додаткові субсидії, досягається випереджальна нормальні темпи швидкість регіонального росту, повна вартість чистого прибутку на статутний капітал тимчасово страждає, а досягнення самостійності відкладається. Тому очевидно, що досягається компроміс між досягненням самостійності і розширенням охоплення МСП за рахунок більш стрімкої регіональної диверсифікованості. Яку з цих двох задач вибрати, вирішувати суспільству.

2. Проектний цикл як базовий механізм реалізації партнерства з ЄБРР

Одним з найважливіших механізмів співпраці з ЄБРР є проектний метод. Поданий на розгляд до ЄБРР проект повинен відповідати загальній стратегії діяльності банку, а саме – сприяти у створенні ринкової економіки. В даному розділі розглядаються вимоги ЄБРР до проектів, надається поетапний підхід до механізму здійснення фінансування з ЄБРР з наведенням прикладу, критерії оцінки та постпроектна оцінка проектів.

2.1 Життєвий цикл проекту: складові та етапи

Уряд, муніципальне чи приватне підприємство подає заявку до ЄБРР із проханням про надання кредиту для виконання проекту і, якщо банк вирішує, що даний проект потенційно придатний для фінансування, розпочинається проектний цикл. Продовжується він або до завершення проекту, або, у випадку відмови у фінансуванні, до прийняття Радою Директорів відповідного рішення. Для кожної стадії проектного циклу передбачені певні процедури.

Послідовність проектного циклу така (малюнок 2.1):

1. Ідентифікація (вивчення) проекту: чи підходить він для фінансування ЄБРР.

2. Стадія підготовки: переговори між замовником проекту (тобто позичальником) і банком про умови позики, підготовка документів для розгляду банком.

3. Затвердження проекту, тобто ЄБРР приймає на себе зобов'язання надати фінансування.

4. Виконання, тобто виплата позики.

Ідентифікація представляє собою такий механізм : бюро інформації по проектах в Лондоні чи представництва ЄБРР в країнах операцій проводять первісну оцінку проекту на предмет з'ясування, чи може банк допомогти в його фінансуванні - цей етап називається підбором проектів. Цим шляхом повинні пройти всі потенційні клієнти з метою економії власного часу і коштів. Операції здійснюються фахівцями з великим досвідом банківської роботи. Для роботи над проектом банк призначає керівника операції і надалі зв'язок з банком підтримується через цього співробітника. Банківський департамент складається з територіальних відділів, які відповідають за усі країни операцій, а також галузевих відділів. Комерційні підприємства, які мають наміри одержати фінансування, чи посередники, уповноважені діяти від їхнього імені, повинні направляти запити безпосередньо до ЄБРР. Банк забезпечує повну конфіденційність операцій.

Малюнок 2.2

ЄБРР діє по можливості оперативно, в залежності від наявності інформації та її якості. Разом з тим, потенційні спонсори повинні враховувати, що банк не приступить до фінансування доти, доки цілком не переконається в тому, що має всю необхідну інформацію і ретельно перевірені юридичні документи. Після первісного звертання до ЄБРР співробітники банку консультують потенційних позичальників щодо питань порядку їх дій та можливих схем проекту. На цьому початковому етапі банк вимагає від клієнта наступну максимально докладну інформацію

- про акціонерів, як місцевих, так й іноземних;

- про зміст виробничої діяльності;

- про проект, тобто чіткий виклад пропозиції, її технічних, економічних та комерційних аспектів;

- про пропозицію щодо характеру можливої участі ЄБРР (партнери в акціонерному капіталі; джерела кредитних засобів).

Інформація, що надається на цьому етапі, повинна бути достатньою, щоб банк міг визначити, чи відповідає запропонований проект основним напрямкам і стратегії його діяльності і, взагалі, чи варто банку займатися їм у майбутньому. Аналізуючи цю інформацію, банк робить попередній висновок щодо технічної, фінансової, економічної, екологічної та інституційної можливості здійснити проект. Визначається також, чи відповідає проект галузевій та національній політиці банку. Наприкінці цієї стадії персонал Банку готує перший з документів, необхідних для оформлення дозволу – доповідь про початок роботи над проектом. У ній дається аналіз вже здійснених стадій проекту. Ця службова записка не надається для публікацій, на цій стадії проекту взагалі немає можливості для участі суспільства. Якщо проект проходить цей етап, він включається до плану робіт банку.

Підготовка проекту: ця стадія поділяється на дві частин – первісний і остаточний розгляд. На першому етапі банк домовляється із замовником про загальну структуру проекту. По завершенні первісного розгляду готується Акт первісної експертизи. На другому етапі більш докладно обговорюються умови і терміни фінансування. Погоджені структура, терміни та умови проекту подаються на затвердження до операційного комітету банку. На цій стадії проекту проводиться екологічна експертиза, підтверджується, що проект екологічно безпечний, готуються документи до розгляду на Раді Директорів.

Переважна більшість задач на цьому етапі покладається на персонал банку. Однак замовник проекту відповідає за оголошення про запропонований проект у засобах масової інформації, за здійснення оцінки впливу на навколишнє середовище та інші екологічні процедури [28; с.33].

ЄБРР вимагає, щоб замовник повідомив про проект громадським організаціям і тим людям, яких результати проекту торкнуться безпосередньо, і провів консультації з громадськістю. Під час проведення консультацій ті, на кого проект буде мати певний вплив, і всі зацікавлені особи та організації мають право подавати обґрунтовані рекомендації, пропозиції і висловлювати свою думку що до проекту. Всі звертання повинні бути задокументовані та надані банку. Відповідно до екологічних процедур ЄБРР, вимагає проведення незалежного аналізу на предмет відповідності проекту екологічним вимогам. Остаточний висновок про вплив на навколишнє середовище повинен включати інформацію щодо:

- екологічного стану проекту на даний момент;

- потенційних впливів проекту на навколишнє середовище;

- екологічного аспекту участі банку в проекті;

- проведених консультацій із громадськістю.

На цьому етапі також узгоджується мандатний лист про порядок роботи банку з клієнтом і про порядок оплати витрат на розробку проекту. Цей лист має юридичну чинність і підписується обома сторонами.

Після затвердження операційним комітетом схеми проекту керівник проекту і клієнт погоджують конкретні умови і положення фінансування проекту, які фіксуються в переліку умов (цей документ лягає в основу юридичної документації). І останнє, клієнт готує інформаційний лист і направляє його до банку. В інформаційному листі докладно викладаються юридичний статус проектної компанії і зміст найбільш важливих договорів. Банк надає бланк інформаційного листа, який повинен бути заповнений юристами компанії [28; с.39]. Далі керівник проекту передає його на остаточний розгляд до операційного комітету, де готується Акт остаточної експертизи та документи на розгляд Раді Директорів.

Робота на цих двох етапах затвердження проекту здійснюється паралельно з попереднім вивченням проекту. При відсутності можливості негайно надати інформацію в повному обсязі клієнт повинен домовитися з керівником проекту про кінцеві терміни її надання. Після одержання банком усієї необхідної інформації терміни оформлення операції звичайно складають від 3 до 4 місяців, хоча у відношенні менш складних проектів ці терміни можуть бути скорочені.

Всі банківські документи, призначені для внутрішнього користування, такі як Акт первісної експертизи, Акт остаточної експертизи та документи для розгляду на Ради Директорів, крім окремих випадків згоди Ради на їх публікацію, громадськості недоступні. Обнародуються резюме проекту (як мінімум за 30 днів до розгляду Радою для проектів у приватному секторі економіці, і за 60 днів – для державного сектора) [28; с.10].

Затвердження проекту: це остаточний висновок щодо проекту, рекомендація Президента та інші документи подаються на розгляд Раді Директорів, яка приймає остаточне рішення про фінансування. Якщо Рада Директорів затверджує проект, підписується кредитний договір. На цьому закінчується одна стадія проектного циклу і починається інша. Замовник проекту розпочинає його виконання. Після затвердження Радою, документація що до умов кредиту більше не підлягає змінам.

Виконання проекту: це наступна стадія проектного циклу – це власне втілення проекту у життя, наприклад, будівництво об'єкту та його наступна експлуатація. Виконання проекту – справа його замовника. ЄБРР лише спостерігає за цим процесом. Пункти договору вимагають, щоб ЄБРР впевнився в тому, що кредит використовується тільки за домовленими цілями. Крім цієї дуже важливої контролюючої функції, спостереження за ходом проекту покликано гарантувати досягнення його цілей шляхом постійної роботи із замовником, виявлення і рішення будь-яких проблем.

У таблиці 2.1 наочно подані стадії проектного циклу ЄБРР із зазначенням найбільш важливих документів, які підписуються по завершенні кожної зі стадій.

Таблиця 2.1 – Стадії проектного циклу ЄБРР.

Таким чином, у відповідності зі здоровими банківськими принципами, ЄБРР забезпечує технічне, економічне, фінансове, юридичне та екологічне обґрунтування всіх своїх проектів, а виконання проекту здійснюється за наступними етапами: ідентифікація проекту, підготовка проекту, його затвердження та виплата позики. Розглянемо реальний проект, який був затверджений Радою Директорів ЄБРР та реалізований в м. Житомир

Назва проекту Проект модернізації водопостачання у м. Житомир

Країна Україна

Ідентифікаційний номер проекту 38330

Галузь Муніципальна інфраструктура

Державний \ приватний Державний сектор

Категорія щодо охорони довкілля В

Дата засідання Ради директорів 30 листопада 2008

Статус Пройдений розгляд концепції та остаточний розгляд, очікується початок реалізації

Дата оприлюднення проекту лютий 2008

Опис та мета проекту Проект включає кредит міській водопостачальній компанії м. Житомир, муніципальному підприємству, повним власним якого є м. Житомир в Україні. Кредит буде використано для фінансування пріоритетних капіталовкладень для зниження втрат води, споживання енергії, та покращення якості очищення води. Очікується інвестування коштів у зміну труб і насосів, приладів з виявлення втрати води, модернізація водоочисних споруд, водомірів, та переробку мулу стічних вод

Вплив на перехідні процеси в економіці Даний проект матиме вплив на перехід до ринкової економіки через: запровадження ринкової тарифної структури, спрямовану на повну окупність завдяки тарифам, що забезпечить довгострокову фінансову автономність сектору водопостачання в місті; виставлення рахунків на основі фактичного споживання, природних ресурсів; передачу навичок та доступу протягом фази реалізації, у тому числі здійснення закупівель, проектування, монтажу, та нагляду за виконанням контрактів відповідно до кращих міжнародних методів організації виробничих робіт; демонстраційний ефект ефективної інституційної моделі муніципального комунального підприємства з використанням Договору про обслуговування і Методології регулювання тарифів

Клієнт Позичальником є Водопостачальна компанія м. Житомир. Місто Житомир виступає в якості гаранта

Фінансування ЄБРР Компанії буде надано кредит у розмірі 10 млн. євро. Загальна вартість проекту 12,6 млн. євро

Вплив на довкілля Реконструкція та модернізація даної структури пов’язана з обмеженим впливом на оточуюче середовище; тому проект буде визнано як В/1. Екологічний аудит та аналіз, а також план управління навколишнім середовищем (ПУНС) будуть підготовлені в ході проведення техніко-економічного обґрунтування Проекту. В результаті реалізації проекту будуть отримані значні позитивні екологічні результати, у тому числі буде підвищена ефективність енергозбереження, зміна у напрямку бізнес-стратегії, отримання Вуглецевого Фінансування з Багатостороннього Фонду вуглецевих кредитів.

Технічне співробітництво Технічне обґрунтування Проекту фінансуватиметься урядом Австрії; Аудит фінансуватиметься Банком з використання власних ресурсів; програма підтримки корпоративного розвитку для Компанії

Контактна особа ЄБРР Гжегож Гайда, керівник проекту

Можливість щодо закупівель та участі в тендерах по програмі закупівлі в рамках ЄБРР

2.1 Критерії оцінки проектів

Головний акцент банк робить на якості своїх проектів, а також на можливості підвищення їх ефективності, отже це впливає на критерії оцінки проектів. Банк постійно намагається досягти "мультиплікаційного ефекту" своїх проектів, а саме: наочності додаткової вигоди для економіки країни, залучення софінансування чи усунення вузьких місць в інфраструктурі. При розробці схеми фінансування, яка найбільше відповідає вимогам проекту, банк керується наступними принципами:

1. ЄБРР фінансує до 35% усіх витрат за проектом, який здійснюється з «нуля», чи 35% обсягу довгострокової капіталізації вже діючої компанії [26; с.360].

2. Від інших інвесторів, зокрема промислових, вимагаються значні внески в акціонерний капітал проектів, які здійснюються з «нуля», чи нових спільних підприємств, коли потрібна спеціальна технічна та управлінська кваліфікація. У таких випадках промислові спонсори одержують контрольний пакет акцій або достатні права для керування підприємством.

3. На проекти в приватному секторі надається не більше двох третин суми позикових коштів і не менше однієї третини акціонерного капіталу [26; с.361].

4. Інші учасники софінансування повинні, як правило, надати додаткові кошти.

Кожен проект оцінюється з урахуванням відповідної стратегії для окремо взятої країни. Стратегії по країнах затверджуються акціонерами ЄБРР, і вони в подальшому є основою банківських операцій та визначають пріоритетність конкретних напрямків діяльності. ЄБРР не надає фінансування на діяльність, пов’язану із оборонною промисловістю, на тютюнову промисловість, на виробництво засобів, заборонених міжнародним правом, та на ігорний бізнес. Крім того, банк не може фінансувати деякі виробництва через шкідливість їх впливу на навколишнє середовище чи неможливість в достатній мірі послабити їх негативний вплив на навколишнє середовище.

У відповідності зі здоровими банківськими принципами потрібно забезпечити технічне, економічне, фінансове, юридичне і екологічне обґрунтування всіх проектів, які фінансуються банком за допомогою кредитів або участі в акціонерному капіталі, а також обґрунтувати прийнятність кредитного ризику. Розподіл ресурсів ЄБРР по лінії технічного співробітництва визначається винятково операційними пріоритетами ЄБРР, а саме:

- формування і збереження портфеля продуктивних інвестицій;

- підтримка реалізації проекту;

- створення інституційної інфраструктури, безпосередньо пов’язаної з операціями ЄБРР;

- забезпечення збалансованого співвідношення проектів в приватному та державному секторах.

В процесі підготовки проектних пропозицій, спонсорам рекомендується користатися послугами досвідчених фінансових радників (комерційних, торгових банків, а також аудиторських та консультаційних фірм). Робота радників може прискорити темпи попереднього вивчення проекту банком а, отже, процес розгляду проекту. Якщо радник підвищує вартість проекту, то існує можливість оплати його гонорару з коштів, наданих ЄБРР.

На усіх етапах процесу оцінки проекту враховується екологічна політика банку. До процедур банку у цій галузі відносяться добір інформації, дослідження стану навколишнього середовища, включення екологічних умов у юридичні документи, а також екологічний нагляд за проектами та їх оцінкою.

Відділ екологічної оцінки ЄБРР визначає форму екологічного обстеження, яке повинно бути проведене до першого розгляду проекту, а також вимоги до врахування суспільної думки. Особливе значення надається проектам, що поліпшують стан навколишнього середовища та його охорону і гігієну. Проекти ЄБРР повинні відповідати національним екологічним нормативам і екологічним нормативам ЄС, а у випадку відсутності екологічних нормативів ЄС – національним екологічним нормативам і екологічним нормативам Всесвітнього банку. Якщо ці вимоги не можуть бути виконані до моменту схвалення проекту Радою директорів, то з ЄБРР необхідно погодити план забезпечення дотримання цих нормативів у майбутньому.

Екологічна оцінка може виявитися дуже трудомісткою, і саме тому рекомендується звертатися в банк на початковому етапі підготовки проекту, щоб довідатися, яка конкретно інформація буде потрібна.

У галузі закупівлі товарів або послуг принципи ЄБРР полягають в забезпеченні відкритої та чесної конкурентної боротьби за контракти на постачання товарів, виконання робіт або надання послуг. Що до проектів, які здійснюються підприємствами приватного сектора, які діють в умовах ринкової конкуренції, банк повинен переконатися, що закупівля товарів або послуг відбувається відповідно до комерційної практики. Що стосується проектів у державному секторі, банк вимагає від спонсора дотримуватися принципів і правил закупівель товарів і послуг для операцій у державному секторі, зокрема, надаючи оголошення про контракти на купівлю товарів і послуг. Він також вимагає чітких та об'єктивних технічних вимог та критеріїв оцінки і не допускає дискримінації стосовно місцевих чи іноземних компаній.

При вивченні проектів ЄБРР вимагає надання відповідної інформації для проведення аналізу та оцінки проекту. Корисно, щоб у всій проектній пропозиції вся подана інформація максимально підтверджувалася відповідними даними. Таку інформацію можна умовно розділити на:

А. - Операційну і проектну інформацію.

Б - Фінансову інформацію.

В - Екологічну і нормативну інформацію.

А. Операційна і проектна інформація включає:

1.Опис проекту, що пропонується для фінансувати ЄБРР. Необхідно зазначити, чи йде мова про роботу з «нуля», чи про розширення вже діючого підприємства, а також про придбання чи приватизацію, чи про спільне підприємство. Корисно вказати передбачуване використання коштів - будівництво, оборотний капітал і т. інш. Необхідно також повідомити, як готувався проект, у якому стані він знаходиться сьогодні і чому клієнт звертаєтеся за фінансуванням саме в ЄБРР. У цьому короткому описі повинні бути зазначені терміни завершення об'єкта, включаючи монтаж устаткування і початок виробництва.

2. Інформацію щодо спонсорів проекту. Після отримання заявки на фінансування, ЄБРР потрібно буде зв'язатися з людиною, яка приймає рішення за проектом. Звичайно це спонсор проекту, сторона, що відповідає за здійснення проекту і його завершення. Спонсором може бути компанія, наприклад, майбутній позичальник, чи третя сторона (підрядчик чи потенційний покупець продукції позичальника). Спонсор керує розробкою проекту і відповідає за забезпечення його успіху. ЄБРР потрібно, щоб спонсор був глибоко зацікавлений у проекті. Банк потребує докладної інформації про підтримку, яку спонсор надасть за проектом а саме, що стосується капіталу, управлінського досвіду, діяльності, виробництва і збуту.

3. Досвід роботи. Спонсор, який володіє досвідом роботи в даній галузі, повинен бути знайомим з ризиками і мати здатність приймати стратегічні, комерційні і фінансові рішення у відношенні суб'єкта, який звертається за фінансуванням. Наявність спонсора означає для ЄБРР, що організація, яка знайома з цим виробництвом, готова ризикувати своїми коштами, вкладаючи їх у компанію. Необхідно вказувати окремо, що спонсору відомо про підприємство і скільки він може вкласти в нього, виходячи зі свого досвіду та можливостей. Корисним буде також короткий опис аналогічних проектів, у яких брав участь спонсор. Якщо проект пов’язаний з розширенням існуючих потужностей, то необхідно повідомити про попередню діяльності компанії і будь-який накопичений досвіді в області розширення виробництва, зокрема:

- коротка історія підприємства з моменту створення;

- юридичний статус підприємства, склад акціонерів і характер корпоративного керування;

- країна реєстрації, організаційна структура і сучасний стан;

- найменування основних банків і основних клієнтів, які, при необхідності, можуть дати відгуки.

4. Фінансовий стан. Дані про фінансовий стан спонсора дозволять ЄБРР оцінити його репутацію. ЄБРР може покладатися на спонсора стосовного, поточної підтримки проекту, і ступінь довіри буде залежати від його фінансового стану. Спонсор повинен додати фінансові звіти за останні три роки, що пройшли аудиторську перевірку, а також документально підтвердити будь-які факти, що заслуговують уваги, за ці три роки [28; с.25]. Якщо акціонер є фізичною особою, то ЄБРР повинний знати, яким майном він володіє, наприклад, акціями інших компаній або грошовими надходженнями від інших підприємств.

5. Інформацію щодо інших акціонерів. Якщо у проекті задіяні інші акціонери, спонсор повинний надати інформацію про їх роль, майбутні права на керування та кількість голосів відповідних сторін. Необхідна також інформацію про капітал, майновий стан і досвід діяльності цих акціонерів, а також про те, чи надає хто-небудь з них фінансову підтримку або гарантії за проектом. Необхідно додати фінансові звіти цих акціонерів за останні три роки.

6. Інформацію щодо продукції. Необхідно навести докладний опис продукції чи послуг, з якими компанія планує вийти на ринок. У більшості випадків ЄБРР буде просити незалежну третю сторону дати оцінку запропонованої продукції, тому варто включити досить докладну інформацію, що дозволяє провести таку оцінку. Важливо привести основні характеристики своєї продукції, порівняти її з продукцією конкурентів і показати її переваги для потенційних споживачів.

7. Інформацію щодо виробництва. При оцінці виробничого процесу ЄБРР повинен переконатися, що він забезпечує конкурентоспроможне виробництва, незалежно від вартості робочої сили або податкових пільг. Існує п'ять інформаційних позицій, за якими подається інформація щодо виробництва:

1) Місцезнаходження - варто показати, яким чином місцезнаходження впливає на вартість проекту стосовно перевезень, наявності сировини і робочої сили, близькості до споживачів і постачальників, наявності енерго і водопостачання.

2) Виробничі потужності та устаткування - надається характеристика виробничих потужностей та необхідного устаткування. А саме наскільки сучасними є виробничі потужності та яка буде потрібна модернізація. Слід надати порівняльну характеристику устаткування компанії та устаткування інших виробників.

3) Процес виробництва - характеристика процесу виробництва з інформацією про виробничий чи експлуатаційний процес, виробничі чи експлуатаційні переваги та потужності.

4) Нові ресурси і витрати - одним з найбільш важливих питань для ЄБРР є аналіз ресурсів, які використовуються, та вартості матеріалів. Необхідно вказати найбільш важливі ресурси, необхідні для виробничого процесу; джерела їх одержання та як буде забезпечене постачання ними; охарактеризувати умови оплати.

5) Робоча сила - у характеристику робочої сили повинна включатися докладна інформація про штатний розклад. Зокрема, розподіл між місцевими та іноземними фахівцями і терміни повного укомплектування штатів.

8. Ринок. Варто охарактеризувати ринок збуту продукції та довести докладний плани виходу компанії на цей ринок (новий ринок, ринок, що вже сформувався, чи насичений ринок). Тип ринку є головним елементом при визначенні пов'язаного з проектом ризику та надійності грошових надходжень від проекту. Також варто роз'яснити, як проводилася сегментація клієнтури та яка велася з нею робота. Варто показати різницю між наявною і потенційною клієнтурою, охарактеризувати місткість ринку та заплановані масштаби попиту. Зокрема, якщо компанія планує експортувати продукцію, то необхідно зазначити на які експортні ринки вона буде постачатись. Доцільним буде включити опис еволюції ринку за останні два-три роки та його еволюцію в наступні п'ять років. Необхідно перелічити зобов'язання покупців на закупівлю продукції та вже укладені договори на її постачання. Варто повідомити про конкурентів на вашому ринку. Хто вони і яку мають частку ринку? Як діяли конкуренти в останні три роки і які їх плани на майбутнє? Як вони можуть відреагувати на проект? Необхідно повідомити про цінову стратегію та порівняти її із ціновою стратегією конкурентів. Враховуючи цінову стратегію, вказати, як можна вийти на ринок; утримати та збільшити свою частку на ринку; зберегти свою норму прибутку. До цінової стратегії необхідно додати аналіз еволюції цін на продукцію, дати оцінку ключових ціноутворюючих елементів (вартість ресурсів, чутливість споживчого попиту).

Необхідно охарактеризувати плани збуту та розподілу продукції, а саме: організацію та стимулювання служби збуту; механізм одержання платежів; стратегію в області реклами торгової марки.

9. Керування. Якість керування – ключовий момент для успіху проекту. ЄБРР потрібно оцінити сильні та слабкі сторони керування проектом. А у проекті повинно бути вказано, хто зі спонсорів направляє своїх співробітників для керування проектом; структура управлінської ланки та взаємини між різними відділами та співробітниками; функції кожного відділу; процес руху інформації між відділами і керівництвом; контроль за роботою. Корисно додати короткі анкетні дані, які б включили наступну інформацію: ім’я, прізвище, функціональні обов'язки та досвід роботи з профілю.

Б. Фінансова інформація

Європейському банку реконструкції і розвитку потрібна точна калькуляція витрат за проектом та використання коштів, особливо використання коштів ЄБРР. Цю інформацію необхідно надати на первісній стадії розробки проекту. Нижче наводяться три інформаційні позиції, за якими надається фінансова інформація.

1) Вартість проекту - тут необхідно вказати наступне: як складався кошторис витрат; кошторисна вартість робіт, ким складався кошторис (самим підприємством чи незалежним експертом) і ступінь його точності; дані про будь-які вже здійснені витрати; інформацію про надходження устаткування, матеріалів, особливо якщо вони надаються одним із спонсорів; інформацію про резерви на не передбачувані витрати. До кошторису проекту варто включити будь-які можливі витрати на реєстрацію застави та полісів страхування.

2) Здійснення проекту - ЄБРР може доручити спонсору самостійно чи за допомогою підрядчиків втілити проект у життя у встановлений термін, ефективно використовуючи кошти. Щоб банк міг оцінити ризики, пов'язані із здійсненням проекту, необхідно: коротко викласти пов'язані із його здійсненням заходи, вказавши імена і прізвища людей та назви організацій, які відповідають за здійснення окремих частин проекту; обґрунтувати вибір цих організацій та охарактеризувати їх минулу діяльність; охарактеризувати зміст договорів з цими організаціями, вказавши зобов'язання що до завершення проекту, графік виплат та гарантії виконання робіт; представити докладний графік виконання робіт.

ЄБРР вимагає забезпечення комерційних принципів при закупівлі товарів або послуг, тому спонсору варто уважно поставитися до цього питання. Зокрема, вказати та обґрунтувати запропонований метод закупівлі товарів, послуг і устаткування на засоби ЄБРР; підтвердити, що товари, послуги і устаткування були закуплені на строго комерційних засадах.

ЄБРР може залучати експертів для аналізу виконання проекту та повідомлення про будь-які потенційні місця перевитрат коштів.

3) Джерела фінансування - як правило, ЄБРР є лише одним із декількох джерел фінансування. Банк буде рекомендувати спонсору самому вкласти кошти в акціонерний капітал та підібрати інші потенційні джерела фінансування. Якщо проект передбачає розширення існуючих об'єктів, необхідно представити поточний баланс, рахунок прибутків і збитків і звіт про рух готівки (по можливості останню аудиторську перевірку за міжнародним нормами) існуючого підприємства. До інформації про джерела фінансування повинно входити наступне:

- хто надає капітал і в які терміни;

- як здійснюється розподіл паїв і на якій основі;

- якщо до ЄБРР звертаються із проханням про надання капіталу, яким чином, на думку спонсора, банк згодом зможе вилучити свій капітал;

- хто надає кредити за проектом;

- хто планує стати головним та субординованим кредитором;

- валюти видачі кредиту.

В. Екологічна та нормативна інформація

Відповідно до свого екологічного мандату ЄБРР повинен сприяти своєю діяльністю екологічно здоровому і стійкому розвитку країни. Тому, для оцінки екологічних наслідків проекту банк повинен мати достатньо інформації щодо екологічних аспектів.

Екологічна та нормативна інформація включає:

- місцезнаходження проектного об'єкту ;

- використання землі, для об'єкту, у минулому та в теперішній час;

- опис будь-яких будівельних робіт, що передбачаються проектом;

- запропоновані заходи що до пом'якшення впливу на навколишнє середовище та її поліпшення;

- заява про розподіл обов'язків при будь-якім забрудненні і про відповідальність за нього;

- будь-яка інформація про природоохоронну політику компанії.

Варто додати копії будь-яких екологічних перевірок чи оцінку впливу проекту на навколишнє середовище. Варто надати опис вимог, які поширюються на проект та пов’язані із захистом навколишнього середовища, гігієною та охороною праці. ЄБРР повинен оцінити нормативну базу реалізації запропонованого проекту.

2.3 Постпроектна оцінка ефективності реалізації проектів за участю ЄБРР

Оцінка проектів, являє собою дуже важливий процес, бо це показник діяльності та ефективності всього банку. Отже це - оцінка операцій після зробленої інвестиції. Як правило, відбувається через рік - два після повного освоєння засобів. Відділ оцінки проектів ЄБРР (ВОП) ставить своєю метою визначити ступінь виконання поставлених перед операціями ЄБРР задач і проконтролювати виконання їм його статутних зобов'язань. Витягнуті уроки допомагають удосконалювати добір і схему майбутніх операцій.

При оцінці ефекту впливу проектів ЄБРР на процес переходу ВОП враховує, зокрема, їхній більш широкий ефект у даному секторі й економіці в цілому. У ході оцінки проекту ВОП аналізує його вплив на процес переходу, використовуючи ті ж критерії, що й ЄБРР у процесі добору і твердження проектів. Ряд ключових показників стосуються стимулювання процесу приватизації, підготовки кваліфікованих кадрів, розвитку конкуренції і сприяння розширенню ринку. Іншими найважливішими аспектами є інституціональне будівництво з метою поліпшення функціонування ринків, позитивні демонстраційні ефекти і впровадження нових норм ділової етики і керування.

Як свідчить статистика, приблизно 10% - 20% проектів здобувають оцінку "низький - негативний" за ефект впливу. Таку очевидна відсутність прогресу можна пояснити тим фактом, що операції ЄБРР проводяться в країнах з високим ступенем комерційних і фінансових ризиків. Це підриває стійкість ряду проектів у приватному секторі і не дозволяє їм повною мірою реалізувати свій потенціал впливу на процес переходу. Але 60% - 80% проектів ЄБРР здобувають оцінки від "відмінно" до "задовільно" за ефект їхнього впливу на процес переходу. У цих рейтингах велике значення надається ефектові впливу на процес переходу, але в них враховуються також і такі інші показники, як виконання задач проекту, фінансові і природоохоронні показники і роль, що доповнює, ЄБРР (здатність ЄБРР доповнювати, а не заміняти собою приватні джерела фінансування). У 1996 - 2008 роках рейтинги "успішний" або "досить успішний" скали 53% від загального числа. Це набагато нижче процентної частки проектів (74%), що одержала рейтинги "відмінний - задовільний" за ефект впливу на процес переходу. Різниця між рейтингами впливу проектів на процес переходу і рейтингами загальної ефективності проектів викликана, головним чином, зниженням рейтингів фінансових показників через наявність інвестиційного клімату з підвищеним ступенем ризику в країнах операцій ЄБРР, особливо в ті з них, що знаходяться на початковому або проміжному етапах переходу. Як і в попередні роки, був зроблений висновок про те, що ЄБРР міг би результативніше зм'якшувати ступінь ризику в конкретних галузях і що до роботі з експертизи і розробки схем проектів потрібно активніше залучати фахівців відповідної галузі. У 2006 році рейтинг загальної ефективності проектів "досить успішні" одержали шість проектів. На підставі цих результатів ВОП зробив висновок про те, що ЄБРР досяг визначених успіхів у виконанні свого мандата, особливо з урахуванням складних умов його діяльності.

Одна з основних задач оцінки полягає в тому, щоб у ході розробки нових проектів враховувати накопичений досвід. Цей процес починається із широкого обговорення відділами банківського департаменту ЄБРР уроків, витягнутих з оцінки проектів. Крім того, на кожнім етапі процесу твердження проекту банкіри регулярно одержують інформацію про минулий досвід. Приклади з практики стають предметом обговорення на семінарах і використовуються для обліку конкретних потреб відділів банківського департаменту. Крім того, ВОП готує інформаційні матеріали для керівництва ЄБРР і вводить у базу даних витягнуті уроки для внутрішнього користування. В даний час розробляється аналогічна база даних для зовнішнього користування.

Сільськогосподарська товарно-сировинна програма

У рамках програми по інвестуванню в агропромисловий комплекс, національний банк (як правило, філія міжнародний організації) здобуває профінансовану сільгосппродукцію і тримає її на заздалегідь затвердженому складі до моменту продажу її торговельним фірмам або підприємствам харчової промисловості. Задачі програми полягають у створенні в АПК механізму кредитування оборотного капіталу під заставу і сприянні розробці нового закону про кредитування під квитанція зі складу.

Протягом трьох років ЄБРР двічі збільшував обсяг інвестицій у проект і розширив перелік кредитуємої сільгосппродукції, а ліцензійний і наглядовий компоненти програми були виділені як позитивні приклади для розробки майбутнього закону про кредитування під квитанція зі складу. Як відзначив ВОП, незважаючи на фінансову привабливість програми, інші фінансові організації поки не здійснюють аналогічні проекти, а плановані результати в проведенні правової реформи так і не досягнуті. Проте, проект може служити зразком для подібних операцій у даному секторі.

Концесійні проекти у житлово-комунальну сферу

Уперше ЄБРР вклав кошти в приватний концесійний проект у сфері муніципального ВКГ в 2000 році. Це дозволило поліпшити зміст міської системи трубопроводів, підвищити якість обслуговування клієнтів і впровадити більш ефективну і зручну систему виставляння рахунків на оплату. Загальна сума інвестицій з урахуванням засобів ТС оцінюється в 134 млн. євро на перші 15 років 25-літньої концесії і включає кредит ЄБРР у сумі 31 млн. євро.

Як відзначалося в оцінці ЄБРР, ключем до успіху проекту стала відсутність держави в числі партнерів компанії. Єдиним її акціонером є муніципальне утворення. Це дозволило додати процесові передачі підприємства в концесію простий і зрозумілий характер. Ще один важливий фактор - здатність комунального підприємства забезпечувати водопостачання в комплексі з водовідведенням по найнижчим у країні розцінкам навіть після недавнього росту тарифів. Тому населення прекрасне прийняло цей проект. Концесіонер успішно провів "розукрупнення", здійснив невідкладний ремонт, модернізував підприємство і підвищив якість обслуговування.

Один з витягнутих уроків полягає в тому, що підключення ЄБРР до реалізації проекту на ранній стадії має найважливіше значення для його успіху на перспективу. Залучення засобів ТС на розробку концепції проекту разом з державними відомствами зіграло ключову роль в успішній приватизації цього комунального підприємства. Спеціальні оцінні дослідження підприємництва Росії ВОП провів спеціальну оцінку роботи Фонду підтримки малого підприємництва Росії (ФПМПР), приділивши особливу увагу проблемам впливу проектів на процес переходу і стійкості процесу розвитку. Фонд почав діяти в 1995 році після успішного завершення в 1994 році пілотних проектів. У 2001 році ФПМПР розгорнув свої операції в нових районах, і термін дії програми був продовжений до 2010 року. ЄБРР виділив для програми в цілому близько 240 млн. євро, і ще 140 млн. євро було надано країнами "великої сімки".

В основі створення ФПМПР лежать дві взаємозалежні цілі - надання коротко - і середньострокових кредитів мікро -и малим підприємствам і сприяння інституціональному будівництву в російській фінансовій системі шляхом навчання співробітників кредитних організацій і надання їм засобів технічного співробітництва. Сукупний обсяг обраних коштів склав 960 млн. євро на майже 119 000 кредитів у 119 малих і великих містах. Цей успіх особливо примітний, якщо врахувати, що програма після фінансової кризи 1998 року виявилася під погрозою закриття. Прийняті в терміновому порядку міри дозволили обмежити втрати і розширити масштаби програми. У ній продовжили участь два загальноросійських і три регіональних банки, а в останні два роки до неї приєдналися ще три регіональних банки. З кінця 1998 року консультаційні послуги з питань кредитування робить тільки одна консультаційна фірма. Кошти, що надійшли від донорів ФПМПР, ЄС і з інших джерел дозволили витратити близько 110 млн. євро на більш ніж 97 операцій ТС до кінця 2006 року.

Оцінка проектів і закупівля товарів і послуг

У спеціальному дослідженні утримується висновок про те, що, хоча при виконанні програми й удалося збільшити число кредитів, їхній обсяг і якість, отримані результати поки ще не дозволяють говорити про її стабільність. Тому з обліком отриманих на сьогоднішній день результатів програмі привласнений загальний рейтинг "частково успішна". Ступінь стабільності програми можна буде визначити тільки після її завершення (у даний час планується на 2010 рік). При виконанні задач програми по інституціональному будівництву ФПМПР зможе одержати рейтинг "успішний" або "досить успішний".

Рейтинг впливу ФПМПР на перехідний процес оцінювався з урахуванням здатності програми здійснювати комерційне кредитування мікро -і малих підприємств, забезпечувати ведення політичного діалогу і створювати сприятливі умови для кредитування малого бізнесу. Відсутність чіткої зацікавленості з боку одного з ведучих учасників програми привело до скорочення її масштабів у ряді регіонів. У чеканні результатів переговорів з цим учасником у спеціальному дослідженні програмі за ефект впливу на процес переходу був присуджений рейтинг "задовільний" (за станом на сьогодні).

Програма може одержати за ефект впливу на процес переходу рейтинг "гарний" або "відмінний", однак для цього потрібно вирішити ряд проблем. Для одержання рейтингу "гарний" потрібно усунути інституціональні перешкоди на шляху реалізації програми, виявити і залучити нові кредитоспроможні регіональні банки і впровадити в програму нові механізми і технології. Для одержання рейтингу "відмінний", крім вищезгаданих умов, банкам-партнерам необхідно доповнити одержувані ними по лінії програми засобу фінансовими ресурсами з інших джерел.

Виробництво комплектуючих для машинобудування

У 1994 році ЄБРР дав кредит у 17 млн. євро заводу виробнику, що входить у велику промислову групу, на закупівлю устаткування. Проект став першою операцією ЄБРР із компанією, що знаходиться цілком у власності і керуванні вітчизняних підприємців. Позичальник активно торгував з іншими вхідними в групу компаніями (велику частину устаткування повинна була поставити одна з фірм групи) і тому багато в чому залежав від фінансового становища групи і був підданий зв'язаним з ним ризикам. Хоча ЄБРР і використовував контракти для контролю за цими ризиками, вони йому не допомогли, коли група збанкрутувала. Через затримки з монтажем устаткування і надходженням кредитних засобів позичальник не сплатив ЄБРР свій другий внесок. У результаті цього ЄБРР цілком обґрунтовано відмовився перелічувати засобу далі, обмеживши тим самим свої збитки і зберігши визначений ефект впливу проекту на перехідний процес.

Недосконалість правового режиму не дозволило ЄБРР реструктурувати кредит. Після краху групи і ряду банків ведучу роль у реструктуризації кредитів стала грати держава, яке в остаточному підсумку продало залишки групи новому приватному власникові. Протягом п'яти років ЄБРР намагався стягнути цей кредит і, нарешті, погодився на 9 млн. євро, що складає 68% виплаченої їм суми.

Досвід ЄБРР у сфері стягнення заборгованості по виданих кредитах у країнах регіону підтверджує той факт, що одним із самих серйозних перешкод залишається недосконалість законів про банкрутство. З обліком цього, у стратегіях ЄБРР, імовірно, варто висувати як умову фінансування проектів, що не мають сильних іноземних спонсорів, реформування законів про банкрутство і зміцнення судової системи.

Проект будівництва нафтопроводу для сирої нафти

У будівництво одного з трансграничних трубопроводів для прокачування сирої нафти в рамках більш великого загального проекту модернізації НПЗ ЄБРР вклав 40 млн. євро. Фінансування нафтопроводу стало однієї з найбільших прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у країні і було зв'язано зі спробами її уряду значно лібералізувати нафтовий сектор. Задача загального проекту складалася в приватизації компанії, впровадженні в секторі нових технологій і забезпеченні за допомогою лібералізації росту ефективності і прозорості ринку. Крім того, при реалізації проекту передбачалося застосовувати високі екологічні стандарти і норми техніки безпеки.

В оцінці ЄБРР позитивно відзначені технічні успіхи в прокладці нафтопроводу з урахуванням термінів його будівництва і кошториси, а також значні природоохоронні плюси, що дає цей вид транспортування нафти. Разом з тим, в оцінці також підкреслена невдала спроба ЄБРР заручитися в ході політичного діалогу підтримкою уряду країни в реалізації проекту. Крім цього, у ній відзначені негативні наслідки несумлінної ділової практики уряду і його благодушності для можливого припливу ПІІ в майбутньому.

Один з витягнутих уроків полягає в тому, що при фінансуванні тільки частини загального проекту ЄБРР не може уникнути репутаційного ризику через невдале виконання тієї частини проекту, що ЄБРР не фінансував. Це особливо актуально в тих випадках, коли в порівнянні з іншими, що надходять у країну ПІІ проект різко виділяється своїми масштабами. Ще один урок полягає в тім, що ЄБРР не слід переоцінювати ефективність проведеного їм політичного діалогу, коли він зіштовхується з проблемою сумлінності чиновників. [2]

Оцінка операцій технічного співробітництва

ВОП провів оцінку майже 350 фінансованих по лінії ТС завдань консультантів, на які витрачено близько 100 млн. євро, що надійшли від більш ніж 30 донорів у рамках Програми фондів технічного співробітництва ЄБРР. З урахуванням завдань по лінії ТС, що пройшли оцінку в рамках спеціальних досліджень ВОП, ця цифра перевищує 900 завдань із загальною сумою витрачених на них засобів більш 250 млн. євро.

Розробка комерційної системи керування

ЄБРР дав кредит центральноазіатської нафтової компанії на меті збільшення виходу продукції на одному з її НПЗ, підвищення екологічних стандартів і техніки безпеки. Супровідні його операції ТС були націлені на підтримку підготовки проекту і зміцнення управлінського і комерційного потенціалу НПЗ перед його приватизацією.

Компоненти ТС проекту мали чітко обкреслену технічну базу і значною мірою сприяли розробці проекту і його рентабельності. Однак на результати операцій ТС негативно вплинули низький коефіцієнт використання потужностей і небажання спонсора взяти участь у процесі приватизації.

В оцінці ВОП відзначений вузький профіль операцій ТС з упором на технічні й адміністративні питання, що обмежило ефект впливу проекту на процес переходу. Крім того, реалізації проекту заважали низькі темпи реформ і твердість структур, характерна для країн на початковому етапі переходу. Додатковий аналіз у рамках ТС сусідніх ринків і перспектив приватизації міг би допомогти реалізації проекту й інституціональному будівництву, а також сприяти приватизації. Крім того, у тісній взаємодії з іншими МФУ ЄБРР варто активізувати політичний діалог з метою досягнення такого рівня політичного впливу, що необхідний для запуску реформ у секторі .

Нафтопереробний завод у Росії

З метою підтримки модернізації одного з російських НПЗ минулого проведені дві операції ТС на загальну суму 1,2 млн. євро. Засобу пішли на підготовку технічної експертизи різних проектів модернізації НПЗ, у які ЄБРР міг би в майбутньому укласти свої засоби. Крім цього, у ході операцій ТС був проведений перший міжнародний аудит і впроваджені міжнародні стандарти фінансової звітності. ВОП оцінив операції як "частково успішні", незважаючи на відмінно пророблену консультантами ТС роботу і зроблену підтримку з метою майбутньої модернізації НПЗ. Однак основна мета операції ТС - залучити інвестиції ЄБРР - досягнута не була. Це пояснюнення російською кризою 1998 року і зміною власника - сьогодні НПЗ входить до складу нафтового комбінату повного циклу. В оцінці були також виражені визначені сумніви в можливості реалізації такого складного проекту модернізації НПЗ за допомогою проектного фінансування.

Проведені технічні дослідження відрізнялися високою якістю і допомогли помітно поліпшити процес планування на НПЗ. Проте, доцільніше було б почати з визначення масштабів операції з метою економії фондів ТС на етапі до вкладення засобів ЄБРР у даний проект. ВОП також підняв питання про доцільність розширення масштабів операції ТС і охоплення нею ще одного або двох НПЗ, що підвищило б імовірність реалізації ЄБРР конкретного проекту в цьому секторі.

Закупівля товарів і послуг

При здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг на той або інший проект ЄБРР не допускається яка-небудь дискримінація, забезпечуються сумлінність і прозорість. Присуджувані в рамках проектів ЄБРР контракти повинні ґрунтуватися на цих фундаментальних принципах, закріплених у правилах закупівель товарів і послуг ЄБРР. Принципи покликані підвищувати ефективність і мінімізувати кредитні ризики при реалізації фінансованих Банком проектів. ЄБРР жадає від всіх учасників процесу закупівель дотримання найвищих норм ділової етики і поводження.

ЄБРР диференціює свої методики закупівель товарів і послуг у державному і частці секторах. Клієнтові з приватного сектора дозволяється застосовувати свої методи закупівель, якщо ЄБРР переконується, що вони в комерційному плані рентабельні, а ціни - справедливі і ринкові. Крім цього, клієнт повинний забезпечити відсутність колізії інтересів і безумовне дотримання корінних інтересів його компанії. Порядок виробництва закупівель у державному секторі носить регламентований характер. ЄБРР пропонує клієнтам використовувати структурований, прозорий порядок, максимізуючий фактор змагальності і рівні умови для всіх учасників. ЄБРР уважно аналізує і контролює процедуру закупівель на всіх ключових етапах цього процесу.

ЄБРР продовжує тісно співробітничати з іншими міжнародними банками розвитку з метою гармонізації документообігу для виробництва закупівель клієнтами з державного сектора. ЄБРР, зокрема, опублікував проект документа по гармонізації закупівельної документації. Значний прогрес був досягнутий в області складання документів по перед кваліфікаційному доборі будівельних організації і запитові пропозиції по наданню консультаційних послуг. Що стосується документа по виробництву будівельних робіт, то на цей предмет уже проводяться консультації з представниками приватного сектора.

З метою підвищення ефективності фінансованих ЄБРР закупівель він готує ряд документів і регулярно поміщає інформацію про плановані контракти на сторінці свого сайту .[2]

3 Стратегія діяльності ЄБРР в Україні

Україна стала членом ЄБРР у серпні 1992 року після підписання Президентом України Указу “Про членство України в Європейському банку реконструкції і розвитку” № 379/92 від 14 липня 1992 року. Крім цього зазначеним Указом визначено представництво України в керівних органах ЄБРР. Міністр фінансів України призначається Керуючим від України - членом Ради Керуючих Європейського банку реконструкції та розвитку, а Голова Правління Національного банку України заступником Керуючого від України - членом Ради Керуючих Європейського банку реконструкції та розвитку. У квітні 1993 році у Києві відкрилось Постійне представництво Банку. Також, в поточний період опрацьовується можливість відкриття Постійного представництва ЄБРР в Дніпропетровську.

На базі так званої “української команди” ЄБРР, яка належить до бізнес-групи Південної та Східної Європи, було створено окремий департамент ЄБРР по Україні із розміщенням у Києві. З метою врегулювання на законодавчому рівні статусу та діяльності Постійного Представництва ЄБРР в Україні у червні 2007 року було підписано Договір між Урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку про співробітництво та діяльність Постійного Представництва ЄБРР в Україні. За весь час співробітництва з Україною ЄБРР надав інвестицій на загальну суму понад 3 млрд. євро в рамках 150 проектів. За інформацією Мінфіну станом на 1 грудня 2007 року портфель ЄБРР в Україні нараховує 133 проекти із загальним обсягом фінансування 2,86 млрд. євро.

Україна стала третім найбільшим позичальником фінансових ресурсів ЄБРР (після Росії та Польщі), що складає 8,7% від усіх підписаних зобов’язань Банку. Це значно перевищує обсяги запозичень у попередні роки, коли Україна посідала п’яте місце. За 2005-2007 роки за обсягом щорічних зобов’язань Україна є другим найбільшим позичальником серед країн (після Росії), де ЄБРР здійснює свої операції (загальний обсяг операцій сягнув 772 млн. євро у 2007 році). У рамках проектів здійснено інвестиції у харчову і нафтогазову промисловість, транспорт, телекомунікації, сферу фінансів та надання послуг в сільському господарстві, а також в муніципальну інфраструктуру. ЄБРР також є розпорядником Чорнобильського фонду “Укриття”, заснованого у грудні 1997 року для надання допомоги Україні в реконструкції саркофага, який повинен стати екологічно безпечною системою. Портфель проектів ЄБРР переважно сконцентрований у приватному секторі – близько 71% від усього обсягу фінансування – порівняно із 29% у державному секторі. На сьогодні співробітництво України з ЄБРР відбувається відповідно до Програми співробітництва між Урядом України та ЄБРР на 2007-2009 роки, підписаної у червні 2007 року. Програмою співробітництва на 2007-2009 роки між Урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку передбачено такі пріоритетні напрями співробітництва, за якими ведеться спільна робота щодо підготовки та реалізації проектів.

3.1 Результати реалізації попередніх стратегій діяльності ЄБРР в Україні до 2007 року

Процес співпраці України з ЄБРР характеризується не лише широким діапазоном галузей та напрямків діяльності, а й досить позитивною динамікою щодо кількості проектів та обсягів фінансування. За останні роки Україна вийшла на третє місце за обсягом інвестицій Банку (після Росії та Польщі), обсяг яких досяг приблизно 8,7% від обсягу підписаних зобов'язань Банку .

Це досягнення є дуже важливим, враховуючи те, що протягом попередніх років Україна займала п'яте місце за сумою зобов'язань щодо надання фінансування. За даними на 31 березня 2007 р. Банк здійснив інвестиції у 96 проектів з чистим кумулятивним обсягом операцій на суму 2896 млн. євро, проекти у приватному секторі становлять 72% чистого кумулятивного обсягу операцій, і проекти без державних гарантій складають 67% чистого кумулятивного обсягу операцій. В термінах розподілу наданого Банком фінансування за галузями, 31% портфелю стосується інфраструктурних галузей, приблизно 21% - неспеціалізованих галузей промисловості, 20% - спеціалізованих галузей (переважно це агробізнес), 20% припадає на фінансові установи, і 8%, що залишаються, - це проекти в енергетиці. В термінах кількості проектів, найбільша кількість (32) - це проекти в спеціалізованих галузях, є також 23 проекти в галузі фінансових установ та від восьми до 19 проектів в кожній з інших галузей. Протягом попередньої стратегії спостерігалась стабільна тенденція до зростання річного обсягу зобов'язань щодо надання фінансування. Протягом періоду з 2005-2006 роки за річним обсягом зобов'язань щодо надання фінансування Україна була другою після Росії серед країн діяльності Банку, і у 2006 р. цей обсяг досяг 772 млн. євро (див. Діаграму 1). Кількість нових проектів за рік також стабільно зростала від в середньому 17 проектів протягом періоду минулої Стратегії до 25 у 2005 р. та 26 у 2006 р. (див. Діаграму 2).

Діаграма 1. Річний обсяг нових операцій (включаючи регіональні програми та Програми сприяння торгівлі)

Операційні активи стабільно зростали від 570 млн. євро на початку розглядуваного періоду до 737 млн. євро в кінці 2006 р. Внаслідок додавання певних великих інфраструктурних проектів з низькими темпами надання коштів, відсоток операційних активів у портфелі Банку в кінці 2006 р. знизився з 61% до 44%. Проте, з початком надання коштів у 2006 р. очікується, що ця тенденція буде змінена на протилежну.

У минулому пріоритети діяльності ЄБРР в Україні були у якості заохочення прямих іноземних інвестицій та розділення ризиків з такими інвесторами, а також інвестування у проекти середнього розміру в Україні у галузі виробництва та агробізнесу. Це було виконано шляхом активної участі Банку у фінансуванні ключових іноземних інвесторів, наприклад, "Міттал Стіл Україна", і також шляхом реалізації транскордонних проектів спільно зі спонсорами з країн діяльності Банку, наприклад, з польськими компаніями "Cersanit" та "Barlinek". Хорошими прикладами інвестицій у середні підприємства були кредит, наданий українській фармацевтичній компанії "Фармак" та інвестиція в акціонерний капітал компанії "Укрснаб", ведучого виробника холодильного обладнання. Орієнтація на надання більшого обсягу інвестицій в акціонерний капітал та кредитного фінансування та на довші строки, а також сприяння синдикуванню, була повністю реалізована, і частка акціонерного капіталу у портфелі Банку збільшилась на 25% протягом періоду, який розглядається, та досягла 9,3% за даними на 30 квітня 2007 р. Частка синдикованого кредитування також значно збільшилась протягом періоду, який розглядається.

Досягненню цілей збільшення прозорості та вдосконалення корпоративного управління у місцевих проектах у приватному секторі та підтримки проектів, що пов'язані з охороною довкілля та підвищенням енергоефективності протягом періоду, який розглядається, сприяло надання значного кредиту для проекту "Екоенергія" на Алчевському металургійному заводі. Цей проект дасть значні вигоди для захисту довкілля та економії енергоресурсів, і цей проект є першим спільним проектом з великою промисловою групою, яка має українських власників ("Індустріальний союз Донбасу") та яка рухається у напрямку більш високих стандартів корпоративного управління та прозорості. Це стосується приватного сектору.

У галузях енергетики та інфраструктури досягненню мети підтримки реструктуризації та модернізації транспортної інфраструктури України сприяло надання кредиту для основного транспортного коридору, що з'єднує Київ з кордоном з ЄС – шосе M06. Кредит для найбільшої ділянки цієї дороги у 2006 р. був співфінансований з ЄІБ. Протягом цього періоду набув чинності другий кредит для підтримки "Укрзалізниці", спрямований на розширення комерціалізації та реструктуризацію залізничної галузі. Завдання щодо впровадження нових структур фінансування без державних гарантій було виконане у галузі комунальної інфраструктури, де був наданий перший кредит без державних гарантій для підприємства водопостачання міста Дніпропетровська.

Проекти підвищення безпеки другого енергоблоку Хмельницької АЕС та четвертого енергоблоку Рівненської АЕС, а також реалізація проекту "Укриття" на Чорнобильській АЕС, незважаючи на затримки, що сталися внаслідок необхідності у відповідному розгляді тендерного процесу щодо нового безпечного конфайнменту, сприяли підвищенню стандартів ядерної безпеки. Досягненню стратегічної мети розробки інструментів фінансування і національній валюті сприяла проведена підготовча робота; проте процес впровадження таких інструментів є досить повільним внаслідок складного діалогу з органами влади. Очікується, що ця діяльність прискориться у найближчому майбутньому.

Щодо показників у фінансовому секторі - за даними на 30.10.2007 р., обсяг портфеля становив 1,745 млрд. євро, що репрезентує подвоєння портфелю протягом періоду, який розглядається.[9] Обсяг операційних активів досяг 737 млн. євро, при цьому обсяг активів, що не приносять прибутку - тільки 0,3% від загальної суми операційних активів; хоча сукупний ризик всього портфелю в Україні оцінюється на рівні 5,72, що вище за середній у Банку рівень 5,49. В цілому коефіцієнт залучення фінансування (зовнішнє фінансування/фінансування ЄБРР) становить 2,0. Темпи вибірки коштів також значно покращились на протязі періоду минулої Стратегії, при цьому середньорічний валовий обсяг видачі коштів становив 270 млн. євро, а середньорічне зростання чистих операційних активів протягом цього періоду досягло 130 млн. євро. Рівень анулювання проектів в державному секторі також суттєво зменшився, і також зросла частка операційних активів, що, перш за все, відображає вдосконалення координації діяльності між Банком та Урядом України шляхом проведення регулярних моніторингових зустрічей, які були узгоджені у відповідності до багаторічної Програми співробітництва.

Залучення співфінансування

Рівень комерційного співфінансування значно збільшився до 100% від наданого Банком фінансування, у порівнянні з минулими роками. Співробітництво з іншими МФУ та донорами також було успішним - протягом останніх трьох років були одержані 16 млн. євро донорського фінансування на підтримку інвестицій ЄБРР, і при цьому основна увага приділялась фінансовому сектору та секторам інфраструктури та енергетики. Значне зростання обсягу співфінансування відображає зростання ролі українських підприємств на ринках синдикування. Це відбувалось також завдяки початку діяльності ЄІБ в Україні та надання ним співфінансування на суму 200 млн. євро для проекту шосе M06 спільно з Банком. Ще одним важливим етапом було перше надання співфінансування в Україні з боку JBIC (Банку міжнародного співробітництва Японії) на суму 120 млн. дол. США в контексті когенераційного проекту "Екоенергія" для Алчевського металургійного комбінату. Що стосується сектору фінансових установ, Банк також був ведучим співкредитором у наданні першого середньострокового синдикованого кредиту для "Кредитпромбанку".

1) Банківська діяльність – Діяльність Банку протягом періоду, який розглядається, включала рамкову програму для вибраних банків з метою подальшого кредитування підприємств приватного сектору, синдикований кредит "Кредитпромбанку" та надання іпотечної кредитної лінії "Раффайзенбанку". Проте, проблеми щодо прозорості та інші негативні фактори корпоративного управління перешкодили Банку здійснити нові проекти, пов'язані з участю в акціонерному капіталі.

2) МСП та МСМП - Декілька кредитних ліній та Українська Програма Мікрокредитування (УПМ) продовжують мати велике значення. В рамках УПМ в сумі було надано більше 780 млн. дол. США, і ця програма демонструє дуже хороші результати в термінах якості портфелю, середніх сум кредитування та продуктивності кредитних інспекторів. На додаток до цього та в результаті проведення Банком політичного діалогу, місцеві органи влади в цілому почали підтримувати розвиток (M)МСП.

3) Інвестиційні фонди – Протягом періоду минулої Стратегії Банк збільшив свої зобов'язання щодо надання фінансування фонду "Euroventures" та взяв нові зобов'язання щодо надання фінансування фонду "SigmaBleyzerSoutheastEuropeanFund", який працює в основному в Україні. В цілому, незважаючи на деяке збільшення активності діяльності інвестиційних фондів, інвестиційне середовище залишається складним, і для розвитку життєздатного сектору приватного акціонерного капіталу потрібні значні подальші реформи.

4) Природні ресурси - Присутність Банку у цій галузі реалізовувалася шляхом надання двох кредитів для проекту "BalkanGasTransit" та кредиту підприємству, що займається роздрібною торгівлею нафтопродуктами "Галнафтогаз", а також першої інвестиції в акціонерний капітал підприємствa, що займається розвідкою та видобуванням нафти та газу "CadoganPetroleum". Ці проекти досягли своїх цілей, тобто підвищення фінансової прозорості, покращення результатів діяльності підприємств, вдосконалення транспортування газу, торгівлі нафтопродуктами та впровадження сучасної технології видобутку.

5) Промисловість – інвестиції Банку включають кредити Рубіжанському картонно-тарному комбінату та декільком металургійним, фармацевтичним та іншим виробничим підприємствам, що створило можливість модернізації виробничих процесів та одержання вигод від підвищення ефективності. Досвід, набутий в результаті виконання проекту на Рубіжанському картонно-тарному комбінаті, полягає в тому, що Банк може грати позитивну роль у сприянні захисним стратегіям, розробленим справжніми інвесторами з метою попередження спекулятивних дій з боку інших (небажаних) агентів.

6) Нерухомість і туризм - галузь нерухомості і туризму в Україні характеризується складним та непрозорим інвестиційним кліматом, і Банк брав участь лише у декількох проектах, наприклад, проектах фонду "HeitmanCentralEuropePropertyPartnersFundII", та "OrcoAparthotels" в Києві. Для діяльності у майбутньому галузь нерухомості і туризму потребує подальших законодавчих та регуляторних реформ, кращого регулювання на місцевому рівні та розширення впровадження кращої міжнародної практики.

7) Електроенергетика - Банк надав кредит для модернізації та підвищення безпеки другого енергоблоку Хмельницької АЕС (ХАЕС-2) та четвертого енергоблоку Рівненської АЕС (РАЕС-4), який вже мав значний вплив на підвищення ядерної безпеки в Україні. Щодо проекту Банку на Старобешівській ТЕС, виникли значні затримки у його впровадженні. Досвід, набутий в рамках цього проекту, полягає в тому, що затримки у проведенні закупівель та впровадженні проекту часто призводять до збільшення витрат та суперечок щодо контракту між замовником та підрядником.

8) Підвищення енергоефективності - Банк активно працював в секторі енергосервісних компаній (ЕСКО), у проектах за участю приватних та державних компаній, та фінансував промислові проекти, що мали складову підвищення енергоефективності. Висновок - результаті впровадження одного з цих проектів на металургійному заводі "ІСТІЛ", полягає в тому, що навіть невелике підвищення енергоефективності може дати значні фінансові вигоди (PE03-232).

9) Транспорт - два проекти в залізничній галузі були спрямовані на трансформацію державної залізничної компанії "Укрзалізниця" за принципами комерціалізації, наприклад, на корпоратизацію та відокремлення діяльності з вантажних та пасажирських перевезень від інфраструктури. Діяльність Банку в секторі автомобільних доріг включала реалізацію проектів та політичний діалог.

Наприклад, проект "Укравтодору" сприяє покращенню фінансування дорожнього сектору та управлінської фінансової звітності. Нарешті, Банк продовжував свою підтримку участі іноземного стратегічного інвестора ("Австрійські авіалінії") в авіаційній галузі, що дало можливість реалізувати певну передачу навичок та досягнень у корпоративному управлінні. Інші два спільні проекти з "Укррічфлотом" (надання фінансування для придбання двох нових вантажних кораблів) сприяли вдосконаленню стандартів бухгалтерського обліку та управління.

3.2 Стратегічні орієнтири у співпраці ЄБРР та України відповідно до Програми співробітництва між Урядом України та ЄБРР на 2007-2009 роки

На сьогодні, із урахуванням покращення економічної та фінансової ситуації в Україні, підвищення попиту на середньо - та довгострокові фінансові ресурси з боку бізнесу можна сказати, що стратегічні орієнтири ЄБРР щодо України змінюються на краще, а саме збільшуються обсяги фінансування, інвестування в загальнодержавні та комерційні проекти. Пріоритетами банку, виступають насамперед: сприяння підвищенню ефективності, конкурентоспроможності та диверсифікації економіки; підвищення стандартів корпоративного управління українського приватного сектору та сприяння прямим іноземним інвестиціям; сприяння подальшому розвитку ринків капіталу та надання постійної підтримки мікро -, малим та середнім приватним підприємствам шляхом надання цільових довгострокових кредитних ліній разом з банками – партнерами; сприяння підвищенню енергоефективності та енергетичної безпеки, та сталому використанню природних ресурсів в усіх галузях економіки; підвищення ефективності та надійності ключової транспортної інфраструктури, виробництва, передачі та розподілу електроенергії, комунальної інфраструктури та нафто- і газотранспортної систем України.

З метою вирішення проблем окремих галузей, які постають вже сьогодні, Банк пропонує додаткові продукти та розробляє нові підходи у державному та приватному секторах шляхом використання свого досвіду, набутого під час роботи у країнах, які просунулися далі у процесі переходу до ринкової економіки. Зокрема, Банк буде активно розглядати можливість фінансування без використання державних гарантій для тих державних підприємств у галузях транспорту, електроенергетики, телекомунікацій та природних ресурсів, які досягли значних успіхів у корпоратизації, реструктуризації та досягненні прозорості.

В рамках своєї програми фінансування в національній валюті Банк буде пропонувати фінансування у гривнях у секторі комунальних послуг, на ринку споживчого та іпотечного кредитування та підприємствам, які мають нехеджовані ризики коливань курсу національної валюти. Ключовим елементом надання фінансування для великих інфраструктурних проектів з транс'європейським виміром буде співробітництво та співфінансування таких проектів з ЄІБ в рамках домовленостей, досягнутих між ЄІБ та ЄБРР для регіону СНД. Банк також намагатиметься і далі залучати та використовувати грантове фінансування від ЄС та інших донорів з метою сприяння виконанню проектів в галузях інфраструктури, комунальних послуг, енергоефективності та відновлюваних джерел енергії, а також проектів у галузі безпеки вугільних шахт .

У приватному секторі Банк намагатиметься далі збільшувати частку акціонерного капіталу у своєму портфелі та продовжувати розширення можливостей синдикованого кредитування в термінах обсягів та строків кредитування, та шляхом представлення українських позичальників більшій кількості учасників ринку синдикованого кредитування. Банк також намагатиметься підтримувати диверсифікацію української економіки шляхом визначення проектів, придатних для банківського кредитування, у галузі автомобілебудування, аерокосмічній галузі, галузях засобів масової інформації та телекомунікацій.

Результати, яких може досягти Банк в рамках пропонованої Стратегії на кінець 2009 року, залежать від просування процесу реформ протягом наступних років. Є надія, що Уряд України, на додаток до своєї амбіційної програми інвестицій в інфраструктуру держави, буде зберігати прихильність до впровадження реформ у корпоративному секторі, на ринках капіталу та реформ оподаткування і судочинства.

Банк і надалі буде збільшувати пріоритетність діяльності в регіонах шляхом відкриття другого Представництва в Дніпропетровську, яке підтримуватиме розширення діяльності Банку у східних областях країни. На основі досвіду відкриття цього Представництва протягом періоду Стратегії буде розглядатись подальше розширення діяльності у західних та/або південних регіонах України.

Галузеві завдання та пріоритети діяльності: здійснюючи план Стратегії, Європейський банк реконструкції та розвитку намагається задіяти усі сфери діяльності в Україні. На перший план, виходить українській бізнес - підтримка підприємств, модернізація виробництва, підвищення енергоефективності. Не менш важливим є питання енергетики. Європа є одним з найбільших споживачів енергетики, тому дуже важливо підтримувати Україну з метою підвищення ефективності та надійності постачання, адже вона може з часом може стати головним постачальником енергетики в Європу. Роль України у галузі природних ресурсів - це транзит нафти та газу до Європи з Росії та Каспійського регіону, але у більшості випадках це застарілі конструкції, що потребують значних інвестицій. Те ж саме стосується і вугледобування, де необхідні чималі кошти вкласти у гірничу безпеку та покращення регулювання - і це ще одне галузеве завдання. Стосовно транспортної системи - Банк буде продовжувати відігравати ключову роль у розвитку транспортної інфраструктури України, та буде відповідним чином враховувати рекомендації Групи високого рівня з питань розширення головних транс'європейських транспортних напрямків на території сусідніх країн і регіонів, і також Довгострокову стратегію TRACECA. Україна, як ніхто інший славиться своєю землею, через те, що багата вона на мінерали, що дають значні врожаї. Це давно вже зрозуміли українські підприємці, тому майже половина, тих, хто має великі кошти, заробляють на агробізнесі. Тому ще одним завданням для ЄБРР, є допомогти з обладнанням та устаткуванням, щоб збільшити обсяги виробництва.

Нерухомість в Україні зростає в ціні дуже стрімко, як ніде в Європі. Тому дуже важливим завданням є насамперед модернізація та приватизація деякої нерухомості що й досі є державною власністю. Адже можливо, колись її стануть покупати, як нерухомість в центрі Європи.

Туризм, також є складовою частиною бізнесу з нерухомості, адже, в Україні дуже багато готелів, які потребують негайної модернізації. Це в першу чергу стосується міст, де туризм є статтею прибутку. Усі галузеві завдання можна поділити на: компанії, підвищення енергоефективності, енергетика, природні ресурси, транспорт, фінансовий сектор та фінансування мікро -, малих та середніх підприємств, мікрокредитування та фінансування малих та середніх підприємств, агробізнес, нерухомість і туризм, телекомунікації. Розглянемо кожне з них більш детально.

1) Компанії: банк буде продовжувати надавати фінансування українським та іноземним компаніям. Основним пріоритетом у виробничому секторі буде підтримка українських підприємств у їх зусиллях щодо підвищення енергоефективності, модернізації та впровадженні міжнародних стандартів охорони довкілля. Це включатиме фінансування деяких великих українських підприємств, які продемонстрували значні успіхи у покращенні прозорості та корпоративного управління з особливою пріоритетністю проектів, що включають значне підвищення енергоефективності та вигоди щодо охорони довкілля у металургійній, хімічній, машинобудівній та автомобілебудівній промисловості.

Банк також буде продовжувати збільшення потоку прямих іноземних інвестицій, які очікуються у галузях агробізнесу, споживчих товарів, металургії, капітального обладнання, будівельних матеріалів, нерухомості, нафти та газу. Враховуючи те, що багато європейських компаній почали переведення своїх виробничих потужностей далі на схід з метою зменшення витрат, Україна продовжуватиме бути хорошим місцем для розташування таких потужностей з огляду на її близькість до ринку ЄС та наявності кваліфікованої робочої сили.

Банк особливо зацікавлений у підтримці транскордонних інвестицій в Україну з боку підприємств з Країн діяльності Банку, сусідніх з Україною, наприклад, Польщі та Росії, та інвестицій українських підприємств в цьому регіоні.

2) Підвищення енергоефективності: підвищення енергоефективності є ключовим пріоритетом діяльності Банку на період Стратегії до 2009 року. Україна є однією з найбільш енергоінтенсивних країн в світі та має величезний потенціал підвищення . Підвищення цін на російський газ та постійно високі ціни на нафту на світових ринках призвели до поступового підвищення тарифів та створили вагоміші стимули для споживачів енергоресурсів для вирішення проблем ефективності, зокрема, у промисловому секторі. Це є важливою нагодою для Банку реалізувати значний вплив на перехідні процеси в економіці шляхом впровадження проектів підвищення енергоефективності з масштабним демонстраційним ефектом. Підвищення енергоефективності пропонує потужній механізм досягнення цілей Банку щодо переходу до ринкової економіки в Україні. Перш за все, підвищення енергоефективності дозволить скоротити витрати на енергоресурси, підвищуючи таким чином конкурентоспроможність підприємств та прямо збільшуючи добробут українських споживачів (зокрема, в контексті збільшення цін на енергоресурси). По-друге, зменшення попиту на енергоресурси зменшить занепокоєння щодо енергетичної безпеки за рахунок зменшення залежності України від імпортованого палива. По-третє, підвищення енергоефективності дає вигоди для охорони довкілля та сприяє появі нових послуг та робочих місць.

Ефективність використання енергоресурсів має велике значення для національної безпеки України. Україна сильно залежить від імпорту енергоресурсів як джерела постачання більшої частини її первинних енергетичних ресурсів. З огляду на те, що більшість первинних енергетичних ресурсів постачається з Російської Федерації, Україна вразлива до політичної ситуації у сусідній країні. Зменшення споживання енергоресурсів через більш ефективне використання, очевидно, сприятиме зменшенню цієї залежності.

Підвищення енергоефективності є також важливим для економічного зростання та підвищення рівня життя в Україні. Прямі та непрямі субсидії, спрямовані на підтримку спроможності споживачів сплачувати за енергоресурси, призводять до значних витрат коштів з місцевих бюджетів та погіршення якості комунальних послуг. Однією з цілей Банку щодо переходу до ринкової економіки буде продовження його ініціатив, спрямованих на підвищення енергоефективності у всіх галузях економіки: шляхом прямого кредитування в корпоративному секторі та шляхом розширення кредитування через посередників в рамках кредитних ліній для підвищення енергоефективності. Це передбачає надання не тільки фінансових ресурсів, але й технічної консультативної допомоги з метою визначення та впровадження широкого діапазону інвестицій для підвищення енергоефективності, зокрема, у промисловому секторі.

Пріоритети діяльності:

Основними пріоритетами діяльності щодо підвищення енергоефективності будуть наступні:

· Збільшення інвестицій у підвищення енергоефективності у промислових галузях:

· Банк буде стимулювати своїх клієнтів до оцінки можливостей підвищення енергоефективності у якості частини будь-якого спільного проекту з Банком. Будуть надаватись ресурси технічної допомоги для проведення енергетичних аудитів та проведення навчання з енергетичного менеджменту;

· Банк буде активно просувати можливості щодо підвищення енергоефективності з метою залучення нових клієнтів, для яких економія енергоресурсів є частиною їхньої корпоративної стратегії;

· Надання підтримки впровадження для проектів підвищення енергоефективності – зокрема, навчання з енергетичного менеджменту з метою забезпечення реального впровадження інвестицій та сприяння передачі навичок з метою покращення сталості відповідних видів діяльності;

· Фінансування малих та середніх проектів підвищення енергоефективності та проектів у галузі відновлюваних джерел енергії в рамках цільових кредитних ліній – Української програми з енергоефективності для банків (100 млн. євро);

· Співпраця з організаціями та фінансовим сектором з метою розробки та впровадження механізмів фінансування підвищення енергоефективності у житлово-комунальному секторі, включаючи використання технічної допомоги та грантового співфінансування;

· Прискорення політичного діалогу у галузі підвищення енергоефективності; надання підтримки Національному агентству з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, які розробляють законопроекти у галузях підвищення енергоефективності та відновлюваних джерел енергії, зокрема, щодо малих ГЕС та тарифів на "зелену енергію";

· Вдосконалення діалогу з донорами шляхом участі в Робочій групі з питань енергоефективності і відновлюваних джерел енергії;

Сприяння купівлі вуглецевих кредитів у клієнтів в рамках Вуглецевого фонду Нідерландів та Багатостороннього фонду вуглецевих кредитів. Банк буде співпрацювати з Міністерством палива та енергетики та Міністерством охорони навколишнього природного середовища з метою розвитку інституційної спроможності для затвердження продажу вуглецевих кредитів та буде надавати допомогу клієнтам, зокрема, у галузях енергетичної та комунальної інфраструктури, з метою визначення та підготовки угод з вуглецевими кредитами.

3) Енергетика: Україна має можливість стати важливим гравцем у забезпеченні енергетичних потреб Європи. Маючи один з найвищих у регіоні діяльності Банку рівнів енергоінтенсивності економіки, Україна потребує інвестицій у всіх секторах цієї галузі з метою підвищення ефективності та надійності постачання. Без значних інвестицій, які з часом потребуватимуть участі приватного сектору, Україна може опинитись перед загрозою дефіциту енергоресурсів у середньостроковому періоді.

Цілі переходу до ринкової економіки:

· Завершення процесу лібералізації, включаючи реформування системи формування тарифів, з метою залучення інвестицій;

· подальша розробка законодавства, пов'язаного з Концепцією Оптового ринку електроенергії, з метою надання можливості використання двохсторонніх контрактів;

· посилення незалежності регулюючого органу;

· реструктуризація великих обсягів боргу в галузі, які накопичились протягом минулих періодів; та

· приєднання до UCTE та Договору про енергетичну спільноту, та сприяння зближенню законодавства у галузі енергетики України до законодавства ЄС, що слугуватиме каталізатором важливих реформ, і також дозволить Україні збільшити обсяги торгівлі електроенергією з її західними сусідами.

Пріоритети діяльності:

Ключовими аспектами пріоритетів діяльності будуть наступні:

· сприяння Уряду у відновленні процесу приватизації та готовність до надання передприватизаційного та постприватизаційного фінансування підприємствам галузі;

· до початку наступного етапу приватизації, фінансування модернізації розподільчих активів у державних компаніях з метою підвищення ефективності, якості та надійності постачання, а також вдосконалення корпоративного управління. За умови кредитоспроможності державних підприємств, надання фінансування без державних гарантій, з метою заохочення обґрунтованої фінансової практики та досягнення значного демонстраційного ефекту;

· Банк сприятиме впровадженню проектів у галузі відновлюваних джерел енергії у якості альтернативи проектам на базі викопного палива, та братиме участь у політичному діалозі і розглядатиме можливість фінансування за рахунок коштів технічної допомоги з метою впровадження структур тарифів для відновлюваних джерел енергії для підтримки таких проектів;

· підтримка участі приватного сектору у секторах розподілу та виробництва електроенергії, з пріоритетністю проектів, спрямованих на підвищення ефективності перетворення та розподілу енергії, якості енергетичних послуг та вдосконалення корпоративного управління;

· сприяння впровадженню міжнародних стандартів ядерної безпеки в Україні; та

· участь у політичному діалозі з Урядом та координація зусиль з іншими донорами та МФУ з метою сприяння необхідним структурним та регуляторним реформам у відповідності до визначених вище Цілей переходу до ринкової економіки.

ЧФУ та РЯБ

У липні 2007 р. на засіданнях Асамблеї Чорнобильського фонду "Укриття" (ЧФУ) та Асамблеї Рахунку ядерної безпеки (РЯБ) була підтверджена їхня прихильність до продовження допомоги Україні у завершенні реалізації проектів Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття" (ПЗЗ), а саме проекту Нового безпечного конфайнменту та фінансованих РЯБ сховища відпрацьованого ядерного палива та заводу з переробки рідких радіоактивних відходів. Обидві Асамблеї також схвалили відповідні Грантові угоди. Очевидно, що не пізніше 2009 р. буде потрібне додаткове фінансування, і Банк, у якості Адміністратора коштів, буде брати участь у ініціативах з метою залучення коштів під керівництвом "Великої вісімки" та ЄС.

В рамках ЧФУ реалізація більшості завдань ПЗЗ завершена, початок детального проектування та будівництва Нового безпечного конфайнменту, проекту на суму приблизно 500 млн. євро, запланований на літо 2007 р. Стабілізація існуючого чорнобильського об'єкту "Укриття", яка була успішно завершена у 2007 р., значно зменшила ризик його руйнування на строк від 10 до 15 років. Задовго до цього терміну об'єкт "Укриття" буде накритий всередині Нового безпечного конфайнменту, і почнеться демонтаж найбільш нестабільних конструкцій. Робота на двох об'єктах, фінансованих РЯБ, відновилась у серпні 2007 р. після того, як Асамблея РЯБ затвердила план добудови цих двох об'єктів, важливих для безпеки та виведення з експлуатації Чорнобильської АЕС, будівництво яких було зупинено у 2000 р.

Успішна реалізація цих двох великомасштабних та технічно складних проектів потребуватиме професійної досконалості з боку підрядника, Замовника та його Груп управління проектами. Це також потребуватиме тісного співробітництва з українськими регулюючими та адміністративними органами. Банк разом зі своїми українськими партнерами гратиме важливу роль у забезпеченні виконання цих умов та їхнього дотримання до завершення реалізації цих проектів, яка запланована на 2011 рік.

4) Природні ресурси: Україна є нетто-імпортером нафти та газу, і забезпечує тільки 18% поточного обсягу споживання нафти та газу з ресурсів власного видобутку. Україна має великі поклади вугілля, які за деякими оцінками досягають 6,5 трильйонів тонн, з обсягом підтверджених запасів у 117 млрд. тонн, проте ця галузь залишається в основному не реформованою. Основна роль України у галузі природних ресурсів - це транзит нафти та газу до Європи з Росії та Каспійського регіону. Проте, ця важлива ресурсна артерія базується на експлуатації у багатьох випадках 30-40-річного трубопроводу, малопотужних та неефективних з точки зору використання енергоресурсів компресорних станцій, невідповідних сховищ, та слабкій функції контролю та вимірювання внаслідок застарілості та неефективності вимірювального обладнання та недостатнього забезпечення вимірювальним обладнанням у основних точках надходження на територію та виходу з території України. Україна також має одні з найбільших у світі запасів вугілля, проте також одні з найгірших показників гірничої безпеки в галузі, що потребує значних інвестицій у гірничу безпеку та покращення регулювання. Останні події у вугільній галузі України, наприклад, поява прибуткових приватних добувних підприємств та прийняття урядової стратегії для галузі, яка включає приватизацію деяких потенційно рентабельних шахт, відкривають можливості для підтримки перехідних процесів у вугільній галузі.

Цілі переходу до ринкової економіки

· Реконструкція та модернізація транзитної інфраструктури з метою забезпечення енергетичної безпеки, сприяння підвищенню енергоефективності, і вдосконалення системи контролю та вимірювання для забезпечення прозорості та управління;

· Вдосконалення управління та прозорості системи НАК "Нафтогаз України" та сприяння комерціалізації НАК;

· Допомога у фінансуванні інвестицій приватного сектору шляхом більш відкритої урядової політики та підвищення прозорості регулювання;

· Збільшення використання нафти та газу внутрішнього видобутку та чистих вугільних технологій, наприклад, сучасної технології газифікації вугілля, та модернізація електростанцій з метою заміни технологій на більш чисті.

Пріоритети діяльності

· модернізація та розвиток транзитної інфраструктури, включаючи трубопроводи, компресорні станції, вузли обліку та сховища. Це включає розвиток інфраструктури та модернізацію виробничих об'єктів, які обговорювались з компаніями "Укртранснафта" та "Укртрансгаз" в контексті реалізації Меморандуму між Україною та ЄС про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі, тристороннього Меморандуму про взаєморозуміння EC/ЄІБ/ЄБРР від грудня 2006 р. та двостороннього Меморандуму про взаєморозуміння з ЄІБ;

· участь структур НАК в інших видах діяльності, крім транзиту нафти та газу, наприклад, у розвідці та розробці родовищ нафти та газу;

· фінансування приватних інвестицій та ПІІ в галузі з метою підтримки національних виробників та постачальників послуг, які дотримуються принципів прозорості та високих стандартів охорони здоров'я та праці, залучення ширшої зовнішньої участі у виробництві всередині країни та підвищення енергоефективності. Це включатиме підтримку приватних компаній, які займаються розвитком інфраструктури, та підтримку (включаючи можливу участь ЄБРР в акціонерному капіталі) відповідних компаній, які займаються розробкою ресурсів, наприклад, компанії "Cadogan"; та

· сприяння фінансуванню розвитку та розширенню діяльності якісних роздрібних постачальників палива, включаючи альтернативні види палива, наприклад, СНГ та СПГ. Це включатиме у найближчому майбутньому продовження підтримки підприємства "Галнафтогаз", а також інших аналогічних роздрібних постачальників, які відповідають вимогам, і також допомогу у впровадженні проектів у галузі дистрибуції альтернативних видів палива, наприклад, компаній-роздрібних постачальників СПГ та СНГ.

· пошук відповідних партнерів у вугільному секторі, з пріоритетною увагою до гірничої безпеки, підвищення енергоефективності та проблем зміни клімату.

5) Транспорт: Банк буде продовжувати відігравати ключову роль у розвитку транспортної інфраструктури України, та буде відповідним чином враховувати рекомендації Групи високого рівня з питань розширення головних транс'європейських транспортних напрямків на території сусідніх країн і регіонів, і також Довгострокову стратегію TRACECA.

Ключова зміна стратегії полягатиме у поступовому переході до фінансування без державних гарантій у транспортній галузі: наприклад, проектів "Укрзалізниці", Центру керування повітряним рухом та, можливо, "Укрпошти".

Цілі переходу до ринкової економіки

· Завершення корпоратизації "Укрзалізниці" та продовження реформ у залізничній галузі, включаючи спрощення доступу приватних операторів;

· прийняття сучасного законодавства щодо дорожніх концесій, яке б створило можливість інвестування у дорожній сектор із застосуванням механізмів державно-приватного партнерства (ДПП);

· розробка галузевих стратегій для обласних аеропортів та морських та річкових портів України з метою усунення вузьких місць, підвищення ефективності пасажирських та вантажних перевезень, вдосконалення аеронавігації та сприяння більш повній реалізації транзитного потенціалу України у відповідності до рекомендацій Бакинських робочих груп, довгострокових стратегій TRACECA та рекомендацій Групи високого рівня;

· початок переговорів про створення Спільного авіаційного простору з метою повної інтеграції України до єдиного авіаційного ринку ЄС та до європейських авіаційних структур. Україна перейматиме авіаційне законодавство ЄС та відповідні стандарти, наприклад, у галузі безпеки та управління повітряним рухом.

Пріоритети діяльності:

· завершення модернізації дороги M06, що з'єднує Київ з кордоном з ЄС, а також фінансування проектів щодо інших важливих міжнародних транспортних коридорів;

· продовження політичного діалогу з Міністерством транспорту з метою надання допомоги Уряду у прийнятті сучасного законодавства щодо дорожніх концесій та механізмів ДПП у дорожньому секторі. Це буде доповнюватись можливим пілотним проектом дорожньої концесії, щодо якої має бути проведений тендер у відповідності до нового законодавства;

· підтримка корпоратизації "Укрзалізниці" та інвестицій у рухомий склад, автоматичні системи управління рухом та енергозбереження, розвиток основних міжнародних транспортних коридорів;

· надання підтримки процесу модернізації української авіаційної галузі та підвищення безпеки повітряного руху, створенню необхідної інфраструктури, в тому числі шляхом консолідації авіаційної галузі.

6) Фінансовий сектор та фінансування мікро-, малих та середніх підприємств: процес співпраці України з ЄБРР характеризується не лише широким діапазоном галузей та напрямків діяльності, а й досить позитивною динамікою щодо обсягів фінансування. Сумарні фінансові зобов'язання по проектам за весь період діяльності ЄБРР в Україні перевищили 1,7 млрд. євро. З цієї суми, чималий відсоток припадає на малі та середні підприємства.

Цілі переходу до ринкової економіки:

· Підтримка розвитку внутрішніх ринків капіталу;

· заохочення іноземних інвестицій у банківському секторі у якості засобу посилення капітальної бази українських банків, а також посилення конкуренції;

· підтримка консолідації та посилення капітальної бази банків з українськими власниками у достатній мірі з тим, щоб уможливити задоволення ними очікуваного значного зростання попиту на кредитні ресурси;

· посилення регулювання і нагляду у банківському секторі та секторі фінансових послуг; та

· сприяння розвитку іпотечного кредитування; лізингових та пенсійних фондів.

Пріоритети діяльності

· Підтримка зростання та інституційного розвитку банків з українськими власниками шляхом інвестування в їхній капітал та надання довгострокового фінансування банківській системі у вигляді субординованих кредитів, синдикованих кредитів, кредитних ліній для МСП або для підвищення енергоефективності;

· пошук нових середніх та малих банків-партнерів, особливо в регіонах;

· участь у політичному діалозі щодо стратегії для двох державних банківських установ ("Укрексімбанк", "Ощадбанк");

· розробка інструментів фінансування в національній валюті на основі підходу, який вже був використаний в Росії та інших країнах;

· участь в угодах щодо секуритизації з метою підтримки подальшого росту фінансових установ; та

· активна участь у створенні нових секторів медичного страхування, лізингу, пенсійних фондів та споживчого кредитування.

7) Мікрокредитування та фінансування малих та середніх підприємств:

Цілі переходу до ринкової економіки:

· Покращення доступу до надійних джерел фінансування для кредитоспроможних ММП/МСП;

· сприяння конкуренції між установами, які здійснюють кредитування ММП в країні;

· подальша розробка ефективних та легкодоступних фінансових продуктів для ММП, особливо у сільській місцевості та у сільському господарстві; та покращення навчання та управління для діяльності з кредитування ММП, включаючи такі сфери, як, наприклад, внутрішній аудит та системи управлінської інформації.

Пріоритети діяльності:

· Підтримка існуючих банків-партнерів, які вже фінансують більше 50% портфелю кредитів для ММП з власних коштів, для задоволення зростаючого попиту на мікро- та малі кредити в Україні.

· Розширення цієї діяльності у регіони, де цього часу такі послуги були недостатніми.

· Продовження розширення кредитування у сільській місцевості та для сільського господарства з метою подальшого поширення таких послуг для найменших спільнот і найменших ММП.

· Продовження особливої уваги до гендерного аспекту. Зараз жінки складають приблизно 50% позичальників ММП.

· Поширення у 2007/2008 р. програми фінансування ММП на додаткові 50 -100 міст.

· Продовження навчання кредитних інспекторів та персоналу банків. Протягом 2007-2010 років передбачається провести навчання приблизно 700 кредитних інспекторів.

Збільшення доступності кредитування ММП та підвищення конкуренції в цій галузі, і таким чином підвищення якості послуг, які надаються позичальникам ММП шляхом залучення нових банків-партнерів та інших організацій, що надають фінансування ММП, до участі в УПМ, зокрема, організацій, що розташовані в регіонах. Зосередження на підвищенні ефективності кредитування шляхом створення внутрішніх навчальних підрозділів, а також шляхом вдосконалення технологій кредитування.

Банк буде продовжувати сприяння розвитку приватного сектору МСП шляхом реалізації Програм Управління перетвореннями (TAM) та консультаційних послуг для підприємств (BAS), які були розроблені з метою сприяння розвитку та зростання МСП у країнах діяльності Банку. Особлива увага приділяється управлінським навичкам, позиціонуванню на ринку, інформаційним системам, сертифікації якості, технічній та екологічній модернізації. Програма BASще не відкрила свого представництва в Україні, проте у 2006 р. було виконане Техніко-економічне обґрунтування. В результаті цього дослідження було визначено, що підприємства мають потребу у допомозі такого типу, яка пропонується в рамках Програми BAS, що обґрунтовує діяльність групи спеціалістів BAS щодо підтримки МСМП в Україні, та сприяння українській галузі надання консультативних послуг, що спеціалізується у секторі МСМП. Пріоритетом для Банку буде допомога TAM/BASу залученні фінансування для підтримки діяльності TAMта створення 1-3 Представництв BASв Україні. Для створення цих нових представництв BAS може бути надане фінансування з коштів чистого доходу ЄБРР, і для подальшої підтримки діяльності BAS ЄБРР буде намагались залучити фінансування та/або співфінансування від різних донорів, включаючи ЄС.

8) Агробізнес: Україна, як ніхто інший славиться своєю землею, через те, що багата вона на мінерали, що дають значні врожаї. Це давно вже зрозуміли українські підприємці, тому майже половина, тих, хто має великі кошти, заробляють на агробізнесі.

Цілі переходу до ринкової економіки:

· завершення розробки повністю функціональної системи Складських документів (СД) з використанням технічної допомоги (сприяння впровадженню системи нормативних документів, пов'язаних з позасудовими процедурами врегулювання та створенням компенсаційного фонду, та загальному завершенню створення системи) та підтримка ринкових механізмів регулювання торгівлі зерном;

· модернізація галузі переробки сільськогосподарської продукції з особливою увагою до секторів, які мають тісні зв'язки з іншими сегментами (наприклад, постачання сировини, первинна обробка, відновлювані джерела енергії на основі сільськогосподарського виробництва та пакування);

· підтримка розвитку логістики та дистрибуції (включаючи склади, дистриб'юторські центри, оптову та роздрібну дистрибуцію продовольчих товарів); та

· підтримка модернізації та розвитку компаній, які мають українських власників, у секторі агробізнесу.

Пріоритети діяльності:

· заохочення збільшення прямих іноземних інвестицій шляхом фінансування інвестицій разом з іноземними стратегічними інвесторами або шляхом сприяння розвитку компаній, які мають українських власників, у галузях, які пізніше можуть приваблювати іноземних інвесторів;

· збільшення зусиль у роботі з сильними українськими компаніями;

· збільшення кредитування українських та іноземних компаній під заставу сільськогосподарської продукції та складських документів (з додаванням, якщо це необхідно, застави інших активів). Це може мати форму кредитів через українські комерційні банки або з допомогою таких банків з використанням системи складських документів, якщо це можливо, або інших перехідних структур фінансування;

· зосередження на фінансуванні галузей, які пов'язані з постачанням продуктів харчування – дистрибуції та роздрібної торгівлі продуктами харчування та товарами повсякденного попиту; та

· зосередження на фінансуванні впровадження та розвитку сильних українських торгових марок та інноваційної продукції, покращення якості продукції.

9) Нерухомість і туризм: нерухомість в Україні зростає в ціні дуже стрімко, як ніде в Європі. Тому дуже важливим завданням є насамперед модернізація та приватизація деякої нерухомості що й досі є державною власністю. Адже можливо, колись її стануть покупати, як нерухомість в центрі Європи. Туризм, також є складовою частиною бізнесу з нерухомості, адже, в Україні дуже багато готелів, які потребують негайної модернізації. Це в першу чергу стосується міст, де туризм є статтею прибутку.

Цілі переходу до ринкової економіки:

· Збільшення кількості готелів, які відповідають міжнародним стандартам, зокрема, у Києві та інших великих містах та на курортах;

· Приватизація та модернізація готелів, які знаходяться у державній власності;

· Підтримка проектів, що пов'язані з туризмом;

· Сприяння розвитку логістичної та складської інфраструктури, та збільшення пропозиції офісних приміщень високої якості та приміщень для роздрібної торгівлі сучасного формату у Києві та інших великих містах.

· Підтримка проектів розвитку об'єктів нерухомості змішаного використання, у яких сполучаються зазначені вище види нерухомості.

Пріоритети діяльності:

У галузі нерухомості і туризму Банк буде підтримувати міжнародних та українських девелоперів та інвесторів нерухомості шляхом низки інструментів фінансування, включаючи старший борг, меззанінний борг, пряму участь в акціонерному капіталі та фонди участі в акціонерному капіталі. В термінах сегментів, Банк буде продовжувати підтримку інвестицій в офісні, торгові, логістичні, готельні та змішані об'єкти нерухомості в Києві та обласних містах України. На додаток до цього, буде здійснюватись підтримка екологічно сталих проектів, деякі з яких можуть сприяти відродженню міського середовища. Банк сприятиме розвитку української галузі будівельних матеріалів та передачі технологій, знань та управлінських навичок на українському ринку нерухомості і туризму.

Конкретні пріоритети діяльності Банку у галузі нерухомості і туризму включають наступні:

· у готельному сектору Банк буде брати участь у задоволенні незадоволеного попиту шляхом продовження підтримки проектів, які запроваджують міжнародні стандарти щодо рівня управління та послуг готелів. Банк надаватиме підтримку проектам якісних готелів в центрах міст, включаючи будівництво готелів середнього рівня в Києві, з метою сприяння розвитку інфраструктури та задоволення зростаючого попиту з боку міжнародних бізнесменів, які приїжджають у відрядження. Банк також визначатиме можливості підтримки готельних мереж в основних обласних містах України.

· Банк надаватиме підтримку вибраним проектам приватизації готелів у містах (Одеса, Львів) та на курортах (Крим);

· Банк може сприяти створенню кредитних ліній для менших проектів у галузі туризму в рамках зусиль з сприяння розвитку МСП.

Ринок логістичної та складської інфраструктури буде залишатись протягом наступних років важливим сегментом. Існує значний потенціал розвитку цього сегменту, тому що більшість існуючої складської інфраструктури не відповідає сучасним вимогам щодо управління логістикою та зберіганням.

Очікується, що розвиток українського сектору роздрібної торгівлі сприятиме росту та розвитку попиту на складські приміщення. Банк буде підтримувати вибрані проекти, які сприятимуть створенню кращої офісної інфраструктури та інфраструктури роздрібної торгівлі за наявності підтвердженого попиту. Фактори, що обмежують розвиток адекватних офісних та торгових приміщень, включають нечіткість та непослідовність нормативних документів щодо планування на невизначеність законодавчої бази, недостатню прозорість та нестачу інвестиційного капіталу. Банк розглядатиме можливості щодо підтримки об'єктів нерухомості змішаного використання, включаючи можливі комбінації готельних, торгових, логістичних та житлових складових.

10) Телекомунікації:

Цілі переходу до ринкової економіки:

· забезпечення ефективної приватизації та лібералізації телекомунікаційної галузі, що потребує створення законодавчої/регуляторної бази у відповідності до міжнародних стандартів, включаючи графік повної лібералізації телекомунікаційної галузі, зміну балансу тарифів та наявності повністю функціонального незалежного регулюючого органу;

· залучення приватних інвестицій для модернізації та розширення галузі, зокрема, у галузь фіксованого зв'язку, яка характеризується низьким рівнем проникнення на ринок та низьким рівнем розвитку послуг цифрового зв'язку, включаючи низький рівень доступу до широкосмугового зв'язку та продуктів передачі даних;

· лібералізація галузі з метою розвитку конкуренції та підтримка інвестицій в галузі альтернативних телекомунікацій;

· підтримка подальшого розвитку українського ринку мобільних комунікацій, включаючи фінансування розвитку стандарту UMTS 3G в рамках вже існуючих та інших операторів мобільного зв'язку; та підтримка розвитку альтернативних технологій Wimax, кабельних мереж, телебачення, та різноманітного і процвітаючого сектору засобів масової інформації.

Пріоритети діяльності:

· з врахуванням рішень щодо часу, масштабів та механізму приватизації "Укртелекому", Банк може брати участь у процесі приватизації "Укртелекому" шляхом фінансування його придбання та/або придбання частки в акціонерному капіталі;

· збільшення обсягів та строків фінансування з метою розвитку мереж, якщо це буде потрібно, а також підтримка конкуренції альтернативних українських та міжнародних операторів на цьому ринку;

· на основі досвіду різних країн ЦСЄ та СНД, Банк буде продовжувати вивчати можливості інвестування у компанії, що надають альтернативні послуги (наприклад, Wimax), у телебачення, включаючи ефірне, кабельне та супутникове телебачення, та у інші засоби масової інформації, наприклад, радіо, кіно, видавничу діяльність, розповсюдження засобів масової інформації, зовнішню рекламу, а також розробку програмного забезпечення та компанії, що надають послуги у галузі інформаційних технологій.

3.3 Проблеми співробітництва ЄБРР та України

На сьогодні, на жаль, існують перешкоди на шляху успішного співробітництва України з Європейським банком реконструкції та розвитку, деякі з яких пов’язані з проблемами отримання кредиту під конкретний проект, а деякі із загальним проблемами, які пов’язані з рівнем економіки.

До загальних проблем можна віднести:

1)Стан інвестиційного середовища - на сьогоднішній день обсяги іноземних інвестицій в Україну ще й досі не досягли високого рівня. Тому рівень майбутніх інвестицій Банку безпосередньо залежатиме від того, якою мірою наша держава зможе покращити інвестиційне середовище за рахунок реальних зрушень у напрямку послідовного поліпшення режиму оподаткування, належного управління регулятивними процесами та створення дійсно незалежної судової системи. Також на сьогоднішній день залишається проблема корупції та проблема невідповідності українських компаній світовим стандартам корпоративного управління та фінансової прозорості.

2) Ефективність активів ЄБРР в Україні - викликає занепокоєння той факт, що при загальному, досить динамічному зростанні зобов'язань ЄБРР по проектах в Україні, частка у портфелі так званих "працюючих активів" (тобто вибраних і реально розміщених у проектах) (менше 40%) є нижчою, ніж середній показник по країнам операцій Банку (57%).

Банк визначив основні причини цього явища, які притаманні, насамперед, для проектів у державному секторі, а саме:

а) затримки із виконанням українською стороною проектних умов, особливо, що стосується контрагентних фінансових зобов'язань ;

б) затримки із ратифікацією проектів Верховною Радою;

в) адміністративні зміни, що приводили до зміни позичальника, обсягу, інших параметрів проектів;

с) помилки у підготовці деяких проектів, особливо що стосувалося вибору іноземних спонсорів, тощо.

Очевидно, що успішна співпраця з ЄБРР залежить від прискорення темпів зростання "працюючих активів" Банку, що залежатиме від усунення вищезазначених причин.

3) Повернення ПДВ - ще одним проблемним питання співробітництва України з ЄБРР, що ускладнює виконання деяких проектів Банку є несвоєчасне повернення цим та іншим підприємствам податку на добавлену вартість. Це питання ставилось інвесторами та керівництвом ЄБРР при багатьох нагодах.

Що стосується проблем по наданню кредиту під проект, то однією з проблем є термін отримання кредиту, коли більшість підприємців потребує кошти терміново. На сьогодні процедура оформлення позики з лінії ЄБРР триває від трьох місяців до року, при цьому час оформлення документів ні в якому разі не залежить від розмірів бажаного кредиту – в принципі, кредит в 50 тис. дол. і в 2,5 млн. дол. потребують однакових часових витрат та витрат на оформлення.

Основна перешкода щодо вимог до проекту – жорстка вимога ЄБРР при використанні кредиту, який може бути направлений тільки на придбання іноземних товарів та послуг. Не кажучи вже про те, що подібне обмеження стимулює західних експортерів та ставить вітчизняних товаровиробників у відповідну залежність стосовно сировини, комплектуючих та ін. Незрозуміло, чому українські підприємці повинні закуповувати тільки імпортні товари, якщо вони можуть придбати вітчизняні за більш низькою ціною.

Екологічні вимоги ЄБРР теж завдають багато клопоту українським підприємцям, які бажають отримати кредит від Банку. Проекти, які представляються на затвердження ЄБРР, розподіляються за екологічними ризиками на 1-, 2- та 3-ю категорії. Найбільш складними є проекти 3-ї категорії, які передбачають будівництво виробничого циклу. Тут потрібна велика кількість паперів та дозволів (санепідемстанції, пожежної охорони, архітекторів), а головне – незалежна екологічна експертиза від організації або особи, яка має відповідну ліцензію та досвід роботи не менше п’яти років. Слід наголосити на тому, що в Україні спостерігається брак таких спеціалістів.

Як відомо, сума кредиту не повинна перевищувати 2,5 млн. дол. Проте якщо декілька років тому практично не було підприємців, здатних розпорядитися такою сумою, то на сьогодні цифра 2,5 млн. дол. дуже багатьох не влаштовує – бізнес в Україні зростає.

Проблематичними для українських потенційних клієнтів є вимоги ЄБРР до них. Тут спостерігаються три основні перешкоди:

1) До початку реалізації проекту співвідношення борг (з врахуванням кредиту ЄБРР) та власний капітал повинно бути не більше 70:30.

2) Під час впровадження проекту підприємець повинен бути здатний підтримувати значення коефіцієнта обслуговування боргу не менше 1,3:1 та співвідношення борг – власний капітал не більше 70:30.

3) Власний вклад підприємця в проект повинен бути не менше 30% від вартості проекту.

Для забезпечення кредиту передбачається застава ліквідного майна або майна третіх осіб на суму не менше 130% обсягу кредиту. Якщо не так давно для забезпечення кредиту могли виступати гарантії деяких банків, то останнім часом це стало практично неможливо. Всі проекти ЄБРР були підкріплені державними гарантіями. Під заставу не можуть бути використані обігові кошти. Крім того, застава підлягає також обов’язковому страхуванню: через це обмеження не втілились у життя численні проекти з купівлі автотранспорту для міжнародних перевезень – транспорт, який виставлявся як застава, підлягав страхуванню у західних страхових компаніях, але банки, не маючи практики міжнародного страхування, не поспішали братися за подібні проекти.

Саме вимоги ЄБРР до потенційних клієнтів та забезпечення кредиту часто стають нездоланною перешкодою для роботи з ЄБРР. Проте українські банки охоче співпрацюють з ЄБРР, оскільки прекрасно розуміють, що робота з ЄБРР – унікальний випадок навчити власних спеціалістів методиці кредитування західних банків, до того ж – візитна картка для зарубіжних партнерів та міжнародних фінансових інститутів.

Нецільове використання кредитів є, на жаль, однією з проблем, що ставить під сумнів подальше ефективне співробітництво ЄБРР з Україною. Для усунення такої перешкоди необхідно законодавчо вдосконалити механізм співробітництва нашої держави з міжнародними фінансовими організаціями.

В цілому, співробітництво України з Європейським банком реконструкції та розвитку можна оцінити позитивно, але не слід надмірно перебільшувати роль ЄБРР, як й діяльність інших МКФО, у перебудові економіки України. Постійне кредитування тільки з боку МКФО, звичайно, не є виходом нашої країни з важкого економічного стану. Саме зараз нам слід добре поміркувати над тим, чи є по кишені Україні численні проекти з боку ЄБРР, для реалізації яких Банк вимагає додаткових гарантій з боку уряду та Національного банку України. Оскільки в противному випадку кошти будуть сплачені за рахунок коштів державного бюджету.

А зовнішній борг країни й так величезний: за даними Кабінету міністрів, заборгованість підприємств з кредитів, які були залучені під державну гарантію, складає 987 млн. дол., в тому числі з кредитів, спрямованих в агропромисловий комплекс, - 419 млн. дол., промисловість – 351 млн. дол., охорону здоров’я – 114 млн. дол., у нафтопереробку – 48 млн. дол., на інші потреби – 55 млн. дол. Тільки за минулий рік ця заборгованість зросла на 249 млн. дол. Звичайно, проблема не в ЄБРР, який вимагає гарантій повернення коштів (кожний кредитор бажає отримати свої кошти), а в тому, що до цих пір в Україні не створені сприятливі умови для капіталу, тому за ризик треба платити.

Жваве кредитування української економіки з боку ЄБРР не є гарантом покращення економічної ситуації в Україні, оскільки для тільки можливого кредитування ми повинні спочатку виконувати численні рекомендації, потім погоджуватись на жорсткі умови кредитування, а потім розплачуватись за програші – за рахунок держбюджету (фактично – за рахунок платників податків).

Та справа не тільки в грошах. Обіцянки ЄБРР надати кошти “коли-небудь супроводжуються умовами, з яких найбільш одіозними є такі: підвищити збирання платежів в енергетичній галузі, приватизувати підприємства, які відносяться до сфери природних монополій, ліквідувати невеликі банки. При цьому радники категорично не намагаються усвідомити:

1) що підвищення збирання податків в українських умовах обертається посиленням фіскального свавілля;

2) що ліквідація невеликих банків суперечить інтересам їх власників зокрема та збереженню конкурентоздатності фінансового ринку в цілому;

3) що надмірне захоплення приватизацією у сфері природних монополій, з одного боку, створює загрозу економічній безпеці, а з другого – не залишає ще слабкому вітчизняному капіталу шансів на повноцінну участь в цій самій приватизації.

На прикладі наявності великої кількості додаткових умов з боку ЄБРР щодо початку фінансування будівництва енергоблоків на Рівненській та Хмельницькій АЕС більш доцільною є пропозиція отримання аналогічного кредитування з боку Російської Федерації.

Україна повинна підтримувати жваві відносини з міжнародними кредитно-фінансовими організаціями, та особливо з ЄБРР, оскільки без участі держави в МКФО неможлива її органічна інтеграція у світове господарство. Проте для поліпшення економічної ситуації в нашій країні провідну роль повинні мати залучені інвестиції саме з боку іноземних компаній, а не з боку МКФО. Таким чином, Україна повинна вдало використовувати переваги від співробітництва з ЄБРР, одночасно розширюючи співробітництво з іншими іноземними інвесторами .