Реферат: Зовнішньоекономічні звязки України з Обєднаними Арабськими Еміратами

Зовнішньоекономічні зв’язки України з Об’єднаними Арабськими Еміратами

План

Вступ

Зовнішньоекономічні зв’язки України з Об’єднаними Арабськими Еміратами

1. Встановлення дипломатичних відносин між країнами.

2. Економічні зв’язки з Об’єднаними Арабськими Еміратами в період становлення молодої української держави.

3. Партнерство країн в економічній сфері на сучасному етапі.

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Важливою складовою зовнішньоекономічних відносин України є зовнішньоекономічна діяльність регіонів України, яка відкриває для країни великі перспективи на різних світових ринках. Одним із красномовних прикладів цього є економічне співробітництво України з країнами Близького Сходу.

Але присутність близькосхідних країн у наших економічних зв'язках незначна з наступних причин, адже Україні – порівняно молодій незалежній державі – не так просто зайняти своє місце на арабському ринку, з огляду на наявність серйозних конкурентів, що мають тривалі й міцні зв'язки з арабськими країнами. Це насамперед колишні метрополії (Великобританія, Франція, Італія, Іспанія), а також США, Росія, Німеччина і Китай. Арабські бізнесмени мають дуже неясні уявлення про Україну та її можливості, не говорячи вже про регіони. Також не меншою проблемою є те, що на нерозвиненості політичних, економічних і гуманітарних контактів як на регіональному, так і на державному рівні дуже негативно позначається відсутність достатньої кількості підготовлених кадрів, здатних працювати з арабськими партнерами. Проте ці причини мають тимчасовий характер, і можна з упевненістю прогнозувати збільшення обсягу українсько-арабських зв'язків у найближчі роки, про що свідчать об'єктивні дані поліпшення інвестиційного клімату.

Серед суб’єктивних факторів слід виділити те, що в Україні сформувалася значна арабська діаспора, достатньо дієздатний і активний прошарок арабських бізнесменів, можливості яких у розширенні ділових контактів із Близьким Сходом можуть бути багаторазово збільшені, якщо близькосхідна політика здобуде більш планомірний і акцентований вигляд. Цей фактор може бути ефективно використаний для забезпечення своїх інтересів в арабському світі.

Цілком очевидною є потреба у створенні мережі інформаційних представництв України в арабських країнах, у реалізації усвідомленої стратегії інформаційного просування та забезпечення в цих країнах українських інтересів.

Зовнішньоекономічні зв’язки України з Об’єднаними Арабськими Еміратами

Встановлення дипломатичних відносин між Україною та ОАЕ, що відбулося у жовтні 1992 року, та відкриття Посольства України в Абу-Дабі у жовтні 1993 року можна вважати початком практичної реалізації близькосхідного напряму зовнішньої політики України. Економічним стимулом розбудови двосторонніх відносин між Україною та ОАЕ був пошук нових та альтернативних ринків для просування вітчизняної продукції (на початковому етапі це здебільшого стосувалося традиційних предметів українського експорту - металургійної та хімічної продукції).

16-17 квітня 1993 року відбувся візит в ОАЕ урядової української делегації на чолі з тодішнім Прем'єр-міністром України Л.Кучмою, під час якого були проведені переговори щодо налагодження двостороннього співробітництва між Україною та ОАЕ.

21 жовтня 1993 року в ОАЕ прибула передова група Посольства на чолі з Тимчасовим Повіреним у справах України в ОАЕ О.Семенцем, а з 1 січня 1994 року почало діяти Посольство України в ОАЕ.

У 1995 році була укладена міжурядова угода про торговельно-економічне співробітництво, а в 1996 році було парафовано ще дві угоди в сфері економіки (про уникнення подвійного оподаткування та про взаємний захист інвестицій).

Основним засобом реалізації інтересів України в сфері економічного співробітництва було обрано "масоване вторгнення" на еміратський ринок шляхом участі українських експозицій у численних міжнародних виставкових заходах, що проводяться в ОАЕ на регулярній основі. Свого часу така тактика принесла відчутні позитивні результати, оскільки дозволила достатньою мірою репрезентувати можливості вітчизняної економіки та її готовність до розгортання широкомасштабного співробітництва з ОАЕ та іншими державами регіону, зокрема, у традиційних для України експортних галузях (металургія, хімія), продукція яких користується тут підвищеним попитом.

Беручи до уваги той факт, що ОАЕ є місцем проведення всесвітньо відомих міжнародних військових виставок, Україна, починаючи з 1995 року, є постійним та одним з найпомітніших їх учасників.

На виконання відповідних доручень Прем'єр-міністра України щодо реалізації основних положень Послання Президента України "Україна: поступ у XXI століття" у 2001 році (у квітні та листопаді 2001 року) було організовано і проведено два Міжнародних форуми "Україна - ОАЕ: бізнес, інвестиції, приватизація".

У січні 2002 року відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ України А.М.Зленка до ОАЕ, в ході якого було досягнуто домовленостей щодо подальшого розвитку двостороннього співробітництва.

Надзвичайним та Повноважним Послом України в ОАЕ з липня 2007 року є С.О.Пасько.

Широкі можливості перед українсько-еміратським співробітництвом відкрив візит Президента України Л.Д.Кучми до ОАЕ, що відбувся наприкінці січня 2003 року. Сторони домовилися про необхідність активізації двосторонніх економічних відносин, насамперед, шляхом реалізації спільних інвестиційних проектів.

18 травня 2004 у м.Абу Дабі (ОАЕ) відбувся організований Посольством України в ОАЕ українсько-еміратський семінар, присвячений питанням розвитку співробітництва між Україною та ОАЕ в банківській та інших сферах. В його роботі взяли участь представники провідних фінансових інституцій двох держав, зокрема Державного експортно-імпортного банку України, Центрального банку ОАЕ, Національного банку та Інвестиційного фонду Абу Дабі, а також промислових і торговельних компаній.

Учасники семінару обговорили конкретні напрями та форми двостороннього співробітництва, можливості участі еміратського капіталу в реалізації деяких інвестиційних проектів в Україні, а також надання банківської підтримки двостороннім торговельно-економічним операціям.

6 листопада 2006 року українська урядова делегація на чолі з Міністром транспорту та зв’язку України Миколою Рудьковським відвідала Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) і провела низку зустрічей з керівниками міністерств та відомств країни.

Зокрема, відбулись переговори Миколи Рудьковського з Міністром економіки ОАЕ Любною Аль-Касімі та заступником Міністра фінансів та промисловості ОАЕ і Головою Ради директорів Арабського банку ОАЕ, у ході було зосереджено увагу на перспективних проектах з розвитку транспортної інфраструктури України, модернізації її повітряних і морських портів, залізниці, залучення інвестицій ОАЕ у телекомунікаційну сферу тощо.

16 листопада 2006 року у рамках візиту до Об’єднаних Арабських Еміратів української делегації на чолі з Головою Сумської обласної державної адміністрації Ніною Гаркавою в Еміраті Фуджейра (ОАЕ) відбулась її зустріч та переговори з Президентом і Генеральним директором Торговельно-промислової палати (ТПП).

У ході зустрічі наголошувалось на необхідності активізації ділових контактів, як на регіональному, так і на міждержавному рівнях. Зі свого боку, керівництво ТПП Емірату Фуджейра висловило готовність розглянути найбільш перспективні інвестиційні проекти на території України та, зокрема Сумської області, з метою вивчення можливостей щодо залучення еміратських інвестицій в економіку України.

У липні 2007р. вперше в історії двосторонніх відносин відбувся візит до Києва еміратської урядової делегації на чолі із в.о. Першого заступника Міністра закордонних справ ОАЕ Т.Аль Гейданом. У ході візиту організовано зустріч з Першим віце-прем’єр-міністром, Міністром фінансів України М.Я.Азаровим, Міністром закордонних справ України А.П.Яценюком, відбулись переговори у низці українських міністерств та відомств, проведено політичні консультації між МЗС двох держав.

Досить плідним є співробітництво між Україною та ОАЕ і на міжнародній арені. Держави активно взаємодіють у рамках міжнародних організацій, здійснюють взаємний обмін підтримками на виборах до міжнародних органів та інституцій.

Розбудова двосторонніх торговельно-економічних відносин на сучасному етапі зосереджена на роз'ясненні на офіційному та індивідуальному рівнях можливостей і умов ведення справ у двох країнах, індивідуальній роботі з окремими підприємцями, організації торговельно-промислових виставок, забезпеченні участі українського ВПК у виставках військової техніки "Айдекс" та "Трайдекс".

На сьогодні між Україною та ОАЕ укладено 3 міжурядові Угоди: про економічне, торговельне та технічне співробітництво (березень 1995 р.); про сприяння та взаємний захист інвестицій (січень 2003 р.); про уникнення подвійного оподаткування (січень 2003 р.) та низка документів міжвідомчого характеру.

Аналіз нинішнього стану двосторонніх економічних відносин свідчить про реальні можливості їх активізації за рахунок збільшення товарообігу по вже існуючих напрямках співпраці (продукція металургійної та хімічної промисловості), а також використовуючи нереалізовані до цього часу резерви, насамперед потенціал України у галузі машинобудування (авіаційна, суднобудівна промисловість), у сфері високих технологій, агропромислового комплексу тощо.

Додаткового імпульсу цій роботі може надати започаткування діяльності двосторонньої міжурядової комісії, створення якої передбачене укладеною угодою про торговельно-економічне співробітництво.

У структурі товарного експорту України в ОАЕ основну частину (в середньому близько 80-85 % від загального обсягу) складають чорні метали та вироби з них (такі як, прокат плоский із заліза або нелегованої сталі, напівфабрикати із заліза або нелегованої сталі, прутки та бруски гарячекатані, а також кутки, фасонні та спеціальні профілі із заліза або нелегованої сталі). Водночас, поступово відбувається покращення структури експорту товарів з України до ОАЕ, поява на місцевому ринку високотехнологічної продукції української промисловості: комплектуючих для авіаційної техніки, збільшення експорту устаткування та механізмів.

В імпорті з ОАЕ в Україну переважну частину складають засоби наземного транспорту, устаткування та механізми, текстиль та текстильні вироби, фініки, лікарські засоби, парфуми, чай та соки.

Показники зовнішньої торгівлі товарами між Україною та ОАЕ за даними Держкомстату України/ Міністерства економіки та планування ОАЕ, млн. дол. США

Показники зовнішньої торгівлі послугами між Україною та ОАЕ за даними Держкомстату України/ Міністерства економіки та планування ОАЕ, млн. дол. США

Висновки

Не ідеалізуючи перспектив роботи з Близьким Сходом, а особливо з Об’єднаними арабськими еміратами, можна з упевненістю стверджувати, що і кількісні, і якісні параметри економічних відносин тут можуть бути на порядок вищі. Насамперед за рахунок кращої організації та координації цієї роботи. На прикладах двосторонніх економічних відносин України з арабськими країнами чітко простежуються можливості реалізації як великих державних проектів, так і інтересів середнього і малого бізнесу.

Політична підтримка зусиль регіонів України та більш ефективне поширення інформації про себе на Близькому і Середньому Сході гарантовано дадуть значне покращення багатостороннього взаємовигідного співробітництва з більшістю арабських держав. Для якісної і швидкої зміни ситуації в даному напрямі необхідне дотримання двох умов: предметне і більш тісне співробітництво регіонів із Міністерством закордонних справ, зовнішньоекономічними відомствами і ТПП України, а також вивчення на експертному рівні перспектив і можливостей просування українських регіонів на близькосхідних ринках, поширення на Близькому Сході інформації про можливості співпраці з українськими регіонами в різних сферах, зокрема, шляхом проведення бізнес-форумів і презентацій окремих регіонів.

Список використаної літератури

1. Дипломатична хроніка Міністерства закордонних справ України

2. Рубан А. Про деякі питання і тенденції сучасної зовнішньої торгівлі України // Економіка України, №7, 2000.

3. Сєров Д., Наша надія – Арабський Схід // День, № 13 (413) 26.03.2007

4. Сєров Д., Південь України і Близький Схід: стан і перспективи економічної співпраці (на прикладі Одеської області)//Стратегічні пріоритети, №4(5), 2007 р.

5. Школа І.М., Козменко В.М. Міжнародні економічні відносини: середовище, форми, бізнес та інтеграція: Навчальний посібник.–Чернівці, 1996.