Тенденції розвитку світового ринку послуг у сучасних умовах

Важливою ознакою світового економічного розвитку на початку ХХІ ст. є зростання питомої ваги послуг у структурі суспільного виробництва, формування сервісного господарства, суть якого полягає в забезпеченні як індивідуальних потреб особистості, так і в розширенні трансакцій, пов’язаних зі створенням загальних соціально-економічних умов праці та життєдіяльності. Структурні зрушення в економіці проявляються у світогосподарських процесах сучасності. Ринок послуг є одним із найбільш динамічно зростаючих секторів світового ринку. Послуги охоплюють приблизно 2/3 економічної діяльності в світовому господарстві. Більше половини робочої сили світу зайнято в компаніях, що надають послуги. Внесок сектора послуг у ВВП становить у багатьох країнах від 50% до 70%.

В останні роки розширення сектора послуг у світовому господарстві пояснюється, з одного боку, дематеріалізацією виробництва, інтелектуалізацією праці, інформатизацією суспільних відносин. З іншого боку, відбуваються зрушення в попиті, який характеризується високою еластичністю по доходу [1, 97–98]. Ця тенденція розвивається внаслідок тривалого економічного піднесення в розвинених країнах та інших регіонах світу в останні 15–20 років, підвищення ступеня ділової активності, зростання доходності фірм, а отже, й платоспроможності населення. Вища платоспроможність населення збільшила схильність до споживання освітніх, туристичних, медичних, соціальних та інших послуг.

Варто також зазначити, що при виробництві багатьох капітало- та наукомістких товарів зростає вміст послуг, які надаються спеціалізованими компаніями (дизайн, інжиніринг, проектування, маркетингові, консалтингові, страхові, фінансові послуги тощо.)

Сучасна технологічна революція охоплює всі сегменти світового господарства і справляє визначальний вплив на зростання обсягів виробництва, формування нових послуг, розширення сфер їх застосування. Перехід до якісно нової епохи – ноосферно-космічної цивілізації – веде до глибоких трансформацій, і, відповідно, до радикальних структурних змін як у національній, так і в світовій економіках. Відбувається формування “нової економіки”, яка базується, насамперед, на знанні, нових технологіях, застосуванні інформаційно-комп’ютерних систем. Ця економіка розширює, вдосконалює та диверсифікує сектор послуг.

Процес економічної глобалізації стає однією з передумов динамізації та диверсифікації міжнародного ринку послуг. При цьому сприятливі умови виробництва, краща забезпеченість технологічним, у т. ч. людським капіталом, розгалужена інфраструктура дозволяють високорозвиненим країнам утримувати домінуючі позиції в передових видах діяльності третинного сектора і ставати основними учасниками на міжнародному ринку послуг.

Однак значна і постійно зростаюча роль послуг у світовому виробництві не відображається еквівалентними обсягами в системі міжнародної торгівлі. Частка світової торгівлі послугами в 2003 р. становила 19,5% загальної світової торгівлі. За винятком морських перевезень і певних сегментів міжнародних фінансів, послуги історично розглядались здебільшого як такі, що мають неторговий характер (non-tradability of services). Неторговість багатьох видів і значних обсягів послуг пояснюється технічними перепонами, іншакше кажучи, неможливістю відмежування матеріального виробництва від надання та споживання послуг на відстані. Нові інформаційні та комунікаційні технології швидко змінюють цю ситуацію в багатьох секторах; прикладами може служити поява послуг телемедицини і телеосвіти [1, 98–99].

Крім цього, існуючі обмеження в обміні послугами зумовлені протекціоністськими інструментами державної економічної політики країн. Такі важливі ринки, як залізничний транспорт, телекомунікації, медичне страхування захоплені традиційно монополістами і є об’єктом жорсткого регулювання в інтересах держави. Однак зміни умов забезпечення ефективності послуг, що обумовлені розвитком технологій, примушують уряди багатьох країн вже сьогодні здійснювати лібералізацію сфери послуг з одночасною її інтернаціоналізацією, тобто знаходити ланцюг між внутрішнім дерегулюванням ринків послуг і вдосконаленням входження на них іноземних учасників. Передбачається, що формування глобального конкурентного середовища у сфері послуг, об’єднання міжнародних ринків послуг у глобальну мережу (global services network) [2] здатне поліпшити передумови для подальшого зростання обсягів світової торгівлі послугами. Механізм трансферту глобальних вигод у локальні суспільства шляхом забезпечення країн, що розвиваються, доступом до сучасних інфраструктурних послуг дасть змогу збільшити обсяги міжнародної торгівлі товарами та послугами і тим самим сприяти зменшенню бідності в світі.

Упродовж останнього десятиліття світові експорт та імпорт комерційних послуг зросли майже вдвічі і в 2004 р. становили відповідно 1,8 та 1, 78 трлн. дол. США [3, 179–184].

Що стосується географічного розподілу, то домінуючу позицію – більше половини світового експорту комерційних послуг займають країни Західної Європи ( Європейський Союз-25 – 48,4%) (табл. 1 та 2). За останнє десятиліття обсяги експорту в Західній Європі зросли в 1,98 разу, в ЄС-15 – майже в 2 рази, ЄС-25 – в 2,02 разу. Це свідчить про відносно швидше зростання обсягів експорту в 10 країнах – нових членах цього інтеграційного об’єднання, ніж в ЄС-15.

Висока частка експорту послуг ЄС в світовому господарстві є важливим індикатором для України, що заявила про свій європейський вибір. Економічний інтерес нашої країни полягає в тому, щоб якомога ефективніше вписатись з її послугами в єдиний європейський ринок та інші ринки світу. Частка експорту послуг Північної Америки становить 18,3%, обсяги експорту за 1993–2003 рр. зросли в 1,76 разу. Незначне зменшення частки експорту відбувалося впродовж 2001–2003 рр. в Латинській Америці. В Колумбії та Венесуелі скорочуються обсяги експорту, в Мексиці проявляється тенденція до стагнації. Стабільна частка експорту послуг зберігається в Африці. При зростанні обсягів експорту послуг в Азії в 1,88 разу за попередні 10 років нині відбувається зменшення частки експорту послуг цього регіону в світовому експорті послуг: з 20,5% у 2000 р. до 20,3% у 2001 р. і 19,6% у 2003 р. Зазначимо, що в світі ще залишаються значні регіональні відмінності в торгівлі послугами. Якщо частка експорту послуг в Азії зросла з 10% у 1980 р. до 19,6% у 2003 р., то відносні позиції країн, що розвиваються Латинської Америки та Африки, характеризуються стагнацією. Питома вага цих регіонів у світовому експорті послуг упродовж останніх 20 років залишалися в межах 3–4% та 2–3% відповідно.

Тенденції розвитку імпорту комерційних послуг практично співпадають з аналогічними процесами, що пов’язані з їхнім експортом. Тоді, коли частка Західної Європи, зокрема ЄС, у світовому імпорті послуг з 2000 по 2003 рр. збільшувалася, спостерігалось її скорочення в Північній і Латинській Америці та Азії.

Проаналізуємо динаміку чистого експорту послуг регіонів. В Західній Європі та в ЄС зокрема додатній чистий експорт постійно зростає. В Північній Америці відбувається стагнація приросту додатного чистого експорту. В Латинській Америці та Азії скорочується від’ємний чистий експорт, що свідчить, з одного боку, про нарощування експортних можливостей ринків послуг цих регіонів, а з іншого – про відносно високий рівень протекціонізму і локальність ринків багатьох азійських країн. В Африці від’ємний чистий експорт змінюється у бік зростання, проте ця тенденція не є стійкою. Чітку зміну напрямку чистого експорту можна простежити в Центральній та Східній Європі, де від 2000 р. відбувається зростання від’ємного чистого експорту послуг, що пояснюється різними факторами, зокрема усвідомленням країнами необхідності пожвавлення структурних змін, подальшою лібералізацією ринків товарів і послуг, зростанням економічної активності, відкриттям нових ринків та експансією високорозвинених країн на виникаючі ресурсні ринки, зменшенням внаслідок вирівнювання факторних і товарних цін порівняльних переваг у країнах Східної Європи та ін. Найбільше зростання від’ємного чистого експорту послуг спостерігається в таких країнах цього регіону, як Росія, Казахстан, Азербайджан та Вірменія.

Таблиця 1

Світовий експорт комерційних послуг окремих регіонах (1993-2003 рр.)

Джерело: International Trade Statistics 2004, WTO [3, 179–184].

Таблиця 2

Світовий імпорт комерційних послуг в окремих регіонах (1993-2003)

Джерело: International Trade Statistics 2004, WTO [3, 179–184].

Таблиця 3

Країни-лідери в міжнародній торгівлі послугами (2003 р.)

Джерело: International Trade Statistics 2004, WTO.

Щодо структури світового ринку комерційних послуг, то найдинамічніше розвивається світова торгівля послуг у групі “інші комерційні послуги”, зокрема телекомунікаційні, інформаційні, інжинірингові, фінансові, страхові (табл. 4) [4].

Транспортні послуги поступово втрачають свою важливість у структурі експорту послуг у зв’язку зі зменшенням поставок на світовий ринок товарів, які потребують транспортних перевезень: сировинних матеріалів, великих вантажів та ін. Щороку зростає роль туристичних послуг. Однак, незважаючи на абсолютне збільшення обсягів туристичних послуг в світовому експорті послуг, відбувається відносне падіння їхньої питомої ваги в загальному обсязі світового експорту послуг.

Якщо в 90-і рр. ХХ ст. високорозвинені західні країни були найбільшими експортерами фінансових, страхових, інформаційних, комп’ютерних послуг, то сьогодні багато новоіндустріальних країн, а також деякі країни, що розвиваються, вступають у конкурентну боротьбу на цих ринках і стають потужними експортерами вищезазначених послуг (табл. 6 і 7).

Таблиця 4

Структура світового експорту послуг (1996–2003 рр.)

Джерело: International Trade Statistics 2004, WTO.

Таблиця 5

Питома вага видів комерційних послуг у загальній торгівлі комерційними послугами регіонів у 2003 р. ( %)

Джерело: International Trade Statistics 2004, WTO.

В ЄС-15 можна простежити відмінності у міжнародній торговій спеціалізації при наданні комерційних послуг. Чітко вимальовується група країн, в яких за останнє десятиліття відбулося суттєве збільшення вже до цього високих часток експорту й імпорту комп’ютерних, інформаційних, телекомунікаційних, інжинірингових, маркетингових послуг у їхній загальній структурі міжнародної торгівлі послугами. До цих країн відносяться Нідерланди, Фінляндія, Швеція, Великобританія, Австрія. В останні роки лідируючі позиції в ЄС за цими показниками зайняла Ірландія. З середини 90-х рр. ХХ ст. зростають частки експорту й імпорту цих послуг у Португалії та Іспанії в межах їхньої структури міжнародної торгівлі послугами. Збільшується питома вага експорту й імпорту фінансових і страхових послуг у Бельгії та Люксембурзі, Німеччині, Ірландії тощо.

У Франції, Італії та Греції за останнє десятиліття зросла частка міжнародної торгівлі туристичними послугами при одночасному скороченні питомої ваги або при майже незмінних показниках у сфері фінансових, страхових, комп’ютерних, інформаційних послуг. У багатьох нових країнах ЄС суттєво змінились орієнтири: відбулося карколомне заміщення транспортних послуг туристичними внаслідок підвищення рівня життя населення, з одного боку, та зростання атрактивності країн для нерезидентів і збільшення доходів від іноземних інвестицій, – з іншого. Структурні зрушення, що відбуваються в країнах Центральної та Східної Європи, супроводжуються зростанням частки в їхній структурі міжнародної торгівлі фінансових, маркетингових, технічних, телекомунікаційних та інформаційних послуг.

Контроверсійні тенденції спостерігаються в країнах СНД. Коли в Казахстані та Азербайджані зростає частка імпорту технічних, інформаційних, телекомунікаційних, маркетингових послуг, що відображає певною мірою прагнення проводити структурні зрушення в економіці, зокрема промислового виробництва, то в Росії та Білорусі в основі імпорту послуг лежать туристичні послуги. Ці дві країни значно випереджають країни Європи і знаходяться в першій десятці країн, що розвиваються, та нових індустріальних країн за цим показником.

Таблиця 6

Структура експорту комерційних послуг за країнами (%).

Джерело: World development indicators 2005. – World Bank.

* – країни з відносно високою часткою комп’ютерних, інформаційних, телекомунікаційних,технічних послуг в їхній структурі експорту.

Таблиця 7

Структура імпорту комерційних послуг за країнами ( %)

Джерело: World development indicators 2005. – World Bank.

* – країни з відносно високою часткою комп’ютерних, інформаційних, телекомунікаційних,технічних послуг в їхній структурі імпорту.

Щодо України, то згідно з даними Держкомстату України, в 2004 р. її експорт послуг склав понад 5,3 млрд. дол. США, а імпорт – майже 2,06 млрд. дол. США [5]. В табл. 8 подані основні імпортери українських послуг та експортери послуг в Україну. Найбільшим імпортером українських послуг (понад 43,5% всього обсягу) є Росія, тоді як на країни ЄС-25 припадає 28,7% українських послуг. Україна імпортує з країн ЄС-25 43% послуг від її загального обсягу імпорту, з Росії – відповідно 16,5%.

Домінуючі позиції в експорті послуг України за Класифікацією видів економічної діяльності в 2004 р. займали транспортні послуги – 79,4%, що суттєво перевищує світові показники. Наступною групою є послуги в обробній промисловості – 9,39%. На групу “послуги в операціях з нерухомістю, здаванням під найм і послуги юридичним особам” припадає 5,42% (табл. 9).

Таблиця 8

Основні імпортери українських послуг та експортери послуг в Україну в 2004 р.

Джерело: Держкомстат України. Зовнішня торгівля послугами України. –К., 2005.

У системі транспортних послуг провідну позицію займає трубопровідний транспорт: у 2000 р. – 58,0%, у 2004 р. частка скоротилась до 44,7%. Варто наголосити, що впродовж 2000–2004 рр. питома вага експорту транспортних послуг України в структурі її міжнародної торгівлі послугами скоротилась на 7%. Водночас зросла частка експорту послуг в обробній промисловості більше 3% та експорт в групі “послуги в операціях з нерухомістю, здаванням під найм та послуги юридичним особам” – майже на 1,7%. В експорті Україною інших видів послуг, зокрема в туристичній, освітній, фінансовій сфері, експорті послуг юридичним особам в галузі НДДКР протягом п’яти років значних зрушень у відносному вимірі не відбулося.

Таблиця 9

Питома вага експорту та імпорту послуг України в розрізі видів економічної діяльності в 2000, 2003–2004 рр. (%)

Джерело: Державний комітет статистики України. Зведені статистичні дані відділу зовнішньої торгівлі послугами.

– темним шрифтом виділені послуги з відносно високою часткою експорту та імпорту в загальній структрурі послуг;

– сірим кольором показані послуги, частка експорту та імпорту яких зростає відносно сильніше.

Домінуючі позиції в імпорті послуг України у 2004 р. займають транспортні послуги – 29,2% (переважно допоміжні транспортні послуги та залізничні перевезення); послуги, що пов’язані з державним управлінням, – 28,86%; група “послуги в операціях з нерухомістю, здаванням під найм та послуги юридичним особам”– 16,7%; фінансові і страхові послуги –10,7%. Динаміка зростання питомої ваги (2000 р. – 13,5%, 2003р. – 15,9%, 2004р. – 21,8%) та абсолютних обсягів імпорту послуг, що пов’язані з діяльністю у сфері інформатизації в групі “послуги в операціях з нерухомістю, здаванням під найм та послуги юридичним особам”, вказує на позитивні тенденції, які сприяють оновленню та ефективному розвитку економічної системи України.

З огляду на проведений аналіз, можна зробити висновок, що Україні потрібно докладати серйозні зусилля для прискореного розвитку й експорту фінансових, банківських, страхових, науково-дослідницьких та інших видів послуг. Ці позиції необхідно враховувати при пожвавленні структурних перетворень у нашій країні, які зараз вже почали відбуватися. Генеральна стратегія модернізації української економіки повинна полягати в тому, щоби здійснити суттєві зрушення в бік третинного сектора. Лише за цієї умови можна більш органічно включатись у міжнародні ринки. Потребує, зокрема, обґрунтування профіль майбутньої спеціалізації в ЄС та системі міжнародного поділу праці. Ці проблеми повинні бути відображені в перспективних соціально-економічних програмах країни. Комплекс взаємопов’язаних питань в економічній, нормативно-правовій та інституціональній сферах України має бути вирішений у зв’язку з наступним набуттям членства нашої держави у СОТ.

Лібералізація українського ринку послуг внаслідок входження в СОТ і забезпечення безперешкодного доступу до нього іноземних учасників дозволить підвищити конкурентоспроможність у багатьох технологічно пов’язаних видах діяльності і, таким чином, поліпшити функціонування економіки України загалом.

Які соціальні наслідки можуть бути внаслідок лібералізації ринку послуг? До них, насамперед, треба віднести втрати, пов’язані з необхідністю перепідготовки і можливим регіональним галузевим переміщенням трудових ресурсів. Одночасно світовий досвід переконує, що прямі соціальні наслідки реформування багатьох секторів послуг мають меншу негативну складову, ніж у традиційних галузях промисловості чи сільському господарстві.

У секторі банківських послуг можна прогнозувати такі позитивні наслідки допуску філій іноземних банків на ринок послуг України:

– підвищення рівня обслуговування в банківській системі, скорочення термінів операцій, розширення спектра послуг і вдосконалення технологій їх надання;

– збільшення обсягів кредитування, які можуть бути надані такими установами (власний капітал материнських банків є значно більшим, ніж філій);

– стимулювання розвитку українських банків шляхом посилення конкуренції, зміцнення української банківської системи за рахунок реструктуризації та концентрації капіталу (зменшення кількості банків відбуватиметься переважно за рахунок дрібних неконкурентоспроможних банків).

Основним негативним наслідком допуску філій іноземних банків на український ринок банківських послуг є ускладнення нагляду за фінансовими операціями таких установ. Однак міжнародна практика пропонує достатньо заходів, за допомогою яких можна створити ефективну систему банківського нагляду за філіями іноземних банків (національний режим нагляду, доступ до філій органів банківського нагляду країни місцезнаходження материнського банку, участь у національній системі страхування банківських депозитів тощо).

Питання доступу на страховий ринок України іноземних страхових компаній врегульоване чинним законодавством. Подальше забезпечення ефективного доступу на страховий ринок стосується лібералізації діяльності філій страхових компаній-нерезидентів на території нашої країни. Зняття обмежень стосовно доступу іноземних страховиків на ринок України сприятиме залученню додаткового капіталу та новітніх технологій надання страхових послуг, дозволить підвищити конкуренцію на її страховому ринку.

Водночас слід враховувати, що зарубіжні страховики, які прийдуть на український ринок, є фінансово потужними компаніями. Конкурувати з ними українським страховим компаніям дуже важко, оскільки вони не мають достатніх фінансових ресурсів та рівня надання страхових послуг і гарантованих виплат страхових відшкодувань у разі настання страхових випадків. Існує ймовірність поглинання невеликих вітчизняних страхових компаній зарубіжними, що загалом сприятиме підвищенню фінансової стабільності страхового ринку.

Транспортні послуги . Вступ у СОТ матиме переважно позитивні наслідки для трубопровідного транспорту в зв’язку з забезпеченням свободи транзиту згідно з угодами цієї організації. Морський, автомобільний та авіаційний транспорт вже сьогодні діють в умовах жорсткої конкуренції на ринку міжнародних перевезень. Що стосується внутрішніх перевезень, то в цій сфері необхідно вжити заходів стосовно підвищення якості перевезень всіма видами транспорту (автомобільним, залізничним і водним), збереження вантажів, дотримання строків доставки та ін. В іншому разі при входженні в СОТ і запровадженні вільного режиму національні перевізники втратять можливості здійснення вигідних транзитних операцій і поступатимуться іноземним конкурентам. Загалом приєднання до СОТ позитивно вплине на ринки транспортних послуг і стимулюватиме транзитні транспортні потоки через територію країни.

Ринок послуг зв’язку України є одним з найпривабливіших для іноземних інвесторів. Членство в СОТ для галузі зв’язку і телекомунікацій забезпечить такі переваги:

– сприятиме збільшенню надходжень іноземних інвестицій до галузі та прискоренню технологічного оновлення;

– забезпечить прийняття правил торгівлі у сфері надання послуг зв’язку, які діють у більшості країн світу;

– надасть широкі можливості щодо справедливого врегулювання суперечок у сфері зв’язку;

– сприятиме обміну досвідом щодо впровадження новітніх технологій і підвищенню кваліфікації українських фахівців;

– стимулюватиме надання споживачам більш широкого спектра послуг за помірними цінами та забезпечить їхню високу якість.

Аналіз свідчить, що найскладнішими для галузі будуть перші 1–2 роки після вступу України в СОТ. Цей період необхідний для адаптації вітчизняних постачальників послуг до нового конкурентного середовища й утримання здобутих позицій на ринку телекомунікаційних послуг.

Наша країна має значний потенціал для розвитку міжнародних туристичних послуг , враховуючи природні умови, велику кількість історичних і культурних пам’яток. Водночас для використання наявного потенціалу вітчизняних ресурсів недостатньо, і приплив іноземного капіталу внаслідок вступу України в СОТ сприятиме розвитку цієї капіталомісткої сфери та підвищенню стандартів обслуговування.

Входження України в СОТ матиме безперечні позитивні наслідки для поглиблення процесу запровадження ринкових механізмів господарювання у секторі торговельних послуг, підвищення якісного рівня обслуговування споживачів, збільшення роздрібного товарообігу:

– лібералізація доступу до ринку роздрібної торгівлі створить умови для зменшення адміністративних бар’єрів щодо входження на цей ринок усіх його учасників, у т. ч. вітчизняних суб’єктів підприємництва, а це забезпечить додаткові робочі місця, зростання фахового рівня працівників і розвиток конкуренції;

– збільшення прямих іноземних інвестицій дозволить розширити роздрібну мережу і найголовніше – отримати передові технології, ефективні методи організації управління, продажу товарів та обслуговування споживачів;

– ширший доступ до сучасного обладнання і технологій дозволить урізноманітнити побутові послуги, поліпшити їхню якість, збільшити зайнятість населення у цій сфері економіки й обсяги наданих послуг.

Консалтинг. Найбільші зарубіжні консалтингові компанії вже працюють на українському ринку. Вступ у СОТ автоматично не приведе до збільшення їхньої присутності, якщо в країні не поліпшиться інвестиційний та бізнес-клімат, оскільки вони орієнтуються передусім на обслуговування іноземних компаній, які працюють в Україні. Однак у довготерміновій перспективі можна очікувати посилення конкуренції на цьому ринку, що сприятиме об’єднанню вітчизняних консалтингових фірм.

Таким чином, позитивні наслідки для сектора послуг від вступу України в СОТ переважатимуть над негативними. Очевидно, що коли Україна розвиватиме ринок послуг, спираючись лише на національні ресурси або обмежуючись послугами іноземних постачальників, то конкурентоспроможність сектора послуг у країні неминуче відставатиме від міжнародного рівня. В зв’язку з цим головним завданням є нарощування вітчизняного потенціалу сфери послуг на основі широкої кооперації із зарубіжними партнерами.

Література

1. Market Access: Unfinished Business. Post-Uruguay Raund Inventory and Issues. – World Trade Organization, 2001.

2. http://www.globalservicesnetwork.com/

3. International Trade Statistics 2004. – World Trade Organization, 2004 // http://www.wto.org

4. World development indicators 2005. – World Bank, 2005 // http://www.worldbank.org/data/wdi2005/wditext/Section4.htm

5. Державний комітет статистики України. Зовнішня торгівля послугами України. – К, 2005.

6. Sophia Twarog, UNCTAD/DITC // http://www.unctadxi.org/templates/Page_959.aspx