.
ПЛАН
1. Загальні положення про МШП.. 3
2. Облік наявності та руху малоцінних швидкозношуваних предметів на складі і в експлуатації 5
3. Облік вибуття швидкозношуваних предметів засобів праці з експлуатації 6
4. Облік повернення МШП з експлуатації на склад. 7
5. Особливості обліку матеріалів і сировини. 9
Список використаної літератури. 10
На кожному підприємстві є значна кількість малоцінних засобів праці, які відносяться до швидкозношуваних предметів. За економічним призначенням вони аналогічні до основних засобів праці, але обліковуються окремо. Це зроблено з метою спрощення планування та обліку, а також вирішення ряду фінансових питань.
Як засоби праці у процесі використання ці предмети теж поступово передають свою вартість заново виробленим продуктам, але в межах операційного періоду, у зв'язку з чим до них застосовують специфічні методи обліку.
До цих і швидкозношуваних предметів відносять предмети, що служать менш як один рік (незалежно від їх вартості) або мають вартість, яка менша від встановленої норми за одиницю (незалежно від строку служби). Водночас є й інші ознаки (спецодяг, спецобладнання тощо), за якими матеріальні цінності відносять до групи оборотних.
Основою побудови бухгалтерського обліку швидкозношуваних предметів є їх економічна класифікація, а головною ознакою, взятою за основу класифікації, — склад і функціональна роль цих предметів у процесі виробництва.
У плануванні та обліку швидкозношувані предмети доцільно поділяти на такі групи:
· інструменти і пристрої загального користування (різальні, ударні, слюсарно-вимірювальні тощо);
· інструменти та пристрої спеціального призначення (моделі, прес-форми, вимірювальні прилади);
· змінне обладнання, використовуване для заміни зношених частин без ремонту;
· технологічна тара, багаторазово використовувана у технологічному процесі;
· виробничий інвентар — робочі столи, обладнання, що сприяє охороні праці, шафи, стелажі, тумбочки тощо;
· спеціальний одяг, взуття і запобіжні пристрої (рукавиці, халати, комбінезони, захисні окуляри тощо);
· постільні приналежності (подушки, матраци, простирадла і т. ін.).
Цю класифікацію використовують у групуваннях, вона важлива для правильного відображення в обліку затрат діяльності.
На підприємствах у межах груп, згідно з потребою, можна встановлювати підгрупи.
Основною обліковою одиницею МШП є кожний предмет (найменування інвентарного об'єкта). Він може визначатися паспортом, прейскурантом, технічними умовами та іншими ознаками. Синтетичні облікові одиниці — це групи, підгрупи та інші класифікаційні ознаки.
Поточний облік швидкозношуваних предметів має відбуватися за цінами придбання (можливе також виділення транспортно-заготівельних затрат).
У цьому разі транспортно-заготівельні затрати обліковуються в межах кожної класифікаційної групи. В окремих випадках підприємства обліковують транспортно-заготівельні затрати в цілому за рахунком.
Для бухгалтерського обліку наявності, руху і використання оборотних засобів праці відповідним планом передбачено рахунок «Малоцінні і швидкозношувані предмети». Рахунок малоцінних і швидкозношуваних предметів має забезпечувати формування зведених показників їх наявності, зносу, руху і залишків.
Від моменту надходження до вибуття всі малоцінні швидкозношувані предмети мають бути закріплені за матеріально відповідальними особами.
Малоцінні швидкозношувані предмети надходять на склад підприємства у загальному порядку придбання матеріальних цінностей або виготовляються самими підприємствами. Тому надходження предметів документально оформляється так само, як облік сировини і матеріалів.
При надходженні МШП від постачальників за цінами купівлі, націнки збутових організацій та на суми транспортно-заготівельних затрат робиться такий запис за рахунками бухгалтерського обліку:
Дебет рахунка
«Малоцінні і швидкозношувані предмети».
Кредит рахунка
«Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».
Облік наявності МШП на складі, а також документальне оформлення і облік руху — надходження, внутрішнє переміщення і передача (видача) зі складу в експлуатацію предметів — здійснюється згідно з чинними основними положеннями з обліку запасів.
Такий облік забезпечує відображення всіх операцій, пов'язаних з відпуском, використанням і зносом таких предметів.
Залежно від спрямованості відпуску і використання швидкозношуваних предметів в обліку відображаються такі операції: використання малоцінних і швидкозношуваних предметів в цехах, магазинах, фермах, дільницях тощо, виробництво при виготовленні продукції, наданні послуг; використання для потреб адміністративного і загальновиробничого характеру; відпуск на потреби обслуговуючих і непромислових виробництв; знос у результаті експлуатації дорогих швидкозношуваних предметів.
На підставі первинних документів (накладних, вимог тощо) передані в експлуатацію малоцінні швидкозношувані предмети списуються зі складу записом:
Дебет рахунка
«Матеріальні затрати»
Кредит рахунка
- «Малоцінні та швидкозношувані предмети» (субрахунок «Малоцінні предмети»).
Передаючи МШП в експлуатацію, відповідну частку ТЗЗ списують на ті рахунки, на яких відображається погашення вартості (знос), амортизація цих предметів. Частка ТЗЗ, що належить до облікової вартості предметів, переданих в експлуатацію, визначається як відношення суми залишків цих затрат на початок місяця і поточних витрат за місяць до суми залишку предметів на початок місяця і прибулих предметів, перемноженої на 100.
У місцях експлуатації таких предметів бухгалтерія має організувати оперативний облік і контроль за зберіганням та додержанням термінів їх експлуатації.
Швидкозношувані предмети засобів праці можуть вибути з експлуатації з різних причин: через повне зношення, поламання, реалізацію тощо. У всіх випадках на вибуття з експлуатації швидкозношуваних предметів комісія складає Акт на списання. Вона констатує непридатність подальшого використання окремих предметів.
На всі предмети (зазначаючи їх кількість, ціну та суму) у порядку номенклатурних номерів складають загальний акт у межах однієї групи і однієї матеріально відповідальної особи.
На предмети, на які нараховано амортизації (знос) 100 %, доцільно складати окремий акт.
В актах має бути зазначена сума відображеного в обліку на день ліквідації зносу (амортизації) щодо кожного об'єкта.
Акти на списання комірник використовує для оперативного складського обліку, а бухгалтерія — для аналітичного і синтетичного обліку вибуття та зносу швидкозношуваних предметів.
На підставі актів про вибуття зношених або непридатних швидкозношуваних предметів з експлуатації робляться відповідні записи.
На суму залишкової вартості ліквідованого ДШП:
Дебет рахунка залишкового
«Списання оборотних активів»
Кредит рахунка
«Малоцінні та швидкозношувані предмети в експлуатації». Субрахунок
«Швидкозношувані предмети».
Одержані при ліквідації брухт, паливо, запасні частини, ганчір'я тощо оприбутковуються за ціною, яку встановлює комісія, у разі можливого їх використання.
Залишки, одержані від ліквідації, здають на склад за накладною. Залишки, оцінені за встановленими цінами, оприбутковуються як допоміжні матеріали або запасні частини на рахунки:
на вартість відходів від предметів, що стали непридатними за ціною можливого їх використання або реалізації:
Дебет рахунка
«Сировина і матеріали» (або іншого рахунка виробничих запасів)
Кредит рахунка
«Інші доходи від звичайної діяльності».
У деяких випадках можливе повернення малоцінних та дорогоцінних швидкозношуваних предметів з експлуатації на склад.
При цьому за субрахунком «Малоцінні і швидкозношувані предмети» має бути відкритий субрахунок другого порядку: «Малоцінні і швидкозношувані предмети на складі, що були в експлуатації».
Повернення МШП з експлуатації на склад оформляється накладною. У разі такого повернення предметів, за якими було вже нараховано 100 % зносу (амортизації), вони оприбутковуються повною ціною бухгалтерським проведенням:
Дебет субрахунка «Малоцінні і швидкозношувані предмети на складі», субрахунок другого порядку «Які були в експлуатації»
Кредит рахунка
«Затрати на виробництво»
Кредит рахунка
«Адміністративні затрати»
Кредит рахунка
«Загальновиробничі витрати»
Кредит рахунка
«Затрати на збут» (або інші рахунки, на які раніше було списано вартість таких предметів).
Особливості обліку окремих видів малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємствах у міжсезонний (ремонтний) період полягають у тому, що серед цих предметів найбільшу частку становлять інструменти й пристрої загального та спеціального користування. У цей період експлуатовані інструменти й пристрої перебувають у постійному русі: частину їх видають робітникам у постійне користування на більш чи менш тривалий час, інші - через певний час збирають для перевірки і незабаром повертають знову (вимірювальні інструменти), а деякі відпускають на короткий час (кілька годин, зміну).
Облік видачі інструментів на робочі місця ведуть по-різному. Інструменти й пристрої, що перебувають у тривалому користуванні робітника, при видачі відображають у його особистій інструментальній картці-книзі. Видаючи інструменти на короткий час, застосовують спеціальні металеві жетони-марки без облікових записів у документах або реєстрах.
На відміну від інструментів і пристроїв господарський інвентар, спецодяг І постільні приналежності при передачі в експлуатацію зберігаються у приміщеннях, де використовуються. Облік інвентаря ведеться за місцями використання та матеріально відповідальними особами в описах, що відкриваються на рік. На спецодяг, виданий робітникам, заводять особисті картки, у яких відображають кожний факт одержання робітниками предметів, строки їх служби та вибуття.
Вторинні матеріали і сировина виробництва (обрубки, обрізки, стружка тощо), невиправний брак; матеріальні цінності, одержані від списування основних засобів, що не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на даному підприємстві (металобрухт, вторинна сировина), зношені шини, вторинна гума обліковуються на рахунку «Виробничі запаси» (субрахунок «Інші матеріали»).
Матеріали, що надійшли у вигляді вторинних матеріалів виробництва, — брухту, ганчірок, запасних частин від ліквідації основних засобів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, оприбутковують на основі накладних (форми № М-12 або № М-13). Накладні виписують також при внутрішньому переміщенні матеріальних цінностей зі складу на склад або з цеху до цеху. Накладні виписують у трьох примірниках, один з них -повертається до цеху, який здав матеріали, а два примірники після рознесення в картках аналітичного обліку передають групі складського обліку (комірникові). Там накладні таксуються, і перші примірники до-розкладаються за номенклатурними номерами, а другі — передаються відділу обліку виробництва.
Матеріальні цінності, що надійшли на склад від забракованих виробів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на даному підприємстві, але можуть бути продані, відображуються таким бухгалтерським записом:
Дебет субрахунка
«Інші матеріали»
Кредит рахунка
«Брак у виробництві».
1. Антоненко С. Вступ до бухгалтерського обліку: - Л.: Галич, 2005. – 158с.
2. Пашинський О. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. - К. Либідь, 2003. – 314с.
3. Сопко В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. – 3-тє вид., - К. КНЕУ, 2004. – 578с.
|
