Контрольная работа: Примітки до фінансової звітності

Контрольна робота

Примітки до фінансової звітності

Теоретична частина:Примітки до фінансової звітності

Інтеграція України у світове співтовариство зумовила розробку та прийняття законодавчих актів та реформування системи бухгалтерського обліку і приведення "її до міжнародних стандартів. 1707-ІЇЇ МСВО — це зібрання норм, правил, рекомендацій, якими слід користуватися при веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансової звітності тим суб'єктам, хто хоче, щоб показники їхньої звітності могли бути співставимими з показниками звітності інших підприємств. Уніфікація обліку і звітності — значне інтернаціональне досягнення.

Фінансова звітність – це складова частина бухгалтерського обліку, що розрахована не на внутрішніх користувачів (як управлінський облік), а на зовнішніх. Вона містить узагальнену, відповідним чином структуровану інформацію про фінансовий стан і рух грошових коштів підприємства і не є його комерційною таємницею.

З прийняттям Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХIV (Закон № 996-ХIV, 1999) Національні стандарти бухгалтерського обліку та фінансової звітності невід’ємно один від одного увійшли в наше життя з 01.01.2000 р сформовано законодавчу базу для фінансової звітності, яка відповідає Міжнародним стандартам бухгалтерського обліку (МСБО), тобто тій мові, яка зрозуміла зарубіжним партнерам.

Фінансові звіти є основним джерелом інформації, що використовується для прийняття рішень різними категоріями користувачів.

Завдяки міжнародним стандартам бухгалтерського обліку звузилися існуючі відмінності облікових систем і процедур, пов’язаних зі складанням фінансових звітів. Підприємства України тепер мають можливість розмовляти однією фінансовою мовою з підприємствами інших країн.

Фінансова звітність включає такі елементи (види звітності):

- “Баланс”;

- “Звіт про фінансові результати”;

- “Звіт про власний капітал”;

- “Звіт про рух грошових коштів”;

- додатки до звітів.

З 1 січня 2000 р. на підприємствах України незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ) запроваджені форми фінансової звітності, що відповідають міжнародним стандартам. На сьогодні, згідно вимог статі 11 Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність підприємства включається:

· Форма 1 “Баланс” – звіт проф. Фінансовий стан, що відображає активи, зобов’язання і підприємства на встановлену дату.

· Форма 2 “Звіт про фінансові результати”, що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний та попередній періоди.

· Форма 3 “Звіт про рух грошових коштів”, що відображає надходження та витрачання коштів у звітному періоді за операційним, інвестиційним і фінансовим напрямками діяльності підприємства.

· Форма 4 “Звіт про власний капітал”, що відбиває зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду.

Основні принципи фінансової звітності:

- завбачливість – попередження заниження оцінки зобов’язань і витрат, завищення оцінки активів і доходів підприємства;

- повне висвітлення – відображення всієї інформації, здатної вплинути на рішення, що ухвалюються;

- автономність підприємства – відображення інформації про підприємство як окрему юридичну особу без даних про майно її власників;

- послідовність – застосування підприємством обраної облікової політики;

- безперервність діяльності – передбачення у фінансовій звітності подальшого продовження діяльності;

- перевага сутності над формою – операції враховуються відповідно з їх сутністю, а не тільки виходячи з юридичної форми;

- історична собівартість – пріоритетність оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

- застосування єдиного грошового вимірювача;

- періодичність – складання фінансової звітності за певні періоди часу.

Загальні вимоги до фінансової звітності викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку (ПБО) 1, яке так і називається "Загальні вимоги до фінансової звітності". Цим Положенням визначається мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.

Примітки до звітів.

Виходячи зі змісту форм фінансової звітності, інформація, яку вони містять, необхідна для обґрунтування рішень щодо придбання, продажу та володіння цінними паперами, участі у капіталі підприємства, оцінки якості управління, кредитоспроможності, забезпеченості зобов'язань, визначення сум дивідендів, що підлягають розподілу, інших рішень.

Згідно з ПБО 1 метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

У процесі переходу до нової системи обліку та фінансової звітності підприємство отримує певні переваги та можливості, що пов'язані з новою якістю облікової інформації, вона більш достовірна і придатна для фінансового аналізу, підвищуються можливості співпраці з фінансового-кредитними установами та зарубіжними партнерами, підвищується якість управлінської діяльності. Але щоб повною мірою були реалізовані вказані переваги, необхідно додержуватись певних принципів формування фінансової звітності.

Автономність підприємства означає, що воно розглядається як юридична особа, відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності. Наприклад, такі операції, як оплата акцій, виплата дивідендів власникам, відображаються у фінансовій звітності, водночас, юридичні стягнення на особисте майно власника або отримання ним доходу з інших джерел не відображаються у звітах підприємства.

Принцип безперервності діяльності передбачає оцінку активів, зобов'язань підприємства в динаміці, виходячи з того, що воно буде функціонувати у майбутньому. Але в умовах ринкової економіки обставини можуть скластися так, що підприємство припиняє свою діяльність внаслідок банкрутства або з інших причин. У цьому випадку фінансова звітність формується за іншими принципами. Наприклад, всі активи незалежно від поділу на необоротні та оборотні оцінюються за ринковою вартістю з метою задоволення вимог кредиторів та власників. Тому і зобов'язання теж стають короткотерміновими.

Принцип періодичності передбачає складання звітності за встановленими періодами, а саме: квартальна звітність, наростаючим підсумком, річна, а для новостворених підприємств — до 15 місяців, для підприємств, що ліквідуються — до дати ліквідації.

Принцип історичної собівартості означає, що активи підприємства оцінюються, як правило, виходячи з витрат на їх придбання або виробництво. Так, підприємство придбало обладнання вартістю ЗО тис. грн. мито і митні збори склали 3 тис. грн., транспортні витрати, монтаж і установка — 2 тис. грн. У балансі вартість активу становитиме ЗО + 3 + 2 = 35 тис. грн.

Нарахування та відповідність доходів і витрат означає, що доходи і витрати відображаються в обліку і звітності в момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей. У фінансовій звітності ці операції відображаються таким чином: дохід від реалізації в сумі 7500 грн. (150 • 50) та собівартість в сумі 4500 грн (150 • 30) будуть показані у звіті про фінансові результати.Передача посередникам 150 шт. виробів не буде відображена як дохід, бо факт передачі власникам не стався.Частина отриманих авансів у сумі 2,5 тис. грн. (10-7,5) буде відображена у балансі як зобов'язання, а залишок нереалізованої продукції в сумі 4,5 тис. грн (150 • ЗО) — у складі запасів.

Згідно з принципом повного висвітлення фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Крім того, в діяльності підприємства можуть відбуватися події після дати складання балансу, які впливатимуть на значення тих чи інших статей звітності. Тому згідно з ПБО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" передбачається коригування інформації і додаткове її розкриття у примітках.

Принцип послідовності передбачає постійне застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна її має розкриватись у фінансовій звітності. Реалізація цього принципу забезпечує коректні співставлення показників за різні періоди. Тому підприємство зобов'язане висвітлювати свою облікову політику шляхом опису принципів оцінки статей звітності та методів обліку окремих статей. Воно також має право змінювати свою облікову політику, керуючись інтересами свого розвитку. Це питання регулюється ПБО 6.

Принцип обачності означає, що методи оцінювання, які застосовуються в бухгалтерському обліку, мають запобігати заниженню оцінки зобов'язань і завищенню доходів підприємства. З цією метою передбачається переоцінювати запаси і відображати в балансі за нижчою з оцінок — історичною собівартістю або чистою вартістю реалізації.

Згідно з принципом превалювання змісту над формою операції мають обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Принцип єдиного грошового вимірника передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиних грошових одиницях.

Питання про невідкладність реформування фінансової звітності на Україні виникло разом з переходом української економіки на ринкові важелі керування. Інтеграція України у світове співтовариство потребує знання, розуміння і вміння складати звітність відповідну міжнародними стандартами.

Фінансова звітність підприємства – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище підприємства на певну дату, результати його діяльності та рух грошових коштів за звітний період. Підприємство регулярно повинно складати звіт для:

· сприяння плануванню і контролю організаційної діяльності;

· успішної співпраці з постачальниками фінансів;

· виконання вимог законодавства;

· цілей оподаткування.

“Примітки до звітів” – сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію та обґрунтованість статей фінансових звітів, розкривають іншу інформацію.

Форми та порядок складання цих звітів відображаються в П(С)БО №2-5, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87, а вимогам до змісту інформації в Примітках до звітів; - у всіх П(С)БО.

Планування і контроль організаційної діяльності на підприємстві сприяє поліпшенню системи управління підприємством і попереджує:

· затоварення;

· помилки в розрахунках цін;

· розкрадання запасів;

· виявлення нерентабельних операцій;

· безнадійні борги;

· інше.

Мета складання фінансової звітності – надати користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

· придбання, продажу та володіння цінними паперами;

· участі в капіталі підприємства;

· оцінки якості управління;

· оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

· забезпеченості зобов'язань підприємства;

· визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

· регулювання діяльності підприємства;

· інших рішень.

Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.

Для того, щоб фінансова звітність підприємства задовольняла інформаційні потреби різних категорій користувачів, її потрібно складати згідно з єдиними принципами, відображеними в ст.. 4 Закону про бухгалтерський облік, а саме:

• обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

• повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

• автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;

• послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

• безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

• нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;

• превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

• історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

• єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

• періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

На базі форми фінансової звітності, взаємопов’язуючих всі напрями діяльності підприємства, можливо приймати управлінські рішення в цілому по підприємству.

Фінансові звіти необхідні для визначення бази, від якої нараховують податки. Фінансова інформація, яка міститься у фінансовій звітності і яку надають користувачам, повинна відповідати певним вимогам, це:

• достовірність (надійність) – об'єктивність і правдивість наведених даних для використання, що забезпечує правильність розуміння та призначення інформації, інакше висновки, зроблені за результатами аналізу, не відповідатимуть дійсності, а пропозиції аналітиків можуть не лише не принести користі підприємству, а й зашкодити йому;

• вчасність здатність вплинути на прийняття рішення користувачем і задовольнити його інтереси в потрібний момент або до певного терміну;

• доступність і зрозумілість – трактування користувачем інформації має бути однозначне;

• конфіденційність - надання користувачам лише тієї інформації, яка не завдає збитків підприємству;

• єдність інформації – виражає необхідність усунення уособленості та дублювання різних джерел інформації, та означає, що кожна господарська дія, яка забезпечує зміну фінансового стану, повинна реєструватися тільки один раз, а отримані результати можуть використовуватись і в плануванні, і в контролі, і в аналізі;

• раціональність – необхідність мінімуму затрат на збирання, зберігання і використання даних, та вдосконалення інформаційних потоків через виведення надлишкових даних і введення тих, які потрібні.

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:

- підприємство;

- дату звітності та звітний період;

- валюту звітності та одиницю її виміру;

- відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду;

- облікову політику підприємства та її зміни;

- консолідацію фінансових звітів;

- припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

- обмеження щодо володіння активами;

- участь у спільних підприємствах;

- виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними коригування

- переоцінку статей фінансових звітів;

- іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідним положеннями (стандартами).

Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає:

1) назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адресу його офісу);

2) короткий опис основної діяльності підприємства;

3) назву органу управління, у віддані якого перебуває підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії;

4) середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.

Таким чином, якщо керівництво підприємством слабке в сфері маркетингу, роботи з кадрами та виробництві, не розвиваються у фінансових звітах, вони будуть неспроможні оцінити ефективність своїх дій, а підприємство не буде мати успіху. Кожний, втягнутий у сферу керівництва підприємницькою діяльністю, повинен знати, як інтерпретувати ці звіти.

Примітки до Звіту – це окремі пояснення, які дозволяють деталізувати та пояснити окремі статті фінансової (бухгалтерської) звітності. Крім того, примітки дозволяють не складати окремі пояснення до кожного Звіту. Як це потребують П(с)БО, а об’єднати всі додатки в одному документі - Примітки до звіту. Всі підприємства, які представляють повний фінансовий Звіт, повинні складати примітки до фінансової звітності, за винятком: бюджетних установ, представників іноземних суб’єктів підприємницької діяльності; суб’єктів малого підприємництва.

Примітки річного Звіту – це складний додаток до фінансової звітності, який можливо поділити на такі складові частини :

- форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності» заповнюються всіма підприємствами за єдиною, затвердженою формою. Має вигляд окремих таблиць. Всього таких таблиць тринадцять.

- інформація, яка наведена в П(С) БО і яка обов’язково повинна додаватися до річного фінансового (бухгалтерського) Звіту. Складається в довільній формі;

- інформація, яку за думкою керівництва, доцільно додати до річного фінансового (бухгалтерського) звіту.

Форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності» складається з тринадцяти окремих розділів. Кожний розділ розкриває інформацію по окремому Звіту та відповідає приміткам до окремих П(С)БО.

Наприклад, розділ І «Нематеріальні активи» і ІІ «Основні засоби» - це розгорнута характеристика рахунків 10, 11, 12 та П(с)БО 7 «Основні засоби» та П(с)БО 8 «Нематеріальні активи».

Особливістю таких таблиць є наведення не тільки сальдо по рахунках, але і оборотів по дебіту та кредиту рахунків.

Порядок заповнення цих розділів представлені і в формі таблиці. Назва строк в таблиці відповідає назві субрахунків, тому в таблиці відповідає назві субрахунків, тому в таблиці наведені тільки коди відповідних строк.

Всі строки таблиць заповнюються на основі Головної книги (якщо підприємство веде журнально-ордерну форму обліку), або по даним оборотної відомості, при інших формах обліку.

В розділі І «Нематеріальні активи» показують статті І розділу І активу балансу і наведена інформація, розкриття якої передбачено П(с)БО 8 «Нематеріальні активи». В розділі ІІ «Основні засоби» і ІІІ «Капітальні інвестиції» розкриваються статті розділу І активу балансу та наведена інформація, надання якої передбачено П(с)БО 7 «Основні засоби».

Всі вимоги до складання Приміток можливо оформити так:

І «Нематеріальні активи»

(код рядка 010-085)

1 розділ активу балансу; приведено дані з синтетичних рахунків 12,133

ІІ «Основні засоби»

(код рядка 100-085)

ІІ розділ активу балансу; приведені дані з синтетичних рахунків 10, 131, 132

ІІІ «Капітальні інвестиції»

(код рядка 280-340)

І розділ активу балансу, підсумки розділів І і ІІ форми №5, дані за синтетичним рахунком 15

ІV «Фінансові інвестиції»

(код рядка 350-426)

ІІ розділ активу балансу наведено інформацію за П(с)БО 12 «Фінансові інвестиції» та по рахункам 14 і 35.

V «Доходи і витрати»

(код рядка 440-632)

І розділ Звіту про фінансові результати та додаткова інформація по операціях особливого роду - операційна оренда, курсові різниці, реалізація інших оборотних активів, штрафи, пені, витрати на комунальні та соціально-культурної послуги.

VI «Грошові кошти»

(код рядка 640-691)

Звіт про рух грошових коштів та характеристика синтетичних рахунків 30-35

VII «Забезпечення і резерви»

код рядка 710-718)

ІІ розділ пасиву балансу та синтетичний рахунок 47.

VIII «Запаси»

(код рядка 800-925)

ІІ розділ активу балансу та синтетичні рахунки 20-28

IX «Дебіторська заборгованість»

(код рядка 940-950)

ІІ розділ активу балансу та характеристика рахунків 36, 37, 38

X « Нестачі і витрати»

(код рядку 960-980)

ІІ розділ активу балансу та синтетичний рахунок 375, забалансовий рахунок 07 «Списання активів».

XI Будівельні контракти

(код рядка 1110-1160)

Аналітичний облік будівельних контрактів згідно П(С) БО №18 «Будівельні контракти»

XII Податок на прибуток

(код рядка 1210-1253)

Відстрочені податкові активи та зобов’язання згідно П(С)БО №17 «Податок на прибуток». Рахунки 17 та 54

XIII Використання амортизаційних відрахувань

(код рядка 1300-1317)

Аналітичний облік використання амортизаційних відрахувань

Таким чином, примітки показують як були розраховані статті окремих форм фінансової звітності; показують чинники, які вплинули на зміни в звітності; дозволяє зіставити звітність та дані синтетичного обліку. Крім кількісних показників в Примітках наводять інформацію в вигляді облікової політики, виправлення помилок попередніх звітних періодів, за якою первинною але переоціненою вартістю показані основні засоби, перелік сум дебіторської заборгованості; доходи та витрати від надзвичайних подій та інші.

Крім Приміток по формі №5 підприємства повинні подавати додаткову інформацію. Форму представлення додаткової інформації розробляє само підприємство. Це може бути текст, таблиці, діаграми, графіки, ілюстрації. Підприємства, для яких законодавством не вимагається обов’язкової публікації фінансової звітності, в пояснювальній записці обов’язково повинні навести таку інформацію:

- облікову політику підприємства на поточний рік;

- виправлення помилок, якщо вони біли виявлені в поточному періоді;

- зміни облікових оцінок;

- події, які відбулися після дати складання балансу та якщо вони можуть вплинути на фінансові результати;

- охарактеризувати за якою вартістю можуть бути активи показані в балансі. Це може бути первина вартість, балансова, чиста реалізаційна вартість, поточна та ін.;

- перелік основних дебіторів та сум довгострокової дебіторської заборгованості;

- склад та суму доходів та витрат по кожній надзвичайній події;

- перелік видів та сум гуманітарної допомоги.

Підприємства, які згідно законодавству повинні оприлюднити річну фінансову звітність (акціонерні товариства, банки та ін.), крім вище наведеної інформації повинні розкривати додаткову інформацію про кількість та рух акцій, характеристику капіталу, наявність облігацій, дивіденди.

В Примітках до фінансового Звіту повинно бути вказано повне назва підприємства, його організаційно-правову форму, коротку характеристику видів діяльності, середню чисельність підприємства в звітному періоді.

Наприклад: інформація о запасах, яку необхідно навести в примітках до фінансового Звіту.

Метод оцінки запасів – в звітному періоді не змінювалась : оцінка придбаних запасів відбувається за фактичною собівартістю, транспортно-заготівельні витрати обліковуються на окремих субрахунках (209, 287), кожний місяць розподіляється пропорційно руху залишкам та вибуттям запасів. Оцінка вибуття запасів розраховується за методом ФІФО.

Інформація про дебіторську заборгованість. Для розрахунку резерву сумнівних боргів проведена класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги групування за строками непогашення. Розраховані коефіцієнти сумнівності для кожної групи дебіторської заборгованості. Класифікація та перелік основних дебіторів додаються.

Тобто з усього вище наведеного можна виділити головне: згідно з пунктом 2 статті 11 "Загальні вимоги до фінансової звітності" Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХIV, примітки до фінансової звітності входять до складу річної фінансової звітності dk всіх підприємств, крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства.

Як форма звітності примітки до фінансових звітів, згідно з П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженим наказом Мінфіну України від 31 березня 1999 року №87 та зареєстрованим у Мін'юсті України 21 червня 1999 року за №391/3684, являють собою:

сукупність показників та роз'яснень, що забезпечують деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, тобто інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідної для забезпечення її зрозумілості.

іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними Положеннями (стандартами), тобто інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою згідно з відповідними положеннями (стандартами).

У примітках до фінансового звіту мають міститися такі дані про: підприємство, а саме:

облікову політику підприємства та її зміни (опис принципів оцінки статей звітності, методів обліку за окремими статтями звітності);

консолідацію фінансових звітів;

припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

обмеження стосовно володіння активами;

участь у спільних підприємствах;

виявлені помилки минулих років і пов'язані з ними коригування;

статті фінансових звітів;

середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду;

іншу інформацію, розкриття котрої передбачено відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Порядок і зміст інформації, що підлягає розкриттю у примітках, докладно розглянемо по кожній формі фінансової звітності.

1. Складання приміток до форми 1 "Баланс" здійснюється на підставі пункту 62 П(С)БО 2.

Важливість подібного розшифрування статей балансу пояснюється rhl, що баланс є основною формою річної фінансової звітності, і кожна його стаття пов'язується з відповідними статтями решти форм фінансової звітності.

У примітках до фінансової звітності П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" окремо слід розкрити конкретний зміст та вартісну оцінку всіх доходів та витрат, включаючи інші

3. Примітки до форми 3 П(С)БО 4 "Звіт про рух коштів", складаються згідно з пунктами 58, 59 П(С)БО 4.

У них відображається така інформація:

а) склад коштів (за видами);

б) склад статей "Інші надходження", "Інші платежі" та інших статей, які об'єднують кілька видів грошових потоків;

в) негрошові операції інвестиційної та фінансової діяльності підприємства (окремо);

г) наявність значного сальдо коштів, наявних у підприємства та недоступних для використання групою, до якої належить підприємство.

5. У примітках до П(С)БО 6 "Виправлення помилок та зміни у фінансових звітах" відображаються:

Події, що відбуваються після дати балансу та вказують на умови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових звітів.

Дивіденди за звітний період, оголошені після дати балансу.

6. У примітках до фінансової звітності П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" передбачається розкриття певної інформації, а саме:

вартості (первісної або переоціненої), за якою нематеріальні активи відображені у балансі;

методів амортизації та діапазону термінів корисного використання нематеріальних активів;

наявності та руху у звітному році нематеріальних активів:

7. У примітках до фінансової звітності до П(С)БО 9 "Запаси" повинні розкриватися:

- методи оцінки запасів:

- балансова (звітна) вартість запасів у розрізі груп;

- балансова (звітна) вартість запасів, відображених на балансі за чистою вартістю реалізації;

- балансова (звітна) вартість запасів, що перебувають у переробці, на комісії, у заставі;

- сума збільшення чистої вартості реалізації, за якою gd3iqmemn оцінку запасів, раніше уцінених;

- різниця між вартістю запасів, відображеною на дату балансу в обліку та звітності, та вартістю запасів із застосуванням методів: ФІФО (як методу найменшої вартості), середньозваженої вартості, чистої вартості реалізації.

8. У примітках до фінансової звітності до П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" за дебіторською заборгованістю розкривається така інформація:

- перелік дебіторів та сум довгострокової дебіторської заборгованості;

- перелік дебіторів та сум довгострокової дебіторської заборгованості пов'язаних сторін з виділенням внутрішньогрупового сальдо дебіторської заборгованості;

2. Практичне завдання

1) Скласти журнал реєстрації господарських операцій з визначенням кореспонденції рахунків.

Журнал реєстрації господарських операцій

компанії “Ейфелева вежа” у звітному періоді

2)На основі інформації, наведеної у фінансовій звітності, необхідно розрахувати показники, які характеризують фінансовий стан компанії на кінець звітних періодів, зробити узагальнюючий висновок щодо її фінансового стану. Необхідні розрахунки роботи безпосередньо по тексту, а потім розрахункові значення внести до складу відповідної таблиці.

Баланс

компанії “Ейфелева вежа” євро

Фрагмент Звіту про фінансові результати компанії “Ейфелева вежа”за звітний період, який закінчився 31.12.06р.

євро

Аналіз фінансового стану компанії

Фінансову стійкість і платоспроможність компанії характеризує система фінансових коефіцієнтів, які порівнюються з нормативними та в динаміці. Фінансові коефіцієнти – це відносні показники фінансового стану компанії, які розраховуються у вигляді відношень абсолютних показників фінансового стану або їх лінійних комбінацій.

Ліквідністю (платоспроможністю підприємства) є його спроможність здійснювати платежі наявними коштами або такими, які безперервно поповнюються за рахунок його діяльності. Ліквідність характеризує життєздатність, стійкість компанії.

Показники ліквідності розраховуються як відношення суми ліквідних активів до суми зобов’язань.

Для оцінки ліквідності використовуються наступні коефіцієнти:

Коефіцієнт покриття , який розраховується як відношення величини поточних активів до поточних зобов'язань і показує, скільки одиниць оборотних коштів припадає на одиницю короткострокових зобов'язань (Кп =сума оборотних активів/ поточні зобов’язання). Міжнародний досвід свідчить, що оптимальне значення даного коефіцієнта має дорівнювати 2,0 -2,5.

Коефіцієнт покриття склав:

Станом на 31.12.02р. – 2,7 (791500/283300 );

На кінець звітного періоду - 1,2 (3334371/2726171 )

(з врахуванням проведених операцій звітного періоду)

Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує імовірність погашення короткострокових зобов'язань, розраховується як відношення величини грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень до величини короткострокових зобов'язань (Кз.л.= сума грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень / поточні зобов’язання). Нормативне значення коефіцієнта загальної ліквідності має бути більш 1,0. Чим більше значення коефіцієнта загальної ліквідності , тим більша імовірність погашення короткострокових зобов’язань.

Коефіцієнт загальної ліквідності склав:

Станом на 31.12.02р. – 1,6 (475650/283300 );

На кінець звітного періоду – 1,1 (3012450/2726171 );

(з врахуванням проведених операцій звітного періоду)

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину короткострокових зобов'язань підприємство повинне негайно погасити, він розраховується як відношення величини грошових коштів до величини поточних зобов'язань (Кал = сума грошових коштів та поточних фінансових інвестицій/ поточні зобов’язання).Нормативні рамки коефіцієнта абсолютної ліквідності має значення від 0,2 до 0,5.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності склав:

Станом на 31.12.02р. – 0,6 (185650/283300 );

На кінець звітного періоду – 0,2 (326550/2726171 ).

(з врахуванням проведених операцій звітного періоду)

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості покликаний відображати ступінь ефективності отримання грошей від дебіторів. Він розрахується як відношення вартості товарів, реалізованих в кредит, до середньої вартості дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості склав:

Станом на 31.12.02р. – 1,1 (315850/290000);

На кінець звітного періоду – 2,0 (321921/160900 ).

(з врахуванням проведених операцій звітного періоду)

Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення суми власних оборотних засобів до власного капіталу. Наявність більшого значення коефіцієнта маневреності власного капіталу зменшує ризик володіння швидко застарілим обладнанням. Нормативне значення коефіцієнта маневреності власного капіталу складає 0,5.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу склав:

Станом на 31.12.02р. – 0,7 (791500/1011500 );

На кінець звітного періоду – 0,9 (3334371/3636500).

(з врахуванням проведених операцій звітного періоду)

Оцінка ділової активності характеризуються такими фінансовими показниками , як продуктивність праці.

Продуктивність праці компанії розраховується як відношення суми виручки від реалізації до середньосписковій чисельності та складає за відповідні періоди:

За попередній звітний період – 6732 (4638520/689);

За звітний період – 7553 (5476200/725)

Оцінка рентабельності (прибутковості) характеризуються такими фінансовими показниками , як рентабельність власного капіталу , рентабельність основного капіталу, рентабельність продажу,рентабельність довгострокових активів.

Рентабельність власного капіталу розраховується як відношення суми чистого прибутку до середньої величині власного капіталу компанії та складає за відповідні періоди:

За звітний період – 0,1 (95700/1011500);

За звітний період – 0,03(95700/3636500)

(з врахуванням проведених операцій звітного періоду)

Рентабельність основного капіталу розраховується як відношення суми чистого прибутку до підсумку балансу-нетто та складає за відповідні періоди:

За звітний період – 0,1 (95700/1294800);

За звітний період – 0,03(95700/3837671)

(з врахуванням проведених операцій звітного періоду)

Рентабельність продажу розраховується як відношення результатів від реалізації до величини затрат на виробництво продукції та складає за відповідні періоди:

За звітний період – 0,03 (142800/5333400);

Зазвітний період – 0,03

(з врахуванням проведених операцій звітного періоду)

Рентабельність довгострокових активів розраховується як відношення суми чистого прибутку до величини оборотних активів та складає за відповідні періоди:

За звітний період – 0,1 (95700/791500);

Зазвітний період – 0,03(95700/3334371)

(з врахуванням проведених операцій звітного періоду)

Коефіцієнт рентабельності, який визначає дохід на одну акцію, показує розмір прибутку, що перепадає на одну акцію підприємства. Він розраховується як різниця між сумою накопиченого прибутку за період, що аналізується та середньої кількості емітованих акцій , та складає 7,3 (142800/19500).

Вартість акцій по балансу розраховується яквідношення суми акціонерного фонду до загальної кількості акцій та складає у звітному періоді 40євро (780000/19500).

У звітному періоді емітовано 5000акцій за ринковою вартістю 60 євро кожна. Отже, коефіцієнт котирування таких акцій склав 1,5 (60/40).

Показником ділової активності підприємства являється коефіцієнт оборотності капіталу , який визначає скільки чистої виручки від реалізації продукції припадає на одиницю капіталу, та розраховується яквідношення суми чистої виручки до суми капіталу.

Коефіцієнт оборотності капіталу складає за відповідні періоди:

За звітний період – 4,2 (5476200/1294800);

Зазвітний період – 1,4(5476200/3837671)

(з врахуванням проведених операцій звітного періоду)

Оцінка ділової активності характеризується таким показником, як Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості визначається яквідношення кількості календарних днів в періоді до коефіцієнтуоборотності дебіторської заборгованості. Одним з приблизних емпіричних критеріїв “нормальності” строку обороту дебіторської заборгованості є не перевищення ним полуторного значення отриманих підприємством позик. Якщо середня тривалість кредитів складає 30днів, то максимально дозволена тривалість розрахунків з дебіторами складає 45 днів.Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості ( в днях) розраховується як відношення 365днів/ (виручка від реалізації / суму дебіторської заборгованості), та складає:

За звітний період – 19 (365/(5476200/290000);

За звітний період – 11 (365/(5476200/160900)

(з врахуванням проведених операцій звітного періоду)

Тривалість одного обороту обігового капіталу визначається як відношення 365днів/ (витрати на виробництво продукції / середні виробничі запаси), та складає:

За звітний період – 21(365/(5333400/315850);

За звітний період – 21

(з врахуванням проведених операцій звітного періоду)

Висновок

За результатами господарської діяльності за періоди, що перевіряються, компанія спрацювало з прибутком .

Загальний рівень сплати податків у бюджети різних рівнів задовільний: компанія не має заборгованості по розрахунках з бюджетом.

Підприємство має у своєму розпорядженні основні фонди, необхідними для його нормального функціонування. Основні фонди компанії зношені на 01.01.2003р.- на 18,8%, відповідно, ступінь придатності основних фондів - 81,2%.

Дані коефіцієнтів ліквідності констатують, що компанією у звітному періоді зменшена імовірність погашення короткострокових зобов’язань по порівнянню з попереднім звітним періодом.

Збільшення коефіцієнту маневреності власного капіталу свідчить про те, що компанією зменшується ризик володіння швидко застарілим обладнанням.

Ділова активність компанії за звітний період збільшена по порівнянню з попереднім звітним періодом , що свідчить про зростання такого фінансового показника, як продуктивність праці.

Рентабельність продажу стабільна , що означає відсутність такого фактору ризику, як зниження обсягу продаж, наявність фіктивних витрат.

Дебіторська та кредиторська заборгованості компанії за звітний період зменшилися.

У звітному періоді мають місто зміни у добробуті акціонерів з за рахунок ринкової вартості акцій.

Список використаної літератури

1. Лучко М. Р., Бенько І. Д. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: Навчальний посібник. - Тернопіль: Економічна думка, 2004. - с.

2. “Аудит” підручник, Н.Т. Білуха, Київ – 2000.

3.“Бухгалтерський облік по міжнародним стандартам: приклади і коментарі”. Практичний посібник. – Голов С.Ф., Костюченко В.М. – К.: Либра, 2001.