Реферат з теми:
Екологічна ситуація в Полтавській області
Вступ
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. Питання екологічної безпеки та, у зв'язку з цим, природоохоронної діяльності в Українській державі є пріоритетними. Стаття 50 Конституції України наголошує, що "кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена".
Стаття 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" основними принципами охорони навколишнього природного середовища в Україні визначає: пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей; запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; екологізацію матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій; збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів; науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища; обов'язковість екологічної експертизи; гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду; науково обґрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище; безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності; стягнення збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів, компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної змінності територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку; поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища; вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища на основі широкого міждержавного співробітництва.
Екологічна ситуація в Полтавській області
У Полтавській області стан навколишнього природного середовища протягом останніх років залишається стабільним, враховуючи незначну динаміку змін більшості показників, що характеризують стан довкілля, за відсутності техногенних та природних надзвичайних подій і явищ, і є доволі прийнятним у порівнянні з більшістю інших областей України.
Протягом року в області в атмосферне повітря викидається 150 тис. т забруднюючих речовин (без діоксиду вуглецю). Передують міста Кременчук і Полтава, на які припадає майже половина обсягів викидів в області (на М.Кременчук - майже третина). Щільність викидів складає 5,3 т/км2 і близько 100 кг за рік на 1 мешканця області, що, відповідно, в 1,9 рази та в 1,3 рази менше ніж в середньому по Україні. Найбільшим джерелом забруднення атмосферного повітря є автотранспорт - за рік викидається понад 80 тис.т забруднюючих речовин, тобто більше половини від усіх зареєстрованих викидів. В містах Полтаві і Миргороді цей відсоток складає 90 та 85 відповідно. Перевищує 90% частка викидів забруднюючих речовин автотранспортом у районах з незначною концентрацією промислових підприємств - Пирятинському, Глобинському, Козельщинському, Чорнухинському, Чутівському, Хорольському. Від стаціонарних джерел забруднення, за попередніми даними обласного управління статистики, протягом 2005 р. в атмосферне повітря області потрапило 68,4 тис.т забруднюючих речовин, що на 5,5% менше, ніж у 2004 році. Частка Полтавської області складає 1,5% із загальної кількості викидів в Україні. Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є підприємства мм. Кременчука та Комсомольська. Значно менше викидів у містах Полтаві, Лубнах і Миргороді. На м. Кременчук припадає більше 45% від усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами і левову частку з них складають викиди АТ "Укртатнафта". Вищою, ніж середня по області, є щільність викидів від стаціонарних джерел у Лохвицькому, Диканському та Гадяцькому районах, де розташовані підприємства видобування та транспортування природного газу і нафти. Зменшити забруднення атмосфери підприємствами області можна при умові заміни застарілого обладнання та технологій на менш енергоємні та маловідходні, заміни або реконструкції існуючих пилогазоочисних установок, додержання режимів та правил їх експлуатації, своєчасного проведення еколого-теплотехнічних налагоджувальних робіт котлоагрегатів.
Протягом 2005 року з поверхневих і підземних джерел області забрано води на 21,6 млн. кубічних метрів менше (7,8% відсотка), ніж у попередньому. Також у регіоні стала тенденція до зменшення споживання води на душу населення для господарсько-питних потреб. Фактичний забір та використання води по області не перевищують встановлені ліміти. Із загальної кількості скинутих зворотних вод менше 4% склали забруднені води. Обсяг недостатньо очищених (разом з неочищеними 0,024 млн.м3) становив. 6,4 млн.м3, що у 2,4 рази менше, ніж у 2004 р. Порівнюючи з даними по Україні, можна відмітити, що забір води на одного мешканця області майже вдвічі менший, а скид недостатньо очищених стічних вод (разом з неочищеними) - на порядок менший за середній. Стан води в річках за останні роки суттєво не змінюється, спостерігаються незначні перевищення граничне допустимих концентрацій по біологічному та хімічному споживання кисню, заліза, марганцю. Кисневий режим здебільшого задовільний.
В останні роки відбувається зменшення вмісту гумусу в ґрунтах області. Причиною цієї деградації є значна розораність земель, насиченість технічними культурами, особливо соняшником, застосування важкої техніки, недодержання сівозмін, недостатнє внесення мінеральних та органічних добрив. Серед об'єктів промисловості найбільший негативний вплив на стан земельних угідь в області чинять підприємства нафтогазового комплексу при будівництві та експлуатації газонафтових свердловин, трубопровідного транспорту та при пошкодженнях трубопроводів, найчастіше - навмисних, з метою крадіжок газоконденсату. Загрозу для навколишнього середовища складають заборонені до застосування, непридатні та невідомі хімічні засоби захисту рослин, які зберігаються в господарствах без належного контролю.
В області 275,8 тис. га займають ліси та інші лісовкриті площі, в тому числі, 252,15 тис. га вкрито лісовою рослинністю, що складає 8,7% загальної території області. Половина лісонасаджень - молодняки. Всі ліси віднесені до першої групи, виконують різні захисні функції, мають обмежене експлуатаційне значення та особливий режим господарювання. Проблемними залишаються питання пошкодження лісових площ пожежами, шкідниками і хворобами, самовільні поруби До природно-заповідного фонду області (4,05 % від загальної площі) входять 25 територій та об'єктів загальнодержавного значення: 19 заказників, 1 дендрологічний парк, 1 ботанічна пам'ятка природи, 4 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Головними проблемними питаннями в області щодо екологічного стану залишаються: Постійне руйнування берегів Кременчуцького водосховища внаслідок водної абразії (52 км). Підтоплення. Безповоротна втрата земель за рік складає від 3 до 4 метрів берегової лінії, а на окремих ділянках - до 7 метрів. На сьогодні виникла загроза руйнування житлових будинків та підсобних будівель в таких населених пунктах, як Липове, Шушвалівка, Мозоліївка, Пронозівка, Васьківка і Градизьк Глобинського та Максимівка Кременчуцького районів. Надзвичайно складна ситуація склалася в смт Градизьку, де берегова лінія водосховища впритул підійшла до забудованої території, та в зоні Державного геологічного пам'ятника природи - гори Пивихи, яка руйнується і зсувається під впливом дії води. Протягом 2002-2005 рр. на берегоукріплювальні роботи в смт.Градизьку (в межах урочища "Узвіз") з Полтавського обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 1 млн. грн., з держбюджету - 16,7 тис. грн, відповідно закріплено 741 м берегів. Зруйнована берегова зона наблизилася до двох давніх кладовищ в селі Пронозівка. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.98 № 1431 "Про стан соціально-економічного розвитку Полтавської області" передбачалося виділити Полтавській обласній державній адміністрації кошти в сумі 4 млн. гривень для проведення берегоукріплювальних робіт на Кременчуцькому водосховищі та ліквідації наслідків підтоплення і затоплення житлових будинків. Питання залишається невирішеним до цього часу. " Комплексною програмою захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року" передбачалося виділити області з державного бюджету на виконання природоохоронних протипаводкових заходів: в 2002 році - 3,2 млн. грн., фактично за рік виділено - 59,3 тис. грн.; в 2003 році - 3,9 млн. грн., фактично виділено менше третини; в 2004 р. - 4,7 млн. грн., фактично - 1,259 млн. грн., у 2005 році - 5,4 млн. грн., фактично - 380,7 тис. грн. Враховуючи це, на водосховищі проводяться лише першочергові заходи по зменшенню впливу берегообвалення.
Забруднення підземних вод навколо ставка-випарника, промислового майданчика АТ "Укртатнафта". Площа забруднення підземних вод нафтопродуктами в районі АТ "Укртатнафта" в 1996 р. становила 147 км2. В останні роки скидання зворотних вод у ставок-випарник скорочено з 2,38 до 0,54 млн. м /рік. У 2003 р. виконано комплекс заходів по очищенню підземних вод від забруднення нафтопродуктами в м. Кременчуці, на що використано 400,0 тис. грн. (кошти Державного фонду). З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за 1995-2005 рр. було виділено 237,3 тис. грн. В результаті проведених водоохоронних заходів вдалося значно скоротити ареал забруднення, об'єм забруднених вод зменшився в 4,5 рази. Забруднення підземних вод внаслідок наявності на території області значної кількості недіючих артезіанських свердловин, що вимагають ліквідаційного тампонажу. Після ліквідації, реорганізації сільськогосподарських підприємств значна кількість артезіанських свердловин залишилися безгоподарними. Належні умови їх експлуатації не витримуються, технічний стан незадовільний. Недіючі свердловини на сьогодні є потенційними джерелами забруднення підземних водоносних горизонтів. Основною причиною забруднення є міжпластові перетоки, що виникають у зв'язку з корозією обсадних колон та порушення ізоляції гирл недіючих свердловин. Тому виникає нагальна потреба в їх тампонажі. Накопичення та зберігання в небезпечних умовах значного обсягу непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. За даними останньої інвентаризації в області зберігається 712,5 т непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. Більша їх частина (близько 460 т) зосереджена в одному місці - на складі ВАТ "Хорольська сільгоспхімія". Проте більшу небезпеку становлять склади сільськогосподарських підприємств. Приміщення знаходяться в аварійному стані, не охороняються, пошкоджується упакування, в якому зберігаються препарати. В теперішній час зусилля направлені на проектування та виготовлення пересувної установки по знешкодженню заборонених, невизначених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. Фінансування планується забезпечити з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у розмірі 1380,0 тис. грн. Виготовлення пересувної установки дасть змогу екологічно та економічно ефективніше провести роботи по знешкодженню непридатних та заборонених до використання агрохімікатів. Відсутність умов для безпечного зберігання відходів І-ІУ класів небезпеки в населених пунктах області. Стан поводження з відходами залишається однією з найбільш гострих проблем. За попередніми даними, на підприємствах накопичено промислових відходів І класу небезпеки - більше 500 тонн, II класу - більше 800 тонн, III класу - близько 40 тис. тонн, IV класу - близько 6 млн. тонн. Левова частка (98,5%) відходів IV класу небезпеки припадає на м. Кременчук, з них 87% - відпрацьовані формувальні суміші. Найбільша кількість відходів І-ІП класів зосереджена в містах Кременчуці й Полтаві. За рік утворюється більше 400 тис. тонн відходів усіх класів небезпеки. Для порівняння, обсяги накопичених відходів в області на 1 км2 у 12 разів менші за середні по Україні, утворених за рік - у 7 разів менші, у розрахунку на 1 мешканця накопичено у 9 разів менше, утворено за рік - у 5 разів менше. Відсутність потужностей для утилізації, знешкодження та поховання токсичних промислових відходів негативно позначається на стані ґрунтів. Не вирішені проблеми належного зберігання та утилізації побутових відходів. На початок року налічувалося близько 900 звалищ для захоронення твердих побутових відходів загальною площею 750 га, з яких незадовільно експлуатувались кожне третє. Практично всі звалища створені і функціонують без належного проектного обґрунтування. Найпоширенішим методом зменшення негативного впливу промислових відходів на довкілля є складування їх на звалищах, полігонах тощо. Проте ще не вирішено питання будівництва спеціалізованого полігону та його філії; для складування токсичних промислових відходів. За кількістю накопичених відходів домінують міста Комсомольськ, Кременчук, Полтава. Розміщення промислових відходів здійснюється на 9 полігонах, які знаходяться на балансі підприємств мм. Комсомольська та Кременчука. Проте кількість місць видалення відходів ще недостатня.
Досить гостро стоїть в області проблема належного зберігання та утилізації побутових відходів. Наповненість місць видалення відходів в середньому по області складає 60 %.
Фінансування природоохоронних заходів на Полтавщині здійснювалося відповідно до Переліку природоохоронних заходів для фінансування з фонду охорони навколишнього природного середовища в 2005 році, затвердженого рішенням вісімнадцятої сесії обласної ради четвертого скликання від 23.03.05. Всього Переліком передбачено 4,2 млн. грн. на фінансування заходів, спрямованих на розвиток об'єктів охорони навколишнього природного середовища. Станом на 01.01.06 профінансовано природоохоронних заходів на суму 3915,786 тис. грн., що становить 93,2% від запланованої суми. Залишок коштів на рахунку обласного фонду охорони навколишнього природного - 871,2 тис. грн., - не повністю використаний резерв коштів на непередбачені видатки.
Як позитивні приклади реалізації природоохоронних заходів, можна відмітити: У травні 2005 року прийняті в експлуатацію каналізаційні очисні споруди в смт Решетилівці потужністю 400 м3/добу, реконструкція яких велася за кошти Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища. Всього профінансовано 1,484 млн. грн. ВАТ "Лтава" за власні кошти проводить роботи з реконструкції існуючого гальванічного виробництва для створення регіональної гальваніки з одночасним розміщенням виробничої дільниці для утилізації гальванічних відходів. На сьогодні на виконання робіт підприємством використано понад 7 млн. грн., але власних коштів для проведення всього обсягу робіт явно не достатньо. Будівництво регіональної гальваніки в м. Полтаві на базі ВАТ "Лтава" дозволить промисловим підприємствам області не відволікати кошти на спорудження та експлуатацію на кожному з гальванічних виробництв очисних споруд і, відповідно, не забруднювати навколишнє середовище шкідливими стоками та викидами в повітря, зменшити енергоспоживання, тому що гальваніка є енергоємним виробництвом. Продовжується будівництво самопливного та напірного каналізаційних колекторів, каналізаційної насосної станції для відведення каналізаційних стоків від багатоповерхових будинків по вул. Жовтнева, Котовського, Петровського, Ковалівській в смт Нових Санжарах, на що у 2001-2005 рр. витрачено 735,305 тис. грн. Здійснюється постійне нарощування дамб хвостосховища на ВАТ "Полтавський ГЗК" за рахунок коштів підприємства. На виконання робіт за 2005 рік витрачено 28,44 млн.грн. Підприємством у 2005 році побудовані та введені в експлуатацію споруди з очищення дощових і талих вод перед скиданням їх у р.Дніпро (вартість будівництва близько 0,9 млн.грн.). Збудовано водоохоронні об'єкти на ВАТ "Полтавський алмазний завод". Збудована значна кількість каналізаційних колекторів та мереж в містах Полтаві, Кременчуці, Глобиному.
З метою активізації природоохоронної роботи інспекторським складом та спеціалістами державного управління екології та природних ресурсів в Полтавській області проводиться системна робота щодо виявлення екологічних правопорушень. Так, за минулий та перший квартал 2006 року проведено майже 13 тисяч перевірок, у тому числі 8 на об'єктах, що входять до "Переліку екологічно небезпечних об'єктів України". Зокрема, перевірялись ЗАТ "Укртатнафта", дочірнє підприємство "Лтава", ЗАТ "Шишацький сироробний завод", управління з переробки газу та газового конденсату, ЗАТ "Пирятинський сирзавод", цегельний завод, ТОВ "Інтер-Агро", ТОВ "Метсплав", ТОВ "Шишаки-будкомплекс", СП "Яреськівський цукровий завод", Кременчуцький льотний коледж. Основні види виявлених порушень - здійснення виробничої діяльності без дозволів на спецводокористування і викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на розміщення відходів, без позитивного висновку державної екологічної експертизи, використання джерел іонізуючого випромінювання без ліцензії. Складено понад 2 тисячі протоколів про порушення використання водних, земельних ресурсів, надр, підземних вод, природно-заповідного фонду, тваринного світу, рибних ресурсів, джерел іонізуючого випромінювання. Як наслідок, до адміністративної відповідальності притягнуто 2006 посадових осіб та громадян, на яких накладено штрафів на суму понад 140 тисяч грн. Пред'явлено 295 судових позовів на суму понад 465 тисяч грн., винесено 65 рішень про тимчасове зупинення діяльності підприємств-порушників. Для розгляду в органи прокуратури направлено 21 матеріал про порушення природоохоронного законодавства.
23 березня 2005 року сесія обласної ради прийняла рішення про розширення територій та створення нових об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. У 2005 році їх кількість зросла на 9 одиниць загальною площею майже 1200 гектарів.
Підсумовуючи, можна зазначити, що довкілля Полтавщини на сьогодні перебуває в задовільному стані, можливості природних ресурсів до самовідтворення ще не вичерпані, хоча достатньо є проблем, які можуть привести до непоправних негативних змін, якщо не вживати дій для їх своєчасного розв'язання
.
Курс на євроінтеграцію України вимагає виконання в повному обсязі Плану дій Україна-ЄС, який у сфері охорони навколишнього середовища, зокрема, передбачає реалізацію заходів для забезпечення створення умов якісного управління у сфері навколишнього середовища та започаткування їхнього впровадження; заходів для запобігання погіршенню стану навколишнього середовища, захисту здоров'я людей, досягнення раціонального використання природних ресурсів, відповідно до зобов'язань Йоханесбурзького саміту; розширення співробітництва у сфері навколишнього середовища. Тому природоохоронна робота є важливою загальнонаціональою справою і вимагає консолідованих зусиль як владних структур, так і громадськості.
Динаміка викидів шкідливих речовин в атмосферу в Полтавській області
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря свідчить про їх зростання, тому головними завданнями в галузі охорони атмосферного повітря мають бути заходи по утриманню валових показників викидів на рівні оптимально можливих за рахунок впровадження екологічно безпечних технологій, підвищенню ефективності роботи установок очистки газу, обмеженню використання етильованого бензину, впровадженню каталізаторів відпрацьованих газів на автотранспортних засобах, поліпшенню стану автомобільних доріг, переведенню автотранспорту на газове пальне.
ГДК в атмосфері
Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини спричинюють порушення здоров'я лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує граничну для кожної речовини величину.
За величиною ГДК в повітрі шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):
- 1-й - речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м3(свинець, ртуть, озон).
- 2-й - речовини високонебезпечні, ГДК 0,1...1,0 мг/м3 (кислотисірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги).
- 3-й - речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1...10,0 мг/м3
- 4-й - речовин и малонебезпечні, ГДК більше10,0мг/м3 (аміак, бензин, ацетон, гас).
|
