Контрольная работа: Аналіз фінансового стану ЗАТ "Перлина"

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра економіки підприємства

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ

ЗАТ „Перлина”

Студента 4 курсу,

11 групи

ФЕМП

Лабзіна А.О.

Викладач:

Височин І.В.

Київ – 2009

I. Аналітичний блок

1. Аналіз обсягу та структури активів торговельного підприємства

Аналіз проводився на основі даних за 2007 та 2008 роки. Як видно з таблиці, активи підприємства постійно зростали протягом усього періоду – спочатку на 15,7%, а потім – на 34,06%. Найбільшої зміни з усіх представлених даних зазнали грошові кошти. Спочатку їх обсяг було збільшено на 5686,4%, а потім – на 1089,5%. Це дозволяє зробити висновок про те, що підприємство переводить свої активи у грошову форму. Про подальші плани при такій стратегії можна лише здогадуватися.

Не дивлячись на це, необоротні та оборотні активи також зазнають постійного зростання,хоч і не такого стрімкого, як попередній показник.

Значною мірою зменшуються запаси підприємства.

Варто зазначити, що у другому періоді зменшення зазнають усі показники, крім оборотних та необоротних активів, незавершеного будівництва, дебіторської заборгованості та витрат майбутніх періодів. Як це не дивно, але, скоріш за все, підприємство намагається звернути діяльність, перед тим перевівши свої активи у грошову форму. Такий стан речей не характеризує підприємство з гарної сторони. Потрібно збільшувати вартість основних засобів, деяких видів запасів, інакше така ситуація може призвести до зупинки діяльності.

В таблиці 2 показано питому вагу кожного виду активу у загальній їх вартості. Видно, що у другому періоді грошові кошти значною мірою збільшили свою питому вагу (з 3,76% до 3,18%). Також зросла питома вага оборотних активів – за рахунок грошових коштів - та витрат майбутніх періодів. Цікаво, що підприємство збільшує питому вагу більш ліквідних активів – оборотних. Така тенденцій зайвий раз наводить на думку, що в інтересах підприємства перевести всі активи у грошову масу, а не подальший розвиток підприємства.

2. Аналіз обсягу і структури пасивів (капіталу) торговельного підприємства

Динаміка капіталу підприємства представлена у таблиці 3.

Загальний обсяг пасиву, звичайно як і активу, зростає протягом усього досліджуваного періоду. Власний капітал має стрибкоподібну тенденцію – за зменшенням на 7,8% йде зростання на 141,7%. Відповідно, позиковий капітал зазнає спочатку зростання на 68,6%, а потім – спад на 98,35%. Видно, що в другому періоді підприємство переходить на більш високий рівень самофінансування, погашає заборгованості.

Разом із переведенням активів у грошову форму, збільшення відсотку власних коштів так само свідчить про приведення підприємства до стану «швидкого реагування», коли, в разі необхідності, можна буде швидко ліквідувати підприємство.

Крім того, у другому та третьому періодах у підприємства з’явився нерозподілений збиток, що, скоріше за все, є результатом чистого збитку у попередніх періодах.

Підприємством були майже погашені короткострокові заборгованості, повністю погашені короткострокові кредити банків. Позиковий капітал було зменшено на 98,4%.

Вся потужність підприємства переносить на власні джерела фінансування, що є свідченням згортання діяльності.

Для розвитку підприємства необхідно отримати ряд кредитів для збільшення активів, зокрема – основних засобів. Лише в такому разі можливе подальше функціонування ЗАТ «Перлина».

Структура капіталу підприємства показана у таблиці 4.

Як видно з таблиці, збільшення в останньому періоді власного капіталу до рівня 42,%1% усього капіталу (відповідно, зменшення позикового капіталу на таку ж суму) відбулося лише завдяки збільшенню статутного капіталу, оскільки всі інші елементи власного капіталу були зменшені. Поточні зобов’язання були зменшені до 0,5% усіх джерел фінансування, довгострокових зобов’язань не було протягом усього періоду. Бачимо, що потужність функціонування підприємства перенеслася на статутний та додатковий капітал. Можна зробити висновок, про те, що після погашення позик, підприємство зберегло додаткові кошти у вигляді статутного капіталу, так як фактичний обсяг додаткового капіталу не змінювався.

З проведеного аналізу видно, що підприємство мобілізує активи у найліквідніший актив – грошові кошти. Про мету такої стратегії можна лише здогадуватися, проте, скоріш за все, це робиться для того, щоб не бути «прив’язаним» до підприємства і у разі необхідності ліквідувати його в швидкому темпі.

3. Аналіз структури оборотних активів торговельного підприємства

Аналіз структури оборотних активів підприємства показав, що крім грошових коштів та, у незначній мірі, дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, усі показники були зменшені в останньому періоді. Збільшення дебіторської заборгованості можна пояснити тим, що це фактор, який слабко залежить від самого підприємства і його важко контролювати.

Бачимо, як вже говорилося, що всі активи переводяться у грошові кошти. Це може означати або те, що керівництво невдовзі закриє підприємство, тому і збирає кошти або, що є менш вірогідним, те, що компанія збирається реалізувати якийсь капіталомісткий проект. Загалом, варто зробити висновок про можливе зменшення ефективності діяльності у майбутньому в зв’язку зі зменшенням майже всіх видів активів, необхідних для нормального функціонування підприємства.

4. Аналіз прибутковості активів торговельного підприємства та оцінка впливу факторів на її зміну за допомогою моделі Дюпон-каскад

Дані по прибутковості за перший період мають нульові значення в зв’язку з відсутністю прибутку – фінансовий результат від звичайної діяльності є від’ємним. У другому періоді спостерігається позитивне значення цього показника. Примітним є важко пояснюване зростання товарообороту підприємства на 385%, яке спричинило появу прибутку на відміну від збитку у минулому періоді.

Значення 18,07% прибутковості реалізації говорить про те, що саме такий відсоток товарообороту є фінансовим результатом діяльності до оподаткування, тобто майже чистим прибутком (за виключенням надзвичайних доходів-витрат та податків). Коефіцієнт оборотності зріс, що означає те, що загальна вартість активів стала швидше обертатися (більше разів на рік) і приносити прибуток. Прибутковість активів показує, що фін. рез-тат діяльності становить 2,88% від застосованих активів, тобто одна гривня активів приносить 28 коп. фін. рез-тату.

Варто також сказати, що прибутковість активів зросла на 0,74 % завдяки зростанню прибутковості реалізації та на 2,13% через збільшення коефіцієнту оборотності.

Таким чином, прибутковість активів збільшилася з 0 до 2,88%, що є позитивною тенденцією.

5. Аналіз показників ліквідності та платоспроможності

Сума ліквідних активів підприємства складається з витрат майбутніх періодів та оборотних активів. Ця величина була збільшена підприємством як за рахунок приросту першого складника, так і другого.

Швидколіквідні активи включають у себе грошові кошти, дебіторську заборгованість та поточні фін. інвестиції. Зростанням цей показник зобов’язаний грошовим коштам, оскільки поточні фін. інвестиції були відсутні в обох періодах, а дебіторська заборгованість зазнала спаду у другому періоді.

Готові засоби платежу (поточні фін. інвестиції та грошові кошти), відповідно, також зросли.

Аналіз коефіцієнтів забезпеченості показав, що в останньому періоді підприємство забезпечено усіма видами активів на майже однаковому рівні.

Загальний коефіцієнт покриття (рекомендоване значення – понад 2) було збільшено з 0,61 саном на 1.01.07 до 69,67 на 1.01.09. Це говорить про достатню оцінку платоспроможності підприємства, характеризує той факт, що всі оборотні активи у достатній мірі покривають поточні зобов’язання. Такий самий результат і по швидко ліквідних активах – здатність повністю покрити поточні зобов’язання. Оскільки ці два коефіцієнти завдячують своїми значенням грошовим коштам, то коефіцієнт абсолютної ліквідності так само показує достатність (навіть надлишковість) готових засобів платежу для покриття поточних зобов’язань. Коефіцієнти відволікання активів у запаси і дебіторську заборгованість показують, що занадто мала частина активів припадає на долю цих видів ресурсів. Тобто підприємство виділяє мало уваги цих життєво необхідних активам.

Коефіцієнт участі матеріальних запасів у покритті зобов’язань у третьому періоді (на відміну від перших двох) показує повну здатність покрити матеріальними запасами поточні зобов’язання підприємства. Це пов’язано із значним зменшенням поточних зобов’язань у третьому періоді. Частка власного оборотного капіталу у покритті запасів є (і присутня в значній мірі) лише в третьому періоді, оскільки в перших двох оборотний капітал відсутній – оборотні активи фінансуються повністю за рахунок позикового капіталу.

Так само і коефіцієнт маневрування – відмінний від нуля лише у третьому періоді, коли він набуває оптимального значення, показуючи 38% власного оборотного капіталу у складі всього капіталу підприємства.

Коефіцієнт самофінансування показує, що в останньому періоді майже весь оборотний капітал фінансується за рахунок власного капіталу, що перегукується із значним зменшенням позикового капіталу, виявленого у перших двох пунктах.

6. Аналіз показників ділової активності (оборотності)

Представлені показники оборотності свідчать про значну ділову активність підприємства. Примітно, що швидкість обороту всіх видів активів та пасивів, наведених у таблиці зросла (відповідно, зменшився час обороту). Проте не можна сказати, що це є дуже позитивним, оскільки така зміни була спричинена значним збільшенням товарообороту у 2008 році, яке перекрило будь-які зміни у активах та пасивах, вивівши більшу швидкість обороту.

Найбільш значними є зростання швидкостей обороту (коефіцієнтів оборотності) позикового капіталу,дебіторської заборгованості, загалом усіх активів.

Варто зазначити, що скоріше за все така тенденція є миттєвою, спричиненою невідомими причинами, які криються за зростанням товарообороту.

7. Аналіз рентабельність оборотних активів і коефіцієнт оборотності оборотних активів

Представлена таблиця відображає значне прискорення швидкості обороту активів. Варто зазначити, що, як вже говорилося, такий приріст коефіцієнтів оборотності викликаний стрибком у розмірі товарообороту підприємства, а нульові значення рентабельностей у першому періоді – збитковістю підприємства.

Видно, що навіть значний приріст оборотних активів не зміг подалати впливу приросту валової виручки.

Значна рентабельність запасів пояснюється їх мізерністю у порівнянні навіть з обсягом чистого прибутку підприємства.

Варто зазначити, що керівництво підприємство суттєво зменшило багато джерел фінансування, запаси, необоротні активи. Спостерігається чітке «переливання» коштів у грошові активи, погашення усіх боргів. Таким чином можна зробити висновок, що усі кошти просто «збираються в одному місці» без подальшої перспективи до вкладання. Або ж підприємство має бути реорганізоване, для чого і мобілізуються ресурси. Проте найбільш вірогідним, все-таки, видається варіант із скорою ліквідацією підприємства.

Таким чином можна зробити попередній висновок про те, що діяльність ЗАТ «Перлина» добігає кінця, оскільки кошти в нього не вкладаються, позики погашаються, і активна діяльність не планується.

8. Аналіз структури власного капіталу

актив пасив ліквідність платоспроможність

Дана структура є дуже наочною, оскільки чудово відображає ситуацію, що склалася на підприємстві. Так як (що вже було показано) на кінець досліджуваного періоду майже весь капітал підприємства (98%) – власний, то саме його аналіз

і є більш красномовним. У наведеній таблиці видно, що підприємство перевело майже всі свої кошти в стан статутного і додаткового капіталу. Можна зробити висновок, що з однієї сторони лежать грошові кошти (актив), а з іншої – вони представлені статутним і додатковим капіталом (пасив), тобто «лежать» не «працюючи», що є сигналом до ліквідації – підведення підсумків роботи, погашення позик, мобілізація грошей, а за цим – і закриття підприємства. Скоріше за все, очікувати слід саме такий сценарій.

Таблиця також показую, що якщо на початок досліджуваного періоду майже весь капітал був додатковий, то на кінець – статутний вже перевищує додатковий. Скоріше за все, така тенденція збережеться до самого кінця, який вже слід скоро очікувати.

9. Аналіз структури позикового капіталу

Аналіз позикового капіталу є другорядним, оскільки якщо у першому періоді він становив майже 31% усього капіталу підприємства, то в останньому – не становить і відсотка.

Підтверджуються усі описані вище тенденції – повністю погашені короткострокові кредити, повністю відсутні довгострокові. Відмітити слід поступове зростання інших поточних зобов’язань, зобов’язань за розрахунками та кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги.

Цьому поясненням може бути декілька причин. Виходячи із стратегії підприємства можна пояснити це недоброякісним ставленням до власних заборгованостей. Проте, скоріш за все, це пов’язане із нестачею коштів, які з якоюсь метою спеціально накопичуються у вигляді статутного та додаткового капіталів.

Загалом видно, що увесь позиковий капітал підприємства на останній період складається лише з інших зобов’язань, розрахунків з бюджетом та кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги. Це є одна з останніх стадій функціонування підприємства, оскільки не всі борги ще роздані, але «Перлина» знаходиться в процесі їх остаточного погашення.

10. Аналіз показників фінансової стійкості – на основі оцінки структури капіталу та за методикою Ковальова

Коефіцієнт фінансової автономії ЗАТ «Перлина» очікувано (після наведених пояснень) прямує до одиниці разом із кожною погашеною позикою, оскільки він вираховується як відношення власного капіталу до усього капіталу підприємства.

Натомість коефіцієнт заборгованості стає рівним нулю, а фінансової залежності – прямує до одиниці. Ці коефіцієнти відображають залежність від позикового капіталу, яка на підприємстві поступово зникає. Це відбувається через переведення усіх коштів до статутного та резервного капіталу з однієї сторони та до грошових коштів – з іншої.

Коефіцієнт покриття боргу показує, що станом на 1.01.09 на одну гривню позикового капіталу припадає 180,35 грн. власного. Цьому причиною є одночасне збільшення власного та зменшення позикового капіталу.

Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності так само, як і коефіцієнт фінансової автономії (в зв’язку з нульовим значенням довгострокового позикового капіталу) прямує до одиниці.

Таким чином, підприємство майже повністю «стає на рейки» функціонування на власному капіталі, що не можна назвати позитивом, оскільки це відкидає багато можливостей і затримує розвиток підприємства.

За методикою Ковальова підприємство має нормальне фінансове становище у перших двох періодах та абсолютне – у третьому. Це виникає оскільки запаси перевищують чистий оборотний капітал, через його значне від’ємне значення, але в третьому періоді – значне зростання чистого оборотного капіталу спричинило його перевищення над запасами.

Таким чином, у перших двох періодах оборотні активи повністю фінансувалися за допомогою позикового капіталу, а в останньому – власний капітал фінансує оборотні активи (майже повністю – як було показано раніше).

11. Аналіз показники ефективності використання позикового капіталу

Дана таблиця показує, що швидкість обороту позикового капіталу була значною мірою збільшена, в зв’язку зі зменшення цього виду фінансового джерела. Кредитовіддача (скільки виробляється продукції на одну гривню позикового капіталу) зросла, що значить збільшення ефективності використання позикового капіталу. Відповідно кредитомісткість, як показник протилежний до першого – зменшилася. Рентабельність позикового капіталу – 12,66% - є можливою для підрахунку лише у другому періоді в зв’язку з наявністю чистого прибутку лише у цьому періоді. Такий розмір цього показника говорить про те, що одна гривня позикового капіталу дає 13 коп. чистого прибутку.

Коефіцієнт кратності відсотків характеризує відношення величини прибутку до сплачених відсотків по кредитах. У нашому випадку, у другому періоді коефіцієнт кратності відсотків становить 1,39, що показує перевищення прибутку над відсотками на 39%.

12. Оцінка ефекту фінансового важеля, яким користується торговельне підприємство, аналіз впливу складових ефекту фінансового важеля на зміну його значення

У випадку нашого підприємства ефект фінансового важеля набуває від’ємного значення в зв’язку з перевищенням середньої ставки відсотку над економічною рентабельністю. Така ситуація показую, що завдяки використанню позикових коштів завжди отримуватиметься негативний приріст (зменшення) рентабельності власного капіталу, що призводить до недоцільності подальшого використання позикових коштів, або необхідності збільшення економічної рентабельності діяльності.

Загалом, варто сказати, що поряд із надзвичайною платоспроможністю підприємства, його можливістю розплатитися по всіх боргах у короткі строки за допомогою грошових коштів (найбільш ліквідного активу) спостерігається також

і негативна сторона діяльності – відсутність перспектив та розвитку. Якщо на підприємстві не планується реалізація якогось масштабного проекту або реорганізація, потрібно терміново розподіляти накопичені ресурси по інших активах, оскільки в даному випадку вони занадто залежуються.

Крім того, підприємство має подбати про залучення додаткових позикових коштів, що має позитивно відобразитися на зростанні обсягів та рентабельності діяльності. Інакше підприємство прийде до ситуації, коли в його розпорядженні залишаться тільки гроші. Якщо це не є метою керівництва, потрібно подбати про виправлення ситуації, що склалася.

II. Планування

Планування форми 2

У представленому плані товарооборот планувався за еластичністю до доходів населення міста Києва із розрахунку їх зменшення у 2009 році на 15%. Собівартість товарів планувалася як середня питома вага цього показника у товарообороті. Непрямі податки – виходячи із середнього рівня оподаткування за два попередніх періоди. Операційні доходи взяті із розрахунку темпу приросту за минулий період, а інші звичайні доходи – останнє значення, оскільки, виходячи із наведено вище аналізу, навряд чи варто очікувати приріст цих видів доходів.

Матеріальні затрати та витрати на оплату праці розраховані через рівні відповідних витрат, а витрати на соціальні заходи – через відповідний відсоток до фонду з/п. Амортизація і інші операційні витрати взяті останнім значенням (для уникнення значеного зростання при плануванні через темп росту). Звичайні витрати – також останнє значення.

Наведені прорахунки виводять чистий плановий збиток розміром 445,35 тис. грн.

Планування форми 1.

Незавершене будівництво приймалось на попередньому рівні. Первісна вартість основних засобів обрахована методом середнього темпу приросту, а амортизація – як частка її в первісній вартості за попередній період. Довгострокові фінансові інвестиції та відстрочені податкові активи – на рівні попереднього періоду. Виробничі запаси і товари планувалися через їхній період обороту виходячи із планового товарообороту. Так само – дебіторська заборгованість, інша поточна заборгованість, грошові кошти та інші оборотні активи.

Власний капітал було залишено без змін, окрім як нерозподілений збиток – збільшено на розмір збитку у плановому періоді. Кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги, поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом – через період обороту. Сума перевищення активом пасиву – короткостроковий кредит банку.