Вступ
Актуальність. Система спортивних змагань є головним систем утворюючим і інтегруючим чинником, що найістотніше впливає на решту всіх елементів спорту. У основоположних працях провідних теоретиків спорту змагання трактуються як мета, засіб, метод і модель підготовки, як могутній важіль управління видом спорту.
Спеціально організовані спортивні змагання направлені на максимальну реалізацію духовних і фізичних можливостей людини, групи людей, команди, демонстрацію і зіставлення рівня підготовленості, досягнення вищих результатів або перемоги в регламентованих спеціальними правилами, в умовах неантагоністичного суперництва, специфічного для вигляду спорту.
Спортивні змагання, будучи суттю спорту, визначають цілі і спрямованість розвитку і виховання спортсмена для результативної діяльності.
Спортивні змагання є своєрідною моделлю людських відносин, що реально існують в суспільстві: боротьби, перемоги, поразки, взаємовиручки, спрямованості до постійного вдосконалення і досягнення вищого результату в діяльності, задоволення творчих і престижних цілей і ін. Змагання в спорті спираються в своїй основі на етичні правила суспільства, тому соціальне середовище, суспільний устрій часто надають визначальний вплив на характер змаганнях орієнтації і установок спортсменів.
Змагання в сучасному спорті є не тільки способом виявлення переможця, але і найважливішим засобом підготовки спортсмена, вдосконалення спортивної майстерності, контролю за рівнем підготовленості і так далі Це пояснюється тим особливим емоційним і фізіологічним фоном, який "підсилює дію фізичних вправ і може сприяти максимальному прояву функціональних можливостей організмам. Багатьма дослідженнями показано, що практично у всіх випадках навантаження в ході змагання перевершують аналогічні навантаження, що виконуються в тренуванні і навіть в умовах, що моделюють змагання.
Сприяючи розвитку фізичної підготовленості, вдосконаленню психічних і рухових функцій, зростанню спортивної майстерності, етичному вихованню спортсмена, змагання сприяють всебічному і гармонійному вихованню особи спортсмена. Стимулюючи активність занять спортом, спрямованість до вищих досягнень, змагання є способом дії суспільства на формування людини [5,с.138].
На сьогодні галузь фізичного виховання і спорту потребує кваліфікованих кадрів, що не тільки володіють сучасними знаннями, але й знають, як застосовувати вміння та навички на практиці, прагнуть виховувати підростаюче покоління до здорового способу життя.
Легкоатлетичні вправи за доступністю посідають центральне місце в аспекті фізичного вдосконалення і тому приваблюють людину протягом усього життя. За допомогою легкоатлетичних вправ можна розвивати такі рухові здібності, як швидкість, силу, координацію, витривалість і гнучкість. Цим значною мірою й обумовлюється великий інтерес, що виявляється в різних країнах до сучасного легкоатлетичного спорту.
Легкоатлетичні вправи відіграють особливу роль у фізичному вихованні школярів. Цінність легкоатлетичних вправ для учнів полягає у їх природоцільності, підвищенні працездатності, підготовці до засвоєння інших розділів навчальної програми з фізичної культури „Основи здоров'я і фізична культура".. Вивчаючи легкоатлетичні вправи, учні вирішують два завдання; удосконалюють не тільки техніку ходьби, бігу, стрибків і метань, але й розвивають рухові здібності.
Легка атлетика як навчальна дисципліна посідає одне з провідних місць у процесі підготовки фахівців фізичної культури та спорту, допомагає підвищити особистий рівень фізичної підготовленості, оволодіти необхідним руховим досвідом, а також педагогічними здібностями для того, щоб залучити і навчити інших, людей легкоатлетичних видів спорту[12,с.4].
Таким чином,спортивні змагання надають значного впливу на розвиток всіх сторін особистості спортсмена.
Тому ми зупинимось на вивченні основних аспектах змагань у даній роботі.
Мета роботи: проведення змагань з легкої атлетики.
Завдання роботи:
1Легка атлетика,як навчальна та наукова дисципліна;
2.Організація та проведення змагань;
Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури;
Розділ 1 Легка атлетика,як навчальна та наукова дисципліна
1.1 Визначення і зміст легкої атлетики
Легка атлетика – один з основних масових видів спорту – посідає гідне місце в системі фізичного виховання. Завдяки своїй різноманітності й загальнодоступності вона має велике прикладне значення. Входить до програм уроків з фізичного виховання в школах та вузах.
Методична розробка стилю висвітлює питання техніки і методики проведення уроків з легкої атлетики. З багатьох причин під час вивчення і вдосконалення рухів у студентів виникають помилки або недоліки, які гальмують поліпшення результатів. Тому в методичній розробці матеріал викладено так, що поряд з вивченням певних прийомів викладач міг ознайомитися зі методами виправлення типових хиб.
Досвід роботи дозволив об’єднати загальні педагогічні положення в типову схему навчання техніку легкоатлетичних вправ, поділену на кілька етапів.
Успіх навчання залежить від правильної постановки його на основі педагогічних принципів;
- свідомого і активного ставлення студента до завдання на кожному етапі вивчення вправ;
- послідовності викладу навчального матеріалу, від простого до складного, при систематичному відвідування занять;
- всебічності що передбачає поряд з фізичними якостями підвищення морально-вольового та культурного рівня спортсмена;
- повторності у вивченні як окремих елементів, так і вправ, дій, занять взагалі, бо тільки багаторазове свідоме повторення і працездатність дозволяють досягти бажаних результатів;
- наочності, що значно прискорює вивчення (застосування АН заняттях фотознімків, кінограм, учбових картин, а також особистий показ техніки виконання тієї чи іншої вправи, і особливо – порівняння фотографій та кінограм, що фіксують студентів і провідних спортсменів;
- індивідуалізації з перших занять навчання.
Чимале значення для засвоєння техніки мають одяг та взуття, місця занять, інвентар. Одяг та взуття повинні відповідати сезону й температурі повітря, а місця занять – бути в справному стані[3,с193].
Давньогрецькії слово „атлетика" означає „боротьба", „вправи", „двобій". У Стародавній Греції атлетами називали тих, хто змагався в силі та швидкості. Назва „легка атлетика" - умовна, яка ґрунтується на зовнішньому враженні легкості виконання легкоатлетичних вправ у противагу іншим видам спорту (гирьовий, важка атлетика, пауерліфтинг тощо).
У США, Англії, Франції, Австрії, Новій Зеландії, Румунії, країнах Південної Америки та Африки легку атлетику називають „атлетикою", або „вправами на доріжці, полі"[14,с.125].
1.2 Класифікація легкоатлетичних вправ
Легка атлетика охоплює велику кількість вправ, шо характеризуються різними способами й варіантами виконання, тому, щоб зрозуміти сутність легкоатлетичних вправ, застосовують різні класифікації.
Легкоатлетичні вправи поділяють на п'ять розділів: ходьба, біг, стрибки, метання і багатоборства, які, у свою чергу, поділяють на види і їх різновиди. Поряд із наведеною класифікацією легкоатлетичні вправи поділяють на дві групи: класичні й некласичні.
До класичних належать ті вправи, які входять до програми офіційних змагань із легкої атлетики. Таких видів 24 - у чоловіків і 22 - у жінок, шо входять до програми Олімпійських ігор.
До некласичних належать ті, які не входять до програм офіційних змагань.
Види ходьби. До класичних видів ходьби належать: ходьба на біговій доріжці стадіону (3, 5, 10, 15, 20, 50 км) і шосе (20, 30, 50 км), ходьба на час (годинна і двогодинна).
До некласичних видів ходьби належать усі види пересування на місцевості (прогулянки, походи, професійна діяльність).
Види бігу. До класичних видів відносять біг:
- на короткі дистанції (30, 50, 60, 100, 200, 300, 400 м);
- на середні дистанції (500, 600, 800, 1000, 1500, 2003 м);
- на довгі дистанції (3000. 5000, 10000 м);
- по шосе (20, 30 км, 42 км 195 м, наддовгі дистанції);
- по пересіченій місцевості - крос (500 м, 1, 2, 3, 8, 10, 12, 14 км);
- естафетний (4 х 100 м, 4 х 400 м);
- з перешкодами (1500, 2000, 3000 м);
- з бар'єрами (60, 100, 110, 300, 400 м).
До некласичних видів бігу належать: човниковий біг, комбіновані естафети, бг з перешкодами (смуга перешкод), біт з предметами, біг під гору, з гори, біг по піску, воді, снігу.
Види стрибків. Класичними видами є стрибок у висоту з розбігу, у довжину з розбігу, потрійний стрибок, стрибок з жердиною.
До некласичних видів стрибків належать: стрибок у довжину з місця поштовхом однієї і двох ніг; стрибки у висоту з місця; далеко високі стрибки (зстрибування, стрибки в глибину); у довжину з жердиною; багатоскоки; стрибки з діставанням предметів, що високо висять; стрибки через перешкоди.
Види метань. До класичних метань належать: штовхання ядра, метання диска, молота, списа, гранати.
До некласичних метань відносять: метання м'ячів (надувних, набивних і тенісних), метання ядер різних за масою, метання гирі, колод, каменів та інших предметів.
Види багатоборства. Класичними видами є семиборство у жінок, десятиборство у чоловіків. Некласичними бувають п'ятиборство, чотириборство, триборство.
Легкоатлетичні вправи також поділяють на:
- спеціальні вправи, які повністю відбивають кінематичну й динамічну структуру рухової дії (біг з низького старту, стрибок у висоту з трьох кроків);
- підвідні вправи, що частково подібні до основних рухів (стрибки у довжину з місця поштовхом однієї або двох ніг, біг по відмітках тощо);
підготовчі вправи, які застосовують для підготовки м'язових груп і систем організму до інтенсивної діяльності та для підвищення спеціальної працездатності[15,с.101].
1.3
Оздоровче, виховне і прикладне значення занять
з легкої атлетики
- Одним із важливих принципів системи фізичного виховання є оздоровча спрямованість.
- Систематичне фізичне виховання активізує роботу органів і систем організму людини. При цьому слід пам'ятати, що різні види фізичних вправ мають переважну спрямованість дії. Так, активне циклічне навантаження спричинює збільшення пропускної здатності серця (близько 20 л крові за 1 хв), підсилює периферичний кровотік, у 2-3 рази збільшує просвіти судин, у 2 рази підвищує кількість розкритих капілярів. Значно збільшується обсяг повітря, що проходить через легені (100-120 л за 1 хв).
Під час регулярного бігового навантаження вже на 4-5-му тижні кровотік у м'язах, які працюють, збільшується у 1,5 раза. Це явище супроводжується зниженням артеріального тиску та іншими змінами функцій серцево-судинної системи. Спостерігаються позитивні зміни й інших функцій організму (дихальної, обмінних процесів, терморегуляції та ін.), що сприяє підвищенню працездатності й опірності до втоми[4,с.145].
Різновиди бігу, ходьби, стрибків і метань дають змогу вибірково впливати на окремі органи й системи організму людини. Наприклад, ходьба й біг - ефективний засіб переважної дії на серцевю-судинну дихальну та вегетативну системи, вони розвивають швидкісні здібності й витривалість, а також значно впливають на дихальну систему у збільшенні ЖЄЛ, оптимізацїі обмінних процесів і поліпшенні видільних процесів.
Стрибкові вправи благополучно впливають на етан опорно-рухового апарату, розвивають здебільшого вибухову силу, швидкісні й координаційні здібності.
Застосування різних метань дає змогу вдосконалювати практично всі рухові навички, але здебільшого впливає на рівень розвитку силових, швидкісних і координаційних здібностей.
Таким чином, оздоровчі завдання вирішуються як у процесі спортивного тренування, так і у фізичному вихованні людини будь-якого віку.
У процесі занять легкоатлетичними вправами вирішуються також виховні завдання. Дисциплінованість, самостійність, почуття колективізму, здатність до самовиховання, уважність, активність мислення і дій потрібні кожному легкоатлету.
Протягом тренувального процесу поступово збільшуються навантаження, виникають різні труднощі, які необхідно долати. Проведення занять у несприятливих метеорологічних умовах, спортивна боротьба з більш сильними суперниками, дотримання правил спортивної етики сприяють вихованню моральних і вольових якостей спортсмена, таких, як патріотизм, цілеспрямованість, працелюбність, рішучість, сміливість, ініціативність, чесність тощо. Велике й прикладне значення легкої атлетикиї. Набуті за допомогою занять легкоатлетичними вправами здібності, знання і навички необхідні у практичній трудовій діяльності, особливо в період проходження військової служби[4,с.232].
Розділ 2
.
Організація та проведення змагань
2.1 Характер, календар і положення про змагання
Спортивні змагання як явище соціального життя підпорядковуються основним принципам, що діють у будь-якій людській діяльності (праці, навчанні, мистецтві та ін.): гласність, порівнянність результатів і можливість практичного повторення досвіду.
Гласність гарантується різносторонньою інформацією, присутністю глядачів. Це створює умови для суспільного контролю за поведінкою тих, які змагаються, є однією з форм обміну досвідом.
Порівнянність результатів забезпечується дією правил змагань, об'єктивними способами реєстрації спортивних досягнень, рівністю умов для тих, які змагаються.
Можливість практичного повторення досвіду у змаганнях визначається їх періодичністю, традиційністю, стабільністю календаря, правилами відбору і допуску до змагань. Цей принцип має значення не тільки для зростання і стабілізації на високому рівні спортивної майстерності, але й активізує всю діяльність змагання.
Велике значення мають змаганню як могутній чинник мобілізації функціональних резервів організму, вдосконалення різнобічної підготовленості спортсмена - технічної, тактичної, психологічної, тому змагання розглядаються як один із найбільш ефективних і незамінних засобів підготовки спортсмена.
За характером змагання поділяються на особисті, командні й особисто-командні. Особисті змагання визначають переможців і призерів в особистій першості, а також зайняті місця серед решти учасників. Командні змагання визначають тільки переможців у командній боротьбі, не виявляючи особистої першості, а також визначають зайняті Місця серед решти команд. Особисто-командні змагання поєднують два попередніх, визначаючи як особисту, так і командну першість.
За значенням змагання можуть бути кубкові, першість, чемпіонати. Кубкові змагання визначають переможця і нагороджують його перехідним кубком, проводяться щорічно або через рік. Першість проводиться щорічно для визначення першого місця і подальших місць. Чемпіонати визначають не тільки переможця, але й надають звання чемпіона, проводяться щорічно або через рік. Чемпіоном в якому-небудь виді спорту можна стати тільки на чемпіонаті відповідних змагань[1,с.97].
Держкомспорту України розробляє і погоджує з Федерацією легкої атлетики календар проведення змагань на наступний спортивний сезон, враховуючи всі міжнародні змагання. Цей календар розсилається в обласні, міські і районні спортивні організації і, нарешті, в колективи фізичної культури вищих і середніх навчальних закладів і шкіл. Календар студентських спортивних змагань включає Всесвітню універсіаду, Всеукраїнську, обласні і міські студентські ігри та спартакіади України, області й міста; різні змагання серед студентів (першість навчального закладу, факультету, інституту, академічних груп). Крім цього, можуть плануватись відомі спартакіади, окремі першості та матчеві зустрічі різних колективів фізичної культури.
У спортивному календарі перераховуються всі майбутні змагання, в яких повинні взяти участь легкоатлети, вказуються міста, де будуть проходити змагання з метою, щоб місцеве керівництво заздалегідь підготувало спортивну базу і, обов'язково, відповідний інвентар і обладнання, якого нерідко не вистачає. Бажано, щоб в цьому документі були вказані прізвища головного судді і головного секретаря змагань, а також скільки судців буде обслуговувати дані змагання (приїжджих і місцевих), і яка кількість учасників буде на змаганнях.
Документом, який визначає умови проведення конкретних змагань, їх правове оформлення, є Положення про змагання. Розробка Положення і своєчасна розсилка покладається на організацію, яка проводить ці змагання. Положення складається з таких розділів: 1) мета та завдання змагань; 2) місце та час проведення змагань; 3) керівництво змаганнями; 4) організація та учасники змагань; 5) програма змагань; 6) умови визначення особистої та командної першості; 7) система заліку, умови прийому команд та учасників змагань; 8) нагородження переможців; 9) терміни подання заявок[2,с.73].
1.Мета та завдання змагань. Метою змагань є оздоровлення населення засобами легкої атлетики, підвищення фізичної підготовленості та фізичного розвитку і на цій основі зростання спортивних результатів.
Завданнями змагань можуть бути популяризація та пропаганда легкої атлетики, перевірка рівня навчально-тренувальної роботи, комплектування збірної команди для участі в наступних змаганнях, пошук здібної молоді з метою залучення її до занять легкою атлетикою.
2. Місце проведення змагань планується залежно від наявності спортивної бази, а також спортивного інвентаря і обладнання. В цьому розділі необхідно вказати о котрій годині розпочинаються змагання, особливо це має значення для міських, районних, обласних і змагань всеукраїнського рівня, які, як правило, проводяться два і більше дні.
У перший день змагання слід планувати на другу половину дня, враховуючи, що команди можуть приїхати в день змагання, а в останній - змагання бажано проводити в першу половину дня, щоб учасники могли в цей день роз'їхатись по домівках.
3. Керівництво змаганнями покладається на організацію, яка їх проводить. Безпосереднє проведення змагань здійснює суддівська колегія, склад якої погоджується з відповідною федерацією легкої атлетики та президією цієї ж колегії суддів.
4. Організація та учасники змагань. У навчальному закладі у змаганнях беруть участь команди академічних груп, курсів та факультетів (інститутів). Змагання в школах можуть бути між паралельними класами, між командами класів на першість ніколи. У міських та районних змаганнях - збірні команди навчальних закладів, шкіл. У Положенні слід обумовити кількісний склад команди, вік, кваліфікацію спортсменів.
5. Програма змагань. В програмі змагань слід перерахувати всі види легкої атлетики, в яких будуть змагатись спортсмени.
При складанні графіка змагань обов'язково слід врахувати можливості легкоатлетичної бази, на якій будуть проходити змагання (кількість бігових доріжок по прямій і по колу стадіону, кількість секторів для стрибків і метань). Для якісного складання графіка треба знати точний чисельний склад спортсменів з видів легкої атлетики, в яких будуть змагатись спортсмени, необхідно враховувати, що час, який необхідний для проведення одного забігу на коротких дистанціях і в бар'єрному бігу, складає 3-4 хв, на середніх дистанціях - 5-6 хв. Згідно Правил ФЛАУ на виконання спроби в стрибках і метаннях спортсменам надається одна хвилина.
6. Умови визначення командної і особистої першості (система заліку). В Положенні слід чітко вказати, за якою системою проводиться визначення командної першості. В Україні існують дві системи командного заліку - це місце кожного учасника за підсумком змагань і за таблицею очок ІААФ 1996 року. Кожний результат на змаганнях відповідає очкам. Змагання Держкомспорту проводиться по місцях 1-16 м, 1-24 м, 1-36 м при виконанні певного спортивного розряду або без нього. На змаганнях серед студентів і школярів можна встановити такий же командний залік, з першого по 16 місце, наприклад, перше місце 20 очок, друге - 16, третє - 14 і т.д. Можна встановити преміальні очки за виконання II розряду - 40 очок, І розряду - 70 очок. На нашу думку, більш об'єктивною є система визначення командної першості за таблицею очок 1996 р., можна користуватися таблицею очок 1986 року. Система заліку за таблицею очок в більшій мірі враховує рівень фізичної підготовленості, рівень результатів, вона доступніша в користуванні і, головне, результати всіх учасників можуть йти в залік командної першості.
7. Нагородження. З метою стимулювання занять легкоатлетичним спортом, підвищення інтересу до змагань та поліпшення особистих результатів бажано знайти можливість нагородити команди та учасників переможців у видах програми. Як правило, команди-переможці і призери нагороджуються перехідними або пам'ятними кубками, грамотами чи дипломами. Чемпіони і призери в особисті першості нагороджуються медалями або жетонами, грамотами або дипломами. Дуже важливо було б нагородити переможців змагань цінними призами, як це практикується на різних комерційних змаганнях. Виправдовує себе практика нагородження суддів та працівників спортивних споруд.
8. Умови прийому організацій і учасників. В положенні вказується, хто фінансує учасників під час змагань, хто виділяє кошти на приїзд команд і учасників, хто забезпечує харчування в дорозі (добові) та інші фінансові витрати (оплата суддів, оренда місць змагань, реклама).
9. Терміни подання заявок. Попередні заявки подаються в секретаріат головної суддівської колегії напередодні проведення змагань, не пізніше за одну добу, з метою, щоб суддівська колегія могла скласти графік проведення змагань. До заявки і перезаявки подаються не пізніше однієї години до початку змагань цього дня. Документом, який підтверджує дозвіл лікаря на участь в змаганнях, є іменна заявка, яка подається в головну суддівську колегію за одну добу до початку змагань[10,с.38].
Положення - це закон про проведення змагань, тільки організація, яка проводить змагання, в разі необхідності, як виняток, ще до початку змагань має право внести в Положення окремі зміни. В такому випадку вона повинна своєчасно довести це до відома всіх організацій, які беруть участь у цих змаганнях.
В залежності від мети, завдань, форм організації, складу учасників спортивні змагання поділяються на різні види:
1) за значенням (підготовчі, відбірні, головні);
2) за масштабом (районні, міські, регіональні, континентальні, Олімпійські ігри);
3) за завданнями (контрольні, класифікаційні, показові);
4) за характером організації (відкриті, закриті, традиційні, матчеві, кубкові та ін.);
5) за формою заліку (особисті, командні, особисто-командні);
6) за віковими категоріями учасників (дитячі, юнацькі, для дорослих, для ветеранів);
7) за статтю (серед чоловіків або жінок);
8) за професійною орієнтацією учасників (шкільні, студентські тощо) [8,с.358].
2.2 Обов’язки і права учасників
легкий атлетика змагання заняття
Всі спортсмени, які беруть участь у змаганнях, повинні знати Правила проведення змагань з легкої атлетики і їх виконувати, знати всі пункти Положення даного змагання.
Практикою проведення змагань встановлено, що явка учасників на місце збору для реєстрації проводиться: для ходаків, бігунів, метальників, стрибунів у довжину і потрійним - за 20 хв, стрибунів у висоту - за 25 хв-30 хв, стрибунів з жердиною - за 40-50хв до початку змагань.
Спортсмени, які беруть участь в стрибкових видах, мають право зробити декілька спроб для розмітки розбігу.
Перед проведенням змагань з метань учасники мають провести 1-2 пробних кидків (обов'язково під наглядом суддів), а в метанні гранати і списа - розмітити розбіг.
На виконання спроби у змаганнях з метань, стрибках у довжину і потрійному відводиться 1 хвилина, в стрибках з жердиною - 1,5 хвилини.
Якщо учасник змагань показує технічну непідготовленість, рішенням керівника змагань або старшого судді він може бути знятим з змагань.
Учасник змагань, який вийшов в наступне коло змагань, зобов'язаний взяти в ньому участь. Документом, котрий виправдовує неучасть в стартах, може бути довідка від лікаря змагань або інший документ, котрий підтверджує поважну причину, з якої спортсмен не може брати участь у змаганнях.
У випадку, коли спортсмен заявлений на участь в декількох видах, які проводяться одночасно (наприклад, в бігу і в стрибках), представник команди повинен повідомити про це суддівську колегію, а учасник зобов'язаний взяти участь у змаганнях з бігу, потім в інших видах. При цьому учаснику дозволяється виконувати тільки ту кількість спроб, яка залишилась всім учасникам. У стрибках у висоту і потрійному такий учасник розпочинає змагання з тієї висоти, яка була на момент його явки на місце змагань.
Якщо з яких-небудь причин не з'явився хтось на змагання із фіналістів, то на його місце не може претендувати жоден із спортсменів, який брав участь в попередніх змаганнях[6,с.221].
Для того, щоб усі спортсмени мали більш-менш рівні умови в процесі змагань, визначається порядок виступу кожного спортсмена. З цією метою проводиться жеребкування, яке, як правило, доручається секретаріату, при якому можуть бути присутніми представники команд. В бігових видах жеребкування може проводитись безпосередньо на місці старту секретарем або його помічником.
Порядок виходу учасників в наступне коло визначається Положенням, або регламентом і може реалізовуватись різними способами - в наступне коло відбираються за зайнятими місцями або за результатами забігів, допустивши до них 8 спортсменів (або 5-6 - за кількістю бігових доріжок), які показали кращі результати.
На невеликих (районних, міських, а іноді й обласних) змаганнях через перевантаження спортсменів зразу проводяться фінальні забіги, в яких переможці змагань визначаються за кращими результатами.
Вік учасників. В залежності від віку учасники поділяються на групи:
Підліткова група (дівчата і хлопчики 11-13 років);
Молодша шкільна група (дівчата і хлопчики 14-15 років);
Старша шкільна група (дівчата і юнаки 16-17 років);
Юнаки і дівчата до 18 років (станом на 31 грудня року проведення змагань);
Група юніорів - спортсмени віком до 20 років(станом на
31 грудня року проведення змагань);
Ветерани - чоловіки після виповнення 40 років, жінки після виповнення 35 років.
Належність учасників до вікових груп визначається за роком народження. Спортсмени не мають право брати участь в змаганнях інших вікових груп. Участь учасників молодших вікових груп в змаганнях старших може бути дозволено, але тільки на особисту першість.
Учасникам молодших вікових груп дозволяється брати участь у змаганнях дорослих на загальних підготовках. У змаганнях, які проводяться для даного віку, участь інших вікових груп не дозволяється[12.194].
2.3 Сценарій відкриття і закриття змагань
Порядок змагань. Він складається з таких частин: збір учасників, паради, шикування, рапорт особи, яка очолює парад, вітання когось із посадових осіб міста, області, ДСТ, підйом прапора, представлення команд і учасників, марш-парад учасників, початок змагань.
Команди шикуються в колону по 2-4 особи, команду очолює капітан команди, він несе табличку з назвою. Форма учасників залежно від погодних умов: при теплій погоді - майка, труси, при холодній - тренувальні костюми. На правому фланзі шикуються судді, очолює колону суддів заступник головного судді. Звучать позивні спортивного маршу, учасники шикуються згідно зі сценарієм. Керівник параду доповідає організаційному комітету або ректорові навчального закладу чи директору школи про готовність до відкриття змагань, учасники вишикувані для участі в параді, доповідач при цьому називає своє спортивне звання, прізвище, ім'я, по батькові. Особа, яка приймає парад, вітається з учасниками змагань. За сценарієм з вітальним словом.
Можуть виступити почесні гості, тривалість виступів повинна бути не більше 10-12 хвилин. Перед учасниками параду можуть бути продемонстровані показові виступи спортсменів, танцювальних гуртків. Після усіх привітань піднімається прапор змагань, його, як правило, піднімає кращій спортсмен цих змагань. Голова оргкомітету оголошує змагання відкритими і просить головного суддю приступити до виконання своїх обов'язків. Учасники параду проходять перед почесними гостями, інформатор представляє команди і кращих спортсменів, котрі є в її складі.
Якщо парад відкриття змагань проходив після проведення декількох видів програми, бажано провести фінальні змагання і потім зробити нагородження перших переможців.
Нагородження. Після проведення фінальних змагань переможців запрошують у відділ нагородження, де уточнюються усі анкетні дані, після цього суддя по нагородженню з членами оргкомітету виводять їх до п'єдесталу пошани. Інформатор змагання оголошує переможців, починаючи з третього, потім другого і останнім називає чемпіона змагань. При нагородженні обов'язково назвати прізвище, ім'я та по батькові тренерів переможців та призерів змагань. Для більшого естетичного забарвлення нагородження потрібно включити музичне оформлення.
Закриття змагань. Після проведення останнього виду програми головний суддя змагань проводить збори представників команд разом з суддями і, якщо не було протестів з боку представників, затверджує результати змагань. Головний секретар змагань доповідає представникам команд про хід командної боротьби про кількість набраних очок командами і роздає особисті протоколи команд, в яких указані результати всіх учасників для звірки їх з результатами представників команд. Після нагородження переможців і призерів опускається прапор України, роблять це капітани команд. Бажано, щоб після змагань була подана інформація про них в місцеву газету і радіо[7,с.356].
2.4
Суддівська колегія. Головний суддя. Секретарі
Робота суддівської колегії розпочинається задовго до змагань. Друкуються робочі протоколи, які складаються на основі поданих заявок, перевіряється стан бігової доріжки, секторів для стрибків і метань, наявність суддівського і господарського інвентаря.
На біговій доріжці повинні бути лінії для окремих доріжок, місця стартів і фінішу. В секторах для метань повинна бути зроблена відповідна розмітка. При проведенні естафетного бігу повинні бути розмічені зони передачі естафетної палички.
Дуже важливо забезпечити на стадіоні необхідну інформацію про хід боротьби на бігових доріжках і в секторах, прізвище лідерів і переможців змагань.
Якщо змагання проводяться на стадіоні, необхідно приготувати приміщення для учасників і суддів, потурбуватись про зручності для глядачів, подумати про наочну агітацію. Своєчасно повинна бути вивішена програма змагань.
Нерідко змагання проходять нецікаво, неорганізовано, особливо це стосується шкільних змагань, діти бігають, оточують місця для стрибків і метань, що може спричинити травми. Змагання, особливо шкільні, повинні бути чітко організовані.
Як показує досвід, весь хід підготовки і проведення змагання ділиться на три етапи: підготовчий, який триває декілька місяців, змагальний розпочинається за 1-3 дні до початку змагань і охоплює період змагань і заключний, тривалість якого складає 2-3 дні після змагань.
На першому етапі складається і затверджується Положення про змагання, вирішується питання оренди спортивної бази, забезпечення умов для проживання і харчування, комплектування складу суддівської колегії.
Оскільки змагання легкоатлетів за своїм характером, рівнем підготовки, кількісним складом і тривалістю є різними, виникає необхідність вирішити попередньо ряд питань, які пов'язані з проведенням окремих видів програми.
Бажано, щоб порядок проведення номерів програми був попередньо визначений організацією, котра проводить змагання. Якщо це не зроблено, то розробку технічних умов виконуєголовний суддя змагань, а потім затверджує організація, яка проводить змагання (ОПЗ).
Так, для бігових видів програми необхідно встановити: кількість кіл, які проводяться на кожній дистанції; кількість забігів в наступному колі; кількість учасників в забігові; порядок виходу спортсменів в наступне коло. Зразу, при організації фінальних забігів, необхідно визначити, коли буде проводитись «сильніший» забіг (рекомендується його проводити останнім).
Для стрибків і метань слід встановити, чи проводяться кваліфікаційні змагання, чи зразу проходять основні змагання. Якщо вирішено проводити кваліфікацію, то треба встановити відповідні нормативи і кількість учасників, допущених до основних змагань. Необхідно вирішити, якими будуть початкові висоти і порядок підняття планки в стрибках у висоту і з жердиною (у чоловіків і жінок окремо).
Складаючи програму змагання по днях, необхідно намагатись розподілити види таким чином, щоб спортсмени, які виступають в двох, а іноді і трьох видах програми, мали необхідні перерви для відпочинку між виступами.
Розподіляючи види стрибків і метань, необхідно врахувати можливості їх одночасного проведення (з точки зору забезпечення безпеки).
Після розподілу номерів програми по днях слід приступати до складання розкладу змагань. Бігові види програми, які викликають найбільший інтерес у глядачів, бажано планувати рівномірно, чергуючи старти чоловіків і жінок, найбільш цікаві види планувати на кінець змагального дня. При проведенні змагань з бар'єрного бігу необхідно передбачити час на установку і прибирання бар'єрів.
При проведенні стрибків і метань слід передбачити час на виконання пробних спроб, відводячи на це 15-20 хв. Рекомендується уникати одночасного початку декількох видів програми, щоб уникнути незручностей в роботі дикторів-інформаторів і для глядачів.
Для визначення часу для проведення кожного виду програми можна користуватися приблизними розрахунковими
Успіх проведення змагань у великій мірі залежить від головного судді, його досвіду, досконалого знання ним правил змагань з легкої атлетики[11,с.54].
Діяльність головного судді умовно можна розділити на три етапи. Перший етап - підготовчий період. При проведенні всеукраїнських змагань цей етап розподіляється на дві частини - попередній і підготовчий та період перед змагальної підготовки. Тривалість підготовчого етапу залежить від масштабу змагань і може тривати від декількох днів /першість спортклубу ВНЗ/ до року /першість країни/. На цьому етапі головний суддя повинен:
1. Вивчити положення про змагання, звернувши особливу увагу на строки та місце проведення змагань, програму, тривалість змагань, кількісний склад учасників та їхкваліфікацію.
2.Ознайомитись з місцями проведення змагань, визначити місце розминки, шикування учасників перед початком програми, перевірити наявність і якість спортивного інвентаря та обладнання, технічних засобів та апаратури.
3.Вивчити кошторис на проведення змагань, звернувши особливу увагу на кількісний склад суддів та суму коштів, виділених для придбання нагороджувальної атрибутики і канцелярського приладдя.
4.Визначити приблизний кількісний склад учасників на видах та їх спортивно-технічну підготовку, щоб зібрати дані, потрібні для розробки програми-розкладу.
5.Затвердити склад головної суддівської колегії /головного секретаря, заступників головного судді, рефері змагань/.
6.Разом з оргкомітетом розробити проспект змагань.
7.Ознайомити адміністрацію стадіону з масштабом змагань та особливостями їх проведення. Своєчасно вручити їм програму-розклад змагань та їх пам'ятку, зробити заявки на необхідний для проведення змагань інвентар та обладнання, заявки на кількісний склад допоміжного персоналу по обслуговуванню змагань, вказати на існуючі недоліки в обладнанні місць для проведення змагань та зазначити строки їх усунення.
Головний суддя бере участь у розв'язанні таких господарських питань: створення нормальних умов для прийому учасників, представників, суддів, інших офіційних осіб; забезпечення учасників змагань розміщенням, харчуванням, необхідними транспортними засобами; виконання санітарно-гігієнічних вимог до місць проведення змагань; забезпечення суддівської колегії єдиною формою, необхідною документацією та канцелярськім приладдям, потрібною технікою для розмножування матеріалів і обчислювальною технікою; забезпечення спортсменів номерами учасників.
У період перед змагальної підготовки головний суддя:
- розробляє на підставі програми-розкладу та кількісного складу суддівської колегії разом із заступником або керівником служби по кадрах графік роботи суддівських бригад на всі дні за годинами та хвилинам змагань;
- розробляє разом з оргкомітетом та заступником головного судді /ЗГС/ чи керівником служби ІКСІ з інформації сценарій відкриття, закриття змагань, нагородження переможців та інших ритуалів і церемоній, знайомиться зі змістом дикторських текстів;
- перевіряє спільно з ЗГС або КС по підготовці місць змагань та їх обладнанню остаточну підготовку місць змагань;
- здійснює приймання готовності бази для проведення змагань, складає та оформляє акт про її придатність;
- уточнює після приймання заявок та визначення кількості учасників програми програму-розклад, а при необхідності вносить до неї зміни;
- проводить засідання головної суддівської колегії спільно з представниками, розглядає та уточнює незрозумілі питання, положення, порядок та форму проведення змагань, оголошує свої вимоги до учасників, тренерів, представників;
- завершує комплектування складу та проводить загальне засідання суддівської колегії. Визначає загальні та особисті завдання суддям.
На етапі безпосереднього проведення змагань основне завдання головного судді - чітко провести змагання відповідно до затверджених правил, згідно із розробленою програмою, положенням та умовами їх проведення. Головний суддя здійснює загальне керівництво та несе відповідальність за проведення змагань. При безпосередньому проведенні змагань головному судді потрібно:
- забезпечити порядок та безпеку на місцях проведення змагань і розминки;
- координувати роботу суддівських бригад;
- контролювати виконання суддями та учасниками правил змагань;
- слідкувати за чітким та безперебійним ходом змагань;
- розбирати всі суперечки, які не може вирішити заступник головного судді, знайти правильне рішення;
- перевіряти правильність реєстрації рекордних досягнень. Обов'язки головного судді регламентовані правиламипроведення змагань. Вони надають йому право:
1. Відміняти змагання, відкладати його початок, припиняти їх подальше проведення повністю або робити тимчасову перерву, якщо:
місце змагань виявилось непридатним або непристосованим;
інвентар або обладнання відсутнє, не відповідає правилам, виявилось непідготовлене або вийшло з ладу;
проведенню змагань шкодять метеорологічні умови /настання темряви, дуже сильний дощ, град, гроза та ін./; відсутній медичний персонал.
2. Проводити зміни в розкладі змагань. У випадку, коли кваліфікаційні нормативи виконало мало учасників, збільшити кількість учасників, допущених до основних змагань, або знизити кваліфікаційний норматив зі стрибків у висоту або з жердиною.
3. Не допускати до участі в змаганнях учасників, які за віком, підготовленістю не відповідають вимогам правил або положенню про змагання.
4.Звільняти суддів та представників від виконання своїх обов'язків, які вчинили грубість або неспроможні виконувати свої обов'язки.
5.Призначати нові змагання між учасниками, які, на його думку, мають на це право, якщо було порушення правил іншими учасниками або інші перешкоди
Головний суддя повинен працювати в тісному контакті з суддею-інспектором, втручатися в дії своїх заступників, рефері, старших суддів та суддів тільки в надзвичайних випадках /протести, відверті помилки, безладдя у секторах, порушення правил безпеки/, правильно реагувати на справедливі зауваження, які роблять на засіданнях суддівської колегії представники команд. Бажано на цих засіданнях розглядати всі суперечки, якщо зразу прийняти правильне рішення неможливо. Слід підбивати підсумки роботи суддівської колегії за кожний день змагань, аналізувати якість суддівства.
Інструктувати суддів краще на окремих засіданнях, де присутні тільки члени суддівської колегії.
По закінченні змагань головному судді необхідно:
дати оцінку роботи своїх заступників, рефері та всіх суддівських бригад. Розібрати недоліки, вказати на допущені помилки, передбачити шляхи їх виправлення;
відзначити роботу кращих суддів - нагородити їх грамотами, цінними подарунками, оголосити подяку;
розробити пропозиції щодо поліпшення якості проведення змагань, викласти це письмово та передати в організацію, яка їх проводить;
оформити, підписати та здати в організацію, яка проводила змагання, звіт з додатком усіх матеріалів та офіційних документів[13,с88].
Склад заступників головного судді /ЗГС/ коливається від одного на першості спортивного клубу до 3-4 на обласних змаганнях та до 8-18 на всеукраїнських і міжнародних змаганнях. На першості спортклубу досить одного заступника із загальних питань, який виконує всі доручення головного судді, а коли він відсутній, виконує його функції. При проведенні міських та обласних змагань. Доцільно призначити заступника головного судді з бігу та одного з стрибків та метань, якщо всі метання проводяться на стадіоні. Якщо деякі види метань винесені на запасне поле, краще призначити двох заступників головного судді з метань. Один з них організує роботу на стадіоні, другий - на запасному полі. На деяких змаганнях практикується призначати, крім заступника головного судді з бігу, ще двох - по південному та північному секторах. Заступники головного судді керують роботою та координують її у всіх закріплених суддівських бригадах і несуть всю відповідальність за проведення змагань. На змаганнях вище обласного рівня з метою підвищення якості проведення змагань та посилення контролю за роботою прийнято вводити посаду рефері з розрахунку один рефері та 2-3 - із стрибків та метань. їх кількість повинна забезпечити проведення змагань у кожному номері програми під керівництвом одного рефері.
Секретаріат виконує великий обсяг роботи по проведенню всього суддівства змагань та визначає чіткість роботи всіх бригад, забезпечує наочність змагань, оперативне висвітлення особистої та командної боротьби. Кількісний склад секретаріату - від 8 до 35 осіб. Це в першу чергу залежить від масштабу змагань. Важливе місце в роботі секретаріату має його розташування. Краще, якщо секретаріат розміщується поблизу основних змагань та має постійний зв'язок з головною суддівською колегією та з бригадами суддів. Для його роботи бажано мати декілька суміжних, просторих, з гарним вечірнім освітленням кімнат: для збирання заявок; зустрічей та роботи з представниками команд; для видачі та приймання протоколів з видів змагань; для роботи з документами, підготовки та оформлення протоколів; для роботи друкарок та копіювальної техніки. Місце для вивішування протоколів і таблиць, які інформують про хід особистої та командної боротьби, доцільно обладнати поблизу місця збору учасників для виходу на місця змагань.
Головний секретар очолює секретаріат, він здійснює загальне керівництво його роботою, координує роботу всіх служб.
У підпорядкуванні головного секретаря перебувають: секретарі з видів /секретарі на фініші, секретарі в бригадах
з метань та стрибків, секретарі з багатоборств;
служба приймання, оформлення заявок та проведення
жеребкування команд і окремих учасників;
бригада по оформленню даних, які надходять з місць змагань;
група суддів, яка готує суддівську документацію;
служба випуску матеріалів;
служба роботи з представниками;
довідкова служба.
На змаганнях до рівня обласних замість служб призначаються окремі секретарі. Головні завдання секретаріату при проведенні змагань:
приймання, оформлення заявок та карток учасників, жеребкування команд і окремих учасників;
підготовка всіх матеріалів та всіх документів для проведення змагань;
точна та правильна фіксація особистих і командних результатів у протоколах;
оформлення даних, які надходять з місць змагань у вигляді протоколів;
своєчасна та систематична інформація учасників, представників, глядачів і кореспондентів про хід особистої та командної боротьби;
визначення учасників для кожного кола змагань;
визначення переможців особистих та командних змагань, розподілення подальших місць;
розмножування матеріалів для усіх команд, які брали участь у змаганнях;
грамотне і кваліфіковане складання технічного звіту та усіх документів для організації, яка проводить змагання.
Роботу секретаріату по підготовці та проведенню змагань умовно можна розподілити на три етапи. Етап підготовки до змагань починається з моменту затвердження головного секретаря. Насамперед він докладно вивчає та розробляє положення про змагання, програму-розклад змагань, регламент-умови проведення змагань, пам'ятку суддям. Особливу увагу слід приділити питанням допуску учасників до змагань, порядку визначення учасників кожного кола змагань, формам заліку та визначення переможців змагань, способам оцінки результатів особистих змагань та підбиттю підсумків командної першості. Головне при цьому вияснити всі тонкощі окремих формулювань, щоб не виникали різні тлумачення положення. До початку змагань головний секретар повинен одержати в організації, яка проводить змагання:
1. Таблицю рекордів організації, що проводить змагання, вищі досягнення та дані про переможців в особистій та командній першості попередніх змагань, нагрудні номери учасників, суддівську форму, суддівські знаки чи пов'язки, таблицю оцінки результатів.
2. Технічні засоби, необхідні для роботи секретаріату: друкарські машинки, копіювальну техніку, нумератори, мікрокалькулятори та ін.
3. Бланки заявочної документації: заявок, дозаявок, перезаявок, карток учасників, карток з багатоборств, карток для естафетного бігу, записок про допуск учасників, заявок попередніх висот зі стрибків у висоту та з жердиною, особові
рахункові листи команд.
4. Бланки суддівської документації - протоколів з бігу, стрибків га метань, протоколів фінішу, протоколів секундометристів /автохронометражу/, протоколів проміжного фінішу, протоколів бігу по кругах, протоколів суддів на дистанції, суддівських записок із спортивної ходьби, протоколів підрахунку кругів з бігу на довгі дистанції, заявочних листів на встановлення пунктів харчування на трасі, протоколів вимірювання швидкості вітру.
5. Атрибутику для нагородження - дипломи, грамоти, свідоцтва, подяки.
6. Канцелярське приладдя - напір для друкарських машинок, копіювальний папір, папір ватман чи плакатний. Швидкозшивачі, різні папки, конверти, ручки з пастою, олівці /прості та кольорові/. Клей, канцелярські скріпки, кнопки, стрічки для друкарських машинок та ін.
Головний секретар підбирає штат секретарів, друкарок, операторів копіювальної техніки. Він розставляє секретарів по бригадах та службах, інструктує їх, визначає кожному його функції, роз'яснює особливості та прийняту схему роботи секретаріату на цих змаганнях. Інструктаж можна вважати закінченим тільки після того, як кожний секретар чітко усвідомить свої обов'язки та схему обороту документів, які документи та від кого отримує, що з ними робити, кому передає, які нові документи готовить і т. д.
Підготовка перед змаганнями закінчується прийманням заявок та підготовкою протоколів. Приймання та обробка заявок - відповідальний момент, від якого залежить успіх роботи секретаріату під час проведення змагань. Приймання заявок краще проводити одночасно з роботою мандатної комісії. Заявки потрібно оформляти згідно з вимогами правил змагань та відповідно до положення про змагання.
Одночасно із заявками представники здають у секретаріат картки учасників, які мають повністю відповідати заявкам та містити всі необхідні відомості, встановлені секретаріатом. Загальноприйнятої картки спортсменів, які виступають тільки в особистій першості, перекреслювати олівцем по діагоналі, а учасників, які виступають поза конкурсом, - хрест-навхрест. Після перевірки заповнення карток учасникам видаються номери. Цифри номера проставляються в заявках та в картках учасників. Номери видаються підряд усій команді в двох примірниках, прикріплюються до майки на спині та на грудах. У змаганнях із стрибків у висоту та з жердиною дозволяється мати тільки один номер.
Після видачі та реєстрації номерів складається лицевий рахунковий лист команди.
Визначення черги виступу учасників проводиться або в присутності представників команд, або без них за формою, встановленою умовами про проведення змагань у вигляді жеребкування, його мета - забезпечити однакові умови всім учасникам змагань. Якщо змагання з бігу проводяться в декілька кіл, у першому колі учасники розподіляються за забігами /"змійка"/. Номери забігів та доріжок визначаються жеребкуванням. У другому та інших наступних колах змагань з бігу черговість виступів учасників та формування забігів визначається зразу ж на основі його результатів. Якщо зразу проводяться фінальні забіги - склад забігів визначається згідно із раніше показаними результатами, внесеними в картки учасників представниками. Із стрибків та метань черговість виступу визначається згідно із жеребкуванням між учасниками. У матчевих зустрічах доцільно проводити єдине для команд жеребкування для всіх видів програми. Результати жеребкування оформлюються протоколом та затверджуються головним суддею змагань.
Етап безпосереднього проведення змагань починається з вивішування примірників протоколів на інформаційному щиті. Це повинно закінчитися не пізніше як за 1,5 години до початку денної чи вечірньої програми. Протоколи другого та інших наступних кіл змагань, склади яких формуються в день проведення змагань, треба вивішувати не пізніше ніж за 1 годину до початку змагань у цьому виді. Одночасно копії робочих протоколів передаються службі центрального інформаційного
табло та судді-інформатору. Потім секретарям на видах та помічнику стартера видаються робочі папки. Це робиться не пізніше ніж за 30 хв до початку виду та фіксується в спеціальній реєстраційній відомості, де відзначається, кому вона видана, час її видачі та повернення.
Якщо положенням дозволяється робити до заявки чи перезаявки, головна суддівська колегія встановлює для цього час. Звичайно він закінчується за 1 годину до початку програми. Якщо надходять до заявки чи перезаявки, секретар вносить зміни в основній заявці, виписує нову картку учасника та вносить зміни в робочому протоколі. Виправдовує себе практика внесення до картки відмітки про зроблені зміни в заявці та в робочих протоколах. Якщо до заявки та перезаявки внесені після проведення жеребкування, до заявлений учасник вписується в протокол на вільне місце. Коли робочі папки вже роздані суддівським бригадам, зміни треба оформити на окремих листках і направити у всі служби та бригади /стартерам, секретарям на видах, судді-інформатору, на центральне інформаційне табло/, внести їх у робочі протоколи на інформаційному щиті.
Наступний етап роботи секретаріату - визначення та висвітлення ходу командної боротьби. Він включає такі операції:
1. Внесення результаті у картки учасників. При виконанні цієї роботи треба додержуватись правил:
а/ результати в картки учасників вносяться з першоджерел - робочих протоколів. У бігових видах програми спочатку перевіряються правильність оформлення протоколів згідно з даними фінішування учасників та протоколів секундометристів /при фотофініші - згідно з протоколами фотофінішу/, і тільки потім переносяться результати;
б/ при перенесенні результатів з одного документа в інший, щоб не було помилок, обов'язково робиться відмітка в першоджерелі.
2. Розкладання карток учасників в черзі показаних результатів та зайнятих місць від кращого до гіршого. Останніми підкладаються картки учасників, які зійшли з дистанції, дискваліфіковані, не з'явились на змагання та брали участь у змаганнях поза конкурсом. Після цього за шкалою оцінки результатів, визначеною положенням про змагання, у картки вносяться очки з урахуванням виконання таких вимог:
а/ у всіх видах бігової програми учасники, які показали однакові результати в різних забігах, незалежно від порядку фінішування, при оцінці результату ділять одне місце;
б/ розряд у картках учасників визначається за кращим результатом, показаним у будь-якому колі змагань;
в/ оцінка результату проводиться згідно із основними та фінальними змаганнями.
3. Перевірка правильності розкладки карток учасників та оцінки результатів і всіх даних карток: прізвище, ім'я учасника, показаний результат, зайняте місце, виконаний розряд та нараховані очки переносяться до лицевого рахункового листа. Нарахування очків у чоловіків та жінок ведеться окремо та підсумовується після кожного дня та після закінчення всієї програми змагань. Одночасно складається проміжна таблиця ходу командної боротьби.
У період безпосереднього проведення змагань головний секретар організовує роботу по розмноженню матеріалів змагань, які вже закінчились; контролює систематизацію та зберігання документації; бере участь та веде протокол окремих засідань суддівської колегії, зборів та нарад, спільних з представниками команд; оформляє, засвідчує та видає довідки про показані досягнення; контролює правильність складання акта про встановлення нових рекордів. Він проводить наради секретаріату, аналізує його роботу за кожен день; аналізує допущені помилки.
Після закінчення змагань секретаріат повинен виконати такі роботи:
1. Остаточно визначити команду-переможця, призерів та всі наступні місця, які зайняли команди.
2. Надати можливість представникам команд ознайомитись з лицевими рахунковими листами, перевірити правильність їх заповнення та нарахування очок.
Закінчити розмноження матеріалів змагань, оформити панки з протоколами командних та особистих змагань, засвідчити їх підписами головного судді, головного секретаря та печаткою організації, яка проводить змагання, та вручити їх представникам. 4. За встановленою формою скласти технічний звіт. У технічному звіті /здається не пізніше ніж за 3 доби після закінчення змагань/ треба чітко відповісти на такі запитання: точне найменування змагань; назва організації, яка їх проводить; час та місце проведення змагань; кількість команд, які взяли участь у змаганнях; кількість учасників /окремо за статтю та технічною підготовкою/; кількість учасників, які виконали розрядні нормативи /окремо з кожного розряду/; стан місць для проведення змагань; погодні та метеорологічні умови /температура, напрям та швидкість вітру, освітленість, опади та ін./; заяви та протести /чи були, скільки, як розв'язані/; розподіл місць командами; списки учасників, які зайняли перші місця в особистій першості в кожному виді програми; рекорди та найвищі досягнення /ким встановлені, результати, коли й кому направлені акти реєстрації.
5. Оформити головну робочу папку звітних документів для організації, яка проводила змагання[9,с.67].
Висновки
1. Легка атлетика - один з основних і найбільш масових видів спорту, об'єднуючий ходьбу і біг на різні дистанції, стрибки в довжину і висоту, метання диска, списи, мелена, гранати (штовхання ядра), а також легкоатлетичного. багатоборства - десятиборство, п'ятиборство і ін. У сучасній спортивній класифікації налічується понад 60 різновидів легкоатлетичних вправ.
Основою легкої атлетики є природні рухи людини. Заняття легкою атлетикою сприяють всебічному фізичному розвитку, зміцненню здоров'я людей. Популярність і масовість легкої атлетики пояснюються загальнодоступністю і великою різноманітністю легкоатлетичних вправ, простотою техніки виконання, можливістю варіювати навантаження і проводити заняття у будь-який час року не тільки на спортивних майданчиках, але і в природних умовах.
2. Починаючи з раннього віку легкоатлетичні вправи, широко використовуються в дитячих дошкільних установах, школах, середніх і вищих учбових закладах. Легкоатлетичні вправи підвищують діяльність всіх систем організму, сприяють гартуванню, є одним з дієвих чинників профілактики різних захворювань. Вправи, що легко дозуються, можуть використовуватися як для розвитку фізичних якостей спортсменів високого класу, так і для розвитку підростаючого покоління, для людей з ослабленим здоров'ям, літнього віку, в період реабілітації після перенесених травм і просто для підтримки нормальної життєдіяльності людського організму. Велика роль відведена видам легкої атлетики у фізичній підготовці призовників і військовослужбовців.
Доступність, відносна простота вправ, мінімум витрат дозволяють займатися різними видами легкої атлетики практично скрізь, і в сільській місцевості, і в міській.
Список використаних джерел
1.Бурла ОМ., Бурла А.О., Гудим М.П. Легка атлетика. Запитання для програмованого навчання: Тестові завдання для студентів факультету фізичної культури. - Суми: СумДПУ ім. А.С, Макаренка, 2005. - 128 с.
2.Міжнародні правила змагань з легкої атлетики. Для студентів факультету фізичної культури, тренерів, викладачів фізичного виховання, суддів / Уклад.: М.П. Гудим, В.М. Ласточкін, С.В. Гудим, Н.М. Скачедуб. - Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2003. -112 с.
3.Железняк Ю.Д., Петров П.К. Основн научно-методической деятельности в физической культуре и спорте. - М.: Академия, 2002.-264 с.
4.Жилкін А.И., Кузьмин В.С., Сидорчук Е.В. Легкая атлетика. - М.: Академия, 2005. - 464 с.
5. Легкая атлетика: Учеб. пособие для студентов вьісш. пед. учеб. заведений / А..И. Жилкин, В.С. Кузьмин, Е.В. Сидорчук. - 2-е изд., стар. - М: Академия, 2005. - 347 с.
6.Спутник физкультурного работника Под. ред. В.А.Ивонина .М., «Физкультура и спорт»,1972-386с.
7.Куроченко І.О. Фізична культура і спорт: Інформаційно-методичний довідник з питань фізичної культури і спорту. – К:2004.-1184с.
8.Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры Учеб.для ин-тов физ. культуры.-М.:Физкультура и спорт ,1991.- 543с.
9.Полтавцева Т.І. Спортивно-масова і фізкультурно-оздоровча робота: Навчальний посібник для студентів спеціальності «Фізична культура».-Суми: Видавництво СумДПУ ім.. А.С.Макаренка. 1999.-105с.
10.Легка атлетика. Організація і проведення змагань. Правила змагань. / Укл. Д.С. Присяжнюк. - Вінниця, 2009. - 125 с.
11.Сергіенко В.М.,Полтавцева Т.І. Технологія організації спортивно-масової і фізкультурно-оздоровчої роботи: Навчальний посібник для студентів спеціальності «Фізична культура».-2-е вид. перероб. і доп.- Суми: Видавництво СумДПУ ім.. А.С.Макаренка, 2009.-164с.
12.Сергієнко В.М. Основи теорії легкої атлетики: Навчальний посібник для студентів інституту фізичної культури. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2007. - 228. с.
13.Справочник физкультурного работника Под. ред. П.Ф.Савицкого – К,1976- 343с.
14.Шандригось В.І. Методи дослідження фізичного стану школярів у процесі фізичного виховання: Метод, реком. ка допомогу студентам. - Тернопіль, 2001. - 156 с.
15. Судейство соревнований по легкой атлетике: Справочник. - М.: Терра-Спорт, 2004. - 272 с.
|
