Дипломная работа: Система фінансового планування

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ВНУТРИФІРМОВЕ ПЛАНУВАННЯ, ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЯК ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

1.1 Роль внутрифірмового фінансового планування

1.2 Методи фінансового планування

1.3 Фінансове планування діяльності підприємства у господарчій практиці. Фінансовий план організації

1.4 Система управління підприємством за принципами бюджетування

РОЗДІЛ 2. ОЦІНЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “ТЕЛОЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЦЕНТР РОГАНСЬКОГО ПРОМВУЗЛА” З ЦІЛЛЮ ВИЯВЛЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ АСПЕКТІВ У ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ

2.1 Коротка характеристика АТ “ТЦРП ”

2.2 Аналіз майна та джерел його формування

2.3 Аналіз фінансової стійкості

2.4 Аналіз платоспроможності та ліквідності

2.5 Аналіз фінансових результатів

2.6 Аналіз рентабельності

2.7 Аналіз ділової активності

2.8 Аналіз грошових потоків

РОЗДІЛ 3. ЗАСТОСУВАННЯ БЮДЖЕТУВАННЯ ЯК ЗАХОДУ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОСНОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЗБАЛАНСУВАННЯ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

3.1 Розробка цілісної системи бюджетів основної діяльності

3.1.1 Бюджет надхожень від основної діяльності

3.1.2 Бюджет виробничих запасів

3.1.3 Бюджет прямих витрат на матеріали

3.1.4 Бюджет прямих витрат на оплату праці

3.1.5 Бюджет інших прямих витрат

3.1.6 Бюджет загальновиробничих накладних видатків

3.1.7 Бюджет управлінчих витрат

3.1.8 Чистий грошовий потік від основної діяльності

3.2 Досягнення збалансованості грошових потоків

РОЗДІЛ 4. АВТОМАТИЗАЦІЯ ПОБУДОВИ КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНУ ЗАКУПОК ОСНОВНИХ МАТЕРІАЛІВ

4.1 Постановка та алгоритм виконання завдання

4.2 Вирішення завдання у Excel

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Історія розвитку ринку показує, що з пливом часу більшість фірм та організацій в Україні втрачають частину економічного зиску внаслідок нераціональної діяльності. Цей недолік виявляється у неефективному управлінні ресурсами, незбалансованості доходів та видатків, а також у некваліфікованому управлінні виробничим процесом.

Сьогодні виграють ті підприємства, які не тільки в змозі запропонувати потрібний продукт або послугу, а й зробити це краще за інших, вчасно і без збоїв, за допомогою цього досягнувши повного задоволення вимог клієнта. Фірма, функціонуюча в умовах ринкової економіки, повинна ретельно виявити необхідність фінансових, трудових, матеріальних і інтелектуальних ресурсів, а також джерел їх отримання. Важливе значення надається вмінню достатньо вірно розрахувати ефективність наявних ресурсів та кінцевий економічний та фінансові результати.

Раціональне управління фінансами підвищує рентабельність, платоспроможність, фінансову стійкість, посилює показники ділової активності, ефективність використання активів, і, як результат, знижує ймовірність банкрутства і робить підприємство привабливим для інвестиційних вливань. Конкурентоспроможність на належному рівні дає можливість розвинути експорт, наростити обсяги виробництва і зменшити ризик втрати прибутку.

Кожен власник намагається примножити існуючий капітал. В умовах сучасної ринкової економіки особливо важливо підтримувати фірму на стабільному рівні, зробити її положення стійким до змін ринкової кон‘юнктури і можливих економічних катаклізмів. Для того, щоб здолати ці завдання, керівнику необхідно вміти оцінювати, що дає компанії кожен сегмент ринку, товар, канал збуту і регіон – щоб сконцентрувати зусилля на більш вигідних клієнтах, товарах і каналах. Необхідно намагатися підвищити показники діяльності, ставити цілі і завдання та виконувати їх з найменшими втратами людських, матеріальних і фінансових ресурсів, адже більшість фінансових проблем наших підприємств виникають через недостатнє уміння управляти фінансами. В цілому неплатежі – це результат відсутності у керівників чіткої інформації та належного контролю зарухом фінансових потоків. В умовах побудови ринкової економіки зростає значення ретельно опрацьованих, збалансованих планів на всіх етапах управління підприємством, при цьому особлива роль відводиться процесам внутрифірмового бюджетування. Управління фінансами починається з бюджетування. Досвід вказує на те, що через відсутність конкретного і систематизованого знання про свої фінанси українські підприємства втрачають до п’ятої частини своїх доходів[9].

Кожній фірмі необхідно впроваджувати систему внутрифірмового планування як технологію фінансового планування, обліку і контролю доходів і видатків, отриманих від бізнесу на всіх рівнях уравління, яка дозволить аналізувати отримані і прогнозні фінансові показники. Найцінніше, що дає внутрифірмове планування, - це координування всіх сторін діяльності, зусиль всіх підрозділів на досягнення кінцевого результату и , як наслідок, підвищення ефективності і фінансової стійкості. Питання впровадження бюджетування як однієї з складових внутрифірмового планування на підприємствах України є дуже актуальним. У даний момент окрім нестійкого фінансового стану виникла небезпека відставання українського менеджменту від менеджменту лідируючих країн світу. Це відлякує потенційних інвесторів, позбавляючи підприємства можливості росту та розширення, що призводить до гальмування росту економіки взагалі.

Таким чином , використання внутрифірмового планування сприяє не тільки оздоровленню тих фірм, на яких воно використовується, але й має неабиякий вплив на глобальні процеси зміцнення і збагачення національної економічної системи.

На прикладі виробничого підприємства АТ “ТЦРП” в даній роботі буде зроблено проект бюджету і оцінено теперішній фінансовий стан цієї організації і майбутній після впровадження одного із заходів внутрифірмового планування.

планування фінансовий облік бюджетування

РОЗДІЛ 1. ВНУТРИФІРМОВЕ ПЛАНУВАННЯ, ТА ЙОГО

ЗАСТОСУВАННЯ ЯК ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ

ПІДПРИЄМСТВОМ

1.1 Роль внутрифірмового фінансового планування

Управляти – означає передбачити, а саме прогнозувати, планувати. Через це важливим елементом підприємницької господарчої діяльності та керування організацією(підприємством) вважається планування, у тому числі фінансове [6].

У ринковій економіці планування на підприємстві – внутрифірмове планування – не несе елементів директивності. Ціль внутрифірмового планування – забезпечення оптимальних можливостей для успішної господарчої діяльності, отримання необхідних для цього коштів, досягнення конкурентоспроможності і прибутковості підприємства, а також планування доходів та видатків підприємства, пересування його грошових коштів [7 ]

Виходячи з цих цілей внутрифірмове фінансове планування – це багатопланова робота, що складається з ряду взаємозв’язаних етапів:

-аналізу фінансової ситуації та проблем;

-прогнозування майбутніх фінансових умов;

-постановки фінансових завдань;

-вибору оптимального варіанту;

-складання фінансового плану;

-коректировка, ув’язка і конкретизація фінансового плану;

-виконання фінансового плану;

-аналізу та контролю виконання плану[4,15]

Аналіз ситуації і проблем полягає у вивченні фактичних даних за попередній період. Це дає можливість оцінити фінансові результати за минулий час та визначити проблеми. Особлива увага приділяється таким показникам, як обсяг реалізації, витрати, розмір отриманого прибутку тощо.

Прогнозування майбутніх умов необхідно для визначення зовнішнього і внутрішнього середовища, в яких протікатиме діяльність підприємства. На базі перспективних розрахунків виробничої діяльності підприємства, а також маркетингових прогнозів вивчення ринку, попиту прогнозуються майбутні можливі фінансові результати.

Постановка фінансових завдань полягає у визначенні на запланований період параметрів отримання доходів, прибутку, граничних розмірів видатків та основних напрямків використання коштів.

Вибір оптимального варіанту. На базі аналізу тенденцій та поточного фінансового стану розглядаються декілька варіантів станів, в яких може опинитися підприємство, і оптимальні варіанти розвитку фінансів підприємства.

Складання фінансового плану

Складається фінансовий план підприємства у вигляді балансу його доходів і видатків.

Коректировка, ув’язка і конкретизація фінансового плану полягають у зіставленні показників фінансового плану з виробничими, комерційними, інвестиційними, будівельними і іншими планами та програмами, а також у встановленні конкретних термінів їх досягнення. Узгоджені показники фінансового плану доводяться до відома відповідних підрозділів підприємства і конкретних виконавців.

Виконання фінансового плану. Це процес поточної виробничої, комерційної та фінансової діяльності підприємства, впливаючий на його кінцеві фінансові результати.

Аналіз та контроль полягає у визначенні фактичних кінцевих і фінансових результатів діяльності підприємства, зіставленні з плановими показниками, виявленні причин та наслідків відхилень від планових показників, у підготовці заходів з ліквідації негативних явищ [21, 23].

1.2 Методи фінансового планування

Процес складання фінансового плану підприємства полягає у розрахунку його показників. Для цього використовуються різноманітні засоби та інструменти розрахунків:

- Розрахунково-аналітичний метод – один з найбільш популярних у ринковій економіці методів планування фінансових показників. Фінансові показники розраховуються на базі аналізу досягнених показників за минулий період, індексів їхнього розвитку та експертних оцінювань цього розвитку у плановому періоді. Вивчається зв’язок фінансових показників з виробничими, комерційними та іншими показниками.

- Балансовий метод використовується при плануванні розподілу отриманих бюджетних коштів. Його сутність полягає у побудові балансу наявних коштів і напрямків їхнього використання. Баланс має наступний вигляд:

Зн + Н = В + Зк

Де Зн – залишки коштів на початок періоду;

Н – надходження коштів у запланованому періоді;

В - видатки коштів у запланованому періоді;

Зк – залишки коштів на кінець періоду.

- Нормативний метод використовується за наявністю встановлених норм та нормативів, наприклад, норм амортизаційних відрахувань, податкових ставок та тарифів внесків у державні позабюджетні фонди тощо. Нормативи, що використовуються у фінансовому плануванні, встановлюються:

· органами влади і управління нарегіональному і місцевому рівнях;

· відомствами;

· підприємствами.

- Метод оптимізації планових рішень полягає у розробці варіантів планових показників і виборі з них оптимального. У якості критеріїв вибору варіантів показників для наступного включення їх у фінансовий план можуть використовуватися: мінімум приведених витрат, максимум приведеного прибутку, мінімум поточних витрат, мінімум часу на обіг капіталу тощо.

- Економіко-математичне моделювання використовується тоді, коли фінансові показники прогнозуються на термін не менш 5 років. Економіко-математичні моделі дозволяють знайти кількісне вираження взаємозв’язків між фінансовими показниками і факторами, що на них впливають. Такі моделі будуються на функціональному і кореляційному зв’язку [13]. До об’єктів фінансового планування відносять:

-виторг від реалізації продукції, послуг та робіт;

-амортизаційні відрахування;

-обсяг оборотних активів та їхній приріст;

-ресурси у капітальному будівництві;

-платежі у бюджет;

-внески у позабюджетні фонди.

1.3 Фінансове планування діяльності підприємства у господарчій

практиці. Фінансовий план організації

Фінансове планування на підприємстві – це планування всіх його доходів і видатків, а також напрямки витрат коштів.Воно є кінцевим етапом прогнозування виробничо-господарчої діяльності підприємства, його соціального та економічного розвитку [20].У процесі складання фінансового плану повинні бути вирішені наступні завдання:

-визначення основних фінансових показників підприємства на запланований період;

-зіставлення фінансових показників з виробничими та комерційними;

-виявлення резервів збільшення доходів і прибутку підприємства;

-визначення шляхів збільшення ефективності використання фінансових ресурсів. Фінансові плани можуть бути перспективними, поточними та оперативними.Перспективний фінансовий план складається на довгий термін. У ньому надаються оцінки основних фінансових показників у перспективі[16].

Поточний фінансовий план складається на рік із щоквартальним розбиттям. Цей план забезпечує зв’язок виробничих і фінансових показників діяльності організацій. Оперативні фінансові плани включають складання платіжного, податкового і касового планів на місячний термін з декадним розбиттям. Фінансовий план організації складається у вигляді балансу його доходів і видатків.(табл. 1.1.)

Таблиця 1.1. Баланс доходів і видатків організації

1.4Система управління підприємством за принципами бюджетування

Бюджетування – це технологія фінансового планування, обліку та контролю доходів і видатків, що отримуються від бізнесу на всіх рівнях управління, яка дозволяє аналізувати прогнозні і отримані фінансові показники. Бюджет – це фінансовий план, охоплюючий всі боки діяльності підприємства, дозволяючий зіставляти всі понесені витрати і отримані результати на майбутній період часу[9].

Повноцінне бюджетування, тобто бюджетування як управлінча технологія, складається з трьох складових:

1. Технологія бюджетування, у яку входять всі інструменти фінансового планування(різновиди та формати бюджетів, система цільових показників і нормативів), порядок консолідації бюджетів різноманітних рівнів управління і функціонального призначення.

2. Організація бюджетування, що охоплює фінансову структуру підприємства(склад центрів фінансової відповідальності – структурних підрозділів або бізнесу підприємства, що є об’єктами бюджетування), бюджетний регламент і механізми бюджетного контролю, розподіл функцій у апараті управління в процесі бюджетування, систему внутрішніх нормативних документів.

3. Автоматизація фінансових розрахунків, що предбачає складання фінансових прогнозів, встановлення так званого цілісного управлінського або інтегрованого обліку, у рамках якого у будь-який час можна отримувати оперативну інформацію про виконання бюджетів, та ще й за окремими різновидами господарчої діяльності підприємства або його структурних підрозділів[11].

Процеси бюджетування – це послідовність дій, пов’язаних з плануванням, обліком та аналізом, а також контролем фінансово-економічних показників діяльності компанії.

Об’єктами бюджетування можуть бути:

-бізнес – напрямки;

-центральний фінансовий відділ;

-основні бізнес-процеси підприємства;

-проекти.

Плани і звіти бюджетної системи:

-бюджети;

-звіти;

-звіти за результатами бюджетного аналізу або аналітичні записки.

Згідно з представленими об’єктами бюджетування на підприємстві можуть складатися наступні бюджети[17]: Основні бюджети – бюджет доходів і видатків, бюджет руху коштів, розрахунковий баланс. Ще вони мають назву фінансові бюджети. Потрібні для управління фінансами підприємства, оцінювання фінансового стану бізнесу, для виконання всіх управлінчих завдань. Основні бюджети дозволяють керівникам мати всю необхідну інформацію для оцінювання фінансового стану фірми та контролю за його змінами, для оцінювання фінансової спроможності бізнесу та його інвестиційної привабливості.

Операційні бюджети – бюджет продажів, бюджет прямих матеріальних витрат, бюджети комерційних і управлінчих видатків, бюджети видатків на оплату праці тощо. Вони потрібні перш за все для зв’язання натуральних показників планування(штуки, людино – часи тощо) з вартісними, для більш точного складання основних бюджетів, виявлення найбільш важливих пропорцій, обмежень та припущень, які варто враховувати при складанні основних бюджетів[9].

Додаткові бюджети необхідні для більш точного визначення цільових показників і нормативів, більш точного обліку особливостей оподаткування.

Зведений бюджет – це сукупність взаємопов’язаних між собою трьох основних бюджетів підприємства плюс операційні та допоміжні бюджети, необхідні для їхнього складання.

Складові елементи зведеного бюджету:

1. Основні бюджети

1.1. бюджет доходів і видатків

1.2. бюджет руху грошових коштів

1.3. розрахунковий баланс

2. Операційні бюджети

2.1. бюджет продажів

2.2. бюджет запасів готової продукції або товарів

2.3. виробничий бюджет

2.3.1.бюджет виробництва

2.3.2.бюджет прямих матеріальних затрат

- закупівель основних матеріалів

- запасів ТМЦ

2.3.3.бюджет прямих витрат праці

2.3.4.бюджет прямих операційних або виробничих витрат

2.3.5.бюджет накладних(загальновиробничих) витрат.

2.4. бюджет комерційних витрат

2.5. бюджет управлінчихчих видатків

3. Допоміжні бюджети

3.1. інвестиційний бюджет

3.2. кредитний план

3.3. бюджет руху дебіторської та кредиторської заборгованості.

Спеціальні бюджети:

- балансового прибутку;

- чистого прибутку;

- технічної реконструкції виробництва;

- податковий.

Бюджетування фінансових потоків

Ця модель бюджетування є найпоширенішою в Україні. Це зумовлено її наступними перевагами:

-висока швидкість впровадження за рахунок невеликої кількості бюджетів та зв’язку між ними;

-як наслідок відносно невисока вартість впровадження;

-дана модель особливо підходить для зростаючої української економіки, коли управління ліквідністю більш актуально, ніж управління рентабельністю або вартістю;

-бюджетування грошових потоків не залежить від облікової політики підприємства.

Таким чином, по співвідношенню ціна/результат дану модель можна рекомендувати для використання в умовах існуючих на Україні, коли на перший план виходить ліквідність, а доходність не потребує оперативного контролю.

Результуючим бюджетом цієї моделі є Бюджет Руху Грошових Коштів (“БРГК”). Ціль його складання – управління платоспроможністю(ліквідністю підприємства). БРГК відображує рух грошових коштів(грошового потоку) за різновидами грошових коштів і напрямків їхнього руху.

Структура БРГК дозволяє планувати, враховувати і аналізувати грошові потоки у розрізах:

-спрямованості грошових потоків;

-структури виплат і надходжень за напрямками їхнього руху;

-обсягів виплат і надходжень(сукупних, за групами статей і за окремими статтями);

-проміжних та кінцевих результатів(різниця між надходженнями та виплатами);

-залишків грошових коштів.

Дана схема може бути представлена низкою бюджетів, які відповідають її основним елементам[17].

Бюджет надходжень від продажівскладається з бюджету продажів.

Бюджет продажів – операційний бюджет, який містить інформацію про запланований обсяг продажів, ціну та очікуваний дохід від реалізації продукції. При складанні цього бюджету потрібно відповісти на наступні питання:

-який продукт випускати та продавати;

-у який обсягах він буде реалізовуватися;

-яку встановити ціну продукції;

-який процент продажів буде сплачений у поточному періоді, який у наступному, чи має сенс планувати безнадійну заборгованість.

На обсяг реалізації впливають наступні фактори:

-макроекономічні показники поточного та перспективного стану країни;

-довготривалі тенденції продажу для різноманітних товарів;

-цінова політика, якість продукції, сервіс;

-заходи для просування товару;

-конкуренція;

-сезонні коливання;

-обсяг продажів минулих періодів;

-виробничі потужності підприємства;

-відносна прибутковість продукції.

До бюджету продажів висуваються наступні вимоги:

-бюджет повинний відображувати місячний, квартальний або річний обсяг продажів у натуральних та вартісних показниках;

-бюджет складається з урахуванням попиту на продукцію, географії продажів, категорій покупців, сезонних факторів;

-бюджет включає в себе очікуваний грошовий потік від продажів, який у подальшому буде включений у дохідну частину бюджету руху грошових коштів;

-у процесі прогнозу грошових потоків від продажів необхідно враховувати коефіцієнти інкасації, які вказують, яка частина продукції сплачена у місяць відвантаження та наступного місяця, безнадійний борг.

При прогнозуванні продажів найбільш ефективним є використання комбінацій експертних і статистичних методів:

1. Функціональний метод.

2. Статистичні методи

3. Групове прийняття рішень[22].

Бюджет Прямих видатків містить у собі Бюджет комерційних видатків(на збут), Бюджет виробничих запасів, Бюджет прямих витрат на матеріали, Бюджет прямих витрат на оплату праці та Бюджет інших прямих видатків.

Бюджет виробничих запасів відображає планові рівні запасів сировини та матеріалів.Бюджет виробництва – це виробнича програма(для виробничих підприємств), котра дозволяє визначити заплановані номенклатуру і обсяг виробництва у майбутньому бюджетному періоді(у натуральних показниках). Бюджет виробництва спирається на бюджет продажів, враховує виробничі потужності, збільшення і зменшення запасів, а також розмір зовнішніх закупок.

Бюджет прямих витрат на матеріали – показує, скільки сировини і матеріалів кожного виду потрібно для виробництва и дозволяє розрахувати, скільки сировини і матеріалів має бути закуплено. Призначення цього бюджету – визначити витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів та інших продуктів, необхідних для виробництва готової продукції. Бюджет прямих витрат на матеріали складається на основі бюджету виробництва з використанням норм витрат сировини на виробництво конкретного виду продукції; складається разом з бюджетом виробничих запасів[12].

Бюджет прямих витрат на оплату праці – це кількісний вираз планів відносно витрат компанії на оплату праці основного виробничого персоналу. Призначення даного бюджету – визначити прямі видатки на заробітну плату відповідно до бюджету виробництва. Слід відмітити, що складання цього бюджету перш за все необхідно виробничим підприємствам. При підготовці даного бюджету враховують наступне:

-він складається виходячи з бюджету виробництва, даних про продуктивність праці і ставці оплати основного виробничого персоналу;

-у ньому можна виділяти фіксовану і відрядну частину оплати праці;

-якщо на підприємстві накопилася заборгованість по оплаті праці або підприємство підозрює, що не може сплачувати заробітну платню у встановлені терміни, то додатково до бюджету прямих витрат на оплату праці складається графік погашення заборгованості з заробітної платні.

Бюджет інших прямих витрат – призначений для обліку змінних витрат, що не знайшли відображення у інших бюджетах. Призначення даного бюджету – визначити видатки, котрі прямо пропорційно змінюються при зміні обсягів виробництва.

Бюджет накладних видатків – це Бюджет загальновиробничих накладних видатків(відображає обсяг витрат, пов’язаних з виробництвом продукції, за виключенням прямих витрат на матеріали, прямих витрат на оплату праці та інших прямих витрат) та Бюджет управлінчих витрат(плановий документ, у якому визначені витрати на кошти, безпосередньо не пов’язані з виробництвом та збутом продукції).

Після складання бюджету продажів, прямих і накладних витрат, ми можемо отримати Бюджет виробничої собівартості.

Бюджет розрахунків за інвестиційною діяльністю – дозволяє згрупувати доходи і видатки, пов’язані з придбанням або створенням матеріальних та нематеріальних необоротних активів(обладнання, споруд тощо).

Бюджет розрахунків за фінансовою діяльністю – містить інформацію про доходи і видатки , спричинені фінансовою діяльністю(операціями з валютою, змінами у капіталі тощо).

Бюджет розрахунків за іншою діяльністю - дозволяє згрупувати доходи і видатки, пов’язані з іншою діяльністю підприємства.

Бюджет розрахунків податків – ефективний тільки у рамках існуючої системи бюджетування. Зв’язок бюджету податків з БПГК дозволить побудувати БПГК таким чином, щоб до часу сплати податків у підприємства було достатньо коштів та щоб гроші, що пройшли за податковими платежами, не виявилися занадто “дорогими”.

Таким чином, загальну схему(див. додаток А) можна трансформувати у більш конкретну(див. додаток Б)[5,12,19,21,22].

РОЗДІЛ 2. ОЦІНЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ АТ “ТЦРП” З

ЦІЛЛЮ ВИЯВЛЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ АСПЕКТІВ У ЙОГО

ДІЯЛЬНОСТІ

2.1 Коротка характеристика підприємства АТ “ТЦРП”

Промислове підприємство (назване у подальшому акціонерне товариство “Теплоенергетичний центр Роганського промвузла”, скорочено АТ “ТЦРП”) є організацією України і знаходиться в місті Харкові. Діє згідно законів України “Про господарські товариства”, “Про оренду державного та комунального майна”, “Про підприємництва в Україні”, “Про власність” та “Про підприємництво”. Підприємство було організоване у 1971 році та відносилося до Харківського молочного комбінату, в 1990 році воно стало орендним, а в 1998 році – АТ “ТЦРП”. В теперішній час його територія займає 1,1265 га, яка належить підприємству в користуванні.

АТ “ТЦРП” є юридичною особою з дня його державної перереєстрації в органах виконавчої влади і стає правонаступником прав та обов’язків арендного підприємства “Теплоененергетичний центр Роганського промвузла”. Товариство має право створювати на території України, а також за її межами дочірні підприємства, філії та представництва. Воно керується в своїй діяльності чинним законодавством країни, статутом, установчим договором, а також внутрішніми локальними нормативними актами.

Метою діяльності АТ “ТЦРП” являється здійснення господарської діяльності, укладення договору оренди та участь у приватизації державного та комунального майна. Основними видами діяльності товариства виступають:

- виробництво теплової енергії для забезпечення теплопостачання промислових підприємств, а також об’єктів соціально-побутового призначення;

- прискорення науково-технічного прогресу у теплоенергетичному виробництві;

- розвиток виробничої бази товариства;

- ремонт та налагодження устаткування для виробництва теплоенергії;

- консультації по упровадженню нових технологій та організацій виробництва;

- виробництво і реалізація електроенергії;

- надання автотранспортних та побутових послуг, послуг по проведенню хімічних аналізів і інших лабораторних досліджень у лабораторії товариства;

Товариство є власником майна, переданого йому учасниками, продукції, виробленої в результаті господарської діяльності, одержаних доходів та іншого майна, набутого в результаті діяльності, що не суперечить законодавству; воно самостійно визначає перспективи розвитку, планує та здійснює діяльність, виходячи з попиту на вироблену продукцію, роботи, послуги та необхідні забезпечення виробничого та соціального розвитку, підвищення доходів. Його матеріально-технічне забезпечення здійснюється через систему прямих угод або через біржу та інші організації. АТ “ТЦРП” реалізує свою продукцію та майно за цінами, що встановлюються самостійно або на договірній основі і тарифами згідно діючого законодавства[1-3].

2.2 Аналіз майна та джерел його формування

Підприємство має важку структуру активів. Серед розглянутих трьох років (див. табл. 2.1) 2004 рік був найменш вдалим. Завдяки кваліфікованій політиці управління активами показники роботи (коефіцієнт зносу, концентрація майна виробничого призначення, фондовіддача, фондомісткість) значно покращилися у 2005 році,рентабельність якого досягла – 6,2%, що підтверджує розумну і раціональну управлінчу політику. Аналіз коефіцієнтів показав(див. табл. 2.2), що у зв’язку з погіршенням стану у 2004 році підприємству АТ “ТЦРП” нелегко здолати склавшуся кризу.Великий фінансовий ризик, нестаток нормальних джерел фінансування.Через це всі показники знаходяться на низькому рівні. Проте, якщо продовжиться позитивна тенденція у діяльності, показники покращаться. У додатках Д-Ж показано структу майна та його джерел за роками. Більшу частку мана займають основні засоби(складова необоротних активів), а також чиста дебіторська заборгованість(складова оборотних активів). Серед джерел майна більшість припадає на інші довгострокові зобов’язання, чисту кредиторську забогованість.

Таблиця 2.1. Аналіз структури активів

Таблиця 2.2

Коефіцієнти, характеризуючі структуру пасиву, взаємозв’язок пасиву з активом

2.3 Аналіз фінансової стійкості

Оцінюючи фінансову стійкість за абсолютними показниками за три роки можна зробити висновок про те, що фінансовий стан АТ “ТЦРП” погіршився у 2004 році (табл 2.3). Наприкінці 2004 року нестаток основних джерел формування запасів сягнув 1833,3 тис. грн. Після прийнятих заходів цей нестаток почав зменшуватися. У даному стані можна порадити застосування бюджетування як засіб покращення фінансового стану.

Таблиця 2.3. Ступінь фінансової стійкості АТ “ТЦРП”у 2003-2005 роках

Якщо проаналізувати показники покриття та капіталізації(див. табл. 2.2) як відносні показники фінансової стійкості, можна зробити висновок про те, що у зв’язку з погіршенням стану у 2004 році підприємству важко здолати кризу, що склалася. Через це усі показники знаходяться на низькому рівні. Проте, якщо позитивна тенденція буде продовжуватися у діяльності, ці показники матимуть знано кращі значення.

2.4 Аналіз платоспроможності та ліквідності

За три роки роботи баланси підприємства АТ “ТЦРП”(див. табл. 2.4 – 2.9) всі відносяться до абсолютно неліквідних, через те, що не виконується жодне з балансових рівнянь. Велика нестача коштів по всім групам активів у 2003, 2004 та 2005 роках. Це недолік та одне з слабких місць АТ “ТЦРП”, обумовлене неграмотним управлінням руху фінансових потоків. На протязі розглянутих трьох років підприємство відчуває гострий брак абсолютно-лківідних активів. Оборотних коштів не вистачає для погашення поточних зобов’язань. Слід відмітити, що наприкінці 2005 року намітилася позитивна тенденція серед деяких коефіцієнтів ліквідності(див. табл. 2.8).

Підприємству АТ “ТЦРП” слід сформувати активи відповідно до зобов’язань, щоб коефіцієнти ліквідності були у межах припустимих інтервальних значень та баланс став ліквідним. Після проведеного аналізу виявилося, що АТ “ТЦРП” є неплатоспроможними(див. табл. 2.9) У 2003 та 2004 роках ступінь неплатоспроможності понадкритична(див. табл 2.7). У 2005 році –ступінь критичний; цього ж року з’явився прибуток у розмірі 490,4 тис. грн.

Підприємству необхідно терміново застосувати низку заходів, які б сприяли його виходу з кризи.

Таблиця 2.4 Аналіз ліквідності балансу 2003 року

Таблиця 2.5. Аналіз ліквідності балансу 2004 року

Таблиця 2.5. Аналіз ліквідності балансу 2005 року

Таблиця 2.7. Визначення ступеню неплатоспроможності на 31 грудя 2003-2005 років

Таблиця 2.8. Коефіцієнти ліквідності

Таблиця 2.9. Показники платоспроможності

2.5 Аналіз фінансових результатів

Проаналізувавши фінансові результати (див. додаток З) роботи підприємства АТ “ТЦРП” за три роки, можна зробити наступні висновки: за цей період підприємство покращило ефективність діяльності (прибуток у 2005 році – 490,4 тис. грн. проти збитку 2004 – 1933,7 тис. грн., 2003 – збиток – 257,7 тис. грн.). За три роки значно виріс виторг(2,27 рази), знизилася собівартість( питома вага зменшилася з 85,9% у 2003 до 55,7% у 2005 році). Це відбулося в результаті упровадження нового обладнання у виробничий процес. Не дивлячись на те, що підприємство має збиток від операційної діяльності, у 2005 році воно з успіхом компенсувало його за рахунок іншої діяльності.

Значний внесок у формування фінансового результату діяльності АТ “ТЦРП” за 2003 – 2005 роки зробили:

- Позитивний вплив:

1. Збільшення у 2005 році інших операційних витрат. Зниження у 2004 році на 3245,2 тис. грн., збільшення у 2005 році у 31,78 рази( та питомої ваги у валовому прибутку на 1,52 %-пункти)

2. Зниження адміністративних витрат( у 2005 році – на 560 тис. грн., питома вага знизилася на 8,97 %-пункти)

3. Збільшення(значне) інших доходів – у 328,79 рази у 2005 році порівняно з 2004, збільшення питомої ваги на 8,97 %-пункти)

4. Зниження у 2005 році фінансових витрат на 853,3 тис. грн. порівняно з 2004(питома вага також знизилася на 6,32 %-пункти)

5.Зниження витрат на збут у 2005 році порівняно з 2004(39,4 тис. грн.)

6. Зниження інших операційних витрат у 2005 році порівняно з 2004 роком (1638,8 тис. грн.). Інші операційні витрати знизилися також порівняно з 2003 роком (на 75%)

- Негативний вплив:

1.Відсутність у 2005 році інших фінансових витрат

2.Підвищення інших витрат (збільшення у 2005 році у 3,92 рази порівняно 2004 роком).

В результаті проведеного аналізу можна сказати, що 2004 рік був невдалим у роботі АТ “ТЦРП”. Знизилися показники доходів, збільшилися видатки. Однак, підприємство продовжувало нарощувати обсяг виторгу. Хоча деякі пункти збільшилися(та зменшилися) у негативному напрямку у 2005 році порівняно з 2003, проте спостерігався ріст чистого виторгу у 2,4 рази. Спад ефективності 04 року можна охарактеризувати як кризовий момент у роботі підприємства. З 2005 року починається підйом, який стався в результаті зміни фінансової політики. Такі зсуви у діяльності для будь-якого суб’єкта діяльності шкідливі. Щоб уникнути негативних наслідків слід активно використовувати систему внутрифірмового формування. Для збільшення економічної ефективності підприємству АТ “ТЦРП” потрібно:

- підвищити ефективність основної діяльності до отримання прибутку(або досягнення беззбитковості);

- відновити отримання інших фінансових доходів;

- знизити інші витрати;

- знизити адміністративні витрати.

В цілому, якщо охарактеризувати діяльність АТ “ТЦРП”, вона благополучна, враховуючи умови, в яких воно працює та розвивається. (40% дебіторів – населення, встановлення фіксованих тарифів, різкі коливання цін на ресурси) [4,14,18,24].

2.6 Аналіз рентабельності

На протязі розглянутих трьох років підприємство АТ “ТЦРП” отримало чистий прибуток тільки в 2005 році. Це свідчить про покращення фінансового стану підприємства. Наведемо деякі основні показники, характеризуючі рентабельність.

1. Рентабельність капіталу.

Ra = Чистий прибуток/Активи середні за рік– рентабельність сукупного капіталу

Ra03 ; -257,4/9200,6 = -0,028 = -0,03

Ra04 ; -1933,7/10607,8 = -0,18

Ra05 = 490,4/13191,25 = 0,04

У 2003 році на 1 грн активі АТ “ТЦРП” мало 3 коп. чистого збитку, у 2004 – 18 коп. У 2005 році на 1 грн чистого прибутку є 4 коп. чистого прибутку.

1. Показники рентабельності продукції.

- Виробництва -Rвиробництва

Rвиробництва = Валовий прибуток/Собівартість реалізації

Rвиробництва03 = 1546,3/9411,2 = 0,16

Rвиробництва04 = 501/13891,9 = 0,04

Rвиробництва05 = 4031,1/20903,6 = 0,19

У 2005 році рентабельність продукції збільшилася, що свідчить про позитивну тенденцію, покращення якості управління.

- Операційної діяльності - Rопераційної діяльності

Rопераційної діяльності = Прибуток від операційної діяльності/Витрати від операційної діяльності

За три роки діяльності підприємства отримувало збитки від операційної діяльності, через це розраховувати цей показник не має сенсу. Відсутність рентабельності свідчить про те, що основна діяльність приносить підприємству негативний фінансовий ефект. Це, нажаль, характерно для всіх підприємств даної галузі.

- Продажів(за чистим прибутком) -Rпродажів(ЧП)

Rпродажів(ЧП) = Чистий прибуток/Чистий виторг

Rпродажів; -257,7/1546,3 = -0,17

Rпродажів; - 1933,7/501 = -3,86

Rпродажів= 490,4/4031,1 = 0,12

Таким чином: у 2003 році на 1 грн. чистого виторгу підприємство мало 17 коп. чистого збитку, у 2004 році – 3,86 грн. чистого збитку, а у 2005 році – 12 коп. чистого прибутку. Положення підприємства покращилося.

Проаналізувавши показники рентабельності, зроблено висновок, що 2005 рік був найбільш вдалим з трьох років. Необхідно прагнути нарощувати рентабельність і підвищувати ефективність основної діяльності [4,14,24].

1.6 Аналіз ділової активності

Умовні позначення:

ЧВ – чистий виторг;

А* - середні за період активи;

ВК* - середній за період власний капітал;

НА* - середні за період необоротні активи;

ОА* - середні за період оборотні активи;

З* - середні за період запаси;

ДтЗ* - середня за період дебіторська заборгованість;

КтЗ* - середня за період кредиторська заборгованість;

ЧКтЗ* - середня за період чиста кредиторська заборгованість;

Тфц – тривалість фінансового циклу;

Тоц – тривалість операційного циклу.

Коефіцієнти обіговості:обіговість авансованого капіталу(сукупних активів) :

Оа = ЧВ/А*.

Активи стали обертатися швидше з 1,19 до 1,89 разів, що свідчить про підвищення якості керування виробництвом.

- Обіговість власного капіталу :Овк = ЧВ/ВК*.

На 1 грн. власного капіталу у 2003 році приходилося 15,4 грн. чистого виторгу, у 2004 – нестаток – 37,46 грн. чистого виторгу, а у 2005 році на 1 грн. власного капіталу - 181,67 грн. чистого виторгу. Помітне значне покращення показника.

- Обіговість перманентного капіталу: Опк = ЧВ/ПК*.

Обіговість у 2005 році порівняно з 2003 виросла у 2,31 рази. Це позитивно. У 2004 році – 7,8 рази – можна трактувати наступним чином – власного капіталу немає, а запозичений максимально використовується. При цьому значно виріс фінансовий ризик.

- Обіговість необоротних активів :Она = ЧВ/НА*.

Обіговість необоротних активів росте, у 2005 році на 1 грн. необоротних активів підприємство має 3,09 грн. чистого виторгу. Це нормальне значення та запорука успішної роботи.Обіговість оборотних активів: Ооа = ЧВ/ОА*.

Швидкість обіговості оборотних активів росте. У 2003 році – оберталися 3,03 рази, у 2004 – 3,16, а у 2005 – 4,87. Цей коефіцієнт має нормальне значення і є позитивним у динаміці.

- Період обігу активів: Nоа = 360/Оа.

Період одного обороту активів відповідно за роками склав – 303, 265 та 191 дні. Це позитивна тенденція розвитку і роботи АТ “ТЦРП”.

- Фондовіддача (обіговість основних фондів) : Ооф = ЧВ/ОФ*

Показник фондовіддачі за три роки виріс. Це позитивно, через те,що у 2003 році підприємство на 1 грн. основних фондів мало 2,05 грн. чистого виторгу, а у 2005 – вже 3,16 грн.

- Обіговість запасів: Оз = собівартість/З*.

Показник обіговості запасів вирос за три роки у 4,89 рази. Керівництву слід звернути на це увагу, ому що, якщо на 1 грн. вартості запасів у 2003 році приходилося 18 грн. собівартості продукції, то у 2004 році – 31 грн., а у 2005 році – 88 грн. Запаси обертаються швидше, що є передумовою для успішної діяльності у майбутньому, але для цього потрібно також нарощувати обсяг запасів.

- Обіговість дебіторської заборгованості: Одтз = ЧВ/ДтЗ*.

Період обороту дебіторської заборгованості: Nдтз = 360/Одтз.

Обіговість дебіторської заборгованості росте; у 2005 році підприємство на 1 грн. дебіторської заборгованості має 5,43 грн. чистого виторгу проти 4,89 грн. у 2004 та 2,39 грн. у 2003. Період обороту зменшився порівняно з 151 дня (2003 рік) до 66 днів(2005 рік). Це позитивно. Необхідно підтримувати таку тенденцію.

- Обіговість кредиторської заборгованості :Окз =Собівартість / КтЗ*.

Швидкість обороту кредиторської заборгованості наприкінці досліджуваного періоду виросла. У 2005 році на 1 грн. кредиторської заборгованості підприємство має 4,57 грн. собівартості. Темпи росту кредиторської заборгованості співпадають з темпами росту дебіторської. Однак кредиторська заборгованість обертається швидше за дебіторську. Необхідно зрівнювати ці показники.

- Обіговість грошових коштів: Огк = (Собівартість – Амортизація)/Грошові кошти*

Грошові кошти у 2003 році обеталися 262 рази, у 2004 – 397, а у 2005 році – 260 разів. Це свідчить про те, що у підприємства нестаток грошових коштів. Проте для такого великого підприємства цієї галузі це не несе значного негативного впливу.

- Період обіговості активів : Nа = 360/Оа.

Активи обертаються у 2003 році 119 днів. Наприкінці 2005 року цей період знизився до 74 днів. Позитивна зміна, що свідчить про покращення роботи і виробничої політики.

- Період обіговості запасів : Nз = 360/Оз.

Період обіговості запасів з 2003 до кінця 2005 року зменшився у 5 разів. Це позитивно. Свідчить про гарну роботу підприємства. Склад оновлюється у 5 разів швидше.

- Обіговість чистої дебіторської заборгованості :Очдтз = ЧВ/ЧДтЗ*;

Період обігу чистої дебіторської заборгованості :Nчдтз = 360/Очдтз.

Обіговість збільшилася з 2003 року у 1,6 рази , а період обігу скоротився з

72-х до 45 днів, тобто строк кредиту покупця знизився, що свідчить про грамотну дебіторську політику підприємства.

- - Обіговість чистої кредиторської заборгованості :Очктз = ЧВ/ЧКтЗ*;

Період обігу чистої кредиторської заборгованості :Nчктз = 360/Очктз.

Обіговість чистої кредиторської заборгованості виросла з 3,1(2003) до 4,5(2005), період сплати кредиту постачальникам знизився з 116 до 80 днів(2003-2005 роки). Даний стан свідчить про нормальну поліпшуючуся діяльність.

Тоц = Nз + Nчдтз;

Тфц = Тоц – Nчктз

Від’ємне значення фінансового циклу свідчить про те, що підприємству не вистачає коштів. АТ “ТЦРП” живе “у борг”. Розраховані коефіцієнти обіговості коштів наведені у табл. 2.10.

Таблиця 2.10 Коефіцієнти обіговості АТ “ТЦРП” 2003 – 2005 р.р.

Висновк:и у ході проведеного аналізу ділової активності можна зробити висновок про те, що підприємство АТ “ТЦРП” активно розвивається і має нормальні характеристики діяльності з позитивною тенденцією . Труднощі, що виникли у 2004 році – тимчасові, вони є нормальними у життєвому циклі підприємств паливно-енергетичної галузі[10].

2.7 Аналіз грошових потоків

Аналіз грошових потоків(див. табл. 2.11) показав, що підприємство АТ “ТЦРП ” має від’ємне значення грошового потоку від основної діяльності на протязі розглянутих трьох років. Грошовий потік від іншої звичайної діяльності включає в себе доходи і видатки від фінансової, інвестиційної та іншої діяльності. Він також від’ємний, за виключенням 2005 року, коли позитивне значення грошового потоку від звичайної діяльності з’явилося завдяки іншим доходам. Таким чином, можна зробити наступний висновок: основна діяльність АТ “ТЦРП” приносить від’ємний грошовий потік, таким чином потрібно вживати заходів для того, щоб збалансувати цей грошовий потік і раціонально ним управляти.

Таблиця 2.11. Грошові потоки АТ “ТЦРП” 2003-2005 роки

ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ

В результаті комплексного фінансового аналізу можна охарактеризувати роботу АТ “ТЦРП” наступним чином: підприємство має нормальні показники діяльності, розвивається. Має значну частку запозиченого капіталу, і, таким чином, підвищений фінансовий ризик. В цілому володіє всіма передумовами для успішного функціонування у даній галузі. Проводиться вірна політика управлінняння активами, а також управління виробництвом.

Проте існують слабкі місця у діяльності, які досить негативно відбиваються на фінансовому стані підприємства:

- основна діяльність(тобто виробництво та продаж опалення і гарячої води) не є прибутковою;

- платоспроможність знаходиться на критичному рівні;

- неліквідний баланс та показники ліквідності на низькому рівні;

- кризове фінансове положення та великий нестаток власних оборотних коштів.

З приводу цього можна зробити висновок, що керівництву необхідна чітка, швидкісна та водночас нескладна і доступна система управління грошовими потоками(а особливо – від основної діяльності), яка б урівноважила надходження і виплати і дала можливість мати конкретне уявлення про майбутній залишок коштів. Такою системою є бюджетування. Воно допоможе якісно управляти фінансами, позбутися проблемних моментів у діяльності, а також вірно формувати тарифи і складати договори.

РОЗДІЛ 3. ЗАСТОСУВАННЯ БЮДЖЕТУВАННЯ ЯК ЗАХОДУ

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОСНОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

3.1 Розробка цілісної системи бюджетів основної діяльності

Як уже було зазначено у другому розділі, одним з головних проблемним місць у роботі підприємства АТ “ТЦРП” є збитковість його основної діяльності. За допомогою розробленої низки бюджетів можна збільшити ефективність основної діяльності . Зміст формування бюджетної системи полягає у чіткому визначенні надходжень та вибуття грошових коштів підприємства. Це дозволить мати чітке уявлення про наявність коштів у організації, а також правильно формувати тарифи. Проте, ця система бюджетів відрізняється від традиційної калькуляції собівартості:

- кожній статті видатків відповідає окремий бюджет з різними нюансами, що відповідає принципам побудови бюджетної системи;

- результатом є визначення грошового потоку від основної діяльності, з тим, щоб обґрунтувати нові(якщо потрібно) тарифи, упорядкувати і стабілізувати діяльність підприємства, а також визначити необхідні терміни договорів.

Запропонована система складатиметься з семи бюджетів, котрі являють собою таблиці: “Бюджет надходжень від основної діяльності”, “Бюджет виробничих витрат”, “Бюджет прямих витрат на матеріали”, “Бюджет прямих витрат на оплату праці”, “Бюджет інших прямих витрат”, “Бюджет загальновиробничих накладних видатків”, “Бюджет управлінчих витрат”. На першому єтапі бюджетування використовується принцип розподілу надходень і витрат, при цьому витрати поділяються на прямі(що безпосередньо пов’язані з виробничим процесом) та непрямі(що прямо до нього не відносяться, але супроводжують даний процес). Бюджетування завершується побудовою календарного плану надходжень та виплат , зведеної таблиці і графіку, за яким оцінюється його(бюджетування) ефективність.

Основна ціль застосування бюджетування – досягнення збалансованості грошових потоків від основної діяльності.

3.1.1 Бюджет надходжень(доходів) від основної діяльності

Основною особливістю побудови бюджету продажів АТ “ТЦРП” (див. табл. 3.1) є розподіл тарифів для промисловості, населення і бюджетного сектору. Тарифи, за якими надаються послуги промисловим підприємствам, вищі за тарифи для населення та бюджетних організацій. Виторг, отриманий від промислових підприємств, становить 65% від загального виторгу. Послуги з опалення надаються лише населенню. Для бюджетування використані узагальнені тарифи на 2006 рік.

Таблиця 3.1. Бюджет продажів 2006

Таблиця 3.2. Бюджет виробничих запасів 2006

3.1.2 Бюджет виробничих запасів

Бюджет виробничих запасів (див. табл 3.2) також має розподілення такого ресурсу, як газ, за категоріями: промисловість, населення та бюджет через те, що ціна на ресурси також відрізняється. Вода постачається для АТ “ТЦРП” трьома контрвагентами, за різною ціною. Це пов’язано з різною її якістю, відповідно для різних потреб. Окрім того можна відмітити, що в результаті складання балансу виробничих запасів, плановий обсяг запасів на кінець 2006 року зменшився, що, за інформацією технологічного та економічного відділів підприємства, є позитивним.

3.1.3 Бюджет прямих витрат на матеріали

Таблиця 3.3. Бюджет прямих витрат на матеріали 2006

При складанні бюджету прямих витрат на матеріали( див. табл. 3.3) присутній розподіл витрат на такий ресурс, як газ, за категоріями споживання, а води – за джерелами придбання. Можна відмітити, що газ займає 83,47% прямих матеріальних витрат, тобто це – найважливіша складова собівартості продукції.

3.1.4 Бюджет прямих витрат на оплату праці

На підприємстві працює 86 робітників виробничого персоналу, середньорічний фонд оплати праці розподіляється за категоріями споживання. При складанні бюджету(див. табл. 3.4) враховуються також нарахування на фонд оплати праці

Таблиця 3.4. Бюджет прямих витрат на оплату праці 2006(заробітна плата та нарахування)

3.1.5 Бюджет інших прямих витрат

До інших прямих витрат відносяться послуги виробничого характу, транспортні послуги для потреб виробництва, сброс фекальних вод, обслуговування виробничого процесу, амортизація основних фондів виробничого призначення, витрати на ремонт цих основних фондів, а також орендні платежі за виробничі приміщення і приміщення виробничого призначення.

Враховуються витрати з ПДВ. Приклад створеного бюджету інших прямих витрат наведений нижче ( див. табл.3.5)

Таблиця 3.5. Бюджет інших прямих витрат 2006

3.1.6 Бюджет загальновиробничих накладних видатків

Загальновиробничі накладні видатки розподіляються за групами споживачів ( див. табл. 3.6). До цих видатків на підприємстві АТ “ТЦРП” відносять: матеріальні витрати, безпосередньо не пов’язані з виробництвом, але необхідні для його обслуговування, амортизацію, основних засобів, що використовуються для обслуговування виробничого процесу, витрати на ремонт цих основних засобів, банківські послуги та інші витраи аналогічного призначення.

Таблиця 3.6. Бюджет загальновиробничих накладних видатків2006

3.1.7 Бюджет управлінчих витрат

Управлінчі витрати – це витрати на оплату праці адміністративного персоналу виробництва. У складеному бюджеті (див. табл. 3.7) вони розподіляються за групами споживачів, враховуються нарахування на фонд оплати праці – 36,96%.

Таблиця 3.7. Бюджет адміністративних витрат 2006

3.1.8 Чистий грошовий потік від основної діяльності

У результаті проведеного бюджетування, можна зробити зведений бюджет надходжень та витрат від основної діяльності.(див. табл. 3.8). Підприємство має отримати позитивний грошовий птік у розмірі 8722,26 тис. грн., тобто можна зробити висновок, що одна з цілей досягнута, можна переходити до наступного етапу, тобто розбиттю потоку на ланки.

Таблиця 3.8. Чистий рух коштів від основної діяльності АТ “ТЦРП” 2006 рік

2.3 Досягнення збалансованості грошових потоків

Після отримання чистого грошового потоку від основної діяльності (він позитивний, тобто бюджетування має сенс) можна перейти до наступного етапу - створимо календарний план надходжень і вибуття грошових коштів. У економічному сенсі чистий грошовий потік від основної діяльності – це різниця між надходженнями від реалізації та видатками основної діяльності

На підприємствах паливно-енергетичної галузі робиться лише річне планування і прогнозування діяльності, тому календарні плани розроблені з розбиттям на 12 місяців( тобто на рік).

Календарний план надходжень від продажів(як це видно з табл.3.9) формується з урахуванням розміру дебіторської заборгованості на початок періоду, плану погашення дебіторської заборгованості ( як правило, це розбиття планового обсягу погашення на 12 місяців рівними сумами), а також надходженнями від покупців готової продукції. Надходження від покупців формуються на базі підписаних договорів(промисловість), а також очікуваних виплат відповідно минулим періодам(населення, бюджет).

Календарний план закупок основних матеріалів( як це видно з табл. 3.10) формується з погашень кредиторськорї заборгованості( плановий обсяг погашення розподіляється на 12 місяців рівними сумами), а також з сум сплати за основні матеріали. Ці суми розраховуються у зв’язку з договорами на постачання газу( основний ресурс) – кількість щомісяця чітко визначена за договором постачання. Формується питома вага кожного місяця, і, відповідно, розподіляються інші платежі.

Кінцевий календарний план – Зведений, складається з календарного плану закупок та надходжень (див. табл. 3.11). У ньому показано чистий грошовий потік, що планується кожного місяця. На базі цього зведеного плану формується графік надходжень(див. додаток .К ), на якому видно збалансованість грошових потоків. Кожного місяця можна відслідити, чи відповідає реальний стан підприємства складеній системі бюджетів, встановити ступінь відхилення, а також вчасно прийняти заходи щодо покращення становища.

Таблиця 3.9. Календарний план надходжень грошових коштів АТ “ТЦРП” на 2006 рік

Таблиця 3.10. Календарний план закупок основних матеріалів АТ “ТЦРП” на 2006 рік

Таблиця 3.11. Зведений календарний план

ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ

В результаті застосування різновиду внутрифірмового планування - бюджетування було дсягнуто наступних результатів:

- отриманий позитивний грошовий потік від основної діяльності підприємства АТ “ТЦРП” за 2006 рік. Таким чином ліквідовано один з проблемних аспектів діяльності;

-розподілено надходження і витрати на 2006 рік таким чином, що підприємство має позитвні чисті грошові потоки щомісячно, що дозволяє мати у обігу вільні грошові кошти, а це, в свою чергу, дозволяє нормалізувати показники ліквідності та платоспроможності і покращити фінансовий стан підприємства.

РОЗДІЛ 4. АВТОМАТИЗАЦІЯ КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНУ ЗАКУПОК

ОСНОВНИХ МАТЕРІАЛІВ

4.1 Постановка та алгоритм виконання завдання

Необхідно скласти для підприємства АТ “ТЦРП” календарний план закупок основних матеріалів, при цьому збалансувати витрати таким чином, щоб вони розподілялися на протязі року(щомісячно) відносно рівними частинами.

Розв’язання завдання

До вхідних даних відносяться:

-плановий обсяг погашення кредиторської заборгованості;

-тарифи на газ для населення і бюджетних установ та промисловості;

-таблиця постачання газу( у куб. м) щомісячно відповідно до договору;

-таблиця витрат на основні матеріали, що є результатом розрахунків бюджетів;

-процентне співвідношення у виторгу промисловості та населення і бюджетних установ;

-загальна кількість придбаного газу.

Результатом обчислень має бути таблиця, що містить розподілення всіх виплат на дванадщять місяців. Особливістю складання календарного плану закупок є те, що виплати кредиторської заборгованості (877, 4 тис. грн.) розподіляються рівними частинами на протязі всього року, а витрати на придбання матеріалів – відповідно до обсягу постачання газу на кожен місяц. Це відбувається тому, що газ займає 83, 47% у собівартості, тобто є основним ресурсом.

Ще одна особливість – розділення ціни на газ для населення і бюджету та промислових підприємств. Вона обумовлена тим, що АТ “ТЦРП” придбає газ для різних категорій споживачів за різними цінами. Для промислових підприємств тарифи становлять 606,42 грн за 1 куб. м – для промисловості, 571,67 грн. за 1 куб. м – для населення та бюджетних організацій. Частка промислових підприємств у загальному обігу – 65%, а бюджету та населення – 35%. Загальна кількість газу – 20460 куб. м.

Побудова алгоритму виконання завдання наведена на рис. 4.1. У алгоритмі:

n –кількість строк календарного плану

m- кількість стовпців календарного плану

P- планове погашення кредиторської заборгованості , тис. грн.

Qj – вектор витрат підприємства на закупки, тис. грн.

Sj – вектор придбання газу за рік, куб. м.

Qg – загальна кількість газу за договором, куб.м.

Тн, Тп – тарифи на газ для населення і промисловості, грн.

%н, %п – відсоток у загальній сумі витрат населення і промисловості.

У першому циклі алгоритму заповнюється перша строка матриці(змінюється лише j- порядковий номер стовпчика). Це заповнення планового погашення кредиторської заборгованості – воно розподілюється рівномірно: планове погашення кредиторської заборгованості, надане у вхідних даних ділиться на 12 місяців року. Остання ячейка строки– це сума кожного елементу стовпця(Aim), а SUM – результуюча сума по всім Aim, тобто результуючим елементам строк.

У другому циклі проводиться заповнення інших елементів матриці календарного плана за строчками, але воно здійснюється на основі обчислення частки, що припадає на кожний місяць(Dij). Це відбувається на основі наданої у вхідних даних інформації про постачання газу по місячно(Sj) та сумарну кількість газу за договором(Qj) . Друга строка заповнюється як вартість придбання ресурсу газу для промисловості, тобто ураховується частка промислових підприємств у сумарному виторгу, цільова прибавка, витрати на транспортування та тарифи для промисловості. Третя строка – заповнюється аналогічно другої, але для населення.Інші строки матриці – заповнюються з урахуванням вирахованої частки Dij та вартості даного виду ресурсуQj. Рахується також сума каждого стовпця – Anj. Лічильник за строками –i.

Останній цикл рахує суму всіх кінцевих елементів за стовпцями(SUM2). У кінці алгоритму порівнюються підсумкові суми за строками та стовцями(вони повиині дорівнювати одна одній). Якщо умова виконується – отримуємо вихідну таблицю Бюджету закупок, якщо ні – повідомлення “НЕВІРНІ ВХІДНІ ДАНІ”. Це може відбутися, якщо суми постачання газу за договорамиSj у сумі не дають загальну суму за договором Qg.

4.2 Вирішення завдання у Excel

Вирішення завдання наведено на рис 4.2 – 4.5.; воно виконується за допомогою макросу у середовищі MSExcel. У автоматизації отримано календарний план закупок. Текст макросу вирышення завдання наведено у додатку Л.

Рис. 4.1. Блок –схема побудови календарного плану

Рис 4.2. Вхідні дані.

Рис. 4.3. Таблиця вихідних даних.

Рис. 4.4. Результати обчислень.

Рис. 4.5. Використані формули.

ВИСНОВКИ

Даний диплом присвячений питанням підвищення ефективності основної діяльності АТ “ТЦРП” та покращення його фінансового стану. Робота зроблена на базі реальний даних діяльності акціонерного товариства “Теплоенергетичний центр Роганського промвузла”, що підкреслює іі практичну цінність.

У сучасний час, коли економіка стала на шлях стабілізації, збільшилася потреба організацій та фірм у створенні грамотної системи управління діяльністю з метою удосконалення роботи, покращення фінансового стану, збільшення економічних вигід та забезпечення стабільного майбутнього. Це обумовлює зростання попиту на розробку нових і модернізацію вже існуючих технологій внутрифірмового планування як шляху задоволення потреб що виникли. Внутрифірмове планування представляє собою комплексне поняття, яке охоплює безліч засобів і методик. Для досягнення цілі роботи було розроблено і використано систему бюджетування як один із методів внутрифірмового планування.

Для виявлення “хворих” місць в діяльності АТ “ТЦРП” проведено комплексний фінансовий аналіз підприємства за 2003 – 2005 роки. В результаті виявлено, що проблемні місця у роботі –незадовільний рівень фінансової стійкості, великий фінансовий ризик,низький рівень платоспроможності та збитковість основної діяльності; також з’ясовано, що підприємство працює нормально, випускає конкурентоспроможню продукцію і займає впевнені позиції на ринку теплоенергетичних послуг. Таким чином для ліквідації негативний аспектів діяльності запропоновано впровадити систему внутрифірмового бюджетування.

Після складання низки бюджетів основної діяльності, які складалися за принципом поділення на доходи і видатки, а також розподілу витрат на прямі та непрямі, отримано зведений бюджет основної діяльності. Даний бюджет ілюструє позитивний чистий грошовий потік від основної діяльності, що доводить ефективність використування внутрифірмового бюджетування. Окрім того, це є доказом того, що розроблені тарифи з надання послуг АТ “ТЦРП” є прийнятними. На другому єтапі бюджетування впроваджені календарні плани закупок осноних матеріалів та надходжень від основної діяльності з розподілом витрат помісячно. Цей спосіб використано для збалансування грошових потоків надходжень і витрат на протязі року. В результаті чисті грошові потоки кожного місяця позитивні, тобто кінцева мета бюджетування досягнута.

Таким чином впроадження внутрифірмового бюджетування допомогло вирішити проблему отримання збитків від основної діяльності, а також підвищення поточної ліквідності.

У роботі запропоновано модель автоматизації створення календарного плану закупок основних матеріалів, яка допоможе прискорити процес бюджетування, скоротити витрати часу і робочої сили.

Через те, що модель бюджетування створена за реальними даними і відповідає потребам реального підприємства, її можна рекомендувати для використання планово-економічним відділом АТ “ТЦРП”, що ще раз підкреслює практичне значення роботи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Про господарські товариства. Закон України //Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 49 – с. 181

2. Про підприємства в Україні. Закон України //Відомості Верховної Ради. – 1994 р. –№24 – с. 3 –5

3. Про оплату праці .Закон України – Урядовий кур’єр. - № 72. – 1995 р.

4. Балабанов И.Т. Финансовый анализ и планирование хозяйствующего субъекта. – 20е изд., доп. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 208 с.

5. Белобжицкий И.А., Белобородова В.А., Дягков М.Ф.Анализ хозяйственной деятельности., Учеб. Пособие. – М. – Финансы. – 1995 г 134 с.

6. Васина А. Акробатика затрат. ИКФ Альт. Ж.: “Thechif”, №4, 2001. – 109с.

7. Горохов М.Ю., Малеев В.В. Бизнес планирование и нвестиционный анализ. Как пивлечь деньги. –М.: Информационный издательский дом «Филинъ», 1997. – 217 с.

8. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. Посібник.- К.: МАУП, 2000. – 152с.

9. Ковтун С. Бюджетирование на современном предприятии или как эффективно управлять финансами. – Х.: Фактор, 2005. – 340 с.

10. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналізсуб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001. – 387 с.

11. Мамрак О.Н. Бюджетирование как прогрессивный способ повышения эффективности работы предприятия//Економіка, Фінанси, Право.-2003. – № 8.- с.17.

12. Мейтленд Ианн. Бюджетирование для нефинансовых менеджеров/ пер. с англ. Под ред. С.Л. Каныгина. – Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2002. - 154 с.

13. Мельник О.Г. Методи бюджетного планування// Фінанси України. – 2003. - №12.

14. Мельнийчук Г.М. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности – К. – Высшая школа. – 1990 р. – 318 с.

15. Партин Г.О. Бюджетування у системі витратами підприємства //Фінанси України. – 2003. - №5. – с.50.

16. Попов В.М., Ляпунов С.И., Муртузалиева С.Ю., Безлепкин И.В., Касаткин А.А. Финансовій бизнес-план: Учеб. пособие/Под ред. действ. члена Акад. инвестиций РФ, д-ра экон. наук, проф. В.М. Попова. – М.: Фнансы и статистика, 2000. – 480 с.

17. Пушкарев Е. Типы Бюджетных моделей и их применимость в современных условиях.www.cfin.ru.

18. Рева Л.Г. Інформаційна анкета підприємства//Збірник наукових праць. – Харків: ХДПУ. –2002, №2. – с. 48.

19. Реконструкція підприємств в промисловій Україні – Бізнес інформ. – 1999р. – 282 с.

20. 7нот менеджмента /Под ред В. Красновой и А.Привалова. – 5-е изд., доп. – М.: ЗАО “Журнал Эксперт”, ООО “Издательство ЭКСМО”, 2002. –129 с.

21. Финансовы менеджмент: Учебник для вузов/Под ред. проф. Н.Ф. Самсонова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 415 с.

22. Хруцкий В.Е., Сизова Т.В., Гамаюнов В.В. Внутрифирменное бюджетирование. Настольная книга по постановке финансового планирования.- М.: Финансы и статистика, 2002. – 208 с.

23. Царев В.В. Внутрифирменное планирование. – СПб.: Питер, 2002. – 496с.

24. Шеремет А.Д. Методика финансового анализа / А.Д. Шеремет, Е.В. Ненашев. – М.: ИНФРА – М, 2000 – 208 с.