Вибір та формування фінансових стратегій підприємства в умовах нестабільності економіки України
На сьогоднішній день в умовах фінансової нестабільності постає об’єктивна необхідність у визначенні шляхів зміцнення фінансового стану та перспективних фінансових можливостей. На вирішення таких питань і спрямовано фінансову стратегію підприємства. Проте через нестабільність економічних і політичних процесів в Україні дуже важко зробити прогноз на десять, навіть п’ять років. Така ситуація значно ускладнює розвиток бізнесу в нашій країні, тому необхідно по-новому розглядати стратегічний розвиток підприємства та визначати можливості пристосування його до динамічних умов ринку. Отже, на даний час найважливішим завданням для підприємства є правильний та науково обґрунтований вибір фінансової стратегії.
Дане питання є особливо актуальним в сучасних умовах господарювання, що підтверджується особливою зацікавленістю цією проблемою багатьох вчених в галузі економіки. Серед вітчизняних та зарубіжних вчених наукові розробки даного питання знайшли своє відображення в працях Ф. Котлера, С. Булгакової, І. Бланка, М. Колісника, А. Линенко, А. Куліша, Г. Нама та інших. Проте незважаючи на значні напрацювання, питання, пов’язані із теоретичними та практичними доробками в цій сфері, потребують подальших досліджень та практичних рекомендацій.
Фінансова стратегія є одним з найважливіших видів функціональних стратегій підприємства, що забезпечує всі основні напрями розвитку його фінансової діяльності та фінансових відносин шляхом формування довгострокових фінансових цілей, вибору найбільш ефективних шляхів їх досягнення, адекватного коригування напрямів формування та використання фінансових ресурсів при зміні умов зовнішнього середовища [1].
Розглядаючи ситуацію, що склалася в організації фінансів на вітчизняних підприємствах, варто зосередити увагу на проблемах фінансової діяльності підприємства, що можуть вказувати на необхідність термінової реструктуризації як фінансової вертикалі, так і організації фінансів. Як не парадоксально, але українські підприємства лідирують у допущенні всіх можливих помилок у своїй діяльності, що призводять до зниження ефективності господарювання вітчизняних підприємств.
Проблема, наслідком якої може бути спотворення стану фіксованих активів при створенні внутрішньої звітності, полягає у відсутності економічної амортизації та використанні податкової амортизації в цілях її оптимізації. Відмітимо, що в більшості зарубіжних країнах податкова амортизація носить прискорений характер, що в результаті призводить до виникнення великого податкового прибутку в наступні періоди. У нас ситуація прямо протилежна – повільна податкова амортизація призводить до уповільнення темпів оновлення основних фондів.
Вирішення даної проблеми можливе за допомогою застосування економічних методів нарахування амортизації або підвищення ставок податкового методу, що дозволить прискорити темпи оновлення основних фондів та в свою чергу збільшити обсяги прибутку.
Не менш важливою проблемою є визначення доходів і видатків у визначений термін, як вимагає податкова служба. Суть даної проблеми полягає в неможливості вирахування прибутку, тому що порушується принцип відповідності, за якого видатки мають записуватись в обліку в тих періодах, коли отримані доходи, що виникають в результаті цих видатків.
На нашу думку вирішення даної проблеми можливе з дотриманням всіх принципів вирахування прибутку, насамперед принципу відповідності, що дозволить фіксувати видатки в тих періодах в яких були отримані доходи.
В області перенедобюджетування проблема полягає в надмірній концентрації зусиль та уваги на бюджетуванні та контролінгу (перебюджетування), або бюджетуванні за ради самого бюджетування без використання контролінгу. В обох випадках підприємство знижує свою ефективність. При дослідженні однієї із фірм «великої четвірки», процес бюджетування займає біля 33% часу працівників підприємства, зокрема фінансової вертикалі. Затрачається багато часу і коштів, при чому виникає сумнів в ефективності використання фінансових і трудових ресурсів.
Дана проблема може знайти логічне вирішення із використанням простих і ефективних методів формування фінансових і трудових ресурсів [2].
В основі кожної проблеми лежить елементарна орієнтація на вирішення існуючих проблем замість їх стратегічного переосмислення. Існує лише один спосіб, який дозволяє підтримувати правильний баланс, а саме оптимальне співвідношення між стратегічними і оперативними задачами.
фінансова стратегія економічна
Список використаних джерел
1. Бланк И.А. Финансова стратегия предприятия: [уч. пособ.]/ И.А. Бланк. – 2006. – 711 с.
2. Колиснык М. 12 смертельных финансовых грехов /М. Колиснык// Стратегии финансов, 2008. – №5 – С. 47–54.
3. Линенко А.В. Обґрунтування вибору фінансової стратегії/ А.В. Линенко // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво – 2009 – №1. – С. 109–113.
4. Савчук В.П. Стратегии и технологи управления финансами предприятий / В.П. Савчук // Корпоративный менеджмент. – 2008. – №5 – С. 23–37.
5. Спасів Н.Я. Формування фінансової стратегії на підприємстві/ Н.Я. Спасів // Економіка.Фінанси.Право, 2008. –№ 6 – С. 126–131.
|
