Реферат: Звіт про виробничу практику студента в Управлінні Податкової Поліції державної Податкової Адміні

Київський державний торговельно-економічний університет. Кафедра аудиту

Звіт

про виробничу практику студента

V курсу 3-ї групи ОФФ спеціальності “Фінанси та кредит” Крупини В.О.

Місце практики - Управління Податкової Поліції Державної Податкової Адміністрації м. Києва.

Період практики з 12.01.98 р. по 26.01.98р.

Керівники практики:

а) від кафедри Юр”єва О. А.

б) від підприємства

заступник начальника

УПП ДПА у м. Києві Пархоменко І.І.

Студента Крупини В.О.

Київ -1998

1. Структура податкової поліції. Відділ дослідчих перевірок та його функції.............................................

2. Аудит організації і методології бухгалтерського

обліку суб’єкта господарювання.................................

3. Аудит достовірності показників балансу

підприємства................................................................

4. Аудит правильності відображення в обліку

виторгу від реалізації продукції..................................

5. Аудит експортно-імпортних та валютних операцій..........................................................................

6. Аудит правильності визначення фінансових

результатів і позареалізаційних операцій...............

7. Аудит показників декларації про податок з

доходів (прибутку)......................................................

8. Висновки по результатах аудиту..........................

Додатки..........................................................................

Одним з етапів аудиту фінансово-господарської діяльності є перевірка фінансової звітності, зокрема балансів.

Баланс суб’єктів підприємницької діяльності перевіряється у два етапи:

1) попередня документальна перевірка або камеральна;

2) документальна перевірка.

Камеральній перевірці балансу підлягають такі питання:

- повнота і своєчасність подання;

- наявність у поданих документах усіх необхідних реквізитів;

- узгодженість звітних даних.

Своєчасність подання річних і квартальних балансів.

Відповідно до Положення “Про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні”, затвердженого Постановою КМУ України від 3 квітня 1993 року № 250, (із змінами і доповненнями) підприємства подають державним податковим адміністраціям за своїм місцезнаходженням бухгалтерські звіти в порядку і терміни, встановлені чинним законодавством.

Але з прийняттям Закону “Про оподаткування підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.97р. баланс підприємства не вважається податковою звітністю і не подається до податкових органів. Він надсилається на адресу органів державної статистики відповідно до Закону України “Про державну статистику”.

Наявність усіх необхідних реквізитів.

Порядок заповнення звітів визначений в Інструкції “Про порядок заповнення форм квартального бухгалтерського звіту підприємства, та в Інструкції “Про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства”, затверджених наказом Міністерства фінансів України відповідно від 09.08.93 р. № 55 та 08.08.95р. № 39 (із змінами та доповненнями) . Відповідно до цих документів заглавна частина форм заповнюється у наступному порядку:

- реквізит “Підприємства”;

- реквізит “Територія”;

- реквізит “Форма власності”;

- реквізит “Галузь”;

- реквізит “Орган державного управління”;

- реквізит “Кількість підприємств”;

- реквізит “Адреса”;

- коди за ЄДРПОУ, за СПАТО, за КРВ, за СПОДУ, за .

ЗКГНГ.

Узгодженість звітних даних .

Узгодженість звітних даних перевіряється шляхом порівняння однойменних даних у різних формах звітності.

Розглянемо це на прикладі звітних форм ВКФ “Проблема” (додаток 1).

Для цього побудуємо таблицю 1.

Таблиця 1.

Перевірка узгодженості показників типових форм

квартальної звітності підприємства ВКФ “Проблема”.

Крім того, перевіряють правильність підрахунку ітогів по балансу:

рядок 070 = сумі рядків 010, 020, 030, 035, 040, 050, 055, 060

рядок 150 = сумі рядків 080, 090, 100, 110, 120, 130, 140

рядок 320 = сумі рядків 160, 165, 170, 180, 190, 200, 210, 220, 240, 250, 260, 270, 280, 290, 300, 310

рядок 330 = сумі рядків 070, 150, 320

рядок 495 = сумі рядків 400-480, 485 зменшена на суму рядка 490

рядок 530 = сумі рядків 500-520

рядок 750 = сумі рядків 600-740

рядок 760 = 495, 530, 750

рядок 330 = рядок 760

Документальна перевірка балансу проводиться безпосередньо за місцем знаходження платника податків - суб’єкта підприємницької діяльності на підставі даних бухгалтерського обліку та первинних документів.

Перевірці підлягає таке питання:

чи відповідають показники балансу даним Головної книги, журналів-ордерів і аналітичного обліку.

Показники балансу повинні відповідати даним Головної книги:

1) показники активу балансу повинні дорівнювати дебетовим сальдо Головної книги;

2) показники пасиву балансу повинні дорівнювати кредитовим сальдо Головної книги.

Головна книга повинна бути пронумерована, прошнурована і скріплена печаткою і підписами директора і главного бухгалтера підприємства.

Після цього перевіряють чи правильно до Головної книги, а відповідно і до балансу, вписані обороти і сальдо з журналів-ордерів і відомостей, які складаються на підставі даних аналітичного обліку.

При перевірці відповідності показників балансу даним аналітичного обліку на спільному україно- турецькому підприємстві “ Ей Ті Сі” порушень не встановлено, всі дебетові та кредитові сальдо по рахункам на 31.12.97р. відповідають показникам балансу.
4. Аудит правильності відображення в обліку виторгу від реалізації продукції.

Головними завданнями при аудиті касових операцій є:

1) фактична перевірка коштів в касі;

2) порівняння фактичної наявності коштів з даними обліку;

3) перевірка збереження коштів в касі;

4) перевірка повноти і своєчасності оприбуткування грошових коштів, які поступають до каси;

5) перевірка повноти і своєчасності здавання коштів в банк, дотримання ліміту кас.

При перевірці касових операцій використовують такі нормативні документи:

- “Порядок ведення касових операцій у народному господарстві України”, затвердженого Постановою Правління НБУ № 21 від 2 лютого 1995 року;

- Інструкція НБУ № 4 “Про організацію роботи з готівкового обігу в Україні.”

Фактична перевірка коштів в касі і порівняння її з даними обліку.

При перевірці касових операцій в першу чергу перевіряється чи проводилися на підприємстві інвентаризації грошових цінностей, які зберігаються в касі.

Інвентаризація повинна проводитися не рідше одного разу на квартал і обов’язково в кінці року перед складанням річного балансу.

Інвентаризація оформлюється актом інвентаризації наявності грошових коштів.

Всі надходження і видачі готівки підприємства враховують у касовій книзі.

Фактична наявність грошей, яка відображена в акті інвентаризації повинна співпадати з залишком коштів по касовій книзі.

Перевірка збереження коштів в касі.

При цьому визначається наявність сигналізації та охорони касового приміщення, забезпечення зберігання грошей при здаванні в установи банків, а також при доставці грошей, які одержують в установі банку.

Перевіряється наявність договору з касиром про повну матеріальну відповідальність.

Після цього податковий інспектор повинен з’ясувати, що всі надходження коштів і вибуття були відображені в касовій книзі і перевірити чи відповідають дані касового звіту з даними касової книги.

Обов’язково треба перевірити підсумки надходження і вибуття коштів і по касовому звіту, і по касовій книзі.

Крім того перевіряють:

- кореспонденцію рахунків, які проставляються в касовій книзі і первинних документах по касі;

- зіставляють цю кореспонденцію з журналами-ордерами по рахунку “каса”;

- зіставляють дані журналів-ордерів з даними оборотної відомості по синтетичних рахунках Головної книги;

- порівнюють дані журналів-ордерів і Головної книги з даними балансу по статті “каса”.

Перевірка може здійснюватись в хронологічній послідовності або по видах операцій.

Повнота і своєчасність оприбуткування коштів в касу, зокрема виторгу.

Ця перевірка проводиться на підставі прибуткових касових ордерів, які прикладені до касового звіту, виписок банку і корінців чекової книжки. Всі ці документи порівнюються з касовими звітами. А касові звіти порівнюють з даними дебетової відомості по рахунку “каса” в розрізі джерел надходження коштів:

1) перевірка надходження коштів з банку.

Проводиться шляхом зустрічної перевірки касових звітів і прибуткових касових ордерів з даними корінців чекової книжки. Також порівнюються суми журнала-ордера по рахунку 51 і дебетової відомості по рахунку 50. Ці суми повинні бути тотожні.

2) перевірка надходження коштів в касу від виторгу.

Вона проводиться за допомогою зустрічної перевірки касових звітів і прибуткових касових ордерів з даними квитанцій до касових ордерів. Одночасно перевіряють записи по дебету 50 ( дебетову відомість ) і кредиту 46.

Одночасно перевіряють своєчасність оприбуткування виторгу. Банком встановлюється періодичність здавання виручки в банк: чи кожен день, чи раз на три дні.

3) Перевірка правильності оприбуткування коштів, які надходять в касу в порядку невикористаних сум і інше.

Перевірка невикористаних підзвітних сум проводиться за допомогою зіставлення касових звітів, авансових звітів і прибуткових касових ордерів і одночасно Дебет 50 порівнюється з журналом-ордером по рахунку 71.

Надходження коштів в касу в порядку погашення нестач проводиться за допомогою зустрічної перевірки касових звітів, прибуткових касових ордерів з даними квитанцій касових ордерів і одночасно порівнюється Дебет 50 та Кредит 72.1.

4) надходження коштів від різних дебіторів і кредиторів. Записи в касовій книзі порівнюються з даними по Дебету 50 та Кредиту 76.

Підприємства можуть мати у своїй касі готівку в межах лімітів залишку готівки в касі. Ліміти кас встановлюються банками щорічно і в разі потреби можуть по заяві підприємства переглядатися. Залишок коштів на кінець дня не повинен перевищувати ліміт каси.

Підприємства, які мають постійний грошовий виторг можуть витрачати готівку на поточні потреби з цього виторгу, але не вище норм, які затверджені у “Порядку ведення касових операцій”:

на підприємствах з чисельністю:

до 20 чол. - до 5 неоподатковуваних мінімумів;

до 100 чол. - до 10 неоподатковуваних мінімумів;

до 300 чол. - до 15 неоподатковуваних мінімумів;

до 1000 чол. - до 20 неоподатковуваних мінімумів;

більше 1000 чол. - до 30 неоподатковуваних мінімумів.

Без обмежень норм може витрачатись готівка з виручки:

а) підприємствами роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування на оплату праці працівників магазинів, їдалень, буфетів і інших торговельних підприємств;

б) підприємствами торгівлі на закупівлю скляної тари у населення і інше.

При одержанні коштів з банку обов’язково в чеку вказується цілі, на які беруться гроші, і тому при перевірці витрачання готівки в першу чергу перевіряється цільове використання коштів.

Далі перевірка вибуття коштів з каси здійснюється по джерелам вибуття:

1) в банк через інкасацію. Перевірка проводиться на підставі даних супровідних відомостей, які повинні мати штамп банку, з даними виписок банку. Ці суми повинні бути тотожними.

2) в банк через касира. При перевірці порівнюють дані вибуткових касових ордерів з даними виписок і одночасно обороти по Кредиту 50 і Дебету 51.

3) на виплату зарплати. В цьому випадку порівнюють дані касової книги з даними розрахунково-платіжних відомостей, перевіряються підписи і порівнюються записи по журналу-ордеру по рахунку 50 та обороти по рахунку 70. Якщо ж зарплата видається по видатковим касовим ордерам, то суми по цим ордерам порівнюються з касовим звітом.

При проведенні аудиту на СП “Ей Ті Сі” встановлено, що ведення касових операцій в народному господарстві України, затверджено Постановою Правління НБУ № 21 від 02.02.95 р. із змінами та доповненнями.

Ліміт залишку збереження грошових коштів в касі 180 грн.

За перевіряємий період випадків перевищення збереження грошових коштів в касі перевіркою не виявлено.

Випадків перевищення норм витрачання готівки на поточні потреби та її оприбуткування в касі на виявлено.

В результаті перевірки сум виручки, отриманих підприємством за перевіряємий період в формі № 2 рядок 010 порушень не виявлено.

Окремо перевіряється правильність відображення в обліку виторгу від реалізації продукції. Він відображається по рахунку 46 “Реалізація” на підставі даних відомості № 16 та журнала-ордера № 11.

По рахунку 46 перевіряється не тільки реалізація по Кредиту 46 і по Дебету 50, 51, але і перевіряється сума виконаних робіт, услуг.

На промисловому підприємстві по рахунку 46 визначається результат від реалізації.

Поряд з тим перевіряють правильність списання відвантаженої продукції, яка вже реалізована. Для цього записи по рахунку 45 “Товари відвантажені” по кредиту порівнюють з записами по Дебету 46.

На підприємствах продукція, яка відвантажується покупцям і ще не є реалізованою, відображається по Дебету рахунку 45. Процес реалізації виникає тільки тоді, коли ця відвантажена продукція оплачена покупцями. В цьому випадку на підставі виписок банку по рахунку 51 перевіряються записи по Дебету 51 та Кредиту 46.

При відпуску і реалізації продукції виникає необхідність здійснювати також перевірку позавиробничих витрат.

6. Аудит правильності визначення фінансових

результатів і позареалізаційних операцій.

Одним із найбільш складних видів перевірки є перевірка фінансових результатів.

При документальній перевірці фінансових результатів безпосередньо на підприємстві встановлюють:

1) правильність визначення:

а) виручки від реалізації;

б) прибутку від реалізації продукції. Він визначається по даним рахунку 46 як різниця між дебетовим і кредитовим оборотом;

в) прибутку від іншої реалізації, яка включає реалізацію основних засобів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, валютних цінностей, оренда;

г) прибутку від позареалізаційних операцій.

2) правильність нарахування і своєчасність перерахування до бюджету податку на прибуток.

Після цього визначають вплив окремих факторів на величину фінансового результату. На фінансовий результат впливає зміна таких показників:

- обсяг реалізації продукції;

- величина валових затрат реалізованої продукції;

- структура та асортимент реалізованої продукції.

Визначимо вплив цих факторів на фінансовий результат СП “Ей Ті Сі”.

Розрахунок впливу факторів:

1) за рахунок зміни обсягу реалізації продукції.

Визначається множенням планової суми прибутку на процент виконання плану реалізованої продукції:

83,98 х 12,5 % = 10,5 тис. грн.

2) за рахунок зміни величини валових витрат реалізованої продукції.

Визначається шляхом співставлення фактичних валових витрат з плановими, перерахованими на фактичний випуск продукції:

1634,92 - 1830,48 = - 195,56 тис. грн.

3) за рахунок зміни структури та асортименту реалізованої продукції.

Визначається шляхом співставлення планового прибутку, скоригованою на фактично реалізовану продукцію, з плановим прибутком, зкоригованим на процент виконання плану по обсягу реалізації:

298,88 - 94,5 = 204,38 тис. грн.

Із проведених розрахунків ми бачимо, що перевиконання плану по прибутку відбулося за рахунок таких факторів:

- за рахунок збільшення фактичних обсягів реалізації у порівнянні з планом на 214,9 тис. грн. прибуток від реалізації збільшився на 10,5 тис. грн;

- за рахунок збільшення фактичних валових витрат реалізованої продукції у порівнянні з планом на 195,58 тис. грн. прибуток від реалізації зменшився на 195,56 тис. грн.;

- за рахунок зміни структури і асортименту реалізованої продукції прибуток від реалізації збільшився на 204,38 тис. грн..

В цілому спостерігається позитивне явище - збільшення прибутку від реалізації.

Після цього при аналізі фінансових результатів здійснюється розрахунок основних показників, значення яких характеризують основні результати фінансово-господарської діяльності підприємства: це різні види рентабельності. Розрахуємо їх.

Розрахунок рентабельності.

Обчислені показники рентабельності характеризують ефективність використання засобів. Критерієм при аналізі показників рентабельності має бути норма прибутку на вкладені кошти, що склалася в національному господарстві країни в аналітичному періоді. Аналізуючи показники рентабельності в динаміці, підприємство має можливість оцінити результати фінансово-господарської діяльності в звітному періоді та визначити пріоритетні напрямки розвитку, виходячи з необхідності підвищення ефективності використання коштів.

1. Структура податкової поліції.

Відділ дослідчих перевірок та його функції.

Розглянемо організаційну структуру управлінь податкової поліції України.

Головне управління податкової поліції:

- штаб;

- відділ кадрів;

- секретаріат.

Управління податкових розслідувань:

- відділ організації податкових розслідувань;

- юридично-методологічний відділ;

- інформаційно-аналітичний відділ;

- відділ дослідчих перевірок;

- відділ зовнішніх зв”язків.

Оперативне управління:

- відділ організації оперативного пошуку та проведення оперативно-технічних заходів;

- відділ з особово важливих справ;

- галузевий відділ;

- відділ організації розшуку неплатників податку.

Слідче управління:

- відділ організації податкового слідства;

- відділ розслідування особливо важливих справ.

Відділ тилового забезпечення:

- фінансова група;

- транспортне відділення;

- група матеріально-технічного забезпечення.

Спецпідрозділ фізичного захисту.

Управління боротьби з корупцією:

- відділ зонального контролю за організацією діяльності підрозділів з боротьби з корупцією;

- відділ оперативно-профілактичних заходів.

Головне управління примусового стягнення податків :

- відділ організації стягнення платежів з юридичних осіб;

- відділ організації стягнення платежів з фізичних осіб;

- відділ контролю за застосуванням контрольно-касових апаратів.

Інформаційно-аналітичний відділ .

Так як базою практики був відділ дослідчих перевірок в Управлінні податкових розслідувань УПП ДПА в м. Києві розглянемо його детальніше.

На початку року цей відділ в зв’язку з проблемами завантаження та складностями в керуванні був поділений на два сектори:

1) Сектор документальних перевірок особливо важливих справ по матеріалам оперативних служб, правоохоронних органів, слідчих управлінь та прокуратури.

2) Сектор документальних перевірок особливо важливих справ по матеріалам районних податкових поліцій стосовно зустрічних перевірок та аналізу документації з банку.

Робота даного відділу здійснюється відповідно з планом, який розробляється на кожен квартал року. Цей план наведено нижче.

Робітники відділу дослідчих перевірок керується “Положенням про відділ дослідчої перевірки Управління податкових розслідувань УПП ДПА у м. Києві”.

7. Аудит показників декларації про податок з доходів (прибутку).

Разом із затверджуваними формами бухгалтерської звітності підприємства подають у податкові адміністрації за місцезнаходженням:

- декларацію про прибуток підприємства;

- розрахунок суми податку на прибуток.

Ці документи подаються до канцелярії податкової адміністрації, яка робить відмітку про дату їх представлення. Після цього розрахунок передається до відділу обліку та звітності для нарахування платежів по фактичному прибутку.

І вже після цього розрахунок суми податку на прибуток і декларація про прибуток підприємства передаються до Управління податків та зборів для перевірки правильності нарахування податку на прибуток.

При перевірці встановлюють:

1) своєчасність подання документів;

2) правильність нарахування податку на прибуток;

3) узгодженість даних декларацій по податку на прибуток і форми № 2 “Звіт про фінансові результати та їх використання”.

Для цього потрібно показники рядків 01, 07, 08, 10, 11, 12 декларації про прибуток підприємства порівняти з даними, що відображені у рядках 010, 011, 060, 070, 110 форми № 2.

Затрати, що включаються до валових витрат реалізованої продукції, які відображені в декларації у рядку 05 повинні дорівнювати даним рядка 040 форми №2. . До речі ДПА України відповідно до пункту 16.15 статті 16 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” видала наказ № 214 від 8 липня 1997 року “Про затвердження форми декларації про прибуток підприємства та Порядку її складання.

Відповідно до цього наказу розроблено “Порядок складання декларації про прибуток підприємства” і форму декларації, що мають застосовуватися всіма підприємствами.

Декларація складається з 3-х сторінок. Для заповнення майже кожного рядка необхідно скласти відповідні окремі додатки, яких є 17: від букви “А” до букви “Р”. Додатки подаються до податкового органу разом з декларацією. У разі якщо окремі рядки декларації не можуть бути заповнені через відсутність відповідних операцій, у цих рядках ставиться прочерк, і додатки за цими рядками до податкового органу не подаються.

При перевірці слід звернути увагу, що декларація заповнюється в тисячах гривень з одним десятковим знаком.

Для правильного заповнення декларації, підприємство повинно організувати податковий облік , дані якого підтверджуються первинними документами і документами бухгалтерського обліку.

При проведенні аудиту слід перевірити дотримання строків подання декларації. Декларація подається до податкового органу не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, а сам податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

При аудиторській перевірці слід звернути увагу на правильність відображення операцій в бухгалтерському обліку відповідно до змін чинного законодавства.

З урахуванням вищесказаного пропонуємо таку схему організації податкового обліку на підприємстві: за Дебетом рахунка 18 “Валові витрати” в кореспонденції з Кредитом рахунків 51, 70, 69 тощо накопичуються валові витрати протягом податкового періоду (кварталу); за Кредитом рахунка 48 “Валові доходи” в кореспонденції з Дебетом рахунків 62, 51 тощо накопичуються валові доходи. На кінець податкового періоду валові витрати та валові доходи списуються на рахунок 80 “Прибутки та збитки”:

Дебет 48 Кредит 80

Дебет 80 Кредит 18

і додатково

Дебет 80 Кредит 02 ”Знос (амортизація) майна“.

Проводки виконані відповідно до статті 3 Закону, згідно з якою об’єктами оподаткування є прибуток, який визначається як різниця між скоригованим валовим доходом і сумами валових витрат і амортизаційних відрахувань.

При аудиті підприємства ВКФ “Проблема” порушень при заповненні декларації не виявлено. Декларація додається.

2. Аудит організації і методології бухгалтерського обліку суб’єкта господарювання.

Аудиторська перевірка організації і методології бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється згідно з “Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні” затвердженого Постановою КМУ від 3 квітня 1993 року № 250.

Дане Положення застосовується для відображення в бухгалтерському обліку здійснюваних господарських операцій. Для його розвитку вповноважений на це урядом Мінфін України наказом від 7 травня 1993 року № 25 затвердив Вказівки по організації бухгалтерського обліку.

Вказані документи не просто замінили декілька раніше діючих нормативних документів по організації бухгалтерського обліку, але й відобразили зміни, що витікають з необхідності переходу до загальноприйнятої в міжнародній практиці системі обліку і статистики.

Перш за все виділимо розширення прав самих підприємств у питаннях вибору тих чи інших форм і методів бухгалтерського обліку.

До компетенції підприємства тепер віднесені питання: - самостійності у виборі та застосування альтернативних форм і методів обліку;

- визначення необхідності із запропонованого перечню створювати конкретні резерви майбутніх витрат;

- визначати строки та об’єкти інвентаризації, крім випадків її обов’язкового проведення;

- вводити систему внутрішньовиробничого обліку, звітності та контролю;

- встановлювати порядок оцінки товарів в оптовій ланці торгівлі та постачання;

- закріплювати метод визначення виручки від реалізації продукції, робіт і послуг;

- виділяти на окремий баланс свої філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які входять до складу підприємства, що повинно вирішуватись виходячи з умов господарювання, матеріальної бази управління та кваліфікації персоналу.

Вибрані методологічні варіанти відображення окремих господарських операцій та оцінки майна повинні незмінно застосовуватись на протязі поточного звітного року та встановлюватися розпорядчими документами підприємства.

Позитивним для вдосконалення організації бухгалтерського обліку, достовірності та повноти фіксації господарських операцій, скорочення витрат на його ведення є наділення підприємств та організацій правом самостійно встановлювати організаційну форму бухгалтерської роботи, тобто порядок побудови бухгалтерської служби ( самостійний відділ, спеціалізована консалтингова організація чи аудиторська фірма, окрема фізична особа на договірній основі, сам власник чи керівник підприємства).

До числа вже названих загальних методологічних посилок, які підлягають аудиторській перевірці, також відносяться:

- використання при регістрації в бухгалтерському обліку усіх господарських операцій методу подвійного запису;

- обов’язковий розподіл в обліку витрат, пов’язаних з виробництвом та збутом продукції (робіт, послуг), які є метою створення даного підприємства, та капітальних витрат, які включають витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання обладнання та інших об’єктів основних засобів та інше;

- тотожність даних аналітичного обліку оборотам та залишкам по рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця, а також показників бухгалтерської звітності даним синтетичного та аналітичного обліку;

- встановлення принципів та критерієв оцінки майна підприємства, яке відноситься до його активів;

- розподіл майна, грошових коштів та зобов’язань на визнані по законодавству власністю підприємства і відображені в його балансі, та всі інші матеріальні цінності, грошові кошти та зобов’язання, що обліковуються за балансом як не визнані власністю підприємства.

На перевіряємому підприємстві СП “Ей Ті Сі”, бухгалтерський облік по журнально- ордерній формі згідно з “Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні” № 250 від 03. 04. 93 р. Постановка бухгалтерського обліку на підприємстві забезпечує перевірку достовірності звітних даних підприємства, відображених в балансі, та інших звітних документів.

5. Аудит експортно-імпортних та валютних операцій.

При проведенні аудиту СП “Ей ТІ Сі” була використана така нормативна база:

- Декрет КМУ № 15-93 від 19.02.93 року “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”;

- Наказ Міністерства фінансів України № 207 від 25.12.95 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції № 18/1043 від 11.01.96 року “Про затвердження форми Декларації о валютних цінностях, доходах та майні, які належать резиденту України і знаходяться за її межами;

- Постанова КМУ “Про перелік товарів, які належать квотуванню та ліцензуванню “ № 35 від 18.01.95 року та № 41 від 10.01.96 року.

- Закон України від 16.04.91 року “Про зовнішньо-економічну діяльність”

- Закон України №185/94-ВР від 23.04.94 року “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями від 07.05.96 року;

- Указ Президента України “ Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами” №319/4 від 18.06.1994 року.

Перевіряєме підприємство- Спільне україно - турецьке підприємство “Ей Ті Сі” створене згідно з Договором про створення та діяльність Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.

Згідно з наданими регістраційними та статутними документами основним видом діяльності є: оптова, роздрібна, емісійна та консигнаційна торгівля.

За період діяльності СП “Ей Ті Сі” зовнішньоекономічну діяльність з фірмами-нерезидентами по імпортним операціям.

Цією перевіркою встановлено:

СП “Ей Ті Сі” за період своєї діяльності уклали контракти з паном Турції Озган Алпер Дінгал.

Загальна кредиторська заборгованість на 01.10.97 р. складає 42 990,4 доларів США, яка відображена в бухгалтерському обліку на рахунку 60 в сумі 14 516,48 грн.

Згідно Декларації “Про валютні цінності” та пред’явлених до перевірки бух. документів встановлено наступне:

1. Експорт-імпорт товарів, що підлягають квотуванню та ліцензуванню, підприємство не проводило.

2. Бухоблік операцій в інвалюті ведеться по журнально-ордерній системі.

3. Порушень діючого валютного законодавства про здійснення імпортних операцій не встановлено. Задекларовані підприємством суми відображені вірно.

Термін надходження товару в Україну становить 10.05.96 р. на момент перевірки товар на загальну суму 601846 дол. США від іноземної фірми в Україну не надійшов, документи з митного оформлення товарів не є в наявності. Представлена підприємством товаротранспортна накладна № 80390 від 01.02.96 р. не може бути врахована як документ, підтверджуючий факт здійснення імпорту товару в Україну, крім цього відмітки митниці про ввезення товару в Україну на ній відсутні.

На підставі ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, та змін і доповнень до нього, за порушення термінів отримання імпортованих товарів нараховується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми неодержаного товару в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Розрахунок пені:

601 846 дол. США х 932 дні х 0,3 % х 1,282 = 2 157 300 грн.

Таким чином, підприємство повинно сплатити в бюджет пеню в розмірі 2 157 300 грн.

8. Висновки по результатах аудиту.

В ході перевірки підприємств ВКФ “Проблема” та СП “Ей Ті Сі”, яка проводилась за період з 12.01.98 р. по 23.01.98 р., були розглянуті такі документи:

- баланс;

- відповідні звіти про прибутки та збитки;

- рух основних виробничих фондів, які показують зміни фінансового стану за рік;

- була перевірена методика ведення бухгалтерського обліку суб’єкта господарювання згідно з Положенням №250;

- була перевірена достовірність відповідності показників балансу підприємства іншим формам бухгалтерської звітності;

- була перевірена правильність ведення касових операцій та правильність відображення в обліку виторгу від реалізації продукції (товарів) на перевіряємому підприємстві;

- була перевірена правильність здійснення експортно-імпортних та валютних операцій;

- була перевірена правильність визначення фінансових результатів;

- також була проведена перевірка правильності заповнення декларації про податок з доходів (прибутку) на перевіряємому підприємстві.

Під час аудиторської перевірки були проаналізовані бухгалтерські принципи, які використовувались на підприємстві, розглянуто принципи оцінки матеріальних статей балансу, створені керівництвом підприємства, та звітність в цілому. Ми вважаємо, що за період перевірки зібрано достатньо даних для заключення.

Ми підтверджуємо, що надана інформація дає дійсно повне уявлення про реальний склад активів і пасивів суб’єкта перевірки. Прийнята система бухгалтерського обліку задовольняє законодавчим і нормативним вимогам.

Звітність складена на підставі дійсних даних бухгалтерського обліку та достовірно відображає по усім вагомим аспектам фактичний фінансовий стан на початок 1997 року.