Реферат з педагогіки
Метод динамічних груп у педагогіці
Визначною особливістю сучасності є розвиток інформаційних технологій, бурхливе нагромадження, безперервне оновлення, ускладнення наукової інформації, вторгнення її в усі сфери життя та діяльності людини. Нині неможливо не навчатися протягом життя в безпосередньому практичному розумінні цих слів.
Усе це не могло не позначитися на характері навчання підростаючих поколінь, на змісті навчальних програм, підручників, навчально-методичних посібників, à також на методах навчання, які використовує сучасна школа.
Пильна увага до кожного учня, ретельне та всебічне вивчення його навчальних можливостей, визначення на цій основі ефективних умов розвитку зумовлюють істотні зміни в організації навчально-виховного процесу.
Індивідуалізація навчання в класно-урочнійсистемі передбачає роботу вчителя одночасно з різними групами учнів. Така форма організації навчання вимагає розробки до кожного уроку завдань різних ступенів складності, використання різних критеріїв оцінювання, проведення додаткових занять з відстаючими учнями з урахуванням аналізу причин їх неуспішності. Якщо вчитель цього не робить, то він ставить у невигідне становище всіх учнів, і сильних, і слабких. Сильні учні втрачають інтерес до засвоєннязнань, якщо педагог пояснює матеріал, повторюючи одне і те саме по кілька разів. Слабкі учні, у свою чергу, перестають слухати пояснення вчителя, якщо матеріал викладається на більш складному рівні, ніж це доступно їх розумінню.
Навчальна діяльність, спрямована на засвоєння знань, — одне з найважливіших джерел формування особистості школяра. Серед інших видів діяльності — ігрової, трудової — вона є провідною протягом усього часу навчання в школі. Змінюються її мотиви, удосконалюються форми і засоби, визначається професійна спрямованість. Усе це здійснюється в межах навчальної діяльності. Ось чому розкриттю структури цієї діяльності, її пізнавальних та мотиваційних аспектів, потреб у реалізації надається нині особливе значення. У зв'язку із цим слід продумати різноманітність методів навчання. Відомо, що стандартне застосування методів навчання, навіть при їх ідеальній організації, швидко набридає школярам. Якщо учень постійно займається одноманітною за структурою і методикою навчальною діяльністю, він втрачає інтерес до уроку. На розвиток інтересів школярів впливає і зміст навчального матеріалу, і вибір методів навчання.
Використання різних форм проведення навчальних занять, а також нетрадиційних методів урізноманітнює навчальний процес і сприяє активній співпраці вчителя та учнів. Школярі радо сприймають нові методи, як і новий зміст. Майстерність педагогів полягає в тому, що для розв'язання одного й того самого навчального завдання вони використовують різні поєднання методів, нетрадиційні, незвичайні засоби.
Існує стереотип про незамінність традиційних способів пояснення нового матеріалу, видів опитування й оцінювання знань. У школі збереглися пережитки авторитарної педагогіки, де учень виступає не суб'єктом, а об'єктом навчання. Коли учитель розуміє роль і значення самостійної роботи школярів як основної форми оволодіння знаннями, то відбувається перехід від авторитарної до гуманної педагогіки.
На засадах гуманізації навчання, використовуючи елементи педагогічного досвіду В.В.Пасічника (м.Москва), РА. Никифорова і Т.М.Попової (м.Сімферополь), С.М.Шевченка (м.Суми), автор створив власну інформаційно-блокову систему нетрадиційного викладання біології — диференційоване навчання за допомогою методу динамічних груп з використанням блокового конспекту та системи дидактичного матеріалу. Ефективність системи полягає в тому, що:
— вона забезпечує високу пізнавальну діяльність, активність учнів;
— підвищує результативність процесу навчання;
— учні на уроках включаються в ділове спілкування, яке за характером відповідає основному виду діяльності підлітків.
Застосовуючи цей метод, треба враховувати:
а) індивідуально-психологічні особливості учнів;
б) рівень готовності учнів до навчання;
в) характер та обсяг навчального матеріалу. Відносини між учителем та учнями за цією системою навчання грунтуються на принципах співпраці.
Функції учителя:
1. Організовує процес навчання відповідно до логіки пізнавального процесу.
2. Створює блоковий конспект і систему дидактичного матеріалу.
3. Передає учням соціальний досвід.
4. Створює умови для активної творчої діяльності. Функції учня:
1. Включається в процес навчання.
2. Входить до складу динамічної групи на принципах взаємної доброзичливості та психологічної сумісності.
3. Засвоює соціальний досвід.
4. Працює з розробленими вчителем матеріалами.
5. Отримує конкретні знання.
6. Розвиває логіку мислення.
В інформаційно-блоковій системі навчання, на відміну від традиційної, існують чіткі орієнтири для учнів, які завжди знають кінцеву мету.
Головні ознаки групової форми навчання.
1. На уроці клас поділяється на кілька динамічних груп для розв'язання поставлених завдань. Важливе значення має чисельність груп. Кількість учнів динамічної групи — 3—5. У такому випадку в групі складаються найбільш сприятливі умови для роботи.
2. Кожна динамічна група одержує певне завдання і виконує його під безпосереднім керівництвом ведучого — лідера групи або вчителя.
Для успішної роботи груп потрібно, щоб кожний учень оволодів елементарними вміннями самостійної пізнавальної діяльності. Із цією метою вчитель проводить конкретний інструктаж, який розкриває послідовність дій учнів під час виконання роботи, влаштовує додаткові консультації для окремих дітей, частіше здійснює систематизацію та корекцію знань під час вивчення теми.
3. Завдання виконуються способом, який дає змогу враховувати індивідуальний внесок кожного члена групи.
Особливе значення в цьому випадку мають уміння працювати з підручником, проводити за інструкціями лабораторні роботи, спостерігати, фіксувати отримані результати і на їх основі робити висновки. У зв'язку із цим важливо, щоб на перших етапах роботи з групами вчитель приділяв особливу увагу формуванню навичок самостійної діяльності.
4. Склад динамічної групи не є постійним. Він підбирається таким чином, щоб максимально реалізувалися навчальні можливості кожного члена групи.
Успіх навчання в групах залежить від того, як організована робота. Потрібно правильно добирати склад груп. На початковому етапі роботи найбільш ефективними є неоднорідні групи, які утворюють учні з різним рівнем знань з предмета. Група повинна складатися не більше ніж з 3—5 чоловік. Усі члени групи взаємно доповнюють один одного. У таких групах розвиток особистості в соціальному, творчому плані відбувається більш інтенсивно. Усі члени колективу повинні бути взаємно доброзичливими, тобто діє принцип психологічної сумісності. Негативне ставлення учнів один до одного перешкоджає продуктивній діяльності. Дуже швидко в групі з'являється свій лідер. Слабкі учні також виявляють активність, у них формується вміння самостійно одержувати знання.
Поступово члени групи вчаться самостійно працювати й успішно засвоювати програмовий матеріал. Сильні учні вже не відіграють провідну роль, їхній інтерес до роботи знижується. На даному етапі роботи доцільно сформувати нову групу з учнів, які прагнуть поглиблено вивчати біологію. Можна створити групу школярів, які постійно цікавляться біологією. Інші групи об'єднують учнів, що не виявляють особливого інтересу до предмета і не прагнуть отримати знання в більшому обсязі, ніж це передбачено програмою.
Важливо забезпечити учням можливість переходити з однієї групи в іншу, дотримуватися принципу добровільності. Учні із середнім і достатнім рівнями знань можуть:
— об'єднатися в динамічні групи, у яких продовжать роботу над формуванням умінь і нагромадженням конкретних знань, біологічних понять,
працюючи із завданнями достатнього рівня; виконувати нескладні стандартні завдання з підбірки високого рівня; якщо добре засвоїли матеріал і підійшли до розв'язання творчих завдань, перейти в групу сильних учнів;
— увійти в динамічну групу учнів з низьким рівнем знань у ролі ведучого. У цьому випадку вони допомагають слабким учням закріпити матеріал теми на рівні запам'ятовування й репродукції та перейти до формування конкретних знань, працюючи з відповідними запитаннями.
За такої форми роботи максимально використовуються колективне обговорення результатів, взаємні консультації під час виконання складних завдань. Зберігається й самостійність кожного учня, а вчитель має можливість працювати з більшою кількістю школярів.
Та й учні, які допомагають слабшим товаришам у засвоєнні найбільш важких питань, самі отримують при цьому не меншу користь. Вони максимально актуалізують свої знання, закріплюють їх, пояснюючи матеріал однокласникам. Часто доводиться спостерігати таку ситуацію: лідеру групи здається, що він знає все з певного питання. Однак у процесі пояснення та роботи з іншими членами групи лідер виявляє в себе «білі плями», які ліквідовує під час обговорення.
5. Для всіх груп школярів обов'язковим є засвоєння програмового матеріалу, а в якому обсязі буде опрацьовуватися додатковий матеріал, учні в динамічних групах вирішують самі.
6. Створюються умови для самовдосконалення. Учень може порівняти свої досягнення зі здобутками інших учасників динамічної групи; об'єктивно оцінити свої знання, навчитися приймати себе і як особистість, і як члена колективу.
7. Учні вчаться висловлювати свої думки, керувати своїми бажаннями та емоціями які заважають роботі інших учнів і досягненню гармонії.
8. Працюючи в динамічній групі, учень задовольняє свої амбіції у творчій діяльності, спілкуванні, пізнанні, лідерстві, самореалізації.
9. Учасники динамічної групи вчаться надавати допомогу один одному, висловлювати згоду та незгоду з думками інших. '
|
