Реферат на тему:

Поняття логістики і матеріального потоку

Останніми роками в закордонній і вітчизняній економічній літературі дедалі частіше зустрічається термін "логістика". Втім, цей новий для економіки термін має багатовікову історію.

Давні греки розуміли під логістикою мистецтво виконання розрахунків. Спеціальних державних контролерів називали логістами. За свідченням Архімеда, у IV ст. до нашої ери — часу найвищої могутності Афін, найбільшої демократизації суспільного ладу і розквіту культури Давньої Греції — було десять логістів.

У Давньому Римі теж використовувалось поняття логістики, хоча воно мало трохи інший зміст: під логістикою розуміли розподіл продуктів.

Пізніше термін "логістика" починає зустрічатися у творах на військову тему. Цар Візантії Леон VI, який жив у ІХ-Х ст. нашої ери, використовував термін "логістика" у підручнику з військової справи в значенні "тил, постачання військ".

Глибокі історичні корені має й інше тлумачення терміна "логістика". Німецький філософ-ідеаліст, математик, фізик і мовознавець Готфрид Вільгельм Лейбніц, який жив у XVII-

XVIII ст., називав логістикою математичну логіку. Цей термін за математичною логікою був офіційно закріплений у 1904 р. на філософській конференції в Женеві.

У Росії в середині XIXст. під логістикою розумілося мистецтво управління переміщенням військ як удалині, так і поблизу ворога, організація їх тилового забезпечення. На межі XXст. термін "логістика" у Росії широкого застосування не мав.

Усі перелічені поняття логістики містять один загальний елемент — раціональність і точний розрахунок.

На початку 70-х років XXст. логістичний підхід починає широко застосовуватися в економіці різних країн. Аналіз закордонної і вітчизняної економічної літератури показує, що в сучасних умовах термін "логістика" має кілька тлумачень, а саме:

1) новий напрямок в організації руху вантажів;

2) теорія планування різних потоків у людино-мапіинних системах;

3) сукупність різних видів діяльності з метою одержання необхідної кількості вантажу в потрібному місці, в потрібний час та з мінімальними витратами;

4) процес планування витрат на зберігання і переміщення вантажів від виробників до споживачів;

5) форма управління фізичним розподілом продукту;

6) ефективний рух готової продукції від місця виробництва до місця споживання;

7) новий науковий напрямок, пов'язаний з розробкою раціональних методів управління матеріальними та інформаційними потоками;

8) наука про раціональну організацію виробництва і розподілу. У термінологічному словнику з логістики, виданому в Росії 1995 року, дається таке визначення: "Логістика — наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, що здійснюються в процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів і вимог останнього, а також передачу, зберігання й обробку відповідної інформації". Ознайомлення з логістикою починається з поняття матеріального потоку.

Матеріальні потоки утворюються в результаті транспортування, складування і виконання інших матеріальних операцій із сировиною, напівфабрикатами і готовими виробами від первинного джерела сировини аж до кінцевого споживача.

Матеріальні потоки можуть протікати між різними підприємствами чи всередині одного підприємства.

Принципова схема матеріального потоку на оптовому підприємстві така: вивантажений із транспортного засобу товар може бути спрямований по одному з трьох шляхів: на ділянку приймання, в зону зберігання або у приймальну експедицію, якщо вантаж надійшов у неробочий час. Надалі товар так чи інакше зосереджується в зоні зберігання.

Шляхи руху вантажу з зони зберігання на ділянку навантаження також можуть бути різними:

1) ділянка зберігання — ділянка навантаження;

2) ділянка зберігання — відправна експедиція — ділянка навантаження;

3) ділянка зберігання — ділянка комплектування — відправна експедиція — ділянка навантаження;

4) ділянка зберігання — ділянка комплектування — ділянка навантаження.

У процесі руху вантажу з ним здійснюються різноманітні операції: розвантаження, укладання на піддони, переміщення, розпакування, укладання на зберігання тощо. Це логістичні операції. Обсяг робіт з окремої операції, розрахований за певний проміжок часу (за місяць, квартал, рік), являє собою матеріальний потік з певної операції.

На великих оптових підприємствах матеріальні потоки розраховують, як правило, для окремих ділянок. Для цього підсумовують обсяги робіт за усіма логістичними операціями, які здійснюються на певній ділянці, наприклад, за рік. Сукупний матеріальний потік для оптового підприємства в цілому визначається як сума матеріальних потоків, що протікали на її окремих ділянках.

Матеріальний потік — це кількість товарно-матеріальних цінностей (виробничих запасів, готової продукції, товарних запасів), з якими протягом аналізованого часу здійснювалися різні логістичні операції. Розмірність матеріального потоку являє собою дріб, де у чисельнику зазначена одиниця

вимірювання (одиниці, тонни тощо), а в знаменнику — одиниця вимірювання часу (доба, місяць, квартал, рік або інший період).

При здійсненні деяких логістичних операцій матеріальний потік може розглядатися для заданого моменту. Тоді він пере-творюється в матеріальний запас. Наприклад, операція транспортування вантажу залізничним транспортом. У той момент, коли вантаж перебуває в дорозі, він є матеріальним запасом, так званим запасом у дорозі.

Щодо конкретної логістичної системи матеріальний потік може бути зовнішнім і внутрішнім. Зовнішній матеріальний потік протікає в зовнішньому середовищі, тобто за межами логістичної системи. Внутрішній матеріальний потік утворюється у результаті здійснення логістичних операцій з вантажем усередині логістичної системи.

Відомі також вхідний і вихідний матеріальний потоки. Вхідний матеріальний потік надходить у логістичну систему із зовнішнього середовища. Наприклад, вхідний матеріальний потік оптового підприємства визначається як сума матеріальних потоків на операціях розвантаження:

• розвантаження залізничних вагонів;

• розвантаження контейнерів;

• розвантаження автомобільного транспорту.

Вихідний матеріальний потік надходить із логістичної системи в зовнішнє середовище. Для оптового підприємства його можна визначити, додавши матеріальні потоки, що мають місце при виконанні операцій з навантаження різних видів транспортних засобів: вагонів, контейнерів, автомобілів. На підприємствах оптової торгівлі вихідний матеріальний потік має назву “вантажооборот”.

Товарорух та його форми

Товарорух — діяльність щодо планування, виконання і контролю фізичного переміщення товарів та інформації, що їх стосується, від місця виробництва до місця споживання (роздрібного продажу) з метою задоволення потреб споживачів і одержання прибутку.

Основними цілями товароруху є:

• максимальний рівень обслуговування покупців;

• мінімізація витрат на просування товарів.

Зазначені цілі суперечать одна одній. Тому підприємства повинні співвідносити вигоди від забезпечення більш високого рівня обслуговування з витратами для його досягнення. Деякі підприємства пропонують нижчий рівень обслуговування, ніж у конкурентів, зате використовують і нижчі ціни. Інші компанії пропонують більш високий рівень сервісу і високі ціни для того, щоб покрити свої витрати.

Схема товароруху складається з чотирьох етапів.

1. Обробка замовлень:

• одержання замовлення від споживача (магазину, покупця) поштою, за телефоном, через торгових агентів, за допомогою комп'ютерного або електронного обміну даними;

• оформлення рахунка-фактури і передача його на склад;

• упакування і навантаження на транспорт;

• оформлення рахунка-фактури, товарно-транспортної накладної, платіжних документів.

На Заході більшість компаній використовує комп'ютеризовані системи обробки замовлень. Прискорюється цикл "замовлення-відвантаження — виставлення рахунка до оплати", підвищується рівень обслуговування оптових і роздрібних покупців.

2. Складування. Склади поділяються на:

а) власні (позитивний момент — можливість контролю; негативний — знижуються оборотні кошти, важко змінити місце розташування складу);

б) орендовані (позитивний момент — вибір місця розташування, виду складу, користування послугами орендодавця з охорони, транспортування тощо; негативний — висока плата за послуги);

в) розподільні центри (призначені для переміщення, а не для зберігання товарів). Це великі автоматизовані склади в районах виробництва товарів.

Старі багатоповерхові склади із несучасними методами вантажно-розвантажувальних робіт зазнають на Заході сильної конкуренції з боку одноповерхових автоматизованих складів. Сучасні склади мають поліпшену систему навантаження-роз-вантаження, їх обслуговує невелика кількість працівників. Роботою складу управляють комп'ютери, які:

• зчитують інформацію про замовлення;

• дають сигнал навантажувачам, електричним лебідкам чи роботам відібрати товар зі стелажа і помістити його на навантажувальну платформу;

• роздруковують рахунки-фактури. Використання автоматизованих складів дає змогу:

• скоротити травматизм працівників;

• зменшити витрати на оплату праці;

• зменшити розкрадання, псування товарів.

3. Підтримання товарних запасів.

За останні двадцять років багато фірм на Заході значно скоротили обсяги товарних запасів. Вони використовують сучасні системи постачань (just-in-time), які допомагають виробникам і торговельним фірмам підтримувати низькі товарні запаси (на кілька днів). Запаси поповнюються лише тоді, коли це необхідно, а не накопичуються на складі. При цьому скорочуються витрати на зберігання.

4. Транспортування.

На організацію процесу товароруху впливає ряд факторів: а) виробничі:

• розміщення виробництва;

• спеціалізація виробничих підприємств;

• сезонність виробництва окремих товарів. Наближення виробничих підприємств до джерел сировини

призводить до нерівномірного розподілу їх по території країни, віддалення від районів споживання. Це, у свою чергу, ускладнює процес товароруху, викликає необхідність перевезення товарів на великі відстані, сповільнює їх доведення від виробництва до споживачів.

Значний вплив мае також спеціалізація виробничих підприємств на випуску вузького асортименту товарів. Дрібні магазини не в змозі одержувати їх без попереднього сортування на підприємствах оптової торгівлі. Товар проходить одну або більше ланок оптової торгівлі.

Сезонність виробництва окремих товарів уповільнює процес товароруху. Товари повинні накопичуватися на оптових підприємствах і потім рівномірно відпускатися протягом усього року (наприклад, сільськогосподарська продукція);

б) транспортні фактори:

• стан транспортних шляхів сполучення;

• види транспорту, що використовуються для перевезення товарів.

в) соціальні фактори:

• розселення населення;

• рівень грошових доходів населення;

• статево-віковий склад населення, в) торгові фактори:

• розміри, спеціалізація і розміщення підприємств торгівлі;

• ступінь складності асортименту товарів та їх властивості;

• рівень організації товаропостачання роздрібної мережі (форми і ланковість товароруху).

У торговельній практиці застосовують дві форми товароруху: транзитну і складську. Транзитна форма полягає в завезенні товарів у роздрібну торговельну мережу безпосередньо з виробничих підприємств. Вона застосовується переважно для товарів простого асортименту, які не потребують підсортування. Складська форма товароруху вважається ефективною в основному для доставки в роздрібну торговельну мережу товарів складного асортименту: товари з метою їх підсортування направляються в складські ланки.

Існують одноланкова і багатоланкова складські форми товароруху. Для визначення складської ланковості використовують спеціальний коефіцієнт. Він розраховується як відношення суми оптово-складського і роздрібного товарообороту до роздрібного.

Логістичні операції та їх види. Поняття інформаційного потоку

Як зазначалося, матеріальний потік утворюється в результаті сукупності певних дій з матеріальними об'єктами. Ці дії називаються логістичними операціями. Але поняття логістичної операції не обмежується діями лише з матеріальними потоками.

Для управління матеріальним потоком необхідно приймати, обробляти і передавати інформацію, що відповідає цьому потоку. Виконувані при цьому дії також зараховують до логістичних операцій.

У цілому логістичні операції визначають як сукупність дій, які спрямовані на перетворення матеріального і/чи інформаційного потоків.

До логістичних операцій з матеріальним потоком можна зарахувати навантаження, транспортування, розвантаження, комплектування, складування, упакування й інші операції. Логістичні операції з інформаційним потоком — це, як зазначалося, збір, обробка і передача інформації, яка супроводжує матеріальний потік. Слід зазначити, що витрати на виконання логістичних операцій з інформаційними потоками становлять істотну частину логістичних витрат.

Виконання логістичних операцій з матеріальним потоком, що надходить чи залишає логістичну систему, відрізняється від виконання таких самих операцій усередині логістичної системи. Це пояснюється переходом права власності на товар і переходом страхових ризиків з одного суб'єкта господарювання на інший. За цією ознакою всі логістичні операції поділяють на односторонні та двосторонні.

Деякі логістичні операції є, власне кажучи, продовженням технологічного виробничого процесу, наприклад, розфасовка. Ці операції можуть здійснюватися як у сфері виробництва, так і у сфері обігу, наприклад, у фасувальному цеху оптового підприємства.

Логістичні операції, що виконуються в процесі постачання підприємства чи збуту готової продукції (в процесі "спілкування логістичної системи з зовнішнім світом"), належать до категорії зовнішніх логістичних операцій. Логістичні операції, що виконуються усередині логістичної системи, називають внутрішніми. Невизначеність навколишнього середовища насамперед позначається на характері виконання зовнішніх ло-гістичних операцій.

Інформаційний потік — це сукупність циркулюючих у логістичній системі, між логістичною системою і зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для управління і контролю логістичних операцій. Інформаційний потік відповідає матеріальному і може існувати у вигляді паперових і електронних документів.

У логістиці виокремлюють кілька видів інформаційних потоків. Інформаційний потік може випереджати матеріальний, бути разом з ним, йти за ним. Інформаційний потік може бути спрямований як в одному напрямку з матеріальним, так і в протилежному.

Випереджальний інформаційний потік у зустрічному напрямку містить, як правило, відомості про замовлення на товари, продукцію.

Випереджальний інформаційний потік у прямому напрямку — це, наприклад, попередні повідомлення про прибуття вантажу.

Одночасно з матеріальним потоком йде інформація в прямому напрямку про кількісні та якісні параметри матеріального потоку.

Відразу за матеріальним потоком у зустрічному напрямку може йти інформація про результати приймання вантажу за кількістю чи якістю, претензії, підтвердження прибуття вантажу.

Шлях, по якому рухається інформаційний потік, може не збігатися з маршрутом руху матеріального потоку.

Як приклад розглянемо структуру загального обсягу інформації великого магазину продовольчих товарів. Основну частину загального обсягу інформації (60 %) становить інформація, що надходить від постачальників. Це, як правило, документи, що супроводжують товар, який надходить у магазин (товарно-супровідні документи). Відповідно до вищенаведених визначень вони утворюють вхідний логістичний інформаційний потік.

Частка інформації, утворена всередині магазину, становить решту 40 %, причому всередині магазину використовується 25 %, а за його межами — 15 % обсягу інформації.

Таким чином, 75 % загального обсягу оброблюваної в цьому магазині інформації становить інформація, необхідна для управління і контролю зовнішніх логістичних операцій.

Шість правил логістики. Функції логістики

Діяльність у сфері логістики має кінцеву мету, якої завжди можна досягти, дотримуючись "шести правил логістики":

1) вантаж — потрібний товар;

2) якість — необхідної якості;

3) кількість — у необхідній кількості;

4) час — слід доставити в потрібний час;

5) місце — у потрібне місце;

6) витрати — з мінімальними витратами.

Мета логістичної діяльності вважається досягнутою, якщо всі шість умов виконано, тобто потрібний товар необхідної якості у необхідній кількості доставлено в потрібний час, у потрібне місце та з мінімальними витратами.

У процесі управління матеріальними потоками в економіці вирішується безліч різноманітних завдань:

• прогнозування попиту і виробництва, а отже, й обсягу перевезень;

• визначення оптимальних обсягів і напрямків матеріальних потоків;

• організація складування, пакування, транспортування тощо.

Матеріальні потоки утворюються в результаті діяльності різних підприємств і організацій, що виробляють і споживають ту чи іншу продукцію, надають або користуються тими чи інпіими послугами. Ключову роль в управлінні матеріальними потоками відіграють такі підприємства й організації:

• транспортні підприємства загального користування, різні експедиційні фірми;

• підприємства оптової торгівлі;

• підприємства роздрібної торгівлі;

• підприємства-виробники, чиї склади готової продукції виконують різноманітні логістичні операції.

Силами цих підприємств і організацій формуються матеріальні потоки, безпосередньо здійснюється і контролюється процес товароруху.

Кожний з перелічених учасників логістичного процесу спеціалізується на здійсненні певної групи логістичних функцій. При цьому під терміном "функція" мають на увазі сукупність дій, однорідних за метою. Функція помітно відрізняється від іншої сукупності дій, що мають також певну мету.

Логістична функція — це укрупнена група логістичних операцій, спрямованих на реалізацію цілей логістичної системи.

Кожна з функцій являє собою однорідну за метою сукупність дій. Наприклад, кінцевою метою всіх заходів щодо формування комерційних зв'язків є налагоджування відносин ділового партнерства між різними учасниками логістичного процесу.

Взаємозв'язок логістики з іншими видами діяльності торговельного підприємства

Планування, управління, контроль і здійснення логістичної діяльності тісно переплітаються з іншими видами діяльності на підприємстві. Найчастіше логістична функція розподіляється за різними службами. Наприклад, один підрозділ оптового підприємства займається закупівлею товарів, інший — підтриманням запасів, третій — реалізацією. При цьому цілі всіх підрозділів можуть не збігатися з цілями раціональної організації сукупного матеріального потоку, що проходить через підприємство.

Логістичний підхід до функціонального планування на підприємстві зумовлює створення спеціальної логістичної служби, яка повинна управляти матеріальним потоком від формування договірних відносин із постачальниками до доставки товарів у роздрібну торговельну мережу.

Розглянемо, як взаємодіє служба логістики з іншими службами оптового підприємства.

Найбільш суттєвим є взаємозв'язок логістики з маркетингом. Розглянемо завдання, що розв'язуються в оптовому підприємстві службою маркетингу:

• аналіз зовнішнього середовища і ринкові дослідження;

• аналіз споживачів;

• визначення асортиментної спеціалізації підприємства;

• оптимізація переліку послуг, що надаються роздрібним торговельним підприємствам та іншим покупцям (фасування, пакування, доставка товарів у роздрібну мережу, технічний сервіс тощо).

Якщо перші два завдання може вирішувати служба маркетингу без участі служби логістики, то завдання 3 і 4 повинні вирішуватися спільно.

Припустимо, служба маркетингу обґрунтувала необхідність оптової торгівлі новим товаром. Тоді завданням служби логістики буде забезпечення закупівлі, управління запасами, транспортування нового товару. Виріпіуючи завдання 4, маркетинг визначає для розподілу товару по території чіткі вимоги логі-стичного сервісу. Виконуються ці вимоги системою логістики. Таким чином, логістику можна розглядати як інструмент реалізації стратегії маркетингу.

Служба логістики на підприємстві тісно взаємодіє з плануванням роботи складів. Це зумовлено такими чинниками:

• по-перше, склади оптового підприємства повинні регулярно відпускати товари, тобто давати обсяги робіт для збутової логістики;

• по-друге, робота складів залежить від закупівельної логістики, тобто від своєчасного постачання товарів у визначеній кількості та певної якості.

Слабкий взаємозв'язок складів з логістикою призводить до збільшення запасів на різних ділянках, створює додаткове навантаження на склади.

Однієї з основних складових відпускної ціни товару є транспортні витрати. Контроль і управління транспортними, а також складськими витратами — це функція, яка реалізується службою логістики спільно зі службою фінансів.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Виноградсъкий М.Д., Виноградська А. М., Шкапова О. М. Менеджмент в організації: Навч. посіб. для студ. екон. спец, вузів. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Кондор, 2002. — 654 с

2. Дашков Л. П., Вризгалін А. В. Комерційний договір: від укладання до виконання. — К.: МПП "Капрал", 1998. — 172 с

3. Захожай В. Б., Шепітко Г. Ф., Адамова 1. 3. Статистика маркетингу/ За заг. ред. В. Б. Захожая. — К.: МАУП, 2001. — 64 с

4. Ибрагимов Л. А. Инфраструктура товарного рынка. — М.: ПРИОР, 2001. — 256 с.

5. Коммерческо-посредническая деятельность на товарном рынке: Учеб. пособ. / Под ред. А. В. Зырянова. — Екатеринбург: РНФ "Солярис", 1995. — 416 с.

6. Леви М., Вейте Б. А. Основы розничной торговли / Пер. с англ.; Под ред. Ю. Н. Каптуревского. — СПб.: Питер, 1999. — 448 с.

7. Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н.М. Економіка торговельного підприємства: Підруч. для вузів / За ред. проф. Н. М. Ушакової. — К.: Хрещатик, 1999. — 800 с

8. Неруш Ю.М. Логистика: Учеб. для вузов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 389 с.

9. Осипова Л. В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности: Учеб. для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 623 с.

10. Памбухчиянц В. К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебник. — 2-е изд. — М.: ИВЦ "Маркетинг", 1998. — 320 с.

11. Панкратов Ф. Г., Серегина Т. К. Коммерческая деятельность: Учебник. — М.: ИВЦ "Маркетинг", 2000. — 580 с.

12. Сергеев В. И. Менеджмент в бизнес-логистике. — М.: Информ.-издат. дом "ФИЛИНЪ", 1997. — 772 с.

13. Синецкий Б. И. Основы коммерческой деятельности: Учебник. — М.: Юристъ, 1998. — 659 с.

14. Статистика: Шдруч. / За ред. С. С. Герасименко, А. В. Головача, А. М. Єріна. — К.: Вид-во КНЕУ, 1998.

15. Федько В. П., Федько Н.Г. Инфраструктура товарного рынка. — Ростов н/Д.: Феникс, 2000. — 512 с.

16. Шканова О.М. Маркетингова товарна політика: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. — 160 с.

17. Шканова О.М. Маркетинг послуг: Навч. посіб. — К.: Кондор, 2003. — 204 с.