Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364139
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62791)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21319)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21692)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8692)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3462)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20644)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Групування та облік витрат виробництва за елементами

Название: Групування та облік витрат виробництва за елементами
Раздел: Рефераты по астрономии
Тип: реферат Добавлен 22:34:27 21 января 2011 Похожие работы
Просмотров: 118 Комментариев: 20 Оценило: 2 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать

Відповідно до Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), затвер­дженого постановою Кабінету Міністрів України № 473 від 26.04.96 р., та нового Плану рахунків витрати, які включа­ються до собівартості продукції (робіт, послуг), групуються за такими елементами:

1. Матеріальні витрати.

2. Витрати на оплату праці.

3. Відрахування на соціальні заходи.

4. Амортизація.

5. Інші операційні витрати.

6. Інші затрати.

1. ЕЛЕМЕНТ "МАТЕРІАЛЬНІ ВИТРАТИ"

До елементу "Матеріальні витрати" належать:

- витрати сировини й матеріалів, які входять до складу виробничої продукції, створюючи її основу, або є необхідним компонентом для виготовлення продукції (робіт, послуг);

- витрати купівельних напівфабрикатів та комплек­туючих виробів, що потребують монтажу або додаткової обробки на даному підприємстві;

- витрати палива й електроенергії, що використову­ються на технологічні, енергетичні, рухомі та інші виробничі потреби підприємства.

Витрати на власне виробництво електричної та інших видів енергії, а також на трансформацію і передачу придбаної енергії до місця її споживання включаються до відповідних елементів витрат;

- витрати тари і тарних матеріалів.

У випадках включення вартості тари, прийнятої від поста­чальника разом з матеріальними ресурсами, із загальної суми витрат на їх придбання відраховується вартість тари за ціною можливого використання або реалізації з урахуванням витрат на придбання матеріалів для її ремонту;

- витрати будівельних матеріалів використовуються безпосередньо у виробництві будівельно-монтажних робіт і для виготовлення будівельних деталей, конструкцій та частин будов і споруд. До них належать: лісові матеріали (ліс круглий, пиломатеріали, фанера тощо), силікатні, матеріали (алебастр, каміння, гравій, гайки, болти тощо), будівельний метал (сталь листова, сталь кругла, цинк листовий тощо), електротехнічні матеріали (кабель силовий, шнур освітлюваль­ний тощо) та ін.;

- витрати запасних частин - раніше виготовлені деталі та вузли машин, призначені для заміни зношених при експлуатації, головним чином швидкозношуваних деталей (втулок, підшипників, шестерень, поршнів та ін.);

- витрати матеріалів сільськогосподарського при­значення (насіння, корми, органічні та мінеральні добрива, паливо, нафтопродукти, запасні частини тощо) використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, при­значеної для її внутрішньогосподарської діяльності (насіння, корми), для здійснення нових Циклів виробничого процесу і для реалізації;

- витрати товарів;

- інші матеріальні витрати.

Вартість матеріальних ресурсів включається до складу витрат на виробництво згідно з нормами витрат відповідно до ГОСТів, ОСТів, технічних умов.

Із витрат на матеріальні ресурси, що включаються до собівартості продукції, вираховується вартість зворотних відходів.

Зворотні відходи - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, утворених у процесі виробництва продукції (робіт, послуг), що втратили повністю або частково споживчі якості початкового ресурсу і в зв'язку з цим використовуються з підвищеними витратами продукції або зовсім не використову­ються за прямим призначенням.

До зворотних відходів не належать:

- залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої технології передаються в інші цехи, підрозділи як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг);

- супутня продукція, одержувана водночас з цільовим (основним) продуктом у єдиному технологічному процесі, відповідає за якістю встановленим стандартам або технічним умовам і призначається для подальшої переробки або відпуску на сторону.

Перелік супутної продукції в окремих галузях промисловості наведений у додатку № 9 Типового положення № 473. Наприклад, у металургійній промисловості — доменні шлаки для виготовлення цементу; у цукровій промисловості - меляса для виготовлення спирту і лимонної кислоти, жом для годування тварин та ін.

Супутна продукція, призначена для подальшої переробки, відображається як рух напівфабрикатів у виробництві.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахун­ків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'я­зань і господарських операцій підприємств і органі­зацій (№ 893/4186 від 21.12.99 р.) малі підприємства та інші організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, можуть вести бухгалтерський облік витрат з використанням тільки рахунків класу 8 "Витрати за елементами" або з використанням рахунків класу 9 "Витрати діяльності", який ведуть всі підприємства, крім вищевказаних суб'єктів малого підприємства та інших організацій.

Для узагальнення інформації про матеріальні вит­рати за звітний період призначений рахунок № 80 "Матеріальні витрати" а такими субрахунками:

801 "Витрати сировини й матеріалів"

802 "Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектую­чих виробів"

803 "Витрати палива та енергії"

804 "Витрати тари і тарних матеріалів"

805 "Витрати будівельних матеріалів"

806 "Витрати "запасних частин"

807 "Витрати матеріалів сільськогосподарського призначення"

808 "Витрати товарів"

809 "Інші матеріальні витрати"

На дебеті рахунка 80 "Матеріальні витрати" відоб­ражаються суми визнаних матеріальних витрат, на кредиті -списання на рахунок № 23 "Виробництво" прямих матеріаль­них витрат, що включаються до виробничої собівартості

продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - матеріальних витрат, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністратив­них і збутових витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9. У таблиці 1 наведена кореспонденція рахунків з матері­альних витрат Класу 8, рах. № 80.

Узгодженість рахунків з обліку матеріальних витрат

План рахунків до 01.01.2000 р.

Новий План рахунків з 01.01.2000 р.

01 "Основні засоби" 12 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (у частині необоротних активів) 05 "Матеріали" (у частині необо­ротної тари) 41 "Товари" (у частині предметів прокату і необоротної тари)

11 Інші необоротні матеріальні ак­тиви

05 "Матеріали"

201 "Сировина і матеріали"

05-2 "Куповані напівфабрикати і комплектуючі вироби, конструкції та деталі “

202 "Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби"

06 "Паливо"

203 "Паливо"

12 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (у частині поточних активів)

22 "Малоцінні та швидкозношувані

предмети"

20 "Основне виробництво"

23 "Допоміжні виробництва"

29 "Обслуговуючі виробництва і господарства"

23 "Виробництво"

40 "Готова продукція"

26 "Готова продукція" 27 "Продукція сільськогосподарсь­кого виробництва"

80 "Прибутки і збитки"

79 "Фінансові витрати"

-

80 "Матеріальні витрата" (клас 8)

46 "Реалізація" (дебет)

90 "Собівартість реалізації"

24 "Витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання"

25 "Загальновиробничі витрати"

91 "Загальновнробничі витрати"

26 "Загальногосподарські витрати"

44 "Витрати обігу"

92 "Адміністративні витрати"

43 "Позавиробничі витрати"

44 "Витрати обігу"

26 "Загальногосподарські витрати"

26 "Загальногосподарські витрати"

29 "Обслуговуючі виробництва і господарства"

44 "Витрати обігу"

81 "Використання прибутку"

84 "Нестачі і витрати від порчі цінностей"

93 "Витрати на збут"

94 "Інші витрати операційної діяльності"

Кореспонденція рахунків з обліку матеріальних витрат (з використанням рахунків класу 8, рах. № 80)

№ пор.

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Підприємство, яке не вико­ристовує ра­хунки класу

8 "Витрати за елементами"

Підприємство, яке викорис­товує рахун­ки класу 8 "Витрати за елементами"

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

6

1.

Витрати матеріальних цінностей (сировина й матеріали, куповані напівфабрикати, паливо и енер­гія, тара й тарні матеріали тощо) списані на виробництво продукції і надання послуг

23, 91, 92, 93, 94

201, 202, 203 та ін.

801, 802, 803 та ін.

201, 202, 203

та ін.

Якщо підприємство не засто­совує рахунки класу 9

-

-

79

80

2.

Якщо підприємство застосо­вує рахунки класу 9, то на ці

рахунки списуємо матеріальні витрати, що відносяться до ви­робничих накладних витрат, ад­міністративних витрат

91, 92, 93, 94

80

3.

Прямі матеріальні витрати, що включаються до виробничої собі­вартості робіт, послуг, до затрат допоміжних, підсобних вироб­ництв, списуємо на рахунок № 23 "Виробництво"

23

80

4.

Загальновиробничі витрати щомі­сяця списуємо на виробництво та собівартість реалізації

23, 90

91

23, 90

91

5.

Суми фактичної виробничої собі­вартості завершеної виробницт­вом продукції оприбутковуємо

26

23

26

23

6.

Суми завершених виконаних ро­біт та послуг (фактична собівар

90

23

90

тість реалізованої готової продукції

7.

Сума виконаних некапітальних

22, 23

23

22, 23

23

робіт, собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) вироб-

та ін.

та ін.

ництвах виробів, споруд, робіт, послуг (інструменту, енергії, па-

ри, транспортних і ремонтних

8.

Закриття рахунків обліку витрат

79

90, 92,

79

90, 92,

93, 94

93, 94

2. ЕЛЕМЕНТ "ВИТРАТИ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ"

Відповідно до Типового положення № 473 до елементу Витрати на оплату праці" належать:

1) витрати на виплату основної й додаткової заробітної плати, обчислені згідно з прийнятою підприємством : системою оплати праці, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Вона визначається у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за роботу понад встановлену норму, за трудові досягнення і винахідництво і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

2) виплати, передбачені законодавством про працю, з а невідпрацьований (неявочний) на виробництві час; оплата щорічних відпусток, крім оплати в частині витрат на оплату праці за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства; оплата праці працівників, яким не виповнилося 18 років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи, оплата перерв працюючим матерям для годування дитини, оплата часу, пов'язаного з проходженням обов'язкових медичних оглядів, виконанням державних обов'язків, винагорода за передбачену законодавством вислугу років, інші виплати.

Якщо на підприємстві створюється резерв для оплати відпусток, то до витрат виробництва (обігу) включаються щомісячні відрахування на створення такого резерву;

3) витрати, пов'язані з підготовкою (навчанням) і перепідготовкою кадрів:

- виплата працівникам підприємства середньої заробіт­ної плати за основним місцем роботи за час їх навчання з відривом від виробництва у системі підвищення кваліфікації т,а перепідготовки кадрів;

- оплата праці кваліфікованих працівників, не звіль­нених від основної роботи, навчання учнів і підвищення кваліфікації працівників;

- витрати базових підприємств на оплату праці за керівництво виробничою практикою учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ і студентів вищих навчальних закладів;

- витрати, пов'язані з виплатою учням професійно-тех­нічних училищ різниці між стипендією у розмірі тарифної ставки (мінімального окладу) робітника першого розряду і витратами цих навчальних закладів на виплату стипендій, забезпечення харчуванням і обмундируванням;

- оплата відпусток із збереженням повністю або частково заробітної плати, наданої відповідно до законодавства особам, які успішно навчаються у вечірніх і заочних закладах, заочній аспірантурі, у вечірніх (змінних) і заочних загальноосвітніх школах і вечірніх (змінних) професійно-технічних училищах, оплата проїзду до місця навчання і назад, передбачених законодавством;

4) виплати громадянам за виконання робіт (послуг) згідно з договорами громадсько-правового характеру;

5) виплата звільненим працівникам вихідної допомоги. В окремих галузях народного господарства до витрат на оплату праці (відповідно до законодавства) належать:

- вартість безкоштовно наданих працівникам комунальних послуг, продуктів харчування, витрати на оплату безкоштовно наданого працівникам підприємств житла (суми грошових компенсацій за ненадання безкоштовного житла, комунальних послуг та ін.);

- вартість безкоштовно наданих предметів (включаючи формений одяг, обмундирування), що залишаються в особис­тому постійному користуванні, або сума пільг у зв'язку з продажем їх за зниженими цінами (крім вартості виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захис­ту, мила й інших миючих засобів, знешкоджуючих засобів, молока і лікувально-профілактичного харчування або відшко­дування витрат працівникам на придбання ними спецодягу спецвзуття й інших засобів індивідуального захисту у разі невидачі їх адміністрацією).

Слід зазначити, що відповідно до Переліку витрат на оплату праці, наведеного у додатку № 10, підприємства мали можливість правильно визначати конкретні види витрат на оплату праці, які відносились на витрати виробництва. Це давало можливість розподілити витрати на оплату пращ" за джерелами фінансування. Після введення Закону України 283/97-ВР є значні труднощі при відображенні витрат на оплату праці у бухгалтерсь­кому і податковому обліках. Так, відповідно до пп. 8.7.1 Закону ' України № 283/97-ВР платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати (н т.ч. і заробітну плату), пов'язані з покращанням основних засобів (поточний, капітальний ремонти, реконструкція, модернізація, технічне переобладнання) та іншими видами поліпшення основних І засобів, у сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості ' груп основних засобів на початок звітного року (за винятком ; підприємств, наведених у пункті 22.4), які можуть відносити до валових витрат суми, що не перевищують 9% балансової вартості групи 1 та групи 3 таких основних засобів на початок звітного (податкового) року, та інші неузгодження.

До витрат на оплату праці за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, та інших цільових надходжень відносяться виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії, компенсаційні та інші ; грошові й матеріальні виплати відповідно до існуючих нормативних документів (пункт 23 Типового положення № 473). 3 роз'яснень Державної податкової адміністрації України І (лист № 1725/10/15-1117 від 18.0298 р. "Про оподаткування І прибутку підприємств") випливає, що питання віднесення : на валові витрати винагород за підсумками роботи за рік ' урегульоване чинним законодавством у зв'язку з тим, що і пунктом 5.6 статті 5 Закону України № 334/94-ВР від ; 28.12.94 р. визначено: до складу валових витрат платники : податку включають витрати на оплату основної й додатко­вої заробітної плати та інших видів заохочень і,виплат.

Таким чином, до витрат на виробництво винагороди за підсумками роботи за рік не включаються, а до валових витрат включаються.

Витрати на індексацію заробітної плати працівників підприємства входять до складу додаткової заробітної плати у Фонді оплати праці (п. 2.18 Інструкції зі статистики заробітної плати). Тому, якщо витрати на індексацію заробітної плати передбачені у колективному договорі (але в установлених законом межах), вони можуть бути віднесені

до валових витрат. У зв'язку з тим, що індексація витрат на оплату праці передбачена діючим законодавством, сума таких проіндексованих виплат відноситься до валових витрат підпри­ємства на підставі пп. 5.6.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Таким чином, якщо індексуються виплати, що відносяться до валових витрат, до останніх включається й відповідна сума індексації. Якщо ж виплата здійснюється за рахунок прибутку, то індек­сація її до валових витрат не може бути віднесена.

Для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за звітний період призначений рахунок № 81 "Витрати на оплату праці", який має такі субрахунки: № 811 "Виплати за окладами й тарифами"; № 812 "Премії та заохочення"; № 813 "Компенсаційні виплати"; № 814 "Оплата відпусток"; № 815 "Оплата іншого невідпрацьованого часу"; ; № 816 "Інші витрати на оплату праці".

На дебеті рахунка 81 "Витрати на оплату праці" Відображається сума визнаних витрат на оплату праці, на кредиті списання цих витрат на виробництво продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг); на рахунки класу 9 - витрати, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових Витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

У таблиці 5.2 наведена кореспонденція рахунків з обліку витрат на оплату праці.

Узгодженість рахунків з обліку витрат на оплату праці

План рахунків до 01.01.2000 р

. Новий План рахунків з 01.01.2000 р. 89 "Резерв наступних платежів" 47 "Забезпечення майбутніх витрат • і платежів" 70 "Розрахунки з оплати праці" 66 "Розрахунки з оплати праці" ПІІ •' - 81 "Витрати на оплату праці" (клас 8)

Узгодженість рахунків № 23, 26, 27, 79, 91, 92, 93, 94 див. п. 4.9 до таблиці 4.5.

Кореспонденція рахунків з обліку витрат на оплату праці (з використанням рахунків класу 8, рах. № 81)

№ пор.

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Підприємство, яке не використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами"

Підприємство, яке використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами"

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

6

1.

Нарахована заробітна плата апа­рату управління підприємства, їх господарському та обслуговуючо­му персоналам

23, 91, 92, 93, 94

661

811

661

2.

Премії працівникам, керівникам, спеціалістам та іншим службов­цям за виконання і перевиконай ня виробничих завдань; бригадирам, робітникам за економію ма­теріалів, сировини тощо

23, 91, 92

661

812

66

3.

Нарахована компенсація за неви­користані відпустки

23, 91, 92, 93

661

813

661

4

Нараховані щорічні І додаткові відпустки, передбачені законо­давством

23, 91, 92, 93, 94

661

814

661

5

Оплата пільгового часу підліткам, навчальних відпусток, наданих працівникам, які навчаються у вечірніх і заочних та середніх навчальних закладах, аспірантурі

23, 91, 92, 93, 94

661

815

661

6.

.Інші витрати на оплату праці

23, 91, 92, 93

661

816

661

Якщо підприємство не засто­совує рахунки класу 9

-

-

79

81

7.

Якщо підприємство застосо­вує рахунки класу 9 (облік витрат, що відносяться до вироб­ничих накладних витрат, адмініcтративних і збутових витрат)

91, 92, 93, 94

81

8.

У кінці звітного місяця списання на виробництво витрат, які прямо включаються до виробничої собі­вартості продукції (робіт, пос­луг), до затрат допоміжних (під­собних)

23

81

9.

Щомісячне списання (за відповід­ний розподілом) загальновироб-ничих витрат на виробництво та собівартість реалізації

23, 90

91

23, 90

91

10.

Оприбуткування завершеної ви­робництвом продукції за фактич­ною виробничою собівартістю, завершених виконаних робіт та послуг (з урахуванням витрат на оплату праці)

26, 27 90

23,23

26, 27 90

23, 23

11.

Закриття дебетових оборотів кла­су 9

79

90, 92, 93, 94

79

90, 92, 93, 94

3. ЕЛЕМЕНТ "ВІДРАХУВАННЯ НА СОЦІАЛЬНІ ЗА-ХОДИ"

До елементу "Відрахування на соціальні заходи"

відповідно до Указу Президента України № 506/98 від 25.05.98 р. "Про обмеження розміру фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників", суми сукупного оподатковуваного доходу (прибутку), з яких стягу­ються збори (внески до соціальних фондів), відносяться:

1) Фонд соціального страхування України;

2) Державний Фонд сприяння зайнятості населення;

3) Пенсійний фонд України.

Правове регулювання порядку оплати зборів до соціальних фондів здійснюється Законами України "Про збір на обов'яз­кове соціальне страхування" № 402/97-ЁР від 26.06.97 р., "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.97 р. (зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страху­вання"» № 208-ХІУ від 22.10.98 р.).

Постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.98 р. встановлені Порядок оплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Постановою Правління Пенсійного фонду України № 5-2 від 21.03.2000 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 272/4493 від 11 травня 2000 р.

Постановою Правління Пенсійного фонду України № 4-6 від 3 червня 1999 р. затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаці­ями і громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне

страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 436/3729 від 5 липня 1999 р.).

Закон України "Про підвищення мінімального розміру пенсії" № 979-ХІУ від 15 липня 1999 р., спрямований на поліпшення матеріального становища пенсіонерів:

з 1 вересня 1999 р. встановлює мінімальний розмір пенсії за віком — 24,9 гри.; закон поширюється тільки на трудові пенсії, що призначаються відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення"; передбачає виплату цільової грошової допомоги на прожиття у розмірі до 21,1 гри. непрацездатним громадянам, крім одержувачів соціальних пенсій (за віком), щомісячний розмір пенсій яких (з ураху­ванням надбавок, підвищень, щомісячних компенсаційних виплат та додаткової пенсії) не досягає 46 грн.

Мінімальний розмір пенсії за віком (24,9 грн.) не застосовується для визначення розмірів соціальних пенсій (за віком), надбавок та інших доплат до пенсій.

Законом № 400/9/-ВР визначений порядок стягнення і використання збору на обов'язкове державне пенсійне стра­хування.

Законом встановлено:

- Пенсійний фонд України не включається до Державного

бюджету України;

- забороняється використання коштів Пенсійного фонду України не за цільовим призначенням, в т.ч. на кредитні, депозитні операції, надання позик тощо;

- тимчасово вільні кошти у випадку відсутності заборгова­ності по виплатах пенсій можуть бути використані Пенсійним фондом України виключно на придбання державних цінних

паперів.

Законом також встановлено ставки збору на обов'яз­кове державне пенсійне страхування в Україні та об'єкт

оподаткування.

32% від об'єкта оподаткування - фактичних витрат на оплату праці працівників, включаючи витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочуваль­них та комерційних виплат, в т.ч. в натуральній формі, які визначаються відповідно нормативно-правовим актом, прийня­тим відповідно до Закону України "Про оплату праці" (крім виплат, передбачених Переліком видів оплати праці та інших ,,, виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне і пенсійне страхування і які не враховуються при підрахуванні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, затверджених Кабінетом Міністрів України), а також винагороди, які сплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодою цивільно-правового характеру. Платниками цього збору (32%) є:

1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їхні об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих робітників;

2) філіали, відділи та інші відокремлені підрозділи платників податків, які не мають статусу юридичної особи, розміщені на території іншої, ніж платник зборів, територі­альної громади;

3) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їхні помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу;

4% - від об'єкта оподаткування для працюючих на підприємствах, установах і організаціях інвалідів і за ставкою 32% від об'єкта оподаткування для інших працівників того ж підприємства;

4% - від об'єкта оподаткування для всіх працівників підприємств всеукраїнських громадських організацій, де кіль­кість інвалідів становить не менше 50% загальної кількості працюючих.

Фізичні особи, що працюють на умовах трудового договору (контракту), і фізичні особи, які виконують роботи (послуги) відповідно до цивільно-правових договорів, у т.ч. члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо, мають такі ставки збору:

1% від сукупного оподатковуваного податком доходу до 150 грн.;

2% від 151 грн. до 250 грн.;

3% від 251 грн. до 350 грн.;

4% від 351 грн. до 500 грн.;

5% - понад 500 грн.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий пода­ток з громадян"» № 129/98 від 13.02.98 р. були внесені зміни до статті 5 цього Декрету - суми виплат, які не включаються до сукупного оподатковуваного доходу.

Від нарахування збору до Пенсійного фонду звіль­няються виплати, які входять до Фонду оплати праці, але виключені із сукупного оподатковуваного доходу. До таких виплат належать:

- суми матеріальної допомоги, включаючи вартість речових призів і ^подарунків, які надаються в інших випадках, в межах 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на рік (зі січня 1999 р. - 74 грн. х 12 міс. = 888 грн.);

- суми плати за утримання і навчання дітей у дошкільних виховних закладах, закладах навчальної професій­ної освіти, а також у державних вищих навчальних закладах, розміщених на території України, за рахунок фізичних і юридичних осіб;

- вартість путівок на лікування, відпочинок і в дитячі оздоровчі табори, крім туристичних і міжнародних.

До внесення відповідних змін до порядку здійснення відрахувань до державного пенсійного страхування - громадянами-підприємцями, які сплачують фіксований по­даток, 10% від суми цього податку, що надійшли до відповідного місцевого бюджету, перераховуються до Пенсій­ного фонду України.

Юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції з , купівлі-продажу валют - 1% від суми операцій з купівлі-продажу валют.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють 1 торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), І платини і дорогоцінного каміння, оподатковуються за І; ставкою 5% від вартості реалізованих ювелірних виробів із | золота (крім обручок), платини та дорогоцінного каміння.

Юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім автомобілів, якими забезпечуються інвалі­ди, та автомобілів, що переходять у власність спадкоємцям по Закону, оподатковуються за ставкою 3% від вартості автомобіля.

Підприємства, установи, організації та фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'яз­ку, сплачують 6% від його вартості до Пенсійного фонду.

На схемі 5.3 наведено операції з обліку відрахувань на обов'язкове Державне пенсійне страхування.

Закон України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" № 402/97-ВР від 26 червня 1997 р. визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове соціальне страхування, в т.ч. збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Стаття 4 встановлює ставки збору у таких розмірах:

1) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону - 5,5% вартості об'єкта оподатку­вання т.ч. 1,5% - збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття).

Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, цей збір визначається окремо за ставкою 1% від вартості об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 5,5% від вартості об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства. При цьому збір на обов'язкове соціальне страхування, визначений від вартості об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів, у повному обсязі зараховується до Фонду соціального захисту інвалідів;

2) для платників збору фізичних осіб (пп. З і 4 статті 1) - 0,5% від вартості об'єкта оподаткування - тільки на збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Стаття 5. Цей Закон набрав чинності від дня його опублікування, а стаття 3 - з 1 січня 1998 р.

Кореспонденцію рахунків з обліку відрахувань і розрахунків зі страхування наведено у табл. З.

Узгодженість рахунків розрахунків зі страхування

План рахунків до 01,01.2000 р.

Новий План рахунків з 01.01.2000 р.

44 "Витрати обігу"

92 "Адміністративні витрати"

93 "Витрати на збут"

94 "Інші операційні витрата"

50 "Каса"

30 "Каса"

51 "Розрахунковий рахунок"

311 "Поточні рахунки в національ­ній валюті"

52 "Валютний рахунок"

312 "Поточні рахунки в іноземній валюті"

68 "Розрахунки з бюджетом"

64 "Розрахунки за податками й платежами"

69-1 "Розрахунки по соціальному страхуванню"

652 "Розрахунки за соціальним страхуванням"

69-4 "Розрахунки з Пенсійним фон­дом"

652 "Розрахунки за пенсійним за­безпеченням"

70 "Розрахунки по оплаті праці"

66 "Розрахунки з оплати праці"

72 "Розрахунки по відшкодуванню матеріальної шкоди"

375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"

82 "Відрахування на соціальні захо­ди" (клас 8)

81 "Використання прибутку"

442 "Прибуток, використаний у звітному періоді"

87 "Фонди економічного стимулю­вання"

Нарахована сума збору на державне пенсійне страху­вання від винагород за підсумками року на витрати виробництва продукції (робіт, послуг) не відноситься. У податковому обліку ця сума збору включається до складу валових витрат.

: На підприємствах, які використовують рахунки класу 8, для узагальнення інформації про витрати та відрахування на соціальні заходи призначений рахунок № 82 "Відрахування на соціальні заходи".

На дебеті рахунка 82 "Відрахування на соціальні заходи" відображається належна сума відрахувань на соціальні заходи, на кредиті - списання на рахунок № 23 "Виробництво" суми відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - суми відрахувань, що

відносяться до виробничих накладних витрат, адміністратив­них і збутових витрат, або на рахунок 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

Рахунок № 82 "Відрахування на соціальні заходи" має такі субрахунки":

№ 821 "Відрахування на пенсійне забезпечення";

№ 822 "^Відрахування на соціальне страхування";

№ 823 "Страхування на випадок безробіття";

№ 824 "Відрахування на індивідуальне страхування".

Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків використанням

рахунків класу 8,

№ пор.

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Підприємство, яке не використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами"

Підприємство, яке . використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами"

1

2

3

4

5

6

1.

Відрахування на пенсійне забез­печення

23, 91, 92,93, 94

651

821

651

2.

Відрахування на соціальне стра­хування

23, 91, 92, 93, 94

652

822

652

3.

Страхування на випадок безро­біття

23, 91, 92, 93, 94

653

823

653

4.

Відрахування на індивідуальне страхування

23

654

824

654

Якщо підприємство не засто­совує рахунки класу 9

79

82

5.

Якщо підприємство застосо­вує рахунки класу 9, то на ці

рахунки списуємо матеріальні витрати, що відносяться до ви­робничих накладних витрат, адміністративних витрат

91, 92, 93, 94

82

6.

Прямі матеріальні витрати, ще

включаються до виробничої собі­вартості робіт, послуг, до затрат допоміжних, підсобних виробництв, списуємо на рахунок

№ 23 "Виробництво"

23

82

7.

Загальновнробаичі витрата щомі­сячно списуємо на виробництво та собівартість реалізації

23, 90

91

23,90

91

8.

Суми фактичної виробничої собі­вартості завершеної виробництво продукції оприбутковуємо

26, 27

23

26, 27

23

9

Суми завершених виконаних робіт

та послуг (Фактична собівартість реалізованої "готової продукції)

90,

90

23 ,26,27

90,

90

23, 26,27

10.

Сума, виконаних некапітальних робіт, собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) вироб­ництвах виробів, споруд, робіт, послуг (інструменту, енергії, па­ри, транспортних і ремонтних послуг, тощо)

22,23

та ін.

23

22, 23

та ін

23

11.

Закриття рахунків обліку витрат

79

90, 92, 93, 94

79

90,92,

93,94

4. ЕЛЕМЕНТ "АМОРТИЗАЦІЯ"

Для узагальнення інформації про суму нарахованої аморти­зації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів призначено рахунок № 83 "Амортизація".

На дебеті рахунка № 83 "Амортизація" відображається сума нарахованих амортизаційних відрахувань, на кредиті -списання на рахунок № 23 "Виробництво" суми амортизацій­них відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - суми аморти­заційних відрахувань, що відносяться до виробничих наклад­них витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

Рахунок № 83 "Амортизація" має такі субрахунки:

№ 831 "Амортизація основних засобів"

№ 832 "Амортизація інших необоротних матеріальних активів"

№ 833 "Амортизація нематеріальних активів"

- Кореспонденція рахунків з амортизації основних засобів підприємства; яке використовує рахунки класу 8, і підприєм­ства, яке не використовує такі рахунки, наведена в табл. 5.4.

Кореспонденція рахунків з обліку амортизації основних засобів (з використанням рахунків класу 8, рах. № 83)

№ пор.

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Підприємство, яке не використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами"

Підприємство, яке використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами"

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

6

1

Нарахована амортизація основ­них засобів: а) об'єктів виробни­чого призначення

23, 91

131

83

131

б) об'єктів загальногосподарсько­го призначення _

92

131

83

131

в) об'єктів, які забезпечують збут продукції

93

131

83

131

г) об'єктів, які використовуються для виконання наукових дослід­жень та розробок

941

ш

83

131

д) об'єктів житлово-комунально­го та соціально-культурного при­значення

949

131

83

131

2

Якщо підприємство не засто­совує рахунки класу 9

-

-

73

83

3

Якщо підприємство застосо­вує рахунки класу 9 - суми амортизаційних вирахувань, що відносяться до виробничих нак­ладних витрат, адміністративних і збутових витрат відображає на рахунках класу 9

91, 92, 93,94

83

Списання суми амортизаційних відрахувань, які прямо включа­ються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до зат­рат допоміжних (підсобних) ви­робництв:

23

83

1

2

3

4

5

6

4.

Щомісячне, за відповідним розпо­ділом списання загальновиробничих витрат на виробництво та собівартість реалізації

23, 90

91

23, 90

91

5.

Суми фактичної виробничої собі­вартості завершеної виробницт­вом продукції

26, 27

23

26, 27

23

6.

Суми завершених .виконаних ро­біт та послуг

90

23 26, 27

90

23 26, 27

7.

Списання адміністративних вит­рат, витрат на збут, інших витрат операційної діяльності

79

92, 93, 94

79

92,93

94;

8.

Закриття дебетових оборотів (класу 9) :

79

90

79

90

5. ЕЛЕМЕНЇ "ІНШІ ОПЕРАЦІЙНІ ВИТРАТИ"

Операційні витрати, що не відображаються на інших рахунках; класу 8, обліковуються на рахунку № 84 "Інші операційні витрати". Ці витрати є витратами звітного періоду, якщо не входять до складу виробничої собівартості продукції, робіт, послуг.

До інших операційних витрат включаються:

- вартість робіт, послуг сторонніх підприємств;

- сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім податків на прибуток;

- втрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, списання та уцінки активів;

- сума фінансових санкцій тощо.

Страхові організації можуть обліковувати на рахунку № 84 "Інші операційні витрати" витрати на перестрахування та виплату страхових сум і страхових відшкодувань.

На дебеті рахунка 84 "Інші операційні витрати" відображається сума визнаних витрат, на кредиті - списання на рахунок № 23 "Виробництво" суми відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - суми відрахувань, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

Кореспонденція рахунків з обліку інших операційних витрат наведена в таблиці 5.5.

Кореспонденція рахунків з обліку інших витрат (на підприємствах, які не використовують рахунки класу 8, рах. № 84)

п/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Підприємство, яке не використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами"

Підприємство, яке використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами"

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

6

1.

Вартість робіт, послуг сторонніх Підприємств

23, 91, 92, 93, 94

63

84

63

2.

Податки і збори (обов'язкові пла­тежі), крім податків на прибуток

70,

71, 74

64

84

64

3.

Втрати від операційних курсових різниць

945

47

84

47

4.

Втрати від знецінення запасів

946

20

84

20

5.

Списання та уцінка необоротних активів

975

11

84

11

6.

Сума економічних санкцій

948

311

84

311

7.

Якщо підприємство не засто­совує рахунки класу 9

-

-

79

84

8.

Якщо підприємство застосо­вує рахунки класу 9

91, 92, 93,94

84

9.

Інші операційні витрати, що вклю­чаються до виробничої собівартості

-

-

23

84

10.

Собівартість реалізованої продукції

90

26, 27

90

26, 27

Оприбуткування продукції

26, 27

23

26, 27

23

Закриття рахунків обліку витрат

79

90, 92, 93,94

79

90,92, 93, 94

5.3. Групування витрат за статтями калькуляції Калькуляція (від лат. саісиїаііо - обчислення) - це обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів вироб­ництва за елементами витрат. Калькуляції складають на продукцію основного і допоміжного виробництв щомісячно, за квартал і рік за цільовим призначенням. Розрізняють такі види калькуляції: планові (складають на основі прогресивних норм витрачання засобів виробництва та робочого часу й використовують як вихідні дані при встановленні цін), кошторисні (стосуються нових видів продукції, робіт та послуг для розрахунку відпускних цін) і нормативні (складають на основі існуючих норм викорис­тання засобів виробництва та робочого часу). Ці види калькуляції є. попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції та використовують при складанні кошторису. Калькуляції, що за даними бухгалтерського обліку відображають фактичні витрати, називаються звітними. Вони потрібні для контролю за виконанням планових завдань із собівартості продукції та для виявлення резервів подальшого зменшення витрат.

Калькуляції складають на кожному підприємстві за вста­новленим. переліком статей витрат. Розрізняють калькуля­ції собівартості цехову, виробничу, повну, галузеву тощо. Витрати, пов'язані з виробництвом і збутом (реалізацією) продукції (робіт, послуг), під час планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) групу­ються за відповідними статтями. Нижче наведена схема групування витрат за статтями калькуляції (схема 5.4).

До наведеної типової номенклатури статей калькуля­ції міністерства за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном і Мінстатом України можуть вносити зміни з урахуванням особливостей техніки та організації виробництва відповідної галузі і частки окремих видав витрат у собівартості продукції, а також об'єднувати декілька типових статей калькуляції в одну або виділяти з однієї типової статті декілька статей калькуляції. Наприклад, для хімічної, металургійної галузей перелік статей калькуляції доповнюється статтею "Супутнє добування"; для нафтохімічної, деревообробної галузей з наведеного вище пере­ліку не використовується стаття "Супутна продукція".

У цукровій промисловості калькуляція собівартості цукру-піску з цукрового буряку складається на основі техніко-економічних показників техпромфінплану цукрового заводу, запланованих витрат на заготівлю, прийом і зберігання цукрового буряку, кошторису витрат на обслуговування виробництва та управління. Звітні калькуляції складаються за даними бухгалтерського обліку затрат на виробництво за звітний місяць (квартал, рік) (табл. 5.6).

Згідно з Інструкцією № 291 від 30.11.99 р. р-" Адміністративні витрати" (рах. № 92) не І включаються до виробничої собівартості, а "Витрати І на збут" (рах. № 93) — до повної собівартості продукції (робіт, послуг). Зібрані витрати на дебеті цих ?, рахунків списуються на зменшення фінансових результатів:

"Загальновиробничі витрати" (рах. № 91) п. 10 і 11 на схемі 5.4 списуються на рах. № 23 "Виробництво" та № 90 "Собівартість реалізації" шляхом розподілу.

Таблиця 5,6

Калькуляція собівартості виробництва цукру-піску із цукрового буряку

№ пор.

Найменування статті

оди­ниця

вимі

ру

Витрати на фактичний ви­пуск продукції за звітом

Собівартість 1 т цукру-піс­ку. грн

Кількість

Ціна за оди­ницю, грн.

Сума, тис. грн.

за пла­ном

за

звітом

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Сировина

а) перероблено буря­ку

тонни

18671183

11,85

221268,69

102,90

б) втрати буряку при зберіганні і тран­спортуванні у межах норм

тонни

679093

11,35

7710,78

2,66

Всього буряку

19350276

11,83

228969,47

105, 56

в) перевезення буря­ку з кагатів до буряч­ної

Х

X

X

1186,23

0,54

г) витрати на достав­ку, буряку від заготі­вельних пунктів та інших заводів

X

X

X

2601,31

1,20

Всього сировини

X

X

X

232757,01

107.30

2.

Супутна продукція (вираховується):

а) жом

тонни

5969,44

2,75

б) меляса за фізич­ною вагою

тонни

20276,69

9,34

3.

Сировина за винят­ком супутної продук­ції

X

X

X

206510,88

95,2

4.

Допоміжні матеріали на технологічні по­треби:

а) вапняковий камінь

тонни

2198,16

1,01

б) фільтресне полот­но

кв. м

546,44

0,25

в) інші допоміжні ма­теріали

X

X

X

2125,56

0,98

Всього допоміжних матеріалів

4870,16

2,24 18,91

5.

Паливо та енергія на технологічні по­треби

X

X

X

41013,38

6.

Витрати на оплату праці

тис. люд.

днів.

1587,1

1006,76

1597,84

7,37

7.

Відрахування на соці­альні заходи

X

X

X

804,86

0,37

8.

Витрати на підготов­ку і освоєння вироб­ництва

X

X

X

1238,63

0,57

9.

Витрати на утриман­ня та експлуатацію обладнання (розпо­діляються)

X

X

X

16706,37

7,70

10.

Загальновиробничі витрати (розподіля­ються)

X

X

X

13043,59

6,01

11.

Адміністративні витра­ти (не включаються)

X

X

X

27056,95

-

12,47

12.

Незавершене вироб­ництво і напівфабри­кати: а) додаються (на початок періоду, введено)

тони

840,09

0,39

б) відраховуються (на кінець періоду, вивезено)

тони

8365,37

3,86

Всього виробнича со­бівартість

X

X

X

305317,38 278210.43

-

140,75 128.28

13

Витрати на збут (не включаються)

X

X

X

2718,47

-

1,25

Повна собівартість

X

X

X

308035,85

-

-

Оптова ціна без ПДВ (за, тонну цукру)

305317,38

127,03

Таким чином, собівартість знизилась на 10,5%. ; Розглянемо складові типової номенклатури статей кальку­ляції.

До статті калькуляції "Сировина і матеріали" (субрах. № 201 замість № 05) включається вартість:

- сировини і матеріалів, що входять до складу виготовлюваної продукції, створюючи її основу, або є необхідним Компонентом для виготовлення продукції (робіт, послуг);

- купованих матеріалів, що використовуються у процесі виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормального технологічного процесу і пакування продукції.

До цієї ж статті належать витрати, пов'язані з використан­ням природної сировини, у частині відрахувань для покриття витрат на геологорозвідку і геологопошуки корисних копалин, на рекультивацію земель, плата за деревину, продану на пні, і за воду, що вибирається з водогосподарських систем у межах затверджених лімітів, а також платежі за використання інших природних ресурсів.

Витрати по статті "Сировина і матеріали" включа­ються безпосередньо до. собівартості окремих видів продукції та замовлень.

Витрати на куповані матеріали, що використовуються в процесі виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпе­чення нормального технологічного процесу і пакування про­дукції, віднесення яких безпосередньо до собівартості окремих видів продукції ускладнено, включаються до собівартості продукції у такому порядку:

а) встановлюються норми витрат цих матеріалів на кожний вид продукції;

б) відповідно до встановлених норм витрат і цін матеріалів визначаються кошторисні ставки на одиницю продукції, які періодично переглядаються відповідно до зміни норм витрат матеріалів або цін;

в) фактичні витрати на зазначені матеріали включаються до собівартості окремих видів продукції, товарної продукції та незавершеного виробництва пропорційно до кошторисних ставок.

Допускається не встановлювати кошторисні ставки купова­них матеріалів на одиницю продукції, а відносити їх фактичні витрати на собівартість пропорційно до витрат за нормою.

В окремих галузях промисловості стаття калькуляції "Сировина і матеріали" може бути деталізована з урахуванням характеру, структури й організації виробництва.

Так, у машинобудівельній, суднобудівельній, харчовій, ок­ремих галузях хімічної та нафтохімічної промисловості мож­ливе виділення в окрему комплексну статтю калькуляції напівфабрикатів власного виробництва. При цьому під напів­фабрикатами власного виробництва розуміються продукти, одержані в окремих цехах, переділах, які ще не пройшли всі встановлені технологічним процесом операції та підлягають доробці у наступних цехах, переділах цього ж підприємства або комплектуванню у вироби.

Не належать до напівфабрикатів матеріали, виготовлені підприємством для власних потреб (металеві вироби, елект­роди, інструменти загального призначення тощо), які опри­бутковуються на відповідному балансовому рахунку товарно-матеріальних цінностей і в подальшому обліку не відрізняють­ся від куплених.

До статті калькуляції "Куплені комплектуючі виро­би, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого харак­теру сторонніх підприємств і організацій" (субрах. № 202) включається вартість:

- купованих комплектуючих виробів і напівфабрикатів, що потребують монтажу або додаткової обробки на даному підприємстві;

- робіт і послуг виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами або структурними підрозділами підприємства, що не належать до основного виду діяльності. До робіт і послуг виробничого характеру належать: здійснення окремих операцій з виготовлення продукції, оброб­ка сировини і споживчих матеріалів, часткова обробка напівфабрикатів і виробів тощо за умови, що ці послуги відносяться безпосередньо на собівартість конкретних видів продукції.

Вартість купованих комплектуючих виробів, напівфабрика­тів, робіт і послуг виробничого характеру включається безпосередньо до вартості окремих видів і замовлень.

Не відображається в даній статті калькуляції (а також у собівартості продукції) вартість комплектуючого обладнання, яке оплачується за рахунок замовника вище ціни за виріб, не потребує обробки й монтажу на підприємстві і не включається' до його валової продукції.

До такого обладнання належать електрообладнання (готові машини або окремі технологічні вузли, що надходять від заводів-суміжників на завод, який є головним постачальником всього комплексу обладнання) установок для хімічних і нафтохімічних заводів, бурового обладнання тощо, що не потребує обробки й монтажу головним заводом ані у себе, ані у замовника, а також комплектуюче обладнання, що надійшло до замовника транзитом, проминувши завод голов­ного постачальника, безпосередньо з заводів-суміжників, розрахунок за яке здійснює завод головний постачальник. У суднобудівельній промисловості в окрему статтю калькуляції відкремлюються контрагентські поставки і роботи. У цій статті відображається вартість механізмів і виробів, повністю закінчених підприємством-контрагентом і готових до монтажу на суднах, а також контрагентські роботи з монтажу суднового обладнання, електрообладнання суден тощо під час будівництва (ремонту) суден.

Розрахунок витрат здійснюється для кожного судна (замов­лення) відповідно до переліку контрагентських поставок і робіт, передбачених у заводській нормативно-технічній доку­ментації.

Витрати по статті калькуляції "Контрагентські по­ставки і роботи" безпосередньо включаються до собівартості окремих виробів і замовлень.

До статті калькуляції "Паливо та енергія на технологічні потреби" (субрах. № 203 замість рах. № 06) відносяться витрати на всі види палива (як одержані від сторонніх підприємств і організацій, так і виготовлені самим підприєм­ством), безпосередньо використовувані у процесі виробництва продукції.

Витрати на сировину, матеріали, куповані комплектуючі вироби, напівфабрикати, паливо, енергію та інші матеріальні ресурси формуються виходячи з цін придбання, включа­ючи витрати на транспортування, зберігання і доставку, які здійснюються сторонніми організаціями, матеріальних витрат, пов'язаних з транспортною доставкою ( у тому числі вантажно-розвантажувальні роботи) матеріальних ресурсів транспортом і персоналом підприємства, втрат від нестачі матеріальних ціннос­тей у дорозі в межах норм природного убутку.

Транспортно-заготівельні витрати на сировину, матеріа­ли, куповані комплектуючі вироби, напівфабрикати і паливо в окрему статтю калькуляції не виокремлюються, а включаються до вартості (статті) вказаних матеріальних ресурсів. Облік цих витрат ведеться за групами і підгрупами матеріальних ресурсів, що використовуються у виробництві, та їх відносної величини щодо придбаних матеріалів (тверде паливо, рідке паливо, шихтові матеріали, скло, метали за групами тощо).

В окремих галузях промисловості (машинобудівній, дерево­обробній, нафтохімічній, харчовій тощо) можливе виділення транспортно-заготівельних витрат в окрему статтю витрат.

У статті калькуляції "Зворотні відходи" відобража­ється вартість повернутих відходів, що відраховуються із загальної суми матеріальних витрат, віднесеної на собівартість продукції.

До статті калькуляції "Основна заробітна плата" (субрах. №661 замість субрах. № 70-1) відносяться витрати нарахованої основної заробітної плати відповідно до прийнятих підприємством систем оплати праці у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для працівників, зайнятих виробництвом продукції.

До статті калькуляції "Додаткова заробітна плата" (субрах. 661 замість субрах. № 70-1) відносяться витрати нарахованої виробничому персоналові підприємства додаткової заробітної плати за працю понад визначені норми, за трудові успіхи й винахідництво і за особливі умови праці. Вона містить доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов'язані з виконанням вироб­ничих завдань і функцій.

До статті калькуляції "Відрахування на соціальні заходи" (рах. 65 замість рах. № 69) відносяться:

1) відрахування на обов'язкове державне соціальне страху­вання, у тому числі на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

2) відрахування на обов'язкове державне пенсійне страху­вання (до Пенсійного фонду), а також відрахування на додаткове пенсійне страхування (здійснюється згідно з поряд­ком, визначеним законодавством).

До статті калькуляції "Витрати, пов'язані з підго­товкою й освоєнням виробництва продукції" (рах. 20, 65, 66 та ін. замість рах. № 05, 70, 69 та ін.) відносяться витрати:

- на підготовчі роботи у добувних галузях;

- збільшені витрати на виробництво нових видів продукції в період їх освоєння, включаючи перші видання книг, а також витрати, пов'язані з підготовкою і освоєнням випуску продук­ції, не призначеної для серійного або масового виробництва;

- на освоєння нового виробництва, цехів і агрегатів (пускові витрати);

- на винахідництво і раціоналізацію.

До статті калькуляції "Витрати, пов'язані з підго­товкою й освоєнням виробництва продукції" у добувних галузях включаються: дорозвідка родовищ, очищення території зони відкритих гірничих робіт, майданчиків для зберігання родючих шарів грунтів, що використовуються для наступної рекультивації земель, тощо.

Витрати, пов'язані з освоєнням нових видів продукції, належать до витрат майбутніх періодів (рахунок 39) і включаються до собівартості виробів частинами протягом встановленого (не більше дворічного) терміну з моменту початку їх серійного або масового випуску, виходячи з кошторису цих витрат і кількості продукції, що випускається за цей період.

До статті "Загальновиробничі витрати" (рах. 91 замість рах. № 24, 25) включаються витрати згідно із Положенням (стандартом) 16:

- витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи і медичне страхування апарату управління цехами, дільницями тощо; виплати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

13 Бух. фінансовий облік

- амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

- амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

- витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страху­вання, операційну оренду основних засобів, інших необорот­них активів загальновиробничого призначення;

- витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи робітників, зайнятих удосконаленням технології та організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характерис­тик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купованих комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);

- витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водо-відведення та інше утримання виробничих приміщень;

- витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу, відрахування на соці­альні заходи, медичне страхування робітників і апарату управління виробництвом, витрати на здійснення технологіч­ного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

- витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишнього природного середовища;

- інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо).

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.

До змінних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування й управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропор­ційно до змін обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об'єкт витрат із викорис­танням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування й управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні виробничі накладні витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат із використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нероз­поділені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді 'їх виникнення. Загальна сума розподілених і нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може пере­вищувати їх фактичний розмір."

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат установлюється підприємством.

Наприкінці кожного місяця (або кварталу) рахунок № 91 закривається, а сума розподілених загальнови­робничих витрат списується на дебет рахунка № 23 "Виробництво" і № 90 "Собівартість реалізації".

На рахунку № 92 "Адміністративні витрати" (замість рах. № 26) відображаються адміністративні витрати, спрямова­ні на обслуговування та управління підприємством. До них відносяться:

- загальні та корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

- витрати на службові відрядження та утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

- витрати на утримання основних засобів, інших матері­альних необоротних активів загальногосподарського викори­стання (операційна, оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудитор­ські, з оцінки майна тощо);

- витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, - телекс, факс тощо);

- амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

- витрати на врегулювання спорів у судових органах;

- податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім собівартості продукції, робіт, послуг);

- плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

- інші витрати загальногосподарського призначення.

До статті калькуляції "Втрати внаслідок технічно неминучого браку" (рах. 24 замість рах. № 28) відносяться:

- вартість остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, напівфабрикатів);

- вартість матеріалів, напівфабрикатів (деталей), зіпсованих під час наладки обладнання, у випадках зупинки чи простою обладнання або з причини вимкнення енергії;

- вартість скляних, керамічних і пластмасових виробів, розбитих під час транспортування на виробництві;

- витрати на усунення технічного неминучого браку.

Не вважаються браком продукти, вироби, напівфабри­кати, виготовлені за особливими підвищеними технічними вимогами, у тому випадку, коли вони не відповідають цим вимогам, але відповідають стандартам або технічним умовам на аналогічні продукти або вироби широкого вжитку.

Не належать до браку втрати від сортності, тобто від переведення продукції у нижчий сорт за якістю.

До технічного неминучого браку у виробництві належать напівфабрикати, - деталі, вузли, вироби, які за технологічними причинами не відповідають вимогам норматив­но-технічної документації і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після усунення недоліків.

До статті калькуляції "Супутня продукція" включа­ється вартість супутної продукції, одержаної водночас з основним (цільовим) продуктом, тобто в єдиному технологіч­ному процесі. Ця продукція за якістю відповідає встановленим стандартам або технічним умовам, приймається відділом технічного контролю і призначена для подальшої переробки або відпуску стороннім підприємствам.

Перелік супутної продукції наведено у додатку № 9 до Положення № 473.

На рахунку № 94 "Інші витрати операційної діяль­ності" згідно з Положенням (стандартом) 16 відображаються:

- витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематері­альні витрати";

- собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для потреб бухгалтерського обліку іноземної валюти визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов'язані з прода­жем іноземної валюти;

- собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для потреб бухгалтерського обліку складається з їхньої вартості і витрат, пов'язаних з їх реалізацією;

- сума безнадійної дебіторської заборгованості та відраху­вання до резерву сумнівних боргів;

- втрати від операційної курсової різниці (тобто від змін курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства);

- втрати від знецінення запасів;

- нестачі і витрати від псування цінностей;

- визнані штрафи, пеня, неустойки;

- витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

- інші витрати операційної діяльності.

Наприкінці місяця або кварталу ці витрати списуються з рахунка № 94 в дебет рахунка № 79 "Фінансові результати".

До "Витрат на збут" (дебет рах. № 93 замість рах. № 43) відносяться витрати підприємства, пов'язані з реаліза­цією продукції (товарів), а саме:

- витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам та інші витрати підприємства, пов'язані із реалізацією про­дукції (товарів);

- витрати на пакувальні матеріали та ремонт тари;

- витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

- оплата праці та комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту та складів, водіям тощо;

- витрати на відрядження працівникам по збуту;

- оренда, податки, страхування, амортизація, ремонт та утримання основних засобів відділу збуту, складів, транспорт­них засобів, демонстраційних залів тощо;

- гарантійне обслуговування покупців;

- оплата послуг збутових, посередницьких, зовнішньоторгових організацій тощо, пов'язаних з транспортуванням продукції (товарів), відповідно до умов договору (базису) поставки.

Наприкінці місяця "Витрати на збут" (рах. М» 93) спису­ються в дебет рахунка № 79 "Фінансові результати".

Облік витрат виробничої собівартості про­дукції (рах. № 23)

Фактична собівартість продукції за звітний період (місяць, квартал, рік) формується у системі нижчезазначених рахунків.

Для визначення виробничої собівартості випущеної з виробництва продукції (ВСП) слід користуватися формулою:

ВСП = НВп + ВВп - 3В - ПП - СП ± БП - НВк , грн.,

де НВп - незавершене виробництво' на початок калькуля­ційного періоду, грн.;

ВВП - виробничі витрати періоду (місяць, квартал, сезон, рік), грн.;

3В - зворотні витрати і відходи, грн.; ПП - побічна продукція, грн.;

СП - супутна продукція, грн.;

БП - брак продукції (технологічний і з вини працівника), грн.;

НВк - незавершене виробництво на кінець калькуляційного періоду, грн.

Виробничу собівартість одиниці вироблюваної про­дукції (1 т хлібобулочних виробів, 1 т цукру, 1 дал спирту тощо) одержуємо за формулою

де СП - виробнича собівартість виробленої продукції, грн.; К — кількість виробленої продукції, т; дал тощо.

Облік витрат основного і допоміжних вироб­ництв (рах. № 23)

На дебеті рахунка 23 "Виробництво" групуються всі витрати, що складають собівартість основної продукції.

На кредиті рахунка 23 "Виробництво" відображають собівартість готової продукції (робіт, послуг), вартість повер­нених на склади матеріальних цінностей, відходів і побічної продукції, одержаних у процесі виробництва. Схему рахунка № 23 "Виробництво" наведено у таблиці 5.7.

Схема рахунка

Дебет рах. № 23 "Виробництво" Кредит

Сальдо на початок звітного періоду (незавершене вироб­ництво) (СІ)

3625

Вартість повернених на 135 склади матеріальних ціннос­тей, зворотних відходів, по­бічної продукції, супутної продукті, одержаних у про­цес

виробництва цінностей

Виробничі витрати за звіт­ний період

20424

Брак у виробництві (собівар- 130 тість забракованих виробів

і витрат

на виправлення бра­ку)

Брак у виробництві (техно­логічний)

100

Фактична собівартість гото- 19335 вої продукті основного

ви­робництва. Продукція сільськогосподар­ського виробництва

– собівартість реалізації

– надзвичайні витрати та їй.

Обооот по дебету сахунка

20525

Оборот по кредиту рахунка 19600

Сальдо на початок нового звітного періоду (незаверше­не виробництво) (С2)

4550

Сальдо на початок звітного періоду відображай залишки незавершеного виробництва, що перейшли з минулого звітного

періоду.

Облік витрат на рахунку № 23 "Виробництво" за

звітний період:

Дебет рахунка № 23 "Виробництво"

Кредит рахунка № 201 "Сировина і матеріали"

Кредит рахунка № 203 "Паливо"

Кредит рахунка № 66 "Розрахунки з оплати праці"

Кредит рахунка № 65 "Розрахунки за страхуванням" та ін.

Кредит рахунків № 80, 81, 82, 83, 84 (клас 8)

Кредит рахунка № 64 "Розрахунки за податками й

платежами"

Кредит рахунка № 91 "Загальновиробничі витрати"

З рахунка № 91 "Загальновиробничі витрати" списуються виробничі накладні витрати, витрати на організацію виробниц­тва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригада­ми та іншими підрозділами основного і допоміжного вироб­ництв, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування.

Допоміжні виробництва на підприємствах різних галузей призначені для обслуговування виробництва основної продук­ції інструментами, пристосуваннями, штампами, моделями, транспортними послугами, запасними частинами для ремонту обладнання, інших основних засобів; різними видами енергії (електроенергією, повітрям, парою, газом тощо).

Для забезпечення найбільш доцільної та економічної роботи допоміжних виробництв необхідно знати склад витрат і собівартість продукції по кожному з допоміжних виробництв за калькуляційними статтями.

Собівартість одиниці виробу одержуємо шляхом ді­лення всіх витрат на кількість випущених за місяць

виробів.

На дебеті рахунка 23 "Допоміжні виробництва" (№ 23 "Виробництво") відображаються прямі витрати, пов'язані безпо­середньо з випуском продукції, виконанням робіт і наданням послуг, а також непрямі витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням допоміжних виробництв, і збитки від браку. Прямі витрати, пов'язані безпосередньо з випуском продукції, виконанням робіт і наданням послуг, списуються на рахунок № 23 з кредиту рахунків обліку виробничих запасів, розрахунків з персоналом по оплаті праці та ін.

На кредиті рахунка № 23 субрахунку "Допоміжні виробництва" відображають суми фактичної собівартості завершеної виробництвом продукції, виконаних робіт і наданих

послуг. Ці суми списуються з кредиту субрахунка рахунка № 23 в дебет відповідних рахунків записом:

Дебет рахунка № 23 "Виробництво" (основне)

Дебет рахунка № 90 "Собівартість реалізації"

Кредит рахунка № 23 "Виробництво"

Залишок - на дебеті рахунка № 23 "Виробництво", субрахунок № 23 "Допоміжні виробництва"

Аналітичний облік рахунка № 23 "Виробництво" ведеться за видами виробництв.

Облік загальновиробничих і адміністративних витрат (рах. № 91, 92)

Облік витрат, пов'язаних з утриманням і експлуа­тацією машин та обладнання (рах. № 91, замість рах.

№ 24), здійснюється у порядку, визначеному Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підпри­ємств і організацій, затвердженою Наказом Мінфіну України № 291 від 30.11.99 р. До таких витрат належать: витрати на утримання, експлуатацію та поточний ремонт машин і обладнання, засобів внутрішньовиробничого транспорту, ви­трати на їх ремонт тощо.

Підприємства, організації обліковують витрати на утриман­ня та експлуатацію машин і обладнання по окремих цехах (підрозділах), всередині них - по статтях, передбачених у галузевих інструкціях. На підприємствах з безцеховою структурою управління зазначені витрати відобража­ються у цілому по підприємству.

У випадках, коли витрати на утримання цехового транс­порту становлять у собівартості значну частку, вони обліко­вуються на рахунку № 23 "Виробництво" за окремою статтею "Внутрішньозаводське переміщення сировини, матеріалів, на­півфабрикатів і продукції" і на рахунку № 91 "Загальнови-робничі витрати" не відображаються.

До витрат на утримання та експлуатацію машин і механіз­мів у сільському господарстві відносяться також витрати на утримання та експлуатацію тракторів (на всіх видах робіт, включаючи транспортні), комбайнів та інших самохідних, навісних і причіпних сільськогосподарських машин і знарядь для обробки ґрунту, вирощування й збирання сільськогоспо­дарських культур та інших робіт машинно-тракторного парку. Включення перелічених витрат до собівартості сільськогоспо­дарської продукції здійснюється відповідно до Основних положень по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості сільськогосподарської продукції.

Витрати на управління підприємством поділяють на дві групи: управління виробничими структурними підрозді­лами - загальновиробничі (бригадою, дільницею, підрозді­лом, технологічною лінією - фазою, переділом тощо) та господарством у цілому - загальногосподарські. Для обліку першої групи витрат планом рахунків передбачено рахунок № 91 "Загальновиробничі -витрати", на якому для кожного структур­ного підрозділу відкривають окремий субрахунок. Для обліку другої групи - рахунок № 92 "-Адміністративні витрати".

На дебеті рахунка 91 "Загальновиробничі витрати" відображають такі витрати звітного періоду: на утримання апарату управління цехом (підрозділом тощо); ремонт буді­вель, споруд, інвентарю, що обліковуються у складі основних засобів цеху; вартість матеріалів та виробів, використаних на проведення дослідів, заробітна плата і відрахування на соціальне страхування робітників, зайнятих на цих роботах; витрати на охорону праці; вартість малоцінного та швидко­зношуваного інвентарю терміном експлуатації до 1 року, інші витрати; збитки від простоїв; збитки від псування матеріаль­них цінностей при зберіганні в цехах; збитки від недовикористання деталей, вузлів та технологічної оснастки; нестачі матеріальних цінностей; інші непродуктивні витрати (наприк­лад, допомога з непрацездатності, що виникла внаслідок виробничої травми і виплачується на підставі судових рішень), витрати майбутніх періодів, довгострокові і короткострокові позики, витрати рахунків № 80, 81, 82, 83, 84 класу 8.

На дебеті рахунка 92 "Адміністративні витрати" відображають загальногосподарські витрати звітного періоду, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, тобто: заробітна плата апарату управління підприємством; витрати на всі види відряджень працівників управління; позавідомча пожеж­на охорона (суми витрат на підставі укладених договорів); інші витрати по управлінню (канцелярські, типографські, поштово-те­лефонні витрати заводоуправління) цехів основного та допоміж­ного виробництв; витрати на утримання телефонних станцій, комутаторів тощо; амортизаційні відрахування від вартості основних засобів загальногосподарського призначення, в т.ч. відрахування амортизації будівель і приміщень, використовува­них управлінням підприємства, а також для ведення культурно-просвітньої, оздоровчої, фізкультурної та спортивної роботи серед працівників підприємства та членів їхніх сімей; амортизаційні відрахування від вартості основних засобів, наданих підприємс­твам громадського харчування, утримання і ремонт будівель, споруд та інвентарю загальногосподарського призначення, витрати рахунків класу 8.

Методика та техніка обліку всіх видів витрат на управління єдина, тобто витрати формуються у межах кожного підрозділу, кожного субрахунка в розрізі елементів витрат та номенклатури статей кошторису. Але наприкінці місяця розподіл, перерозподіл та списання витрат на управ­ління по кожному з рівнів управління мають свої особливості.

Витрати на рівні бригади усередині (дільниці або цеху) розподіляють та списують простим методом, тобто тільки за видами продукції.

Нормативний метод обліку витрат на управління струк­турними підрозділами здійснюється аналогічно витратам на утримання та експлуатацію машин і обладнання, тобто зібрані на дебеті рахунка витрати у розрізі елементів витрат та статей кошторису за загальною схемою наприкінці місяця списуються на основі первинного їх розподілу за напрямками та відобра­жаються на рахунках обліку виробництва № 23 "Виробниц­тво", субрахунку рахунка № 23 "Допоміжні виробництва", № 39 "Витрати майбутніх періодів".

Обліковані витрати, відображені на дебеті рахунка 92 "Адміністративні витрати", за Інструкцію "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку" № 291 від 30.11.99 р. списуються в дебет рахунка № 79 "Фінансові результати".

Брак - це непродуктивні витрати матеріальних цінностей та праці, навіть у тих випадках, коли є можливість переробити забраковану продукцію у новий продукт праці або виправити недоліки.

Для побудови обліку браку його кваліфікують за такими ознаками:

місцем виявлення - внутрішній, тобто виявлений до відвантаження (або передачі) покупцеві, та зовнішній, який виявлено уже в покупця;

характером дефектів - остаточний, який вже неможливо виправити, та такий, який ще можна виправити;

причинами виникнення - неякісні матеріали, нестача електроенергії, некваліфікованість працівника тощо;

винуватцями - робітник, постачальник, служба постачан­ня тощо.

Виникнення браку у виробництві документально оформлю­ють Актом на брак. Повідомленням або Листком на брак. У цих документах зазначають дані про забраковану продукцію, винуватця причини браку, використані матеріали або працю та інші витрати.

Для обліку втрат від забракованої продукції перед­бачено рахунок 24 "Брак у виробництві".

На дебеті рахунка № 24 "Брак у виробництві" обліковують витрати на остаточно забраковану продукцію або витрати на виправлення браку. З кредиту списують (в дебет рахунків № 23, 25, 201 тощо) вартість матеріалів або відходів від забракованої продукції, утримання із заробітної плати вину­ватців та остаточні втрати, які включають до собівартості продукції.

Витрати обслуговуючих виробництв і господарств пов'язані безпосередньо з випуском продукції, виконанням робіт та наданням послуг. До обслуговуючих виробництв та господарств на підприємстві належать: житлово-комунальне господарство, водопостачання, освітлення, каналізація, газ, опалення та ін.

Аналітичний облік ведеться окремо по кожному обслу­говуючому виробництву та господарству.

Витрати майбутніх періодів (рах. № 39) - це витрати, здійснені в даному звітному періоді, але віднесені до майбутніх звітних періодів. Вони можуть погашатися протягом року або іншого терміну. До таких витрат належать: витрати на освоєння виробництва нових видів продукції, гірничопідготовчі роботи, сплачені наперед податки та збори, суми передплат періодичних видань тощо.

Відображення витрат майбутніх періодів в обліку: Дебет рахунка № 39 "Витрати майбутніх періодів" Кредит рахунка № 66 "Розрахунки з оплати праці" Кредит рахунка № 65 "Розрахунки за страхуванням" Кредит рахунка № 68 "Розрахунки за іншими операціями" Кредит рахунка № 207 "Запасні частини" та ін. Списання витрат майбутніх періодів, відображених на дебеті рахунка № 39, згідно з регулюючими законодавчими та іншими нормативними актами, здійснюється такими записами: Дебет рахунка № 23 "Виробництво" Дебет субрахунка № 23 "Допоміжні виробництва" Дебет рахунка № 91 "Загальновиробничі витрати" Дебет рахунка № 92 "Адміністративні витрати" Дебет рахунків № 93 "Витрати на збут", № 94 "Інші операційні витрати" ' Кредит рахунка № 39 "Витрати майбутніх періодів".

Витрати на оплату праці виробничого персоналу підприємства (рах. № 66), а також витрати на оплату праці тих працівників, що не перебувають у штаті підприємства, але чия праця належить до основної діяльності, обліковуються на рахунку № 66 "Розрахунки з оплати праці". На цьому ж рахунку обліковуються: вартість продукції, що видається як натуральна оплата працівникам, зайнятим у сільському господарстві (а, можливо, і в інших); різноманітні надбавки й доплати до тарифних ставок, окладів, у т.ч. за роботу в нічний час, за суміщення професій, розширення зон обслуговування; витрати по оплаті наданих працівникам згідно з чинним законодавством безоплатного житла, комунальних послуг тощо; оплата, пільгових годин підліткам; оплата вихідних та святкових днів, позаурочного часу, оплата простоїв; оплата робіт за трудовою угодою та ін.

Витрати на додаткову заробітну плату виробничих робітників, пов'язану з оплатою, відповідно до чинного законодавства, чергових (щорічних) та додаткових відпусток (компенсація за невикористану відпустку), пільгових годин підлітків, перерв у роботі годуючих матерів (до одного року), а також часу, пов'язаного з виконанням державних, громад­ських обов'язків, та ін.

Витрати по "Відрахуванню на соціальні заходи" (рах. № 65) відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.97р. нараховуються за ставками збору, визначеними пп. 1 та 2 ст. І цього Закону, п.3 ст. І - 32% від вартості об'єкта оподаткування (ст. 2) і 4% від вартості об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів (за рішенням ВР України можливі зміни).

Проводка така:

Дебет рахунка № 23 "Виробництво"

Дебет рахунка № 94 "Інші операційні витрати".

Кредит рахунка № 65 "Розрахунки за страхуванням" за відповідними субрахунками.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" (у т.ч. на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття) збір для платників податку становить - 5,5% від вартості об'єкта оподаткування, у т.ч. 1,5% від вартості об'єкта оподаткування на збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, 0,5% від вартості об'єкта оподаткування фізичних осіб. Запис в обліку:

а) збір і перерахування платниками збору 4% до Фонду соціального страхування і 1,5% до Державного бюджету України:

Дебет рахунка № 23 "Виробництво та ін. - 5,5% Кредит рахунка № 65 "Розрахунки за страхуванням" - 4% Кредит рахунка № 64 "Розрахунки за податками й платежами" - 1,5%;

б) збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття — 0,5% до Державного бюджету України (із оплати праці працюючих):

Дебет рахунка № 66 "Розрахунки з оплати праці" Кредит рахунка № 64 "Розрахунки за податками і платежами".

Зворотні відходи виробництва - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів мате­ріальних ресурсів, що виникли в процесі виробництва продук­ції (робіт, послуг), які втратили повністю або частково свої споживчі якості як висхідного ресурсу (хімічні чи фізичні якості), а тому не можуть бути використані за прямим призначенням. Але залишки, які за встановленою технологією передаються до інших цехів для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг), - не належать до зворотних відходів. Оцінюються зворотні відходи за ціною їх можливого викорис­тання, за діючими цінами на відходи тощо. Запис у бухгалтерському обліку на зворотні відходи.

а) Якщо відходи оприбутковуються як матеріали: Дебет субрахунка № 201 "Сировина і матеріали" або ін.

б) Якщо відходи оприбутковуються як готовий продукт:

Дебет рахунка № 26 "Готова продукція" та ін.

в) Якщо відходи реалізуються:

Дебет рахунка № 90 "Собівартість реалізації"

Кредит рахунка (у всіх випадках) № 23 "Виробництво".

Облік всіх витрат і результатів виробничої діяльності підприємства здійснюється у журналі-ордері № 10.

Журнал-ордер № 10 має 3 розділи: І - "Витрати виробництва", II - "Розрахунок витрат за економічними елементами", "Собівартість товарної продукції".

Розділ І заповнюється за даними відомостей № 12 і № 15 в розрізі кореспондуючих рахунків. Тут визначається вся сума витрат звітного місяця.

У розділі II здійснюється розрахунок витрат на вироб­ництво за економічними елементами з коригуванням внутріш­ньозаводського обігу.

У розділі III здійснюється розрахунок собівартості товар­ної продукції за статтями калькуляції. Тут показуються залишки незавершеного виробництва на початок і кінець місяця, окремо фактична собівартість продукції основного та допоміжного виробництв, а також фактична собівартість всієї товарної продукції.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Хватит париться. На сайте FAST-REFERAT.RU вам сделают любой реферат, курсовую или дипломную. Сам пользуюсь, и вам советую!
Никита04:06:14 04 ноября 2021
.
.04:06:12 04 ноября 2021
.
.04:06:11 04 ноября 2021
.
.04:06:09 04 ноября 2021
.
.04:06:08 04 ноября 2021

Смотреть все комментарии (20)
Работы, похожие на Реферат: Групування та облік витрат виробництва за елементами

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(294126)
Комментарии (4230)
Copyright © 2005-2022 HEKIMA.RU [email protected] реклама на сайте