Дипломная работа: Автоматизована система управління проектами студії інтерєрів Сервіс-Центр

Зміст

Вступ

Розділ 1 Дослідження діяльності студії інтер’єрів та виявлення задач автоматизації

1.1. Історія підприємства, загальна характеристика діяльності підприємства

1.2. Організаційно-функціональна структура підприємства

1.3. Функціональне моделювання діяльності студії та виявлення задач до автоматизації

1.4. Огляд існуючих рішень

1.5. Постановка задачі на проектування

Розділ 2 Технічне завдання на розроблення автоматизованої системи

2.1 Загальні положення

2.2 Призначення і цілі створення системи

2.3 Вимоги до системи, програмного забезпечення

2.3.1 Вимоги до структури і функціонування системи

2.3.2 Вимоги до чисельності і кваліфікації персоналу

2.3.3 Показники призначення

2.3.4 Вимоги до надійності

2.3.5 Вимоги до захисту інформації від несанкціонованого доступу

2.3.6 Вимоги до збереження інформації при аваріях.

2.3.7 Вимоги безпеки

2.3.8 Вимоги по ергономіці і технічній естетиці

2.3.9 Вимоги до експлуатації, технічного обслуговування, ремонту і зберігання компонентів системи.

2.3.10 Вимоги до захисту від впливу зовнішніх діянь

2.3.11 Вимоги по стандартизації і уніфікації

2.3.12 Вимоги до функцій

2.3.13 Вимоги до видів забезпечення

2.3.14 Вимоги до математичного забезпечення

2.3.15 Вимоги до інформаційного забезпечення

2.3.16 Вимоги до лінгвістичного забезпечення

2.3.17 Вимоги до програмного забезпечення (ПЗ)

2.3.18 Вимоги до операційної системи

2.3.19 Вимоги до СУБД:

2.3.20 Вимоги до програмних засобів введення і виведення даних

2.3.21 Вимоги до технічного забезпечення

2.3.22 Вимоги до організаційного забезпечення

2.4 Склад, зміст та послідовність робіт по створенню системи

2.5 Порядок контролю і приймання системи

2.6 Вимоги до введення системи в дію

2.7 Вимоги до документації

2.8 Джерела розробки

Розділ 3 Технічний проект

3.1 Вибір та обґрунтування вибору програмних засобів для розроблення системи

3.1.1 Platinum Platinum ERwin 4.0.

3.1.2 SQL Server 2005

3.2.3 Об’єктно-орієнтована мова програмування Delphi 7.

3.2 Обґрунтування структури та створення системи

3.2.1 Засадничі дані

3.2.2 Опис функцій, що автоматизуються, цілі функціонування системи

3.3 Проектування структури і створення системи

3.4 Алгоритми рішення, забезпечення виконання функцій, захист інформації

3.5 Інструкція користувача системи

Розділ 4 Локальна обчислювальна мережа

4.1 Основні призначення ЛОМ

4.2 Обґрунтування і вибір технології побудови ЛОМ, типу мережі, налаштування мережі

4.3. Потенційні загрози безпеки інформації, засоби захисту інформації у КМ

Розділ 5. Техніко-економічний ефект від впровадження системи

5.1 Визначення витрат часу на розробку проекту

5.2 Визначення техніко-економічних показників для обґрунтування ефективності впровадження комп’ютерної системи

Розділ 6 Охорона праці

6.1 Умови праці

6.2 Мікроклімат, чистота та іонізація повітря

6.3 Виробничі випромінювання

6.4 Виробниче освітлення

6.5 Розрахунок штучного освітлення

6.6 Шум та вібрація

6.7 Електробезпека

6.8 Пожежна безпека

Розділ 7 Цивільна оборона

7.1 Загальна інформація

7.2 Інформація та оповіщення. Поведінка населення при загрозі надзвичайної ситуації

Вступ

На сучасному етапі автоматизація проникає в усі сфери людської діяльності. Те, що автоматизація підприємства - це нагальна потреба, сьогодні ні в кого не викликає сумніву. Підприємства, у яких автоматизація впроваджена ширше, мають перевагу на ринку. Автоматизація підприємства дозволяє максимально скоротити вплив людського фактора на кінцевий результат. Зрозуміло, автоматизація підприємства споконвічно вимагає інвестицій, але за рахунок скорочення витрат на обслуговування й підвищення продуктивності, ці вкладення окупаються.

Але автоматизація підприємства не обмежена лише таким процесом, як автоматизація основних для підприємства виробничих циклів, це й автоматизація управлінських процесів.

Так автоматизація підприємства може з успіхом поширюватися й на планування діяльності підприємства. Так ведення контролю за управлінням проектами підприємства може бути покладене на певний програмний продукт підприємства, що дозволяє на основі вихідних даних у загальному алгоритмі й одержувати кінцеву інформацію.

Оскільки управління проектами для досліджуваного підприємства є основною сферою надання послуг, ми запропонували автоматизувати саме її.

У даній дипломній роботі відмічається структура системи, визначаються склад задач по створенню та функціонуванню системи, проводяться обґрунтування обраного програмного забезпечення та розглядаються алгоритми рішення, забезпечення виконання функцій, захист інформації.

Розділ 1 Дослідження предметної області та виявлення задач автоматизації

1.1 Історія підприємства, загальна характеристика діяльності підприємства

Студія «Сервіс-центр» працює на ринку надання послуг з дизайну інтер'єрів з 2001 року.

Студія дизайну виконує весь комплекс робіт з розробки й реалізації авторських дизайнів-проектів інтер'єрів квартир, котеджів, офісів, ресторанів, торговельних залів, клубів, розважальних комплексів, а саме:

- Планування приміщень;

- Ескізні рішення, розробка 3D-візуалізацій;

- Розробка робочої документації для виробництва будівельно-оздоблювальних робіт

- Повна комплектація - пошук підрядних організацій, постачальників, проведення тендерів, контроль якості, строків, вартості

- Розробка індивідуальних елементів інтер'єра;

- Авторський нагляд

1.2 Організаційно-функціональна структура підприємства

До студії входять наступні відділи:

• Проектний відділ;

• Проектно-організаційний відділ;

• Фінансовий відділ;

• Адміністративний відділ

Організаційна структура підприємства є ієрархічною, вона відображає усі відділи підприємства та їх взаємодію між собою.

Кожен відділ тісно взаємодіє між собою, але підпорядковуються співробітники керівнику студії.

Організаційна структура підприємства – див. додатки у графічному матеріалі

Керівник студії –

Функції

1.Керує відповідно до діючого законодавства виробничо-господарською й фінансово-економічною діяльністю підприємства, несучи всю повноту відповідальності за наслідки прийнятих рішень, схоронність і ефективне використання майна підприємства, а також фінансово-господарські результати його діяльності.

2.Організовує роботу й ефективну взаємодію всіх структурних підрозділів, направляє їхня діяльність на розвиток і вдосконалювання виробництва з обліком соціальних і ринкових пріоритетів, підвищення ефективності роботи підприємства, ріст обсягів збуту продукції й збільшення прибутку, якості й конкурентоспроможності виробленої продукції, її відповідність світовим стандартам.

3.Забезпечує виконання підприємством всіх зобов'язань перед бюджетами, державними позабюджетними соціальними фондами, постачальниками, замовниками й кредиторами, включаючи установи банку, а також господарських і трудових договорів (контрактів і бізнес-планів).

5.Захищає майнові інтереси в суді, арбітражі, органів державної влади й керування.

Фінансовий директор

Функції

1. Інформаційна підтримка керівників функціональних підрозділів при розробці планів (витрат, продажів, виробництв, інвестицій, закупівель і т.д.); Формування й удосконалювання системи планування; Розробка стратегії фінансування при складанні бізнес-планів;

2. Визначення податкової політики в цілому по Компанії й по кожному структурному підрозділі, на підставі цього визначати облікову політику по кожному структурному підрозділі; Разом з відділами брати участь у розгляді претензій і санкцій, пред'явлених покупцями й замовниками, брати участь у розробці пропозицій по усуненню недоліків, що викликають ці претензії; брати участь у пред'явленні претензій (разом з юридичним відділом) постачальникам, замовникам, кредитно-розрахунковим організаціям, банкам, у випадку невиконання ними умов укладених договорів, контрактів; Перевірка звітів, надаваних функціональними підрозділами на відповідність кошторисам і планам затвердженим на даний звітний період на підставі висновків внесення пропозицій про заохочення або стягнення відповідно до діючим "Положенням про мотивації" і додатком до даного Положення;

3. Здійснення контролю за проведеними фінансовими операціями відповідно до розроблених і затверджених схем,

Бухгалтер

Функції

1. Виконує роботу з ведення бухгалтерського обліку майна, зобов'язань і господарських операцій (облік основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, витрат на виробництво, реалізації продукції, результатів господарсько-фінансової діяльності; розрахунки з постачальниками й замовниками, за надані послуги й т.п.).

2. Робить нарахування й перерахування податків, стразових внесків у державні позабюджетні соціальні фонди, платежів у банківські установи, засобів на фінансування капітальних вкладень, заробітної плати робітників.

Менеджер проектів

Функції

1. Розробляє й погоджує з керівником компанії, кураторами проектів концепцію, мету й основні етапи проектів.

2. Прораховує плани витрат, доходів, руху грошових коштів проектів.

2. Веде документацію.

4. Організує реалізацію проектів відповідно до плану робіт.

5. Проводить презентацію проектів.

6. Підготавлює і вносить зміни в проекти.

7. Координує роботи учасників проектних груп.

8. Контролює якість виконання робіт із проектів.

9. Ініціює проведення нарад і їхнє планування по ходу виконання проектів.

10. Формує й погоджує проміжні й підсумкові звіти по проектах з керівником і представляє проміжні й підсумкові звіти кураторам проектів.

Архітектор

Функції

1. Бере участь у підготовці технічних завдань на розробку містобудівних і архітектурних рішень.

2. Розробляє проект, проектну документацію, специфікацію

3. Погоджує ухвалені рішення із проектними розробками інших розділів (частин) проекту.

4. Здійснює авторський нагляд за будівництвом проектованих об'єктів.

Дизайнер

Функції

1.Створює двох-, тривимірні моделі, візуалізовані зображення

2. Розробляє об'єкти у двох-, тривимірній сцені, растрові текстури, матеріали для об'єктів, композицію й розміщення об'єктів у сцені, настроювання висвітлення й візуалізації сцени, візуалізацію сцени

3. Здійснює вивчення вимог, пропонованих замовниками до проектованих об'єктів, технічні можливості організації для проектування, відбір і аналіз науково-технічної інформації, необхідної на різних стадіях (етапах) розробки візуалізацій, порівняльний аналіз аналогічної вітчизняної й закордонної продукції, оцінку їх естетичного рівня, аналіз досвіду інших організацій у розробці дизайну аналогових проектів.

Конструктор

Функції

1. Розробляє ескізні, технічні й робочі проекти особливо складних, складних і середньої складності виробів, використовуючи засобу автоматизації проектування, передовий досвід конкурентноздатних виробів, забезпечує при цьому відповідність розроблювальних конструкцій технічним завданням, стандартам, нормам охорони праці й техніки безпеки, вимогам найбільш економічної технології виробництва, а також використання в них стандартизованих і уніфікованих деталей і складальних одиниць.

2. Становить загальні компонування й теоретичні вв'язування окремих елементів конструкцій на підставі принципових схем і ескізних проектів, перевіряє робочі проекти й здійснює контроль креслень за фахом або профілем роботи, знімає ескізи складних деталей з натури й виконує складні деталіровки.

3. Проводить технічні розрахунки по проектах, техніко-економічний і функціонально-вартісної аналіз ефективності проектованих конструкцій, а також розрахунок ризиків при розробці нових виробів, становить інструкції для експлуатації конструкцій, пояснювальні записки до них, карти технічного рівня, технічні умови, повідомлення про зміни в раніше розроблених кресленнях і іншій технічній документації.

4. Погоджує розроблювальні проекти з іншими підрозділами підприємства, представниками замовників і органів нагляду, економічно обґрунтовує розроблювальні конструкції.

Водій

Функції

Забезпечення експедиторської й кур’єрської функції по доставці й супроводу матеріалів, а також бухгалтерських і ін. документів.

Адміністратор

Функції

1. Здійснює роботу з ефективного й культурного обслуговування відвідувачів, створенню для них комфортних умов.

2. Розглядає претензії, пов'язані з незадовільним обслуговуванням відвідувачів, проводить необхідні організаційно-технічні заходи.

3. Контролює дотримання підлеглими працівниками трудової й виробничої дисципліни, правил і норм охорони праці, вимог виробничої санітарії й гігієни.

4. Інформує керівництво про наявні недоліки в обслуговуванні відвідувачів, прийнятих заходах для їхньої ліквідації.

5. Забезпечує виконання працівниками вказівок керівництва підприємства.

Аналіз бізнес-процесів підприємства

Процес діяльності всієї структури студії має наступну схему

Керівник студії повністю контролює та очолює весь процес виробництва – вибір стратегії залучення Замовників, визначення підрядників, формування ціни та прийняття стратегічних рішень.

Далі розглямено процес одного замовлення – одного проеку.

Визначається менеджер проектів – який на момент появи замовлення воловіє основними даними – назвою, адресою, контактними особами, типом проекту. Менеджер визначає (разом з замовником) перелік задач по об’єкту та графік виконання робіт. Після визначення – проводе розподіл цих задач між співробітниками та підрядниками. Далі – перелік задач, контроль виконання, ціни, строки – ведуть автономно у менеджера, і, звісно, до них немає доступ інший співробітник, дані передаються і до бухгалтерії, і до керівництво у роздрукованому варіанті – постійно обновляючи іі самостійно.

У такий спосіб ми бачимо, що кожний відділ веде самостійний облік діяльності, дублюючи тим самим роботу один одного.

Час, витрачений на дублювання інформації могло бути витрачене на поліпшення виконуваних завдань

Завдання можуть у процесі передачі губитися, а контроль виконання не завжди швидкий і зручний - тому що немає повного переліку питань до того або іншого співробітника по окремому проекту.

1.3 Функціональне моделювання діяльності студії та виявлення задач до автоматизації

Методологія IDEF0 є основою для широко відомої програмної системи BPwin (Business Process for Windows). Модель будується за допомогою “функціональних блоків” та “інтерфейсних дуг”. Перші нагадують кусково-лінійні агрегати, а за допомогою дуг, які пов’язують між собою блоки, можна зобразити процес будь-якого рівня складності.

На початкових етапах створення системи необхідно зрозуміти, як працює організація, що ми збираємося автоматизувати. Ніхто в організації не знає, як вона працює, у тій мері подробиці, що необхідна для створення системи. Керівник добре знає роботу в цілому, але не в змозі вникнути в деталі роботи кожного рядового співробітника. Рядовий співробітник добре знає, що діється на його робочому місці, але погано знає, як працюють колеги. Тому для опису роботи підприємства необхідно побудувати модель. BPwin саме і призначений для побудови такої моделі — функціональної моделі (чи моделі процесів).

Звичайно спочатку будується модель існуючої організації роботи — AS-IS («як є») . Аналіз функціональної моделі дозволяє зрозуміти, де знаходяться найбільш слабкі місця, у чому будуть складатися переваги нових бізнес-процесів і наскільки глибоким змінам піддасться існуюча структура організації бізнесу. Знайдені в моделі AS-IS недоліки можна виправити при створенні моделі ТО-ВЕ («як повинне бути») — моделі нової організації бізнес-процесів. Найбільш зручною мовою моделювання бізнес-процесів е IDEFO

Під моделлю в IDEFO розуміють опис системи (текстове і графічне), що повинне дати відповідь на деякі заздалегідь визначені питання. Процес моделювання якої-небудь системи в IDEFO починається з визначення контексту, тобто найбільш абстрактного рівня опису системи в цілому. У контекст входить визначення суб'єкта моделювання, мети і точки зору на модель. Під суб'єктом розуміється сама система. При цьому необхідно точно установити, що входить у систему, а що лежить за її межами; іншими словами, ми повинні визначити, що ми будемо надалі розглядати як компоненти системи, а що - як зовнішній вплив. На визначення суб'єкта системи буде істотно впливати позиція, з якої розглядатиметься система, і ціль моделювання — питання, на які побудована модель повинна дати відповідь. IDEFO-модель припускає наявність чіткої сформульованої мети, єдиного суб'єкта моделювання й однієї точки зору.

Основу методології IDEFO складає графічна мова опису бізнес-процесів. Модель у нотації IDEFO являє собою сукупність ієрархічно упорядкованих і взаємозалежних діаграм. Вершина цієї деревоподібної структури, що представляє собою самий загальний опис системи і її взаємодій із зовнішнім середовищем, називається контекстною діаграмою . Після опису системи в цілому проводиться розбивка її на великі фрагменти. Цей процес називається функціональною декомпозицією, а діаграми, що описують кожен фрагмент і взаємодія фрагментів називаються діаграмами декомпозиції. Після декомпозиції контекстної діаграми проводиться декомпозиція кожного великого фрагмента системи на більш дрібні і так далі, до досягнення потрібного рівня подробиць опису. Після кожного сеансу декомпозиції проводяться сеанси експертизи: експерти предметної області вказують на відповідність реальних бізнес-процесів створеним діаграмам. Знайдені невідповідності виправляються, і тільки після проходження експертизи без зауважень можна приступати до наступного сеансу декомпозиції. Таким чином, досягається відповідність моделі реальним бізнес-процесам на будь-якому і кожнім рівні моделі.

Побудувавши функціональну модель (BPWin (див. графічні матеріали) та логічну модель даних (ERWin (див. графічні матеріали)Ґ, ми побачимо відображенні оптимальної діяльності при розробленні виробничої програми.

1.4 Огляд існуючих рішень

Вивчимо пропонований ринок і спробуємо підібрати програму керування проектами, що підходить нам за принципом роботи, вартості, системним вимогам.

Вибір програми для використання залежить від багатьох факторів:

- розмір і складність проекту

- необхідна кількість розкладів робіт, що становлять

- необхідність спільної роботи над проектами

- необхідність проведення розрахунків

- легкість освоєння й зручність графічного інтерфейсу

- максимально припустима вартість програми

- особисті переваги керівника проекту

Найпоширеніші програми для рішення завдань управління проектами:

MS Project

Розроблювач: Microsoft Corp./ США (http://www.microsoft.com/project)

Дозволяє планувати нескладні комплекси робіт з урахуванням їх взаємозв'язку й розподілу між виконавцями з вирівнюванням ресурсів

- Автоматизована підготовка звітів і "знімки" поточного стану проекту

- Обмін інформацією менеджера й виконавців через MS Outlook

- Має WEB-орієнтоване доповнення MS Project Central, що надає інструменти для підтримки спільної роботи членів команди проект

Microsoft Project

- З основних особливостей, пов'язаних із плануванням і контролем за виконанням проекту, що з'явилися в новій версії, можна відзначити наступні.

- Ієрархічні коди структур для завдань і ресурсів;

- матеріали, що витрачають, як вид ресурсів;

- місяць як одиниця тривалості робіт;

- індивідуальні календарі для завдань;

- графічні індикатори для наочного подання "проблемних" завдань;

- поля з обчислюють формулами, що, обумовленими користувачами;

- дві шкали часу (основна й допоміжна);

- вказівка приблизного періоду виконання завдання (з наступним уточненням);

- створення шаблонів проектів.

- Поліпшено функції підтримки ієрархічної структури робіт (WBS), визначення пріоритетів для завдань, вирівнювання завантаження ресурсів, розрахунку критичного шляху в групі проектів, перегляду мережної діаграми проекту.

- Microsoft адресує свій продукт не тільки починаючим, але й професійним керівникам проектів. Для розширення функціональності системи виробником випускаються Add-in-модулі, доступні для безкоштовного завантаження через Internet. Крім того, існує велике число безкоштовних і комерційних продуктів сторонніх виробників.

- Що стосується зручності роботи, те тепер пакет підтримує такі функції, як самонастроювальні меню, одновіконний інтерфейс, установку по запиті, переміщувані профілі користувачів, режим Windows Terminal Server і т.д. Довідкова система дозволяє користувачам додавати в неї свою інформацію.

- Особлива увага приділена організації обміну інформацією в команді проекту. Новий продукт Microsoft Project Central дозволяє всім учасникам проекту працювати з актуальною проектною інформацією. Доступ здійснюється або через Web-броузер, або через спеціальний додаток MS Project Central Client. Для мобільних і вилучених користувачів передбачена робота в режимі off-line з наступною синхронізацією інформації.

- Працюючи із системою, можна не тільки переглядати поточну інформацію, але й обновляти дані -і вносити нові завдання, перерозподіляти завдання між виконавцями й т.д. Права доступу визначаються адміністратором. Перегляд можливий як у режимі таблиць, так і у вигляді діаграми Ганнта.

- Підтримується двунаправленный обмін інформацією з Outlook. Керівник проекту може передати виконавцям дані про завдання (у вигляді списку), які необхідно виконати, а ті, у свою чергу, можуть інформувати його про всі зміни в робочому календарі. Крім того, користувачі MS Outlookљ2000 мають можливість переглядати всю проектну інформацію із цього додатка.

Primavera Project Planner

Розроблювач: Primavera Systems Inc. / США ( http://www.primavera.com)

Центральний програмний продукт сімейства Primavera для координації великої кількості середніх і великих проектів у рамках обмежених ресурсів

- Дозволяє об'єднання фрагментів проектів, підготовлених в SureTrak

- Має кілька десятків стандартних шаблонів подання проекту, а також можливість створювати й зберігати власні макети й звіти з публікацією на web-сайті компанії

- Розвинено функцію глобальної заміни для внесення змін у дані проекту з використанням логічних, арифметичних і строкових виражень

- Дозволяє експорт даних у програми Dbase і Lotus

- Мережна версія дозволяє працювати паралельно, обновляючи й аналізуючи інформацію, підготовляючи звіти по безлічі проектів одночасно

- Дозволяє працювати з необмеженим набором основних проектів і подпроектов у рамках прав доступу, що обмежують можливості користувача переглядом і / або зміною тієї або іншої інформації відповідно до його повноважень

Open Plan

Розроблювач: Welcom Software / США ( http://www.welcom.com )

Полностью русифікована професійна програма планування й контролю великих проектів у масштабах підприємства

- Потужні кошти ресурсного й вартісного планування

- Ефективна організація мультипроектной і многопользовательской роботи, що дозволяє створити відкрите й масштабоване рішення для всього підприємства

- Функція ДУП (директор керування проектами) для автоматизації повторюваних процесів при керуванні проектами

- Реалізовано планування при обмеженому часі й ресурсах і тип матеріальних ресурсів з обмеженим строком зберігання

- Розмежування рівнів доступу до проектних даних провадиться за допомогою спеціальної утиліти SysAdm

- Убудована функція створення архіву проекту й модуль WEB Publisher для публікації даних проекту на WEB-сервері

- Випускається у варіантах Enterprise, Professional і Desktop, кожний з яких відповідає різним потребам менеджерів і виконавців проекту

- Комбінація з Cobra дозволяє побудувати інтегровану систему керування календарним графіком і витратами проекту

Spider Project

Розроблювач: Технології керування "Спайдер" / Росія

Краща вітчизняна система керування проектами, розроблена з обліком великого практичного досвіду, потреб і пріоритетів російського ринку

- Дозволяє крім тривалості операції задавати фізичні обсяги робіт на операціях, тоді тривалість визначається в процесі складання розкладу робіт залежно від продуктивності призначених ресурсів

- Крім окремих ресурсів, можна задавати мультиресурсы (групи ресурсів, які виконують роботи разом) і пули (групи взаємозамінних ресурсів), що дозволяє одержати більше короткі розклади

- Можливе використання необмеженої кількості складових вартості, причому в різних валютах, а також необмежена кількість різних ієрархічних структур робіт і ресурсів

- Реалізовано можливість зберігати необмежену кількість версій проекту й аналізувати хід виконання робіт з порівняння з базової версій або будь-якою іншою версією

- Реалізовано підтримку групової роботи й роботи через Internet, при цьому немає одночасного доступу на зміну даних

- Платформа: Windows 9x / NT / 2000

- Мінімальні вимоги: процесор i486, ОЗУ 32 Мбайт, вільне місце на диску 25 Мбайт

WelcomHome

Розроблювач: Welcom Software / США ( http://www.welcom.com )

Кошти організації групової роботи на основі WEB-технологій для ведення проектів з використанням єдиного WEB-інтерфейсу доступу до всієї проектної інформації в режимі реального часу через Internet

Взаємодія учасників проектів забезпечується в рамках єдиного порталу через електронну пошту, дошки оголошень і дискусійні форуми, при цьому також регламентується уведення прогресу робіт виконавцями

Використаються набудовують шаблоны, що, процедур керування проектами для забезпечення формалізованого й стандартизованого підходу до виконання робіт і уніфікації корпоративних управлінських процесів

Можлива інтеграція із системами календарного планування MS Project, OpenPlan і системою бюджетування проектів Cobra для забезпечення доступу членам проектної групи до необхідних календарних і вартісних даних по проекті

Платформа: Windows NT/2000/XP

Бази даних: Oracle, SQL Server 7/2000, MS Access

WEB: сервер MS IIS, Apache, браузер Internet Explorer, Netscape Navigator

Система безпеки забезпечує розмежування доступу до проектних даних і функціонала системи за рахунок адміністрування користувачів, груп і ролей

Наведена порівняльна таблиця аналогових рішень.

З переліку ми бачимо, що до теперішнього часу створена велика кількість систем керування проектами, як самостійних, так і в складі корпоративних інформаційних систем. Оскільки такі поняття як «проект» і «керування проектом» мають дуже широке тлумачення, те подібні автоматизовані системи або є вузькопрофільними, або, навпаки, поєднують у собі така кількість функцій, які роблять систему громісткою: вона стає дорогою й складної як у настроюванні, так і у використанні.

Тому, незважаючи на перенасичення ринку подібними продуктами, створення простої та надійної системи керування проектними завданнями є актуальним і для нашого підприємства.

1.5. Постановка задачі на проектування

У першу чергу, системи повинна підтримувати найпростіші функції ведення проектів, тобто дозволяти зберігати дані про кожен проект, включаючи задачі та оплати по проекту. Крім того, повинна бути можливість об'єднання виконавців по проектах і завданням.

Основне призначення подібної системи - підтримка проектів і завдань, видача завдань співробітникам і контроль виконання завдань і ходу проекту.

Система повинна дозволяти оперативно одержувати інформацію про заплановане й фактично відпрацьованому часі по кожному проекті, кожному завданню в рамках проекту й по кожному виконавці в рамках завдання, а також про поточний стан виконання бюджету як по проекті в цілому, так і по кожному виконавці окремо.

Природно, подібна система повинна мати гнучку систему поділу прав користувачів.

Також ми виділили основні вимоги по системі : розроблювана система має бути клієнт-серверною, не вимагати переобладнання компанії, мати можливість розширюватися на основі цієї системи, бути легкою у користуванні, Забезпечувати захист інформації

Розділ 2 Технічне завдання на розроблення автоматизованої системи

2.1 Загальні положення

Найменування системи: Автоматизована система управління проектами студії інтер’єрів «Сервіс-Центр» (далі «Система»).

Результати роботи по створенню системи оформлюються згідно вимогам ГОСТів на відповідні етапи розробки.

Порядок оформлення і передачі результатів в даному випадку визначається змістом і календарним планом.

При виникненні необхідності на наступних стадіях робіт по створенню системи окремі положення можуть уточнюватися і розвиватися.

2.2 Призначення і цілі створення системи

Система призначена для автоматизації управління проектами з метою покращення та прискорення процесу управляння проектами, оперативний доступ до інформації стосовно проектів.

Основною метою створення системи є забезпечення оперативного отримання повної і достовірної інформації створення умов для ефективного управлінню та веденню проектів, перехід на нові інформаційні технології.

2.3 Вимоги до системи, програмного забезпечення

2.3.1 Вимоги до структури і функціонування системи

Структура системи обумовлена функціональним змістом управлінської діяльності відділу реалізації проектів.

Структура системи має бути клієнт-серверною.

Система належить до вищого рівня управління і згідно з функціональною структурою проектно-організаційного відділу повинна бути пов‘язана в мережі з автоматизованими робочими місцями:

• проектного відділу;

• комерційного відділу;

• керівника;

Система повинна функціонувати у діалоговому режимі.

Діагностика функціонування системи на основі використання стандартних процедур технічних засобів системи, а також аналізу користувачем вихідних форм документів, повинна передбачувати виявлення відхилень від нормального процесу вирішення задач та виявлення порушень в роботі комп'ютерно-технічних засобів, а також програмних помилок, забезпечуючи експлуатаційний персонал відповідними діагностичними повідомленнями.

Розвиток і модернізація системи повинні проводитися шляхом:

- уточнення, нарощування чи заміни виконуваних функцій;

- модернізації технічних і програмних засобів по мірі розробки і впровадження нових поколінь комп’ютерів.

Структура і технологія програмного забезпечення системи повинні забезпечити простоту їх модернізації і розвитку, з можливістю збільшення розмірності задач і обсягів інформації, без суттєвих змін модулів управління, алгоритмів вирішення задач, а також можливості реалізації їх на нових ПК.

2.3.2 Вимоги до чисельності і кваліфікації персоналу

Персонал, який використовує систему повинен дотримуватися наступних вимог:

 пройти навчання і отримати навички роботи на ПК;

 дотримуватись технологічних інструкцій при роботі з системою в діалоговому режимі;

 дотримуватись правил зберігання та копіювання інформації;

 дотримуватись техніки безпеки при роботі на ПК.

Вхід в систему повинен здійснюватися через пароль (профіль користувача), відповідно кожен користувач матиме свої обмежання щодо перегляду, змін чи друку інформації

2.3.3 Показники призначення

Показники призначення повинні характеризувати ступінь та якість автоматизації управління проектами для повного ведення реалізації останнього. Перелік та допустимі значення показників, при яких зберігається цільове призначення системи, повинні бути визначені на стадії технічного проекту.

Система повинна мати можливість налаштування на параметри об’єкту управління та принтеру при модернізації та розвитку системи, а також зміні процесів та методів організаційного управління .

2.3.4 Вимоги до надійності

Основними показниками надійності програмного забезпечення є:

– ймовірність безвідмовного виконання задачі в заданий термін

– коефіцієнт готовності програмно-технічного комплексу

– середній час відновлення програмно-технічного комплексу

– мінімальний час між двома відмовами за календарний місяць.

Для забезпечення надійності програмного та інформаційного забезпечення необхідно передбачити:

 використання об'єктно-орієнтованого програмування;

 використання засобів від збоїв, несанкціонованого доступу, помилкових дій персоналу і т.д.;

 використання інструменту для розробки динамічних, насичених інформацією діаграм, які відображають роботу мережі;

 використання засобів клієнт-серверної СУБД.

Для забезпечення роботи клієнт-серверної системи необхідна локальна комп’ютерна мережа, яка вже існує на підприємстві.

Комплекс технічних засобів повинен передбачати:

- блокову компоновку апаратури і простоту заміни несправних блоків;

- можливість запуску і вирішення функціональних задач з робочих станцій.

2.3.5 Вимоги до захисту інформації від несанкціонованого доступу

Також кожен сеанс роботи системи повинен розпочинатися з введення індивідуального паролю.

Система парольного захисту повинна мати власні засоби періодичної зміни паролів або використовувати стандартні засоби середовища розробки. Для забезпечення більшого захисту від несанкціонованого доступу кожен з працівників повинен мати свій персональний пароль. Крім того, деякі таблиці потрібно захистити від можливого редагування, доповнення чи вилучення інформації.

2.3.6 Вимоги до збереження інформації при аваріях

За допомогою засобів MS SQL Server 2005 необхідно налаштувати створення резервних копій бази даних, та методів завантаження їх після аварії.

Резервна копія бази даних і база даних повинні знаходитись на різних машинних носіях чи пристроях.

2.3.7 Вимоги безпеки

Технічні засоби системи при налагодженні, обслуговуванні та ремонті повинні відповідати загальним вимогам безпеки за ДСТУ 12.2.003-74; ДСТУ12.3.002-75; ДСТУ 25861-83;

в розділі електробезпеки: ДСТУ 12.1.019-79; ДСТУ12.1.030-81; ДСТУ 12.1.038-82; ДСТУ 12.2.007-75;

в розділі пожежобезпеки: ДСТУ 12.1.004-91; СН -01-87;

для забезпечення безпеки при монтажі, налагодженні, експлуатації, обслуговуванні і ремонті технічних засобів системи необхідно дотримуватись вимог:ГОСТ 12.1.002-84; ГОСТ 12.1.013-78; ГОСТ 12.1.019-79; ГОСТ 12.1.030-81; ГОСТ 12.1.038-82;

по доступним рівням освітленості, вібраційних і шумових навантажень слід дотримуватися вимог відповідно: СНіП П-4-79 і Н 512-778; ГОСТ 12.1.012-78; ГОСТ 12.1.012-83.

Всі технічні елементи системи, що знаходяться під напругою, повинні мати захист від випадкового доторкання, а самі технічні засоби мати захисне заземлення у відповідності з ДСТУ 12.1.030-81.

При встановленні, ремонті, технічному обслуговуванні та експлуатації комплексу повинні дотримуватись "Правила влаштування електрообладнання".

Обслуговуючий персонал повинен мати посвідчення на право експлуатації комплексу і зобов'язаний пройти інструктаж з техніки безпеки при роботі з електроустаткуваннями, включеними в мережу 220V через розподільчий трансформатор.

Технічні засоби системи повинні бути встановлені так, щоб забезпечувалася їх безпечна експлуатація та технічне обслуговування.

Рівні шуму та звукового навантаження в місці розташування персоналу системи не повинні перевищувати значень, встановлених ДСТУ 12.1.003-83. На місці встановлення системи повинні бути обмежені небезпечні і шкідливі виробничі фактори за ДСТУ 12.0.003-74, в тому числі рівні електромагнітних, електростатичних полів відповідно за ГОСТ 12.006-84, 12.1.045-84.

Приміщення для технічних компонентів повинно бути обладнане контурами - шинами захисного заземлення.

2.3.8 Вимоги по ергономіці і технічній естетиці

Загальні ергономічні вимоги, що регламентують організацію робочого місця, взаємне розташування засобів відображення інформації, засобів зв'язку в межах робочого місця повинні відповідати ДСТУ 22269 -76.

Освітленість робочого місця повинна відповідати СН 512-78.

Для розміщення технічних засобів підсистеми необхідні площі, визначені в СН 512-78. При цьому повинні дотримуватися вимоги, зазначені в експлуатаційній документації

Засоби відображення повинні розміщуватися таким чином, щоб кут спостереження екрану складав не більше ніж 45 градусів, мінімальна відстань спостереження екрану - 0,3 м, рекомендована - 0,5 м.

Побудова програмного забезпечення повинна враховувати втомлюваність користувачів при роботі з монітором: контрастність зображення повинна бути приємною для сприйняття, поєднання кольорів має забезпечувати легке зчитування інформації, тощо.

2.3.9 Вимоги до експлуатації, технічного обслуговування, ремонту і зберігання компонентів системи

Види обслуговування системи визначаються у відповідності з ГОСТ 18322-78. Загальні вимоги по експлуатації, технічному обслуговуванні і ремонту повинні відповідати ГОСТ 21552-84 та ГОСТ 20397-82.

Напруга живлення технічних засобів системи 220/380 В змінного струму, частотою (50 +/- 1) Гц. Допустиме відхилення напруги від плюс 10 до мінус 15%, допустима тривалість перерв в живленні не повинна перевищувати 0,001с.

Кількість, кваліфікація і режими роботи обслуговуючого персоналу повинні відповідати рекомендаціям, зазначеним в технічних умовах і інструкціях з експлуатації окремих технічних засобів.

Склад, розміщення і умови зберігання компонентів елементів технічних засобів системи визначається рекомендаціями, зазначеними в експлуатаційній документації на ці елементи.

Регламент обслуговування повинен відповідати їх рівню і умовам роботи, щоб у випадку відмови системи забезпечити роботу в аварійному режимі.

2.3.10 Вимоги до захисту від впливу зовнішніх діянь

Електрична складова електромагнітного поля в приміщеннях не повинна перевищувати 0,3 В/м2 в діапазоні частот від 0,15 до 300 МГц у відповідності з ГОСТ 16325-88. Для захисту від впливу електромагнітних полів та індустріальних завад необхідно передбачити різноманітні екрани та фільтри у відповідності з ГОСТ 23450-79.

Засоби, які виключають вплив шкідливих факторів на функціонування комплексу технічних засобів, повинні бути запроектовані у відповідності з СН 512-78. Обчислювальні засоби за стійкістю до зовнішніх впливів повинні відповідати ГОСТ 21552-84.

2.3.11 Вимоги по стандартизації і уніфікації

В системі кодування інформації необхідно проводити за світовим класифікатором і стандартом.

2.3.12 Вимоги до функцій

Перелік функцій з зазначенням вхідної та вихідної інформації представлено в таблиці.

Функції, виконувані системою, повинні забезпечувати:

 раціональну організацію роботи відділу на основі безпаперової технології.

 зручне для користувача введення і використання інформації, що досягається за допомогою формування підказок і меню на екрані терміналу.

2.3.14 Вимоги до математичного забезпечення

Математичне забезпечення повинно забезпечувати реалізацію математико-статистичних функцій, а також мати достатню гнучкість і універсальність.

Математичні методи та реалізуючі їх алгоритми повинні допускати можливість удосконалення на всіх стадіях створення та експлуатації системи.

2.3.15 Вимоги до інформаційного забезпечення

Інформаційне забезпечення системи повинно містити дані, достатні для виконання всіх функцій системи. Інформаційне забезпечення повинно гарантувати організацію зберігання інформації і доступу до неї.

Заповнення інформаційної бази покладається на замовника за методиками і формами, розробленими виконаннями бази даних.

Склад, структура і спосіб організації даних у системі можуть уточнюватись на етапі технічного проектування.

2.3.16 Вимоги до лінгвістичного забезпечення

Для розробки програмного забезпечення повинні використовуватися мови високого рівня, які забезпечують створення структурних програм, а також мова обраної СУБД для здійснення доступу та маніпулювання даними.

Організація діалогу користувача з системою повинна будуватися на наборах меню і підказок, орієнтованих на виконання користувачем функції. Запити користувача до системи повинні вводитися переважно українською мовою.

2.3.17 Вимоги до програмного забезпечення (ПЗ)

Загальносистемне ПЗ повинно забезпечувати надійне і якісне виконання функціональних задач, покладених на систему. До загальносистемного ПЗ належить:

 операційна система (далі ОС);

 система управління базами даних (далі СУБД).

Загальні вимоги до системного ПЗ можна сформулювати таким чином:

 повне задоволення потреб функціональних задач, покладених на систему;

 мінімальні вимоги до ресурсів технічних засобів;

 максимальне використання можливостей технічних засобів;

 максимальна швидкодія.

ПЗ поділяється на такі частини:

- ПЗ клієнта (ОС, клієнтський додаток);

- ПЗ сервера (ОС сервера, SQL на сервері).

2.3.18 Вимоги до операційної системи

- операційна система сервера - Windows Server 2003

- операційна система робочої станції - Windows ХР, можливо Windows Vista

– система управління базами даних (далі СУБД) – MS SQL Server 7.0.

Загальні вимоги:

– мінімальні вимоги до ресурсів технічних засобів (ТЗ);

– максимальне використання можливостей ТЗ;

– максимальна швидкодія;

– повне задоволення потреб функціональних задач, покладених на систему.

2.3.19 Вимоги до СУБД:

 максимальне задоволення потреб функціональних задач;

 ефективне управління базою даних потрібного об'єму і структури;

 надійність;

 швидкість виконання запитів користувачів;

 мінімальні вимоги до ТЗ

2.3.20 Вимоги до програмних засобів введення і виведення даних

 виведення необхідних даних на екран;

 про наявність помилок по реквізитам з можливістю їх виправлення під час введення даних (організувати за допомогою засобів СУБД: тригерів, функцій, процедур);

 керований ПК діалог при введенні даних;

 виведення даних у відповідному вигляді (формі документа) за запитом користувача.

При розробці клієнтських додатків необхідно виконувати наступні вимоги:

 компоненти програмного забезпечення повинні бути сумісними між собою і загальносистемним ПЗ;

 реалізація кожної функції повинна характеризуватися закінченістю, автономністю, мобільністю;

 ПЗ не повинно залежати від типу зовнішніх пристроїв (принтерів, дисків, сканерів і т.д.);

 діалог з користувачем повинен проводитись за допомогою клавіатури або миші з поясненням виконуваних дій (статус рядок) і можливістю отримання підказки (спливаючі підказки).

2.3.21 Вимоги до технічного забезпечення

Технічні засоби системи повинні забезпечувати виконання функцій, перерахованих в таблиці.

Засоби обчислювальної техніки повинні забезпечувати обмін інформації в об'ємах, приведених в п. 2.4.3.2. (вимоги до інформаційного забезпечення):

Таблиця - Вимоги до технічного забезпечення

Технічні засоби системи повинні складатися з пристроїв, які ремонтуються в вітчизняних умовах.

2.3.22 Вимоги до організаційного забезпечення

Організаційне забезпечення системи розробляється у відповідності з вимогами державного стандарту до автоматизованої системи.

При впровадженні системи не передбачається збільшення штатної чисельності підприємства.

До організації функціонування системи висуваються наступні вимоги:

 наказом керівника студії визначається список співробітників, які матимуть доступ до системи;

 контроль і прийняття рішень при аварійних ситуаціях роботи системи здійснюється адміністратором системи/ обслуговуючою компанією

2.4 Склад, зміст та послідовність робіт по створенню системи

Стадії створення, строки виконання розробки приведені в Таблиці.

Таблиця - Стадії створення і строки виконання робіт

№ п/п Найменування робіт Строки виконання робіт

1 Передпроектне обстеження об'єкту автоматизації 01.09.08 – 20.09.08

2 Технічне завдання 20.09.08 – 01.10.08

3 Технічний проект 01.10.08 – 10.11.08

4 Впровадження (випробування) 10.11.08 – 01.12.08

2.5 Порядок контролю і приймання системи

1. При введенні в дію системи управління проектами необхідно пройти приймальні випробування згідно з ГОСТ 24.104-85.

2. Випробування проводять розробники разом з замовником. Випробування проводяться для визначення працездатності і вирішення питання про можливості приймання системи в дослідну експлуатацію. Програму випробувань складає розробник і затверджує замовник.

3. Здача в дослідну експлуатацію здійснюється на основі ТЗ і інструкції користувача. За результатами дослідної експлуатації формується перелік доробок і рекомендовані строки їх виконання.

4. Введення в дію системи оформлюється актом здачі - прийому.

2.6 Вимоги до введення системи в дію

Для введення інформаційної системи в дію замовник виконує ряд робіт по підготовці об’єкта:

- перевіряє та, при необхідності, проводить укомплектування технічних засобів;

- організує навчання користувачів системи роботі на ПК і вивчення інструкції з експлуатації;

- проводить дослідну експлуатацію і вводить інформаційну систему в дію.

2.7 Вимоги до документації

На розроблену систему розробляється комплект документації в складі: технічне завдання, технічний проект.

Документація на систему розробляється у відповідності з вимогами Державних Стандартів "Единая система стандартов автоматизированных систем управления" та "Единая система программной документации". Перелік і склад техноробочої документації повинні бути достатніми для функціонування системи і бути мінімальними за об’ємом.

2.8 Джерела розробки

При розробці технічного завдання на створення Системи використані наступні документи:

ГОСТ 34.602-79, Техническое задание на создание АСУ;

ГОСТ 34.201-89, Виды, комплектность и обозначение документов при создании АСУ;

ГОСТ 12.1.002-84, Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах.

ГОСТ 12.1.019-79, Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты.

ГОСТ 12.1.030-81, Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление.

ГОСТ 12.1.038-82, Электробезопасность. Предельно допустимые уровни напряжений прикосновения и токов.

ГОСТ 12.1.012-78, Вибрационная безопасность. Общие требования.

ГОСТ 12.1.003-83, Шум. Общие требования безопасности.

ГОСТ 22269-76, Система и ‘человек-машина‘. Рабочее место оператора. Взаимное расположение элементов рабочего места. Общие эргономические требования.

ГОСТ 21829-76, Система и ‘человек-машина‘. Кодирование зрительной информации. Общие эргономические требования.

ГОСТ 18322-78, Система технического обслуживания и ремонта техники. Термины и определения.

Розділ 3 Технічний проект

3.1 Вибір та обґрунтування вибору програмних засобів для розроблення системи

Програмне забезпечення системи складається з наступних елементів:

База даних спроектована та згенерована за допомогою CASE- засобу моделювання верхнього рівня Platinum ERwin 4.0.

Для управління БД - SQL Server 2005;

Інтерфейс користувача розроблений за допомогою Delphi 7 - інтерфейс користувача призначений для зручного відображення інформації на дисплеї та забезпечення режиму діалогу між системою та користувачем.

3.1.1 Platinum ERwin 4.0

Для дослідження, аналізу та моделювання процесів було застосовано CASE- засіб верхнього рівня Platinum BРwin 4.0.

Проектування бази даних виконано за допомогою засобу – Platinum ERwin 4.0

ERwin - провідне рішення для моделювання даних, що дозволяє користувачам легко створювати й супроводжувати моделі баз, сховищ даних і корпоративних ресурсів інформації. Спрощуючи проектування баз даних і автоматизуючи рішення довгострокових завдань, цей інструмент прискорює створення високоякісних, високопродуктивних оперативних баз і сховищ даних.

- підтримується пряме (створення БД на основі моделі) і зворотне (генерація моделі по наявній базі даних) проектування для 20 типів СУБД;

- збільшує продуктивність праці завдяки зручному інтерфейсу й автоматизації рутинних процедур;

- підтримує методологію структурного моделювання SADT і наступні нотації: IDEF1х, IE, Dimensional (остання - для проектування сховищ даних);

- ERwin є стандартом де-факто й підтримує 20 різних СУБД: настільні, реляционные й спеціалізовані СУБД, призначені для створення сховищ даних;

- інтегрований лінійкою продуктів Computer Associates для підтримки всіх стадій розробки ИС, CASE-коштами Oracle Designer, Rational Rose, коштами розробки й ін.;

- дозволяє повторно використати компоненти створених раніше моделей, а також використати наробітки інших розроблювачів, що істотно підвищує ефективність роботи;

- можлива спільна робота групи проектувальників з тими самими моделями (за допомогою AllFusion Model Manager);

- дозволяє переносити структуру БД (не самі дані) із СУБД одного типу СУБД в іншій дозволяє документувати структуру БД;

- продукт легко освоїти;

- продукт можна використати на всіх стадіях життєвого циклу баз даних: при проектуванні, розробці, тестуванні й підтримці.

- дозволяє одержати точну й наочну інформацію, де зберігаються дані і як одержати до них доступ;

- дозволяє, використовуючи візуальні кошти, описати структуру БД, а потім автоматично згенерувати файли даних для будь-якого типу СУБД.

- дозволяє максимально підвищити продуктивність інформаційної системи завдяки підтримці роботи із БД на фізичному рівні, з огляду на особливості кожної конкретної СУБД;

- зменшить число рутинних операцій, полегшить і скоротить роботу.

- немає проблем при переході на інші СУБД.

- Додаткові аргументи для системних інтеграторів:

- підтримка різних типів СУБД (ERwin Data Modeler підтримує СУБД більше 20 виробників);

- допоможе підбудуватися під вимоги, що змінюються, замовника.

3.1.2 SQL Server 2005

Microsoft SQL Server 2005 - рішення для управління та аналізу даних, що надає підвищену безпеку, стабільність даним підприємства й аналітичних додатків, полегшуючи їхню побудову, розгортання й керування.

Побудовані на сильних сторонах SQL Server 2005 являє собою інтегроване рішення по управлінню й аналізу даних, що допоможе організаціям різного масштабу:

- Будувати, розгортати й управляти промисловими додатками, які є більше безпечними, масштабованими й надійними.

- Збільшувати продуктивність інформаційних технологій, зменшуючи складність побудови, розгортання й керування додатками по роботі з базами даних.

- Розділяти дані між платформами, додатками й пристроями для полегшення з'єднання внутрішніх і зовнішніх систем.

- Контролювати вартість, не жертвуючи якістю виконання, доступністю, масштабованістю й безпекою.

З SQL Server 2005 користувачі й професіонали інформаційних технологій вашої організації виграють від зниження часу простою додатків, збільшення масштабованості й продуктивності, надійних і гнучких механізмів керування безпекою. SQL Server 2005 також містить багато нових і поліпшених можливостей, що допомагають персонал вашого відділу інформаційних технологій більше продуктивним. SQL Server 2005 включає головні поліпшення управління даними підприємства в наступних областях:

- Керованість

- Доступність

- Масштабованість

- Безпека

Керованість - SQL Server 2005 спрощує розгортання, керування й оптимізацію дані підприємства й аналітичні додатки. Як платформа керування даними підприємства, він надає єдину консоль керування, що дозволяє адміністраторам даних, що перебуває в будь-якім місці вашої організації, відслідковувати, управляти й набудовувати всі бази даних і зв'язані служби по всьому підприємству. Він надає розширювану інфраструктуру керування, що може бути легко запрограмована за допомогою SQL Management Objects (SMO), дозволяючи користувачам переробляти й розширювати їхнє середовище керування й незалежних постачальників програмних продуктів (ISV) створювати додаткові інструменти й функціональність для подальшого розширення можливостей, що поставляють за замовчуванням.

Доступність - Інвестиції в технології високої доступності, додаткові можливості резервного копіювання й відновлення, і поліпшення реплікації дозволять підприємствам створювати й розгортати додатки. Передові функції високої доступності, такі як бази даних, кластери з відновленням після відмови, моментальні знімки бази даних і поліпшені оперативні операції знизять час простою й допоможуть гарантувати, що найважливіші системи підприємства залишаться доступними.

Масштабованість - Досягнення масштабованості, такі як секціонування таблиць, рівень ізоляції "знімок", і підтримка 64-х бітної роботи дозволять створювати й розгортати найбільш необхідні додатки, використовуючи SQL Server 2005. Секціонування більших таблиць і індексів істотно поліпшує продуктивність запитів у дуже більших базах даних.

Безпека - SQL Server 2005 має істотні поліпшення в моделі безпеки платформи бази даних, з наміром надати більше точний і гнучкий контроль для забезпечення безпеки даних. Значні вкладення були зроблені у велику кількість функцій для забезпечення високого рівня безпеки даних вашого підприємства, включаючи:

- Застосування політик для паролів облікових записів SQL Server в області аутентифікації.

- Забезпечення більшої модульності для вказівки дозволів на різних рівнях в області авторизації.

- Поділ власника й схеми в області керування безпекою.

3.1.3 Об’єктно-орієнтована мова програмування Delphi 7

Delphi — середовище швидкої розробки додатків, у якій інтегровані кошти моделювання розробки й розгортання додатків електронної комерції й Web-сервісів.

Основні особливості сімейства Delphi 7:

підтримка мов програмування для Win32 (Delphi і C/C++) і для .NET (Delphi і C#) у єдиному середовищі розробки, що дозволяє спростити супровід і створення нових додатків Win32 і більш легко освоїти технології .NET;

використовувана платформа ECO III забезпечує створення надійних корпоративних додатків (object relational mapping, transparent object persistence, підтримка діаграм станів, що виконують,);

можливість як для розроблювачів традиційних додатків під Windows, так і для розроблювачів, що використають Java, розробляти додатка .NET без відмови від використовуваного інструментарію, зі збереженням навичок і з аналогічними концепціями програмування;

обновлена бібліотека візуальних компонентів (VCL) дозволяє прискорити й спростити розробку графічного користувальницького інтерфейсу (GUI), автоматично розташовуючи компоненти відповідно до налаштованих правил, для дотримання цілісності GUI або його відповідності корпоративним стандартам;

нова система шаблонів коду й інші нововведення середовища розробки якісно поліпшують роботу з вихідними текстами й підвищують продуктивність розробки;

завдяки тісній інтеграції із програмним забезпеченням Borland по керуванню життєвим циклом, реалізується можливість керування вимогами (Borland CaliberRM), керування конфігураціями й змінами (Borland StarTeam), візуального моделювання з використанням технології LiveSource (Borland Together).

3.2 Обґрунтування структури та створення системи

3.2.1 Засадничі дані

Засадничими даними при створені систем управління проектами є:

- дані про контрагентів;

- бази проектів;

- інші відомості.

3.2.2 Опис функцій, що автоматизуються, цілі функціонування системи

Основними функціями «Автоматизованої системи управління проектами студії інтер’єрів «Сервіс-Центр»» є:

- створення єдиної бази проектів із основними даними;

- створення єдиної бази контрагентів;

- ведення єдиного переліку завдань по проектам для співробітників та підрядників;

- ведення балансу по проекту ;

- облік надходження коштів від замовників;

- пошук даними за багатьма критеріями;

- формування звітів .

Мета, яку ми присліджуємо, створюючи систему – це найменшими витратами автоматизувати основні функції менеджера проектів, тим самим полегшавши йому роботу та надавши змогу керівнику та іншим працівникам студії (при необхідності) мати доступ до інформації по проекту.

3.3 Проектування структури і створення системи

Створення системи почнемо з моделювання .

Функціональна модель (див. графічні матеріали) дала можливість виявити всі функції менеджера при роботі з проектами. Саме на ціх функціях буде ґрунтуватися модель даних.

Моделювання даних проводимо за допомогою CASE-засобу ERwin на двох рівнях – логічному та фізичному.

Основними поняттями ER-моделі є сутність, зв'язок та атрибут. Сутність – це об’єкт, який має важливе значення для даної предметної області. Атрибут, який ідентифікує сутність є первинним ключем. Також важливим компонентом діаграми є зв’язки, які вказують залежність між даними.

Під час створення логічної моделі потрібно якнайдокладніше описати можливі запити до бази даних. Для відстежування процесу проектування логічної моделі використовуються звіти. У звітах, як правило, перераховуються сутності, їх атрибути, правила та обмеження, що вміщують до бази даних. Добрі засоби підготовки звітів містять різні види інформації про логічну модель, сприяють гнучкому розміщенню та форматуванню, а також поданню звіту у файл або його експорту в інші додатки.

Перетворення логічної моделі у фізичну. У процесі розробки фізичної моделі сутності, атрибути та зв'язки складають фізичну модель, відображаються у таблиці та стовпчиках. До раніш заданих властивостей стовпчиків (типів даних, протяжності і невизначених значень) додаються нові — первинні та зовнішні ключі, індекси, перевірочні обмеження та правила підтримки посилкової цілісності.

Щоб правильно і добре виконати цей етап проектування, засоби моделювання даних повинні працювати з кількома популярними СУБД SQL-типу, графічно відображати фізичні характеристики, дозволяти призначати та модифікувати тригери, створювати власні тригери, денормалізувати фізичну модель, не торкаючись при цьому логічної.

Розглядаючи атрибутивну модель нашої системи, розглянемо і її сутності і атрибути (повна модель – див. графічні матеріали):

Сутність Проект з атрибутами: код проекту, назва проекту, код організації, код типу проекту, код стадії проекту, адреса, площа, дата початку, дата закінчення, вартість проекту, прибуток студії, вартість виконання задач, опис проекту.

Сутність Тип проекту з атрибутами: код типу проекту, назва типу проекту.

Сутність Студії проекту з атрибутами: код стадії проекту, назва стадії .

Сутність Задачі проекту з атрибутами: номер задачі в проекті, код проекту, код надання послуг, опис задачі, дата початку виконання, дата завершення необхідна, відмітка виконавця, коментарі, курс, дата сплати, сума сплати, дата доплати, сума доплати, вартість задачі, прибуток студії.

Сутність Надходження коштів з атрибутами: код запису, код проекту, дата надходження, курс, сума надходження .

Сутність Контрагент з атрибутами: код організації, вид контрагента, назва організації, адреса, сайт, додаткова інформація.

Сутність Надання послуг з атрибутами: код надання послуг, код послуги, код організації, знижка.

Сутність Вид послуг з атрибутами: код послуги, назва послуги, опис послуги .

Сутність Контактні особи з атрибутами: код контактної особи, код організації, прізвище, ім’я, по-батькові, посада, додаткова інформація.

Сутність Телефони з атрибутами: код телефону, код контактної особи, номер телефону.

Сутність E-mail з атрибутами: код e-mail, e-mail, код контактної особи.

Для відображення залежності між даними використано зв’язки «один до багатьох».

На фізичній моделі відображено таблиці та зв’язки між ними, а також типи даних всіх полів таблиць згідно вимогам системи. Фізична модель орієнтована безпосередньо на SQL Server 2005. Саме з фізичної моделі проведено генерацію запроектованої моделі даних в середовище MS SQL Server 2005, внаслідок якої було створено базу даних у SQL Server 2005 (див. рис. та графічний матеріал).

Таким чином, ми отримали нормалізовану базу, приведену до третьої форми, яка відповідає стандартам і містить всю інформацію, що забезпечуватиме виконання функцій системи.

Інтерфейс системи передбачає систему меню, з якого здійснюється виклик кожної окремої таблиці для її заповнення або корегування.

Меню інтерфейсу передбачає пункти, що відповідають виконанню кожної з функцій, наведених вище. Для отримання необхідної інформації користувачу пропонується ввести умови пошуку або відбору у спеціальні вікна, створені засобами Delphi. Після цього користувач отримує необхідну інформацію у вигляді зручної для перегляду форми або надрукованого документу.

Повідомлення про всі загальні помилки роботи з системою здійснюються засобами, передбаченими розробником та встановленою операційною системою.

Для запобігання втрати даних при випадкових збоях в роботі системи доцільно періодично архівувати базу даних на додатковому носії.

Вихід з системи здійснюється за допомогою відповідного пункту меню.

3.4 Алгоритми рішення, забезпечення виконання функцій, захист інформації

Система, розроблена у даному дипломному проекті, побудована на основі архітектури клієнт-сервер. База даних, розроблена засобами MS SQL Server, забезпечує централізоване та нормалізоване зберігання даних. Доступ до бази даних здійснюється засобами клієнтського додатку. Основна вимога до клієнтського додатку – простий та зручний інтерфейс. Тому інтерфейс системи відповідає стандарту (GUI), виконаний у спокійних кольорах, має графічне меню, кнопки і т.д. Всі написи та дані виводяться українською мовою.

Захист даних системи включає:

- аутентифікацію користувачів при вході в систему;

- заборона вторгнення в систему сторонніх користувачів;

- обмеження прав доступу дозволених користувачів до деяких таблиць (полів таблиць) бази даних;

- забезпечення збереження цілісності даних при роботі авторизованих користувачів в системі з метою запобігання руйнування даних;

- слідкування за правильністю введення даних до системи.

При вході в систему, після заставки, на екрані з’являється діалог для введення імені користувача (логін) та його паролю

Якщо ж логін або пароль були введені невірно, то на екрані з’являється повідомлення про це і програма не запускається.

При встановлення програми на сервері, створюється особливий користувач – розробник системи. Цей користувач має повні права в програмі і не можу буди видалений. Змінити пароль може лише людина, яка працює з СУБД та має пароль системного адміністратора в ній. Інші користувачі створюються за допомогою спеціальної форми . За допомогою цієї ж форми можна встановлювати користувачу доступ до режимів програми

Form1 Форма активізації користувача в системі

unit Unit1;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, StdCtrls, XPMan, ExtCtrls;

type

TForm1 = class(TForm)

Label1: TLabel;

Label2: TLabel;

Label3: TLabel;

Edit1: TEdit;

Button1: TButton;

Button2: TButton;

Edit2: TEdit;

Image1: TImage;

procedure Button2Click(Sender: TObject);

procedure Button1Click(Sender: TObject);

procedure FormActivate(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form1: TForm1;

implementation

uses Unit3, Unit2;

{$R *.dfm}

procedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject);

begin

Close;

end;

procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);

begin

DataModule2.ADOConnection1.Connected := True;

DataModule2.ADOConnection1.Connected := False;

DataModule2.ADOConnection1.ConnectionString:=

'Provider=SQLOLEDB.1;'+

'Password='+Edit2.Text+';'+

'Persist Security Info=True;'+

'User ID='+Edit1.Text+';'+

'Initial Catalog=Studio;'+

'Data Source=KIMMERIY\SERGIO';

try

DataModule2.ADOConnection1.Connected := True;

except

Form1.Tag := Form1.Tag - 1;

If Form1.Tag<>0 then

Begin

DataModule2.ADOConnection1.Connected := False;

ShowMessage('Ви невірно ввели ім"я користувача або пароль!!! У вас залишилося '+IntToStr(Form1.Tag)+' спроби. ');

End

Else

Begin

ShowMessage('Ви не користувач системи !!!');

Close;

End;

end;

If DataModule2.ADOConnection1.Connected then

Begin

DataModule2.ADOT1.Active := True;

DataModule2.ADOT2.Active := True;

DataModule2.ADOT3.Active := True;

DataModule2.ADOT4.Active := True;

DataModule2.ADOT5.Active := True;

DataModule2.ADOT6.Active := True;

DataModule2.ADOTable1.Active := True;

DataModule2.ADOTable2.Active := True;

DataModule2.ADOTable3.Active := True;

DataModule2.ADOTable4.Active := True;

DataModule2.ADOTable5.Active := True;

DataModule2.ADOTable6.Active := True;

DataModule2.ADOTable7.Active := True;

DataModule2.ADOTable8.Active := True;

DataModule2.ADOTable9.Active := True;

Form1.Label1.Visible:=False;

Form1.Label2.Visible:=False;

Form1.Label3.Visible:=False;

Form1.Edit1.Visible:=False;

Form1.Edit2.Visible:=False;

Form1.Button1.Visible:=False;

Form1.Button2.Visible:=False;

Form1.Align := alClient;

Image1.Visible := True;

Form3.ShowModal;

end;

end;

procedure TForm1.FormActivate(Sender: TObject);

begin

Image1.Visible := False;

end;

end.

Доступ до робочої бази даних повністю заблоковано для обліковий записів Microsoft SQL Server крім розробника системи.

Текст програми – див. графічні матеріали.

3.5 Інструкція користувача системи

Розроблена програма має зручний інтерфейс і є простою в користуванні.

Після запуску програми та введення логіну та паролю, з’являється головне меню

При виборі пункту меню "Проекти" завантажиться журнал проектів

Меню «Проекти» дозволяє переглянути, добавити та відредагувати інформацію по проектам, перейти до задач по проектам, прогнянути контрагентів по проектам, добавити надходженні кошти.

Кнопка плюс біля поля Тип проекту відкриває вікно Довідника типів проекту

Вікно типів проекту

Кнопка плюс біля поля Стадії проекту відкриває вікно Довідника стадій проекту

Вікно стадій проекту

Форма формування переліку задач по обраному проекту.

Поле задача: Назва задачі в дужках її виконавець.

Опис: Короткий опис задачі

Дата оплати и Дата доплати це поля в яких заносимо кошти які будемо перераховувати виконавцю задачі

Для додавання задачі натискаємо «Добавити» з’являється наступне вікно

В даній формі обираємо спочатку Вид послуги. Як тільки оберемо вид послуги автоматично відобразиться перелік виконавців, які її можуть виконати. В полі вартість послуги буде відображатися вартість послуги, якщо вона є фіксованою. Необхідно обрати Виконавця та натиснути кнопку Вибрати. Ця форма закриється та в попередній формі внесеться обрана задача, яка буде відображатися в полі Задача у вигляді виду послуги та в дужках її виконавець.

Вікно для введення параметрів пошуку по проектах, яке викликається з форми Проекти натиснувши кнопку пошук. В поля Назва проекту та Адреса можна ввести не повністю певне значення, а його частину.

Виводиться вікно з переліком знайдених проектів. Обираємо потрібний та натискаємо Перейти і ми переходимо до вікна Проекти в якому буде відображена інформація про необхідний проект

Форма для внесення записів про надходження коштів по проекту від замовника, викликається натисканням кнопки Надходження коштів.

В головному меню при натисканні кнопки звіти з’являється вікно

При натисканні кнопки Проекти з’являється наступне вікно

При натисканні кнопки Контрагенти з’являється наступне вікно

Варто відзначити, що в програмі можливо робити копіювання/вставку в будь-яких полях талицы й текстових полях. Щоб зробити копіювання виділите текст і натисніть Ctrl+c. Вставка відбувається за допомогою клавіш Ctrl+v. Також копіювання/вставку можна производитс допомогою контекстного меню, викликуваного натисканням правої кнопки миші на відповідний осередок.

Не завжди всі заголовки таблиці вміщаються у видимій області. Для цього існує горизонтальне прокручування. При натисканні на символ /, буде зроблене прокручування вправо. Якщо нажати на символ /- то вліво. Те ж саме ставиться й до вертикального прокручування.

Для додавання нового запису натисніть кнопку "Додати". У таблиці з'явиться порожній запис, у неї заносяться новы дані.

Вийти з будь-якого вікна програми можна декількома способами:

- нажати на кнопку Вихід у правому нижньому куті вікна;

- нажати на значок /у правому верхньому куті вікна;

- просто вийти із програми.

Розділ 4. Комп’ютерні мережі

На сьогоднішній день у світі існує більш 130 мільйонів комп'ютерів і більше 80 % із них об'єднані в різноманітні інформаційно-обчислювальні мережі від малих локальних мереж в офісах до глобальних мереж типу Internet. Всесвітня тенденція до об'єднання комп'ютерів у мережі обумовлена рядом важливих причин, таких як прискорення передачі інформаційних повідомлень, можливість швидкого обміну інформацією між користувачами, одержання і передача повідомлень (факсів, E - Mail листів і іншого ) не відходячи від робочого місця, можливість миттєвого одержання будь-якої інформації з будь-якої точки земної кулі, а так само обмін інформацією між комп'ютерами різних фірм виробників, що працюють під управлінням різного програмного забезпечення.

Під ЛОМ розуміють спільне підключення декількох окремих комп'ютерних робочих станцій до єдиного каналу передачі даних. Завдяки обчислювальним мережам з’явилась можливість одночасного використання програм і баз даних декількома користувачами.

Поняття - локальна обчислювальна мережа - ЛОМ (англ. LAN - Lokal Area Network) відноситься до географічно обмеженого (територіально або виробничо) апаратно-програмним реалізаціям, у котрих декілька комп'ютерних систем з'язані одна з одною за допомогою відповідних засобів комунікацій. Завдяки такому з'єднанню користувач може взаємодіяти з іншими робочими станціями, залученими до цієї ЛОМ.

У виробничої практиці ЛОМ грають дуже велику роль. За допомогою ЛОМ у систему об'єднуються персональні комп'ютери, що розташовані на багатьох віддалених робочих місцях, що використовують спільне обладнання, програмні засоби й інформацію. Робочі місця співробітників перестають бути ізольованими й об'єднуються в єдину систему.

Переваги, які одержують при мережному об'єднанні персональних комп'ютерів у вигляді внутрішньої виробничої обчислювальної мережі, полягають в наступному:

Розподіл ресурсів.

Розподіл ресурсів дозволяє ощадливо використовувати ресурси, наприклад, управляти периферійними пристроями, такими як лазерні друкувальні пристрої, із усіх приєднаних робочих станцій.

Розподіл даних.

Розподіл даних надає можливість доступу і керування базами даних із периферійних робочих місць, що потребують інформації.

Розподіл програмних засобів.

Розподіл програмних засобів надає можливість одночасного використання централізованих, раніше встановлених програмних засобів.

Розподіл ресурсів процесора.

При розподілі ресурсів процесора можливе використання обчислювальних потужностей для опрацювання даних іншими системами, що входять у мережу. Надана можливість полягає в тому, що до наявних ресурсів отримують доступ не моментально, а тільки лише через спеціальний процесор, доступний кожній робочій станції.

Багатокористувальний режим.

Багатокористувальні властивості системи сприяють одночасному використанню централізованих прикладних програмних засобів, раніше встановлених і керованих, наприклад, якщо користувач системи працює з іншим завданням, то поточна робота, яка виконувалась, відсувається на задній план.

Усі ЛОМ працюють в одному стандарті, який прийнятий для комп'ютерних мереж - у стандарті Open Systems Interconnection (OSI).

Базова модель OSI (Open System Interconnection)

Для того, щоб пов’язані одна з одною машини з однаковим кодуванням даних, могли передавати дані, сформована Міжнародна організація по стандартизації (англ. ISO - International Standards Organization).

ISO призначена для розробки моделі міжнародного комунікаційного протоколу, у рамках якої можна розробляти міжнародні стандарти. Для наочного пояснення розчленуємо її на сім рівнів.

Міжнародна організація по стандартизації (ISO) розробила базову модель взаємодії відкритих систем (англ. Open Systems Interconnection (OSI)). Ця модель є міжнародним стандартом для передачі даних.

Модель містить сім окремих рівнів:

Рівень 1: фізичний - бітові протоколи передачі інформації;

Рівень 2: канальный - формування кадрів, керування доступом до середовища;

Рівень 3: мережний - маршрутизація, керування потоками даних;

Рівень 4: транспортний - забезпечення взаємодії віддалених процесів;

Рівень 5: сеансовий - підтримка діалогу між віддаленими процесами;

Рівень 6: уявленні даних - інтепретація переданих даних;

Рівень 7: прикладний - користувальне керування даними.

Основна ідея цієї моделі полягає в тому, що кожному рівню приділяється конкретна роль в тому числі і транспортному середовищі. Завдяки цьому загальна задача передачі даних розділяється на окремі легко доступні для огляду задачі. Необхідні угоди для зв'язку одного рівня з вище- і нижчерозташованими називають інтерфейсом.

Мережні пристрої та засоби комунікацій.

У якості засобів комунікації найбільш часто використовуються скручена пара, коаксіальний кабель або оптоволоконні лінії.

Скручена пара.

Найбільш дешевим кабельним з'єднанням є скручене двожильне проводове з'єднання часто називане "скрученою парою" (twisted pair). Вона дозволяє передавати інформацію зі швидкістю до 10 Мбит/с, проте є помехонезахищеною. Довжина кабеля не може перевищувати 1000 м при швидкості передачі 1 Мбит/с.

Коаксіальний кабель.

Коаксіальний кабель має середню ціну, добре перешкодозахисний і застосовується для передачі на великі відстані (декілька кілометрів). Швидкість передачі інформації від 1 до 10 Мбит/с, а в деяких випадках може досягати 50 Мбит/с. Коаксіальний кабель використовується для основної і широкополосної передачі інформації.

Оптоволоконні лінії.

Найбільше дорогими є оптопровідники, які називаються також оптоволоконним кабелем. Швидкість поширення інформації з них досягає декількох гигабит у секунду. Припустиме видалення більш 50 км. Зовнішній вплив перешкод практично відсутній. На даний момент це найбільш дороге з'єднання для ЛОМ. Застосовуються там, де виникають електромагнітні поля перешкод або потрібно передача інформації на дуже великі відстані без використання повторювачів. Вони мають протипідспухувальні властивості, тому що техніка відгалужень в оптоволоконних кабелях дуже складна.

4.1 Основні призначення ЛОМ

Головною вимогою, що пред'являється до мереж, є виконання мережею її основної функції забезпечення користувачам потенційної можливості доступу до ресурсів всіх комп'ютерів, що розділяються, об'єднаних в мережу. Всі інші вимоги: продуктивність, надійність, сумісність, керованість, захищеність, розширюваність і масштабованість пов'язані з якістю виконання цієї основної задачі.

• Існують два основних підходи до забезпечення якості роботи мережі. Перший полягає в тому, що мережа гарантує користувачеві дотримання деякої числової величини показника якості обслуговування. Наприклад, мережі Frame Relay і ATM можуть гарантувати користувачеві заданий рівень пропускної спроможності. При іншому підході мережа старається по можливості більш якісно обслужити користувача, але нічого при цьому не гарантує.

• До основних характеристик продуктивності мережі відносяться: час реакції, який визначається як час між виникненням запиту до якого-небудь мережевого сервісу і отриманням відповіді на нього; пропускна спроможність, яка відображає об'єм даних, що передаються мережею в одиницю часу, затримка передачі, яка дорівнює інтервалу між моментом надходження пакету на вхід якого-небудь мережевого пристрою і моментом його появи на виході цього пристрою.

• Для оцінки надійності мереж використовуються різні характеристики, в тому числі: коефіцієнт готовності, що визначається часом, протягом якого система може бути використана; безпеку, тобто здатність системи захистити дані від несанкціонованого доступу; відмовостійкість здатність системи працювати в умовах відмови деяких її елементів.

• Розширюваність означає можливість порівняно легкого додавання окремих елементів мережі (користувачів, комп'ютерів, додатків, сервісів), нарощування довжини сегментів мережі і заміни існуючої апаратури більш могутньої.

• Масштабованість означає, що мережа дозволяє нарощувати кількість вузлів і довжину зв'язків в дуже широких межах, при цьому продуктивність мережі не зменшується.

• Прозорість властивість мережі приховувати від користувача деталі свого внутрішнього пристрою, спрощуючи тим самим його роботу в мережі.

• Керованість мережі має на увазі можливість централізовано контролювати стан основних елементів мережі, виявляти і вирішувати проблеми, що виникають при роботі мережі, виконувати аналіз продуктивності та планувати розвиток мережі.

• Сумісність означає, що мережа здатна включати в себе саме різноманітне програмне і апаратне забезпечення

4.2 Обґрунтування і вибір технології побудови ЛОМ, типу мережі, налаштування мережі

Для того щоб спроектувати і встановити комп’ютерну мережу, в першу чергу потрібно визначити, скільки людей буде працювати в мережі. Від цього рішення, по суті, і будуть залежати всі наступні етапи створення мережі. Іншим фактором, який часто не враховується при проектуванні, є ієрархія компанії. Для фірми з горизонтальною структурою, де всі співробітники повинні мати доступ даних один до одного, оптимальним рішенням є проста однорангова мережа. Але при цьому варто звернути увагу на всі її недоліки і переваги. Фірмі, побудованій за принципом вертикальної структури, у якій точно відомо, який співробітник і до якої інформації повинний мати доступ, варто орієнтуватися на більш дорогий варіант мережі – з виділеним сервером. Тільки в такій мережі існує можливість адміністрування прав доступу.

Одним з головних етапів планування мережі є створення попередньої схеми. При цьому, в залежності від типу мережі, труднощі, з якими доведеться зіштовхнутися, будуть різні. Найбільш очевидна і загальна з них - це обмеження довжини кабельного сегмента. Це може бути несуттєво для невеликого офісу, однак якщо мережа охоплює кілька поверхів будинку, проблема з'являється. План приміщення впливає на вибір топології мережі значно сильніше, ніж це може здатися на перший погляд.

Для об’єднання комп’ютерів в локальну мережу необхідно:

Вставити в кожний комп’ютер, який підключається до мережі, мережевий контроллер (мережевий адаптер, мережева плата), який дозволяє комп’ютеру отримувати інформацію з локальної мережі і передавати дані в мережу;

з’єднати комп’ютери кабелями, по яким відбувається передача даних між комп’ютерами, а також іншими підключеними до мережі пристроями (принтерами, сканерами і т.д.). В деяких типах мереж кабелі з’єднують комп’ютери безпосередньо, в інших з’єднання кабелів здійснюється через спеціальні пристрої - концентратори (або хаби), комутатори та ін.

Для забезпечення функціонування локальної мережі виділяють спеціальний комп’ютер - сервер. На дисках серверів розміщуються спільно використовувані програми, бази даних і т.д. Решта комп’ютерів локальної мережі часто називають робочими станціями. В мережах, які складаються більш ніж з 20-25 комп’ютерів, наявність сервера обов’язкова - інакше, як правило, продуктивність мережі буде незадовільною. Сервер необхідний і при спільній інтенсивній роботі з будь-якою базою даних.

Деколи серверам призначають визначену спеціалізацію (зберігання даних, програм, забезпечення модемного і факсимільного зв’язку, вивід на друк та ін.). Сервери, як правило, не використовуються в якості робочих місць користувачів. Сервери, які забезпечують роботу з цінними даними, часто розміщують в ізольованому приміщенні, доступ до якого мають лише спеціально уповноважнені люди.

Для ефективної роботи користувачів локальної мережі застосовують допоміжне програмне забезпечення, яке іноді поставляється разом з мережевою операційною системою, а інколи його потрібно купувати окремо:

електронна пошта, яка забезпечує доставку листів (звичайних файлів, голосових і факсимільних повідомлень) від одних користувачів локальної мережі до інших;

засоби віддаленого доступу, які дозволяють підключатися до локальної мережі з допомогою модема і працювати на комп’ютері, ніби то він безпосередньо підключений до мережі;

засоби групової роботи, які дозволяють спільно працювати над документами, забезпечують засоби для забезпечення документообороту підприємства;

програми резервування, які дозволяють створювати резервні копії даних, які зберігаються на комп’ютерах локальної мережі;

засоби управління локальною мережею - дозволяють керувати ресурсами локальної мережі з одного робочого місця.

Розглянемо існуючу мережу у студії і необхідність її змінювати

Існуюча ЛОМ – підтримується стандартом Open Systems Interconnection.

Кабельним з'єднанням є скручене двожильне провідне з'єднання

Принцип побудови (топологія) - «зірка»

Тип мережі - Ethernet

Архітектура - “Клієнт-сервер”.

Технологія - TCP/IP

Необхідності змінувати принцип побудови мережі або внутрішні настройки немає.

4.4. Потенційні загрози безпеки інформації, засоби захисту інформації у КМ

Дослідження і аналіз численних випадків впливів на інформацію і несанкціонованого доступу до неї показують, що їх можна розділити на випадкові і навмисні.

Наслідками, до яких призводить реалізація загроз, можуть бути: руйнування (втрата) інформації, модифікація (зміна інформації на помилкову, коректну за формою і змістом, але яка має інше значення) і ознайомлення з нею сторонніх. Ціна вказаних подій може бути різною - від невинних жартів до відчутних втрат, що в деяких випадках являють собою загрозу національній безпеці країни. Попередження наведених наслідків в автоматизованій системі і є основною метою створення системи безпеки інформації.

Причинами випадкових впливів при експлуатації автоматизованої системи можуть бути:

• відмови і збої апаратури;

• перешкоди на лініях зв'язку від впливів зовнішньої середи;

• помилки людини як ланки системи;

• схемні і системотехнічні помилки розробників; структурні, алгоритмічні і програмні помилки;

• аварійні ситуації та інші впливи.

Частота відмов і збоїв апаратури збільшується при виборі і проектуванні системи, слабкої у відношенні надійності функціонування апаратури. Перешкоди на лініях зв'язку залежать від правильності вибору місця розміщення технічних засобів АСОД відносно один одного, а також по відношенню до апаратури й агрегатів сусідніх систем.

При розробці складних автоматизованих систем збільшується кількість схемних, системотехнічних, структурних, алгоритмічних програмних помилок. На їх збільшення в процесі проектування впливає великим чином багато інших чинників: кваліфікація розробників, умови їх роботи, наявність досвіду і інші.

До помилок людини, як ланки системи, потрібно відносити помилки людини як джерела інформації, людини-оператора, помилкові дії обслуговуючого персоналу та помилки людини, як ланки, що приймає рішення.

Помилки людини можуть поділятися на логічні (неправильно прийняте рішення),сенсорні (неправильне сприйняття оператором інформації), або моторні (неправильна реалізація рішення).

Навмисні загрози пов'язані з діями людини. Потенційні загрози з цієї сторони будемо розглядати тільки в технічному аспекті.

Як об'єкт захисту, згідно з класифікацією, вибираємо автоматизовану систему, яка може бути елементом обчислювальної мережі.

Для таких систем в цьому випадку характерні наступні штатні канали доступу до інформації:

• термінали користувачів;

• термінал адміністратора системи;

• термінал оператора функціонального контролю;

• засоби відображення інформації;

• засоби документування інформації;

• засоби завантаження програмного забезпечення в обчислювальний комплекс;

• носії інформації (ОЗУ, ДЗУ, паперові носії);

• зовнішні канали зв'язку.

Очевидно, що при відсутності законного користувача, контролю і розмежування доступу до терміналу кваліфікований порушник легко скористається його функціональними можливостями для несанкціонованого заволодіння інформацією шляхом введення відповідних запитів або команд.

Особливу небезпеку являє собою безконтрольне завантаження програмного забезпечення ЕОМ, в якому можуть бути змінені дані, алгоритми або введена програма "троянський кінь" - програма, що виконує додаткові незаконні функції: запис інформації на сторонній носій, передачу в канали зв'язку іншого абонента обчислювальної мережі, занесення в систему комп'ютерного вірусу тощо.

Небезпечною є ситуація, коли порушником є користувач обчислювальної системи, який за своїми функціональними обов'язками має законний доступ до однієї частини інформації, а звертається до іншої за межами своїх повноважень. З боку законного користувача існує багато способів порушувати роботу обчислювальної системи, зловживати нею, витягувати, модифікувати або знищувати інформацію.

При технічному обслуговуванні (профілактиці і ремонті) апаратури можуть бути виявлені залишки інформації на магнітній стрічці, поверхнях дисків та інших носіях інформації. Стирання інформації звичайними методами при цьому не завжди ефективне. Її залишки можуть бути легко прочитані.

Не має значення створення системи контролю і розмежування доступу до інформації на програмному рівні, якщо не контролюється доступ до пульта управління ЕОМ, внутрішнього монтажу апаратури, кабельних з'єднань.

Злочинець може стати незаконним користувачем системи в режимі розділення часу, визначивши порядок роботи законного користувача або працюючи услід за ним по одних і тих же лініях зв'язку. Він може також використати метод проб і помилок та реалізувати "діри" в операційній системі, прочитати паролі. Без знання паролів він може здійснити "селективне" включення в лінію зв'язку між терміналом і процесором ЕОМ; без переривання роботи законного користувача продовжити її від його імені.

Процеси обробки, передачі і зберігання інформації апаратними засобами автоматизованої системи забезпечуються спрацюванням логічних елементів, побудованих на базі напівпровідникових приладів, виконаних найчастіше у вигляді інтегральних схем. Спрацювання логічних елементів зумовлене високочастотною зміною рівнів напружень і струмів, що призводить до виникнення в ефірі, ланцюгах живлення і заземлення, а також в паралельно розташованих ланцюгах і індуктивностях сторонньої апаратури, електромагнітних полів і наведень, що несуть в амплітуді, фазі й частоті своїх коливань ознаки інформації, що обробляється. Використання порушником різних приймачів може призвести до їх прийому і просочення інформації. Із зменшенням відстані між приймачем порушника та апаратними засобами імовірність прийому сигналів такого роду збільшується.

Безпосереднє підключення порушником приймальної апаратури спеціальних датчиків до ланцюгів електроживлення і заземлення, до канав зв'язку також дозволяє здійснити несанкціоноване ознайомлення з інформацією, а несанкціоноване підключення до каналів зв'язку передуючої апаратури може привести і до модифікації інформації.

Сформульовані п'ять основних категорій загроз безпеки даних в обчислювальних мережах:

• розкриття змісту повідомлень, які передаються;

• аналіз трафіка, що дозволяє визначити приналежність відправника і одержувача даних до однієї з груп користувачів мережі, пов'язаних загальною задачею;

• зміна потоку повідомлень, що може призвести до порушення режиму роботи якого-небудь об'єкта, керованого з видаленої ЕОМ;

• неправомірна відмова в наданні послуг;

• несанкціоноване встановлення з'єднання.

В обчислювальних мережах порушник може застосовувати наступну стратегію:

• отримати несанкціонований доступ до секретної інформації;

• видати себе за іншого користувача, щоб зняти з себе відповідальність або ж використати його повноваження з метою формування помилкової інформації, зміни законної інформації, застосування помилкового посвідчення особистості, санкціонування помилкових обмінів інформацією або ж їх підтвердження;

• відмовитися від факту формування переданої інформації;

• затверджувати про те, що інформація отримана від деякого користувача, хоч насправді вона сформована самим же порушником;

• стверджувати те, що одержувачу в певний момент часу була надіслана інформація, яка насправді не посилалася (або, посилалася в інший момент часу);

• відмовитися від факту отримання інформації або стверджувати про інший час її отримання;

• незаконно розширити свої повноваження з доступу до інформації та її обробки;

• незаконно змінити повноваження інших користувачів (розширити або обмежити, вивести або ввести інших осіб);

• приховати факт наявності деякої інформації в іншій інформації (прихована передача однієї в змісті іншої);

• підключитися до лінії зв'язку між іншими користувачами як активного ретранслятора;

• вивчити, хто, коли і до якої інформації отримує доступ (навіть якщо сама інформація залишається недоступною);

• заявити про сумнівність протоколу забезпечення інформацією через розкриття деякої інформації, яка, згідно з умовами протоколу, повинна залишатися секретною;

• модифікувати програмне забезпечення шляхом виключення або додання нових функцій;

• навмисно змінити протокол обміну інформацією з метою його порушення або підриву довір'я до нього;

• перешкодити обміну сполученнями між іншими користувачами шляхом введення перешкод з метою порушення аутентифікації повідомлень.

Як підсумок, треба зазначити, що для реалізації надійного захисту інформації, дуже важливе дослідження та визначення можливих каналів витоку інформації та шляхів несанкціонованого доступу в кожній конкретній автоматизованій системі.

Розділ 5. Техніко-економічний ефект від впровадження системи

5.1 Визначення витрат часу на розробку проекту

Норми часу залежать від факторів які найбільше впливають на трудомісткість розробки системи. До них відносяться: кількість різновидів форм вхідної та вихідної інформації, ступінь новизни задачі, складності алгоритму, виду та складності контролю інформації, мови програмування, обсягу вхідної інформації, використання типових проектних рішень, типових проектів та програм. В основу нормування покладено документ «Типовые нормы времени на программирование задач для ЭВМ» [10].

Досліджувальна система відноситься за [10, с.5] до виду «управління проектуванням, оперативне управління, управління ціноутворенням»

Досліджувана система за [10, с.5] відноситься до групи В – «Розробка проекту з використанням типових проектних рішень за умови їх змін; розробка проектів, що мають аналогічні рішення»

Складність алгоритму відноситься до групи 3 [10, с.5].

Вхідна інформація складається із змінної, нормативно-довідкової та банку даних. Вихідна інформація включає форми друкованих документів та інформації, яка переноситься на машинні носії.

Складність контролю вхідної інформації відноситься до групи 11- вхідні дані і документи різного формату і структури, контроль здійснюється перехресно, тобто враховується зв’язок між показниками різних документів [10, с.5]; вихідної інформації - 21- друк документів складної багаторівневої структури, різної форми та змісту[10, с.5].

В розробленій системі використовується 15 різновидів форм вхідної інформації, в тому числі змінної 10, нормативно довідкової 2 та бази даних 3; вихідної – 7.

При розробці проекту використовується обробка даних в режимі реального часу. Ступінь використання типових проектів, типових програм: 25-40%.

В продовж роботи над проектом системи фахівці розробляють технічне завдання, ескізний проект, технічний проект, робочий проект та займаються впровадженням системи.

Визначимо витрати часу на розробку проекту

При нормуванні використовують поправочні коефіцієнти [10].

Для визначення поправочних коефіцієнтів на стадії «Технічній проект» та «Робочий проект» використовують формулу:

(5.1)

де Кn – поправочний коефіцієнт;

К1, К2, К3 – поправочні коефіцієнти згідно таблиці 1.1 і 1.2 [10, с.6];

на стадії “Технічний проект” К1=1,0; К2= 0,72; К3 =2,08

на стадії “Робочий проект” К1= 1,0; К2 = 0,48; К3 = 0,40

m – кількість наборів даних змінної інформації;

n – кількість наборів даних нормативно-довідкової інформації;

р – кількість наборів даних інформацій при використані бази даних.

Для розрахунку витрат часу в людино-годинах приймалися наступні норми:

• на стадії «Розрахунок технічного завдання» [10, с.221];

• на стадії «Розробка ескізного проекту» [10, с.22];

• на стадії «Розробка технічного проекту» [10, с.26 – 27];

• на стадії «Розробка робочого проекту» [10, с.52 – 53];

• на стадії «Впровадження» [10, с.78 – 79].

Технічне завдання для нашого виду систем = 37 годин

Ескізне завдання = 77 годин

На даному проекті постановник задачі і програміст поєднуються в одній особі, то дані таблиць (t1 - витрати часу постановника задач і t2 - витрати часу програміста сумуються) - ТБ = t1 + t2

Технічний проект t1 = 24 годин t2 = 80 годин ТБ = 104 години

Робочий проект t1 = 30 годин t2 = 88 годин ТБ = 118 години

Впровадження ТБ = 294 години

Далі одержане базове значення коригується за допомогою поправочних коефіцієнтів таким чином:

для стадії “технічний проект” - Т = ТБ * kп * ko= 104 *0,578 * 1,26 = 75,74

де kп = 8,68/15 = 0,578

ko визначається з таблиці, ko =1,26;

для стадій “робочий проект”

Т = ТБ * kп * ko * kc = 118 х 1,32 х 0,81 х 1,16 = 146,35

де kп =12,16/15 = 0,81

ko визначається з таблиці, ko =1,32;

kc – коефіціент, що враховує складність контролю вхідної та вихідної інформації і знаходиться з таблиці: kc = 1,16

для стадії “впровадження”

Т = ТБ * kп * ko * kc = 294*1,21*0,81*1,16 = 334,25

ko визначається з таблиці, ko = 1,21;

Загалом необхідно часу – Т = 77 +37 + 75,74 + 146,35 + 334,25=670,34 годин

5.2 Визначення техніко-економічних показників для обґрунтування ефективності впровадження комп’ютерної системи

Розрахуємо необхідну кількість виконавців для визначення витрат на оплату праці розробників системи, за формулою:

Ч = Т / Ф, (5.2)

Де Ф – кількість робочих годин на виконання проекту.

Для мого дипломного проекту ця величина складає 530 год

Т - загальний час на розробку системи в годинах.

Ч = 670,34/530=1,2648 ≈1 чол

Для розробки проекту потрібен 1 програміст

Оплата праці виконавця підраховується за формулою:

V1’ = Ч * Н* Оп (5.3)

де Н – кількість місяців на розробку та впровадження системи,

Оп – зарплата розробника, дорівнює 2500 грн.

V1’= 1*3*2500 = 7500 грн

Отже сума витрат на розробку системи складає 7500 грн

Розрахунок річного фонду часу роботи ПК.

Дійсний річний фонд часу ПК у годинах дорівнює числу робочих годин у році для оператора, за вийнятком часу на технічне обслуговування і ремонт ПК ( в середньому 5год/міс + 6 діб/рік).

Тпк= 2000 – (6*8 + 5*12)=1892 год.

Оскільки під час виконання дипломного проекту в середньому витрачено 400 год. машинного часу, то величина фонду часу ПК дорівнює

Тпк’ = Тпк*400/2000 = 1892*400/2000 =378,4 год. (5.4)

Поточні витрати на експлуатацію визначаються по формулі:

V1’’= Ззп + Зам + Зел + Зр + Змат, (5.5)

де Ззп - заробітна плата обслуговуючого персоналу.

Ззп = 2300 грн.;

Балансова вартість ПК вираховується за формулою:

Цпк = Цр * (1+ кун), (5.6)

Цр - ринкова вартість ПК, орієнтовно 5000 грн.,

кун - коефіцієнт, що враховує витрати на установку і налагодження ПК і дорівнює 0,12.

Цпк = 5000 * (1+0,12)=5600 грн.

Зам - амортизаційні відрахування, що обчислюються за формулою:

Зам = Цпк */На, (5.7)

де Цпк - балансова вартість ПК,

На - норма амортизаційних відрахувань, яка для ПК дорівнює 20%.

Зам = 5600 *20%=1120 грн.

Зел - витрати на електроенергію, споживану ПК

Зел = РПК * ТПК *Цел * А, (5.8)

де РПК - потужність ПК, орієнтовно дорівнює 0,4 квт,

ТПК - фонд корисного часу роботи ПК, дорівнює 400 год.,

Цел - вартість 1квт електроенергії, дорівнює 0,2437 грн/кВт,

А - коефіцієнт інтенсивного використання ПК, дорівнює 0,9.

Зел = 0,4 * 400 *0,2437 *0,9 = 35,093 грн.

Зр - витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування ПК, дорівнюють 6% від Цпк .

Зр = Цпк *6% =5600*6/100= 336 грн.

Змат - непрямі витрати, пов’язані з експлуатацією ПК, дорівнюють 5% від Цпк

Змат = Цпк *5% =5600*5/100= 280грн.

Таким чином, експлуатаційні витрати складають:

V1’’= 2500 + 1120 + 35,093+ 336 + 280 = 4271,093 грн.

Ззагальні витрати на розробку програмного забезпечення комп’ютерної системи дорівнюють

V1 =V’1 +V1’’ (5.9.)

V1 = 7500 + 4271 = 11771 грн.

Витрати на придбання і установку ПК (V2) визначається за формулою (5.6) і дорівнює 5600 грн.

У нашій студії існує приміщення належного стану, тобто витрачатися на його підготовку не потрібно, тому V3 = 0.

Витрати на навчання персоналу - в середньому навчання персоналу триватиме 2 тижні, тому можна дорівняти V4 = 1250 грн.

Загальна вартість розробки і впровадження системи V∑ .

V∑ = V1 + V2 + V3 + V4. (5.10)

V∑ = 11771+5600+0+1250 = 18621 грн.

Визначаемо економічну ефективність та термін окупності системи

Коефіцієнт економічної ефективності розробки вираховується за формулою:

Кеф = ∆Пр /V∑ (5.11)

∆Пр – додатковий річний прибуток від впровадження системи. грн.

До розробки системи контролю, звітів, зведення до єдиної бази на студії інтер’єрів була необхідність у найманні додаткового співробітника – адміністратору проектів, оскільки організація вже не справлялася з цими завданнями. Планувалося встановити середню заробітну плату 2000 грн на місяць.

Після розробки нашої системи такої необхідності немає, тому прибутком від впровадження інформаційної системи буде економія фонду заробітної плати та кошти, які йдуть на соціальне страхування:

∆Пр = ФОП + Сстр (5.12)

Де ФОП – фонд оплати праці

ФОП = 2000 грн. *12 місяців = 24000 грн/рік ;

Сстр – соціальне страхування, що знаходиться за формулою

Сстр = ФОП * 37,28% = (24000*37,28)/100 = 8947,2 грн.

∆Пр = 24000+8947,2 = 32947,2 грн.

Кеф = 32947,2 /18621 =1,7694.

Термін окупності розробки дорівнює Ток = 1/ Кеф (років).

Ток = 1/ 1,7694= 0,5652 років ~ 7 міс.

Таким чином розробка нашого проекту окупиться через 7 місяців, а коефіцієнт ефективності показав ефективність системи, яку ми впроваджуємо: на 1 грню вкладених коштів фірма отримає 1,77 грн. додаткового прибутку.

Розділ 6. Охорона праці

В даному розділі розглядається система заходів і засобів по запобіганню впливу на людину несприятливих факторів, які супроводжують роботу оператора ПЕОМ. В даному дипломному проекті операторами ПОЕМ виступають працівники проектно-організаційного відділу – менеджери проектів.

6.1 Умови праці

Приміщення розташоване в цегляному будинку на першому поверсі (рис.6.1)

Рис 6.1.

Розміри приміщення: довжина – 5 м; ширина – 3 м; висота – 3,7 м.

1- вхідні двері; 2- вікно 1800х2000; 3- робочий стіл 1600х600; 4-крісло для працівників; 5- персональний комп’ютер; 6- шафа2800х600; 7. друкуючій пристрій; 8 – кондиціонер

У кабінеті організаційно-проектного відділу працює 2 працівника

Розташування робочого місця оператора ПЕОМ повинно відповідати вимогам ГОСТ 222.69-79 «Рабочее место оператора. Взаимное расположение элементов рабочего места».

Характеристика робочого місця приведена в таблиці 6.1

Таблиця 6.1. Характеристики робочого місця

Вимоги до виробничого приміщення і розміщення обладнання

Поблизу приміщення відділу відсутні технологічні процеси з явними надлишками теплоти, вологи, шкідливих газів і пилу; пожежо і вибухонебезпечні виробництва; санвузли та душові; джерела інтенсивних шумів і вібрації, електромагнітних та електростатичних полів.

6.2 Мікроклімат, чистота та іонізація повітря

Обчислювальна техніка є джерелом істотних тепловиділень. В приміщеннях, де встановлені комп'ютери, повинні дотримуватися комфортних умов праці.

Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ПЕОМ наведені у табл. 6.2

Таблиця 6.2. Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ПЕОМ

Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ПЕОМ наведені у табл.6.3.

Табл.6.3. Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ПЕОМ

Об'єм приміщень, в яких розміщені працівники обчислювальних центрів, не повинен бути меншим 19,5м3/людина з урахуванням максимального числа одночасно працюючих. Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані комп'ютери, приведені в табл.

Для забезпечення комфортних умов використовуються як технічні засоби (кондиціонування повітря, опалювальна система), так і організаційні методи (раціональна організація проведення робіт залежно від пори року і доби, чергування праці і відпочинку)

6.3 Виробничі випромінювання

Візуальний дисплейний термінал на основі електронно-променевої трубки є джерелом декількох видів випромінювань: рентгенівського, оптичних (ультрафіолетового, видимого та інфрачервоного діапазонів), високочастотних і низькочастотних електромагнітних та електростатичних полів. Реальна інтенсивність кожного виду випромінювання залежить від технічної конструкції конкретного терміналу, екранування та інших факторів.

Біологічна дія на оператора електромагнітних випромінювань, електромагнітних та електростатичних полів залежить від того, наскільки їх рівні та параметри відповідають нормованим значенням наведеним у таблиці 6.4.

Табл. 6.4. Нормовані випромінювання та параметри полів від ВДТ ПЕОМ.

Найменування	Діапазон хвиль (частот)	Гранично допустимий рівень
Іонізуюче випромінювання
М’яке рентгенівське випромінювання ( на відстані 0,05 м від екрана корпуса ВДТ)	0,01 – 1 нм	100мкР/год
Оптичні випромінювання
Ультрафіолетовий діапазон	315 – 400 нм	10 Вт/м
Видиме випромінювання (яскравість)	400 – 700 нм	1000 кд/м
Інфрачервоний діапазон	700 нм – 1мм	100 Вт/м
Електромагнітні випромінювання ( поля радіочастотного та низькочастотного діапазонів)
Напруженість електромагнітного поля на відстані 0,5 м навколо ВДТ за електричною складовою	2 кГц – 400 кГц 5 Гц – 2 кГц	2,5 В/м 25 В/м
Щільність магнітного потоку	2 кГц – 400 кГц 5 Гц – 2 кГц	25 нТл 250 нТл
Електростатичні поля
Поверхневий електростатичний потенціал	–	500 В

Для зниження дії цих видів випромінювання рекомендується застосовувати монітори із зниженим рівнем випромінювання (MPR-II, TCO-92, TCO-99, TCO-03), а також дотримувати регламентовані режими праці і відпочинку.

6.4 Виробниче освітлення

Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення покращує умови зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, добре впливає на виробниче середовище, підвищує безпеку праці і знижує травматизм.

Рекомендовані рівні освітленості у приміщеннях з багатоколірними ВДТ: рівень загальної освітленості — 75-100 лк, рівень комбінованої освітленості — 400 лк.

Обмеження прямої відстані від джерела природного і штучного освітлення регламентується яскравістю (вікна, джерела штучного освітлення). Обмеження відбитої відстані здійснюється правильним вибором типу світильників та розміщенням робочих місць відносно джерел природного і штучного освітлення, а також раціональним підбором поверхонь відбиття приладів, інтер’єру приміщення, меблів і т.д.

6.5 Розрахунок штучного освітлення

Розміри кімнати спостереження наступні: довжина L = 6 м, ширина B = 2,5м, висота H = 3,2 м.

Штучне освітлення в приміщенні повинно складати Е=100 лк –відповідно до СниП ІІ – 4 – 79.

Проектуємо установку люмінесцентних ламп потужністю 40 Вт, світильники ЛСП02 2Ч40.

Визначаємо кількість ламп у світильнику за формулою:

,

де Е – мінімальна нормована освітленість, лк;

S – площа приміщення, м2;

K – коефіцієнт запасу, який враховує старіння ламп, запиленість та забруднення світильників (К = 1,5);

Z – поправочний коефіцієнт, характеризує нерівномірність освітлення (Z = 1,1 ... 1,2);

- коефіцієнт використання світлового потоку ( = 0,6);

F – світловий потік (F = 1990 лк);

n – кількість ламп, шт.

Отже, кількість ламп у світильнику буде:

Оскільки кожен із світильників на нашому підприємсті мають дві лампи (m = 2), то визначаємо кількість світильників N за формулою:

шт.

Розміщуємо 1 світильник по середині приміщення.

6.6 Шум та вібрація

Шум погіршує умови праці здійснюючи шкідливу дію на організм людини. Працюючі в умовах тривалої шумової дії розвивається дратівливість, головні болі, запаморочення, підвищену стомлюваність, болі у вухах і т.д.

Під час виконання робіт з ЕОМ загальний рівень шуму в приміщенні не повинен перевищувати 55-65 дБА, а рівень загальної вібрації – 70-72 дБ, що відповідає вимогам ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ „Шум. Общие требования безопасности”, ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ „Вибрационная безопасность. Общие требования”.

Для зниження рівня шуму стіни приміщення фанеровані звукопоглинальним гіпсокартоном.

6.7 Електробезпека

Під час експлуатації електрообладнання, електричного освітлення ЕОМ необхідно дотримуватись вимог ПВЕ, ПТЕ, ПБЕ, "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление", ГОСТ 12.1.019 "ССБТ. Держкомархітектури СРСР "Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования", а також розділів СНиП, що стосуються штучного освітлення і електротехнічних пристроїв, та вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.,та вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.

Основні заходи та засоби:

• світильники і ПЕОМ повинні мати пристрої захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів (автоматичні вимикачі);

• недоступність струмопровідних частин (прокладення кабелю, проводок в трубах, в гнучких металевих рукавах, в спеціальних закритих каналах під підлогою);

• заземленні конструкції в приміщенні (батарея опалення) повинні бути захищенні з’ємними щитками або сітками від випадкового дотику;

• всі струмоведучі частини електрообладнання повинні бути надійно ізольовані (R3 не менше 1 МОм);

• всі периферійні пристрої ПЕОМ та металеві труби для прокладання проводки повинні бути заземлені, а штепсельні з’єднання та розетки підключення ПЕОМ — мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Заземлення ПЕОМ та іншого електроустаткування здійснюється різними контурами: для ПЕОМ контур заземлення R3 не більше 1 Ом, для іншого електроустаткування R3, не більше 4 Ом.

• проведення ряду організаційних заходів (навчання, інструктаж, атестація і переатестація користувачів комп’ютерної техніки).

6.8 Пожежна безпека

Відповідно до ОНТП 24 – 86 “Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности” приміщення для експлуатації ПЕОМ відноситься до пожежонебезпечної категорії В.

Пожежна безпека у приміщенні здійснюватися згідно вимог ГОСТ 12.1.004-85. ССБТ ”Пожарная безопасность. Общие требования”, ДНАОП 0.01-1.01-95 „Правила пожежної безпеки в Україні”.

Найбільш ймовірною і основною причиною виникнення пожежі в приміщенні експлуатації ПЕОМ є займання електропроводки внаслідок короткого замикання та з інших причин. Тому система запобігання пожежі повинна включати наступні заходи:

• виконання правил пожежної безпеки при роботі з комп’ютером;

• періодичний контроль цілісності і надійності електроізоляції;

• експлуатація електрообладнання без перевантаження;

• наявність протипожежних інструкцій;

• навчання, атестація і переатестація персоналу з пожежної безпеки;

• наявність системи захисту від атмосферної електрики;

• періодичне зняття зарядів статичної електрики;

• заборона куріння в приміщенні.

Система пожежного захисту передбачає наступні заходи і засоби: наявність пристроїв автоматичного вимкнення електроустаткування, оснащення системою автоматичної пожежної сигналізації з димовими оповіщувачами, наявність первинних засобів пожежогасіння – 2 газових вогнегасника типу OУ-5.

Розділ 7. Цивільна оборона

7.1 Загальна інформація

Студія дизайну «Сервіс-Центр» територіально знаходиться на лівому березі м. Києва. Спеціалується на проектуванні дизайну інтер’єрів та його реалізації.

Студія займає перший поверх житлового будинку. Постійно в студії працює 10 співробітників.

Серед постійного персоналу немає спеціаліста з охорони праці та цивільній обороні, але обов’язки по навченню та перевірці персону покладено на фінансового директора підприємства.

Розглянемо основні заходи щодо забезпечення захисту працюючого персоналу –

1. Працівники студії підготовлені щодо поведінки під час виникнення аварійних ситуацій – періодично проводиться навчально-пояснювальна робота та перевірка знань.

2. Навчені способам захисту та правилам дії по сигналам оповіщення ЦО

3. Студія забезпечена у необхідній кількості засобами індивідуального захисту - протигази громадянські ГП-7, засоби індивідуального медичного захисту (аптечки індивідуальні АУ-2, пакети перевязочні медичні ППМ, індивідуальні протихімічні пакети ІПП-8)

4. На жаль, не передбачені ані протирадіаційні укриття, ані сховища - їх будівництво є недоцільним для невеликої кількості персоналу, тому на випадок аварійної ситуації передбачено користування громадськими сховищами.

5. У студіє працює радіотрансляційними марежа, у разі необхідності працівники будуть діяти відповідно до вказівок штабів органів управління цивільного захисту.

7.2 Інформація та оповіщення. Поведінка населення при загрозі надзвичайної ситуації

Головним і невід'ємним елементом всієї системи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є інформація та оповіщення.

Зміст інформації мають становити відомості про надзвичайні ситуації, що прогнозуються або вже виникли, з визначенням їхньої класифікації, меж поширення і наслідків, а також заходи реагування на них.

Оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, методи та способи їх захисту, заходи безпеки зобов'язані надавати населенню через засоби масової інформації центральні та місцеві органи виконавчої влади та виконавчі органи рад.

Оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій і постійне інформування про них населення забезпечується шляхом:

— завчасного створення, підтримання в постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення населення;

— організаційно-технічного з'єднання територіальних систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на об'єктах господарювання;

— завчасного створення та організаційно-технічного з'єднання із системами спостереження і контролю постійно діючих локальних систем оповіщення та інформування населення в зонах можливого катастрофічного затоплення, районах розміщення радіаційних і хімічних підприємств та інших об'єктів підвищеної небезпеки;

- централізованого використання загальнодержавних і галузевих систем зв'язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та інших технічних засобів передавання інформації.

Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації у мирний, в особливий період та постійне інформування його про наявну обстановку — одне з важливих завдань цивільного захисту України. Для цього створюється система, організаційно-технічне об'єднання засобів для передачі сигналів і розпоряджень органів управління цивільного захисту.

Система оповіщення та інформативного забезпечення створюється завчасно в усіх ланках пунктів управління.

Основу системи оповіщення утворюють автоматизована система централізованого оповіщення мережі зв'язку та радіомовлення, а також спеціальні засоби.

Автоматизована система оповіщення створюється завчасно на базі загальнодержавної мережі зв’язку та радіомовлення і поділяється на державну та територіальну. Вона може забезпечити оповіщення населення, поєднавши місцеву телефонну мережу для подачі сигналу «увага всім» та повну інформацію за допомогою засобів радіомовлення й телебачення.

Оповіщення підпорядкованих штабів, органів управління цивільного захисту і населення організовується і забезпечується старшими органами управління.

Додатково в Україні створюється локальна державна система оповіщення про загрозу катастрофічного затоплення в разі руйнування гідроспоруд на р. Дніпро.

Відповідальним за організацію оповіщення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації і постійне інформування населення про становище є органи управління цивільного захисту відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Сигнали передаються каналами зв'язку, радіотрансляційними мережами і засобами телебачення. Одночасно з інформацією про надзвичайну ситуацію передаються вказівки про порядок дій формувань цивільного захисту і населення. Сигнали, подані вищим органом управління цивільного захисту, мають дублюватися всіма підпорядкованими підсистемами. Дублювати сигнали на об'єктах і в населених пунктах можна за допомогою місцевого радіотрансляційного вузла, гудків підприємств, сирен транспорту, ударами в рейку, дзвони.

Для своєчасного попередження населення введені сигнали попередження населення у мирний і воєнний час.

Сигнал "Увага всім!" повідомляє населення про надзвичайну обстановку в мирний час і на випадок загрози нападу противника у воєнний час. Сигнал подається органами цивільного захисту за допомогою сирени і виробничих гудків. Тривалі гудки означають попереджувальний сигнал.

Почувши їх, необхідно включити радіо, телевізор і прослухати текст інформації про дії населення після одержання сигналу. Якщо немає радіо, телевізора або вони не працюють, слід з'ясувати значення і зміст інформації у сусідів або інших людей, які знають про неї.

Після одержання інформації необхідно виконати всі вказівки тексту інформації сигналу.

Сигнали і варіанти оповіщення населення у мирний час такі:

«Аварія на атомній електростанції". Повідомляються місце, час, масштаби аварії, інформація про радіаційну обстановку та дії населення. Якщо є загроза забруднення радіоактивними речовинами, необхідно провести герметизацію житлових, виробничих і складських приміщень. Провести заходи захисту від радіоактивних речовин сільськогосподарських тварин, кормів, урожаю, продуктів харчування та води. Прийняти йодні препарати. Надалі діяти відповідно до вказівок штабів органів управління цивільного захисту.

«Аварія на хімічно небезпечному об’єкті» Повідомляються місце, час, масштаби аварії, інформація про можливе хімічне зараження території, напрямок та швидкість можливого руху зараженого повітря, райони, яким загрожує небезпека. Дається інформація про поведінку населення. Залежно від обставин: залишатися на місці, у закритих житлових приміщеннях, на робочих місцях чи залишити їх і, застосувавши засоби індивідуально захисту, вирушити на місця збору для евакуації чи в захисні споруди. Надалі діяти відповідно до вказівок штабів органів управління цивільного захисту.

"Землетрус". Подається повідомлення про загрозу землетрусу або його початок. Населення попереджається про необхідність відключити газ, воду, електроенергію, погасити вогонь у печах; повідомити сусідів про одержану інформацію; взяти необхідний одяг, документи, продукти харчування, вийти на вулицю і розміститися на відкритій місцевості на безпечній відстані від будинків, споруд, ліній електропередачі.

"Затоплення". Повідомляється район, в якому очікується затоплення в результаті підйому рівня води в річці чи аварії дамби

Населення, яке проживає в даному районі, повинне взяти необхідні речі, документи, продукти харчування, воду, виключити електроенергію, відключити газ і зібратись у вказаному місці для евакуації. Повідомити сусідів про стихійне лихо і надалі слухати інформацію штабу органів управління цивільного захисту.

"Штормове попередження". Подається інформація для населення про посилення вітру. Населенню необхідно зачинити вікна, двері. Закрити в приміщеннях сільськогосподарських тварин. Повідомити сусідів. Населенню, по можливості, перейти в підвали, погреби.

Сигнали оповіщення населення у воєнний час такі.

Сигнал "Повітряна тривога" подається для всього населення. Попереджається про небезпеку ураження противником даного району. По радіо передасться текст: "Увага! Увага! Повітряна тривога! Повітряна тривога!» Одночасно сигнал дублюється сиренами, гудками підприємств і транспорту. Тривалість сигналу 2—3 хв.

При цьому сигналі об’єкти припиняють роботу, транспорт зупиняється і все населення укривається в захисних спорудах. Робітники і службовці припиняють роботу відповідно до інструкції і вказівок адміністрації. Там, де неможливо через технологічний процес або через вимоги безпеки зупинити виробництво, залишаються чергові, для яких мають бути захисні споруди

Сигнал може застати у будь-якому місці й будь-який час. В усіх випадках необхідно діяти швидко, але спокійно, впевнено, без паніки. Суворо дотримуватися правил поведінки, вказівок органів цивільного захисту.

Сигнал "Відбій повітряної тривоги". Органами цивільного захисту через радіотрансляційну мережу передається текст: "Увага! Увага! Громадяни! Відбій повітряної тривоги!". За цим сигналом населення залишає захисні споруди і повертається на свої робочі місця і в житла.

Сигнал "Радіаційна небезпека" подається в населених пунктах і в районах, в напрямку яких рухається радіоактивна хмара, що утворилася від вибуху ядерного боєприпасу.

Почувши цей сигнал, необхідно з індивідуальної аптечки АІ-2 прийняти б таблеток радіозахисного препарату № 1 із гнізда 4, надіти респіратор, протипилову пов'язку, ватно-марлеву маску або протигаз, взяти запас продуктів, документи, медикаменти, предмети першої потреби і направитися у сховище або ПРУ.

Сигнал "Хімічна тривога" подається у разі загрози або безпосереднього виявлення хімічного або бактеріологічного нападу (зараження). При цьому сигналі необхідно прийняти з індивідуальної аптечки АІ-2 одну таблетку препарату при отруєнні фосфорорганічними речовинами з пенала з гнізда 2 або 5 таблеток протибактеріального препарату № 1 із гнізда 5, швидко надіти протигаз, а за необхідності - і засоби захисту шкіри, якщо можливо, та укритися в захисних спорудах. Якщо таких поблизу немає, то від ураження аерозолями отруйних речовин і бактеріальних засобів можна сховатися в житлових чи виробничих приміщеннях.

При застосуванні противником біологічної зброї населенню буде подана інформація про наступні дії.

Успіх захисту населення залежатиме від дисциплінованості, своєчасної і правильної поведінки, суворого дотримання рекомендацій і вимог органів цивільного захисту.