реферат на тему:
“Організм людини як єдине ціле”.
ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК ЄДИНЕ ЦІЛЕ
Основні механізми, що забезпечують цілісну єдність організму.
Організм — це єдине ціле. За допомогою нервової системи встановлюється зв'язок між усіма органами організму. Зміни в діяльності одного органа впливають на життєдіяльність усього організму. Так, досить вколоти шкіру, як це відразу ж позначиться на серцебитті, диханні, потовиділенні, скороченні м'язів і т. ін. Функціонування всіх систем організму контролюється центральною нервовою системою, яка забезпечує узгодженість їхньої роботи відповідно до умов зовнішнього постійно змінного середовища.
Цілісна єдність організму підтримується також гуморальним регулюванням, через кров. Різні органи нашого тіла виділяють речовини, які надходять у кров, і вона розносить їх до всіх клітин, тканин і органів. Ці речовини можуть спричинювати й підтримувати діяльність інших органів на певному рівні, забезпечуючи нормальне функціонування їх. Наприклад, виділення підшлунковою залозою інсуліну впливає на вуглецевий обмін; гормони гіпофіза, що надходять у кров, впливають на ріст організму. Гуморальний зв'язок між органами контролюється нервовою системою.
Поняття про організм як єдине ціле включає взаємозв'язок фізичного і психічного. Наприклад, недостатній розвиток щитовидної залози призводить до розумової відсталості. У дітей, що народилися з недорозвиненим мозком, спостерігається недоумство.
Взаємозв'язок між будовою і функціями органів, між організмом і навколишнім середовищем
. Між формою і функціями органів існує нерозривний зв'язок. Так, довжина кишок у тварин пов'язана з характером їхнього живлення. У рослиноїдних тварин кишки набагато довші, ніж у м'ясоїдних. Спостерігається такий зв'язок і в індивідуальному розвитку організму. Фізична інертність, малорухомий спосіб життя зумовлюють слабкість м'язової системи. І навпаки, заняття фізичними вправами і спортом сприяють зміцненню організму, підвищенню працездатності. Все це свідчить про зв'язок між будовою організму і його функціями.
Через нервову систему здійснюється зв'язок між системами органів в організмі та між організмом і навколишнім середовищем.
На відміну від тварин людина свідомо і планомірно впливає на природу в процесі трудової діяльності. Вона не обмежена суворо певним життєвим середовищем і здатна створювати собі умови, необхідні для нормального життя навіть у незвичайному середовищі. Прикладом може бути освоєння людиною космічного простору і морських глибин, розробка надр Землі.
Однак, оскільки людина походить від тварин, в її організмі збереглось чимало анатомо-фізіологічних рис, притаманних тваринному світу. Якісні відмінності людини від тварин виникли у зв'язку з суспільною трудовою діяльністю. Ось чому провідною для людей є взаємодія не тільки з природою, а й з соціальним середовищем.
Вивчаючи анатомо-фізіологічні особливості дитини, слід брати до уваги соціальне середовище, в якому вона формується: в яких умовах живе і як виховується вдома.
Роль спадкових факторів у рості й розвитку дитини
. Спадковість у дітей може в одних випадках проявлятись досить яскраво, в інших — залишатись другорядним фактором. Наприклад, група крові і тип вищої нервової діяльності завжди визначаються спадковими факторами, тоді, як обмін речовин може змінитись під впливом умов зовнішньою середовища. Одні — фенотипні — властивості організму формуються під впливом факторів зовнішнього середовища, інші — генотипні — є виявом спадкових факторів. Так, колір волосся, очей, шкіри успадковується більшою мірою, ніж форма тіла, ширина кисті, стопи.
|
