РЕФЕРАТ

на тему:

“Таїланд”

Географічне положення

ТАЇЛАНД держава в Південно-Східній Азії, на півостровах Індокитай і Малакка, омивається Андаманським морем і Сіамською затокою Південно-Китайського моря. Межує на заході і північному-заході з Мьянмою, на півночі і сході з Лаосом і Кампучією, на півдні з Малайзією. Таїланд – третя по площі (загальна площа 514 тис. кв. км) держава в південно-східній Азії, після Індії і Мьянмі.

Крайня північна точка Таїланду – 20° 54′ північної широти і 99° 86′ східної довготи.

Крайня південна точка – 5° 68′ північної широти і 101° 13′ східної довготи.

Крайня західна точка Таїланду – 18° 38′ північної широти і 97° 49′ східної довготи.

Крайня східна точка – 16° 68′ північної широти і 105° 67′ східної довготи.

Населення

Національною мовою є тайська. Англійська мова дуже широко розповсюджена у великих містах.

Зараз у країні проживає біля 60 млн. чоловік. Приблизно 9,5% усього населення знаходиться в Банкоці - столиці Таїланду. Протягом своєї довгої історії Таїланд охоче приймав іммігрантів. Багато хто з них були письменниками, художниками, скульпторами, танцюристами, музикантами й архітекторами, їх майстерність допомогла збагатити місцеву культуру.

Таїланд — багатонаціональна країна, у якій нараховується понад 30 народностей і племен, переважно етнічні групи тай: кхон тай (13,5 млн.), лао (4,5 млн.), шані (до 55 тис.) та інші.

Говорять мовою тай, однак широко розповсюджена і англійська, і зосереджені головним чином у центральних, північно-східних і північних районах. Крім того, живуть китайці (близько 3 млн., в основному в містах), малайці (понад 600 тис.) — на півдні, кхмери (350 тис.) — на південно-сході. Європейців небагато (до 5 тис.).

Середня густота — понад 55 чоловік на 1 км² , а в районах нижньої течії Менама, центральної і деяких південних провінцій (30% території Таїланду) зосереджене понад 50% населення (150—200 чоловік на 1 км² ). Сільське населення, - близько 80%. Міста, що нараховують населення понад 100 тисяч чоловік,— Банкок, Тонбурі.

Понад 85% населення зайнято в сільському і лісовому господарстві. Число робітників у промисловості, у тому числі кустарній промисловості, перевищує 400 тис. Близько 40% населення неграмотне.

Контрасти між сучасним Банкоком і іншою сільською провінцією – як, утім, і в межах одного міста між жителями різних його кварталів - відбивають соціальну напруженість, що існує усередині країни. Злочинність – часто, як результат бідності – у Банкоці й інших регіональних центрах вище, ніж у середньому по країні.

Природа

Рельєф. Більше 1/2- території Таїланду займають низинні рівнини; майже всю іншу частину - середньовисотні гори. Західні і північні окраїни Таїланду представляють складчато-глибові гори і горбкуваті гряди складені гранітами, вапняками, кристалічними і глинистими сланцями. Головні хребти - Кун-Тан (2012 м), Танен-Таунджи (1964 м) і Білаук-Таунг (1513 м). Найвища вершина Таїланду — гора Інтханон (2595 м).

Північно-східна частина Таїланду - велике плато Корат висотою близько 150 м, складене горизонтально залягають шарами червоних піщаників.

На південному-сході уздовж границі Таїланду і Кампучії простираються гори Кравань і Дангрек.

Між областю гір на заході і півночі і плато Корат на сході знаходиться Менамська низовина. Південну (звужену) частина Таїланду займають головним чином низинні рівнини, над якими піднімаються невеликі масиви і гірські гряди висотою до 1786 м.

Берега переважно низинні, місцями заболочені. Багато природних гаваней; уздовж західного берега і півострова Малакка тягнеться ланцюг островів і скель.

Довжина сухопутних границь 5100 км, берегової лінії — 2750 км. Площа 514 000 км² .

Клімат. Клімат Таїланду субекваторіальний, мусонний. Літній південно-західний мусон продовжується з кінця квітня до середини листопада, зимовий північно-східний — з кінця листопада до лютого. Середньорічна температура в рівнинних і передгірних районах 22—29°С (самий теплий місяць — травень), у горах на півночі узимку знижується до 10—15°С. Середні місячні температури в невисоких районах від +22° на півночі до +28° на півдні.

У більшій, широкій частині Таїланду три сезони: теплий сухий (зимовий), жаркий сухий (між зимовим і літнім мусонами) і жаркий вологий (літній). На півдні країни 2 сезони: жаркий менш вологий (зимовий) і жаркий більш вологий (літній). Опадів випадає понад 1000 мм на Менамській низовині, менше 900 мм на плато Корат, у гірських районах до 3000 мм (місцями більше) у рік. Тривалість дощового сезону від 6 до 8 місяців.

Внутрішні води. Річкова мережа Таїланду густа. Для рік характерні різкі зміни водності протягом року і високі паводки в сезон мусонних дощів. Майже всі ріки починаються в горах північних районів і впадають у Сіамську затоку. Особливе значення в житті країни має ріка Менам-Чао-Прайя, сама довга і багатоводна ріка Таїланду.

Її довжина—1200 км (судноплавна протягом 400 км від устя). Разом зі своїми припливами вона зрошує ті райони, де вирощується рис. По незліченних каналах — клонгах — вода подається з ріки на рисові поля. З травня по жовтень, у період дощів, уся низовина, по якій тече Менам-Чао-Прайя, залита водою.

Ґрунт. У північній, широкій частині Таїланду найбільш поширені червоні ґрунти високотравних саван, коричнево-червоні ґрунти тропічних сухих листопадних лісів і гірничо-лісові червоноземи; у долинах рік — алювіальні і лугові. У південній частині Таїланду (включаючи зону, що прилягає до північного берега Сіамської затоки) — латеритні опідзолені ґрунти.

Рослинність. Таїланд розташований у зоні вологих тропічних лісів. Близько 65% його площі займають джунглі. У рослинному покриві Таїланду переважають листопадні тропічні (мусонні) ліси, у яких ростуть тикове і червоне дерева, бамбук і інші. У найбільш вологих районах, головним чином у горах, на піднятих окраїнах плато Корат, на перешийку Кра і на півночі-сході приморської частини виростають вологі вічнозелені ліси. Основні породи цих лісів— діптерокарпації, хопеї, фікуси, пандануси і різні пальми. У приморській смузі на півдні розвинута мангрова рослинність. На плато Корат широко поширені савани і заросли колючих дерев і чагарників. На сухих (підвітряних) схилах гір, у зоні 700—1700 м ростуть сосново-дубові ліси, у верхній зоні гір — вічнозелені чагарники.

Тваринний світ. Майже весь Таїланд відноситься до Індо-Малайської зоогеографічної області. У лісах і в бамбукових заростях живуть самі різноманітні тварини: носороги, слони, тапіри, тигри, леопарди, дикі кішки, білки. Особливо багато там мавп. Зустрічаються не тільки макаки, але і людиноподібні — гібони. У саванах водяться антилопи, олені, що здичавіли буйволи і дикі бики— гаур і бантенг. По всій країні, у лісах і на полях, маса змій, серед них чимало отрутних, наприклад «строкаті стрічки» і величезні королівські кобри.

Економіка Таїланду

Таїланд — аграрно-індустріальна країна, що розвивається, економіка якої знаходиться в сильній залежності від іноземного капіталу. Основа економіки — сільське господарство (дає близько 60% валового національного продукту) і відносно розвинута гірничодобувна промисловість.

Велика частина землі знаходиться у власності поміщиків-феодалів. Основна галузь — землеробство.

Розвиваються підприємства машинобудування, хімічної, цементної, нафтопереробної промисловості. Ремесла (виробництво предметів домашнього побуту, художніх виробів). Іноземний туризм.

Збір і виробництво (млн. т): рису-сирцю – 13,7; каучуку — 0,42; кукурудзи — 1,6; цукрового очерету — 23,0. Обробляють також бавовну, джут, кенаф, маніоку, тютюн, тапіоку й інші культури. Розвинуте тваринництво, рибальство, виробництво цінних порід деревини. Частка промисловості в національному доході складає 26—27%. Найбільш розвинуті гірничодобувна, деревообробна і текстильна галузі промисловості.

Виробництво і видобуток промислової продукції (тис. тонн): олова — 30, плавикового шпату — 300, свинцевої руди — 1,6, залізної руди — 40, марганцевої руди — 50,3 , лігнітів — 680,3 , цементу — 5000, електроенергії — близько 20 млрд. квт-ч. В останні роки на основі переробки імпортної сировини і матеріалів побудовані нафтохімічні, металообробні, машинобудівні підприємства. Одержала розвиток в обмежених обсягах кольорова і чорна металургія. Таїланд — світовий експортер олова і натур, каучуку.

Лісове господарство – важлива галузь економіки Таїланду.

Довжина доріг (тис. км.): автомобільних — 43,9, з них близько 19 із твердим покриттям; залізниць — 3,8. Тоннаж національного торгового флоту 195 тис. рег. т. Морські порти — Банкок (головний), Пхукет, Саттахіп, Сонгкхла, Кантанг. Аеродроми міжнародного значення: Донгміанг (біля Банкока) і Хатъяй (на Півдні країни). Таїланд- член організації «План Коломбо».

Грошова одиниця – бат = 100 сантангам. За офіційним курсом 2002 р.

1 бат = 0,05 американського долара.

Таїланд — конституційна монархія. Відповідно до тимчасової конституції (проголошена 10 листопада 1977) голова держави — король. Вищим законодавчим органом є двопалатна Національна асамблея (парламент), що складається із сенату (268 чоловік), призначуваного королем, і палати представників (357 чоловік), що обираються населенням країни прямим голосуванням на 4 роки. Виконавча влада належить уряду на чолі з прем'єр-міністром. Політичний орган правлячого військового угруповання — Національна політична рада (НПС), наділена широкими повноваженнями.

Усі політичні партії розпущені після державного перевороту 1976. До цього діяло понад 50 партій, у тому числі Демократична партія, Тайська національна партія, Партія соціальної справедливості, Соціалістична партія Таїланду, Об'єднаний соціалістичний фронт, партія «Нова сила» і ін. Комуністична партія Таїланду (заснована в 1942) знаходиться на нелегальному становищі.

Валовий національний продукт у розрахунку на душу населення (дані на вересень 1997 року) – 3 022 доларів, хоча в 1995 році ВНП на душу населення дорівнювало 1750 дол. у рік, що показує про підйом економіки країни (крім того, порівнюючи показники по видобутку корисних копалин, виробництву сільськогосподарської продукції, видобутку електроенергії і т.д., ми прийдемо до такого ж висновку).

Сільське господарство. Сільське господарство дає близько 70% національного доходу. Панує феодально-поміщицька власність. Поміщикам і заможній верхівці належить понад 60% оброблюваної землі. Близько 80% селян орендує землю головним чином на кабальних умовах скіпщини, виплачуючи 50—75% врожаю. Оброблювана площа складає 15% території Таїланду. Штучно зрошується менш 1/5 оброблюваних земель. Лише 3% господарств користаються сільськогосподарськими знаряддями.

Для найважливіших сільськогосподарських культур характерна низька врожайність (рис — 1,3 т з га). Основна галузь сільського господарства — землеробство. У 1991 оброблялося 6,4 млн. га, з яких до 90% було зайнято під рисом (збір 7,8 млн. т). Головний рисовирощувальний і рисоекспортний район — центр Таїланду (55% валового збору). У більш посушливих районах півночі і північного сходу Таїланду вирощуються кукурудза, бобові культури, арахіс, поширена також суходільна культура рису. На півдні і південно-сході зосереджене виробництво каучуку.

Тваринництво носить підлеглий характер. Найбільше значення має вирощування буйволів, основного тягла в сільському господарстві (6,8 млн. голів). Повсюдно розводять свиней і домашнього птаха. Під лісом зайнятоі 3/5 території; важливе значення мають заготівлі тика (105 тис. м³ ), іншої деревини (1176 тис. м ³ ). Населення приморських і річкових районів займається рибальством. Загальний улов риби — 295 тис. тонн, з яких 70% за рахунок морського промислу.

Вирощування рису вимагає великої праці, а сільськогосподарська техніка тут відстала. Орють на буйволах по заболоченій землі. Врожай забирають з човнів серпами, при цьому багато зерна пропадає. Молотять рис, ганяючи буйволів по снопах. У період визрівання рису велику шкоду приносять гризуни, раки, комахи, птахи. Боротьба з ними нелегка.

Не менш тяжка праця на каучукових плантаціях і лісорозробках. Особливо дошкуляють робітників різні комахи-паразити і п'явки. Дуже поширені шлункові захворювання і малярія. Часто люди хворіють, а іноді і умирають від укусів змій.

Промисловість. Промисловість Таїланду розвинута слабо. На долю промисловості припадає 10—12% (без кустарного виробництва — 6-8%) національного доходу; у ній зайнято 8% самодіяльного населення. Найбільш розвитий видобуток копалин і первинна обробка сільськогосподарської продукції. З 15 960 підприємств (1958) понад 60% складають рисоочищувальні, лісопильні, текстильні і харчові. На них зайнято 72% промислових робітників. Велике значення має видобуток руд вольфраму (одне з ведучих місць у світі). А також розробка родовищ олова (14 тис. тонн олова виплавлене в 1962, 5-і місце в капіталістичному світі) і в меншому ступені вольфраму і свинцю, флюориту, сурми, дорогоцінних каменів. Промисловість зосереджена в містах Чиенгмае, Корате, Након-Срітамараті й у столиці – Банкозі.

Основні центри видобутку олова — острів Пхукет, Яла, Патані, Крабі. Біля Канчанабурі добувають залізну руду, у районі Чантабурі — золото і самоцвіти (сапфіри, рубіни). В обробній промисловості переважають дрібні підприємства. Рисоочищувальні заводи зосереджені в Банкоку і Тонбури. Маються також цементні (Банкок), цукрові (Чонбурі, Супанбурі, Уттарадіт), лісопильні виробництва [Банкок, Тонбури, Након-Саван, Након-Рачасима (Корат)], целюлозно-паперові (Канчанабури) фабрики. Кустарне виробництво шовкової і бавовняної тканин (Чієнгмай, Чиенграй, Након-ра-чадима), гончарних виробів (Банкок, Аютия), різьблення по сріблу, дереву (Банкок, Чиенгмай, Чієнграй). Енергоресурси розвідані слабко. У північних районах маються поклади нафти і бурого вугілля (запаси, по оцінці, св. 150 млн. т). Запаси «білого вугілля» оцінюються в 3 млрд. квт-ч, виробництво електроенергії здійснюється на ТЕС (у Банкоку— 75 тис. квт). У 1964 було закінчене будівництво ГЕС у Янхі (початкова потужність 150 тис. кет). У північних і південних районах (Крабі) ведеться видобуток бурого вугілля.

Уряд Таїланду вживає заходів для розвитку промисловості при участі іноземного капіталу. У місті Сураттані будується нафтоперегінний завод потужністю 1,5 млн. у рік, що буде працювати винятково на привізній сировині. У Банкоку і його пригородах — 3 автоскладальні підприємства. Однак іноземні капіталовкладення направляються головним чином у виробництво текстилю, папера, харчових продуктів, що ставить у важке положення місцеві компанії. У 1962 у результаті конкуренції іноземних товарів закрився ряд великих підприємств, у тому числі текстильна фабрика в Тонбурі.

Використана література:

1. Туристичний довідник 1998. Таїланд

2. Коротка географічна енциклопедія.

3. Велика Радянська Енциклопедія.