Курсовая работа: Оптимізація транспортно-складських витрат при використанні розподільчого центру

Реферат

Сторінок - 36; таблиць - 16; рисунків - 12.

Розподільчий центр, канал розподілу, транспортний засіб, вантажопідйомнсть, транспортна робота, технічна швидкість, складська підсистема, постачальники, маршрут, навантаження, розвантаження.

У даній роботі розраховані координати розміщення розподльчого центру в розглянутому районі. Що дало змогу розрахувати економію від його використання. У логістичній системи було розглянуто 10 магазинів та 3 постачальника.

З міст

Вступ

1. Вибір місця розташування розподільчого центру.

1.1 Побудова транспортної схеми і визначення найкоротших відстаней

1.2 Оцінка первинного варіанта розташування розподільчого центру

1.3 Прийняття рішення про розташування розподільчого центру

2. Вибір транспортного перевізника

3. Організація функціонування транспортно-складської підсистеми.

3.1 Особливості каналів розподілу товарів

3.2 Визначення варіанту роботи транспортно-складської підсистеми

4. Організація транспортного обслуговування учасників логстичної системи

4.1 Складання маршрутів руху транспортних засобів

4.2 Розробка графіків сумісної роботи

4.3 Оцінка транспортного обслуговування учасників логістичної системи

Висновки

Список літератури

Вступ

Широке використання логістики в практиці господарської діяльності пояснюється необхідністю скорочення тимчасових інтервалів між набуванням сировини й постачанням товарів споживачеві. Логістика дозволяє мінімізувати товарні запаси, а в ряді випадків взагалі відмовитись від їх використання, скоротити час доставки товарів, прискорює процесс отримання інформації, підвищує рівень сервісу.

Мета даної курсової роботи – набути й розширити знання з дисципліни «Логітсичне управління», шляхом вирішення завдання визначення раціонального варіанта розподілу продукції в логістичній системі.

Транспорт, як підсистема логістичної системи значно впливає на ефективність всієї системи. Тому удосконалення організації його роботи приводить до підвищення ефективності роботи всіх учасників системи.

У ході виконання даної курсової роботи визначаються такі дані: розташування розподільчого центру, визначення доцільної схеми роботи транспортно-складської підсистеми, організація транспортного обслуговування учасників логістичної системи.

1. Вибір місця розташування розподільчого центру

1.1 Побудова транспортної схеми і визначення найкоротших відстаней

На основі даних про координати учасників логістичної системи (постачальники товарів, магазини, транспортні підприємства) будуємо транспортну схему району перевезень. Наведемо транспортну схему з розташуванням учасників системи, з перехрестями.

Інформація про відстані між вузлами транспортної схеми наведені у таблиці 1.1

Таблиця 1.1. – Дані про ланки транспортної схеми (без розподільчого центру).

1.2 Оцінка первинного варіанта розташування розподільчого центру

З метою підвищення ефективності функціонування логістичної системи розглянемо доцільність обслуговування роздрібних торговців (магазини) через розподільчий центр. Координати розподільчого центру визначаються за формулами:

Х_рц = ; (1.1)

Y_рц = ; (1.2)

де Х_і , Х_j – відповідно координата по осі Х і-го магазину та j-го постачальника товарів (i, j,);

Y_і , Y_j – відповідно координата по осі Y і-го магазину та j-го постачальника товарів;

Q_i ,Q_j – відповідно обсяг завозу товарів до і-го магазину та обсяг вивозу товарв від j-го постачальника товарів,(кор./тиж.). Їх визначаємо за формулами:

Q_i = ; (1.3)

Q_j = ; (1.4)

де - обсяг замовлення (завозу) і-м магазином в к-й день тижня j-го виду товарів, (кор.)

- обсяг реалізації (вивозу) j-м постачальником в к-й день тижня і-му магазину,(кор.)

= (13*(46+31+15)+36*(27+5+24)+22*(12+39+11)+2*(32+38+40)+11*(21+33+26)+21*(47+5+14)+18*(6+41+41)+10*(2+17+10)+28*(1+32+29)+3*(34+44+5))+(31*(46+27+12+32=21+47+6+2+1+34)+30*(31+5+39+38+33+5+41+17+32+44)+24*(15+24+11+40+26+14+41+10+29+5)/(46+31+15+27+5+24+12+39+11+32+38+40+21+33+26+47+5+14+6+41+41+2+17+10+1+32+29+34+44+5)*2 = 21,77

Аналогічно розраховуємо за іншими днями тижня
= 22,9

= 23,3

= 22,71

= 22, 39

= 12,12
= 13,87

= 12,43

= 12,7

= 12,67

Результати розрахунку обсягів завозу (вивозу) товарів, а також значення відстаней між учасниками логістичної системи зводимо у таблицю 1.2.

Таблиця 1.2 – Результати розрахунку транспортної роботи.

1.3 Наступним кроком визначаємо транспотну роботу. Розрахунки робимо за формулами:

Р = ; (1.5)

Р = ; (1.6)

де Р, Р_рц – транспортна робота відповідно при функцонуванн логістичної системи без розподільчого центру та з розподільчим центром, км*кор.;

- відстань між j-м постачальником товарів до і-го магазину, кор./день;

Q_i , Q_j – відповідно обсяг завозу товарів до і-го магазину та обсяг завозу товарів від j-го постачальника товарів, кор./день;

l_i , l_j – відстані між розподільчим центром і, відповідно, між і-м магазином та j-м постачальником товарів, км.

1-1: Р = 35*6 = 210(км*кор.)

1-2: Р = 5*7 = 35(км*кор.)

1-3: Р = 47*3,4 = 159,8(км*кор.)

1: Р_рц = 84*3,8 = 319(км*кор.)

2: Р_рц = 73*4 = 292(км*кор.)

3: Р_рц = 78*0,4 = 31(км*кор.)

При визначенні обсягів завозу (вивозу) товарів у коробках за день необхідно визначити, для якого з днів тижня проводити розрахунки. Обирати слід день тижня, обсяг завозу (вивозу) товарів, якнайбільший. Далі наведений графік зміни обсягів завозу товарів до магазинів по днях тижня.

На основі значень транспортної роботи визначаємо доцільність використання розподльчого центру для роздрібних торговців. Рішення приймається на основі наступної залежності:

; (1.7)

де - зміна транспортної роботи при використанні розподільчого центру, км*кор.

Примітка: при додатних значеннях (+) – є доцільним використання розподльчого центру, а при від”ємних (-) – недоцільним.

1. = Р – Р_рц = 405-319 = 86

2. = 291-292 = -1

3. = 182-31 = 151

Результати розрахунку заносимо до таблиці 1.4. У випадку недоцільності використання розподільчого центру з точки зору транспортної роботи, а також, з метою визначення економтічної доцільності, необхідно перевірити наступну умову:

; (1.8)

де зміна витрат на транспортування товарів при використанні розподльчого центру, грн.

С_тр , С_трРЦ – витрати на транспортування товарів відповідно при функціонуванні логістичної системи без розподільчого центру та з розподільчим центром, грн. Їх визначають за формулами:

С_тр = ; (1.9)

С_трРЦ = +; (1.10)

де Q_ji – обсяг завозу товарв від j-го постачальника товарів до ш-го магазину, т/день. Коробки переводяться в тонни з пропорції: 1 коробка = 10 кг = 0,01 т.

l_i , l_j – відстані між розподільчим центром і відповідно між і-м магазином та j-м постачальником товарів, км;

Q_i , Q_j – відповідно обсяг завозу товарів до і-го магазину та обсяг вивозу товарів від j-го постачальника, кор./день;

V_t – технічна швидкість, км/год.;

Ц_т – вартість 1 л. палива, грн.

1-1:С_тр = (1,6*0,35+13,5*2,4)*0,246 = 37,52

Аналогічно розраховуємо далі

2-1: С_тр =43,66

3-1: С_тр =21,25

1-2: С_тр =23,69

2-2: С_тр =31,29

3-2: С_тр =19,96

1-3: С_тр =16,34

2-3: С_тр =19,96

3-3: С_тр =10,01

1-4: С_тр =42,3

2-4: С_тр =46,42

3-4: С_тр =41,25

1-5: С_тр =53,56

2-5: С_тр =42,52

3-5: С_тр =47,4

1-6: С_тр =15,13

2-6: С_тр =23,83

3-6: С_тр =11,23

1-7: С_тр =21,14

2-7: С_тр =32,7

3-7: С_тр =8,76

1-8: С_тр =36,3

2-8: С_тр =43,8

3-8: С_тр =26,2

1-9: С_тр =12,6

2-9: С_тр =21,3

3-9: С_тр =10,02

1-10: С_тр =46,41

2-10: С_тр =42,26

3-10: С_тр =27,59

Результати розрахунку зводимо у таблицю 1.4

Таблиця 1.4 – Результати розрахунку витрат на транспортування.

2. Вибір транспортного перевізника

Найбільш розповсюдженим завданням в логістичній системі є вибір логістичних посередників. На рис. 2.1. наведено алгоритм вибору логістичного посередника.

Рис. 2.1 – Алгоритм вибору логістичних посередників.

Згідно з цим алгоритмом вибір здійснюється на релейних, кількісних та якісних показниках. До релейних показників відносяться такі, що мають лише два показники: «так» або «ні». В нашому випадку – це наявність сертифікату.

Кількісні показники – це надійність (вірогідність доставки товару вчасно), тариф, загальний час (можливість відхилення від планової тривалості перевезення, %), фінансова стабільність.

Якісні – це частота сервісу, збереженсть, кваліфікація персоналу, готовність до переговорів.

При виборі перевізника в першу чергу перевіряють релейні показники. Отже, виключаємо перевізника № 1.

Наступним етапом проводять розрахунки вагових коефіцієнтів для кількісних та якісних показників за формулою:

W_i = ; (2.1)

де W_i - ваговий коефіцієнт і-го критерію;

j – значення рангу і-го критерію;

N – загальна кількість критеріїв, що врховуються при визначенні інтегральної оцінки (релейні показники не враховуємо)

W₁ = = 0,16

Далі розраховуємо аналогічно

W₂ = 0,222

W₃ = 0,19

W₄ = 0,028

W₅ = 0,05

W₆ = 0,08

W₇ = 0,111

W_i = 0,138

Результати розрахунків зводимо до таблиць 2.1., 2.2., 2.3.

Таблиця 2.1. – Показники (критерії) для оцінки перевзника.

Таблиця 2.2. – Розрахунок кількісних оцінок.

Таблиця 2.3. – Розрахунок яксних та інтегральних оцнок.

Розрахунок кількісних оцінок проводиться за наступною послідовністю. Для кожного кільксного показника визначають, яке екстремальне значення найбльш привабливе при оцінці. Тобто, необхідно встановити мах чи міn значення повинен мати критерій. Далі серед перевізників обирають найкраще за певним екстремумом значення.

Розрахунок значення кільксного критерію (Z_i ) проводять за наступними формулами:

- При екстремумі «мах»: Z_i = ; (2.2)

- При екстремумі «min»: Z_i = ; (2.3)

де К_ет – еталонне значення для даного критерю;

К_ni – фактичне значення для і-го перевзника

Розрахунок значення кількісного критерію (D_i ) з урахуванням вагового коефіцієна виконують за формулою:

D_i = Z_i *W_i ; (2.4)

Розрахунок значення якісного критерію проводимо на основі функції бажаності (табл.2.4)

Таблиця 2.4. – Оцінка якості і відповідні їм стандартні оцінки на шкалі бажаності.

За результатами розрахунків будуємо график залежності значень критеріїв від певного рангу для перевізників, що розглядалися (рис. 2.1. – 2.3.)

Рис. 2.1. – Значення вагових коефіцієнтів за критеріями оцінки.

Рис. 2.2. – Значення оцінки перевізників без урахування вагових коефіцієнтів.

Рис.2.3. – Значення оцінки перевізників з урахуванням вагових коефіцієнтів.

3. Організація функціонування транспортно-складської підсистеми

3.1 Особливост каналів розподілу товарів.

У межах даної роботи необхідно порівняти роботу транспорту в логістичній системі для двох варіантів: при функціонуванні системи без розподільчого центру та з розподільчим центром. Використання розподільчого центру приводе до появи каналу розподілу другого рівня і змінює характеристики роботи транспорту на каналі розподілу першого рівня.

Рис. 3.1. – Особливості роботи транспорту в логістичній системі.

а)

б)

Рис. 3.2. – Канали розподілу товарів:

а) першого рівня; б) першого і другого рівня.

У роботі наведемо схеми каналів розподілу - при використанні розподільчого центру і без використання розподільчого центру. Схеми повинні виглядати таким чином: від пунктів відправлення вантажу проставляють стрілки до пунктів споживання вантажів. На схемах відображають лише учасників логістичної системи.

-

- магазини

- постачальник

Рис. 3.3. – Схема каналів розподілу без використання розподільчого центру.

3.2 Визначення варіанту роботи транспортно-складської підсистеми

Використання розподільчого центру дозволяє змінювати не тільки напрямок руху товарів від постачальників до споживачів і зменшувати транспортні витрати, але й змінювати витрати на складування товарів.

Проводимо розрахунки витрат за формулою:

С_общ. = , (3.1)

де , - відповідно витрати на збереження товарів у постачальників і розподільчого центру, грн;

С_з – витрати на виконання замовлення, грн.;

С_тр – витрати на транспротування товарів від постачальників товарв до розподільчого центру, грн.

-магазини

-розподільчий центр

Рис. 3.4. – Схема каналів розподілу з використанням розподільчого центру.

Витрати на збереження товарів у постачальників товарів і оптового торговця визначають за формулами:

, (3.2)

, (3.3)

де , - обсяг зберігання товарів за період, що розглядається відповдно у постачальників товарів та оптового торговця, т.;

, - час зберігання однієї тони товарів за період, що розгядається відповідно у постачальників товарв та оптового торговця, діб;

, - вартість збереження однієї тони товару протягом однієї доби вдповідно у постачальників товарів та оптового торговця, грн./добу.

Витрати на виконання замовлення визначається за формулою:

С_з = К*m, (3.4)

де К – варттсь виконання одного замовлення, грн.;

m – кількість замовлень за період, що розглядається, од.

Витрати на транспортування товарів визначаємо за формулою:

С_тр = , (3.5)

де С_трі – витрати на транспортування товарв від і-го постачальника товару, грн. Визначаємо за формулою:

С_трі = (1,6q + 13,5Ц_т )*n*t_обі , (3.6)

де q – вантажопідйомність транспортного засобу, т;

Ц_т – вартість 1 л. палива, грн;

t_обі – час обороту на маршруті з обслуговування і-го маршруту, год.;

n – кількість оборотв на маршруті перевезення, од. Визначається за формулою:

n = , (3.7)

де n_j – кількість оборотів на маршруті з обслуговування постачальникв товарів при j-му замовленню, од. Визначається за формулою:

n_i = , (3.8)

де Q_i – обсяг замовлення товарів розподільчим центром при j-му замовленні, т. Визначається на основі даних про обсяги замовлень товарів в коробках. Коробки переводяться в тони з пропорції: 1 коробка = 10 кг.

Час оберту на маршрут визначається за формулою:

t_обі = + q*t_1m , (3.9)

де l_i – відстань між і-м постачальником товару та розподільчим центром, км. Визначаємо згідно з матрицею найкоротших відстаней;

V_t – технічна швидкість, км/год.;

t_{1 m} – час навантаження-розвантаження 1 тони вантажу, хв.

З розглянутих варіантів роботи транспорту і складських підсистем обираємо той, який має найменші витрати.

Вантажопідйомнсть транспортних засобів приймаємо 5т та 10т

Розрахунки за вищенаведеними формулами:

Для автомобілю 5 т:

1. С_трі = 1,6*5 + 13,5*6*1,02*90,62*5 = 453,1

С_трі = 90,62*4 = 362,48

С_трі = 90,62*3 = 271,86

С_трі = 90,62*2 = 181,24

2. С_трі = 90,62*6 = 543,72

С_трі = 90,62*4 = 362,48

С_трі = 90,62*3 = 271,86

С_трі = 90,62*2 = 181,24

3. С_трі = 90,62*5 = 453,10

С_трі = 90,62*4 = 362,48

С_трі = 90,62*3 = 271,86

С_трі = 90,62*2 = 181,24

Для автомоблю 10т:

1. С_трі = 90,62*3 = 271,86

С_трі = 90,62*2 = 181,24

С_трі = 90,62*2 = 181,24

С_трі = 90,62*1 = 90,62

2. С_трі = 90,62*3 = 271,86

С_трі = 90,62*2 = 181,24

С_трі = 90,62*2 = 181,24

С_трі = 90,62*1 = 90,62

3. С_трі = 90,62*3 = 271,86

С_трі = 90,62*2 = 181,24

С_трі = 90,62*2 = 181,24

С_трі = 90,62*1 = 90,62

Для автомобілю 5 т:

1. n_{j =} 5, n_{j =} 4_, n_{j =} 3_, n_{j =} 2

2. n_{j =} 6, n_{j =} 4_, n_{j =} 3_, n_{j =} 2

3. n_{j =} 5, n_{j =} 4_, n_{j =} 3_, n_{j =} 2

Для автомобілю 10 т:

1. n_{j =} 3, n_{j =} 2_, n_{j =} 2_, n_{j =} 1

2. n_{j =} 3, n_{j =} 2_, n_{j =} 2_, n_{j =} 1

3. n_{j =} 3, n_{j =} 2_, n_{j =} 2_, n_{j =} 1

Для автомобілю 5 т:

t_обі = 1,02

Для автомобілю 10 т:

t_обі = 1,87

Результати розрахунків зводимо до таблиць

Таблиця 3.1. – Потреба в товарах.

Таблиця 3.2. – Характеристика зберігання товарів у учасників логістичної системи

Таблиця 3.3. – Результати розрахунку витрат на ділянці «постачальник товарів – розподільчий центр»

На основі даних таблиці 3.3. визначаємо сумарні витрати на транспортування. Результати заносимо до таблиці.

Таблиця 3.4. – Витрати на транспортування.

На основі таблиці 3.3. будуємо графіки залежності загальних витрат від кількості поставок. На основі даних цього графіка обираємо вантажопідйомність автомобіля.

За даними таблиці 3.4. будуємо графік залежності транспортних витрат від клькості поставок. Для обраної вантажопідйомності автомобіля на графіку проставляємо значення витрат

А)За постачальниками

Б) За видами товару

Рис. 3.5. – Графік зберігання товарів у постачальників та на розподільчому центрі.

Рис. 3.6. – Графік залежності загальних витрат від кількості поставок.

Рис. 3.7. – Графік залежності витрат на транспортування від кількості поставок.

4. Організація транспортного обслуговування учасників логістичної системи

4.1 Складання маршрутів руху транспортних засобів

Маршрути руху складають для ділянки «розродільчий центр - магазини» для дня тижня, який характеризується найбільшим обсягом замовлень з боку магазинів. До складу маршрутів повинні входити тільки ті магазини, які планується обслуговувати через розподільчий центр.

Визначення маршрутів проводять при наступних обмеженнях кількості пунктв заїзду на маршрути. Відповідно буде отримано два варіанти маршрутів. В якості транспортного засобу використовуємо автомобіль вантажопідйомністю 1,5 тони.

На основі результатів розрахунків, будуємо таблицю з характеристикою маршрутів руху.

Таблиця 4.1. – Характеристика маршрутів.

Довжина маршруту визначається як сума відстаней між кожним з учасників логістичної системи.

Час навантаження-розвантаження визначаємо за формулою:

T_н-р = 2(Т_н + Т_оф + Т_м ), (4.1)

де: Т_оф - час на оформлення документв, год. Приймають = 0,1 год;

Т_м – час маневрування транспортним засобом в пункті навантаження. Приймають = 0,05 год.;

T_н-р = 2(0,166 + 0,1 + 0,05) = 0,632(год)

Далі розраховуємо аналогічно:

T_н-р = 0,608(год)

T_н-р =0,570(год)

T_н-р =0,462(год)

T_н-р =0,450(год)

T_н-р =0,518(год)

T_н-р =0,452(год)

Т_н – час навантаження, год. Визначають за формулою:

Т_н = q_м *Т_{1 m} , (4.2)

де: Т_{1 m} – час навантаження 1 тони вантажу, год. Визначаємо за завданням

Т_н = 1,66*0,1 = 0,166 (год)

Далі розраховуємо аналогічно:

Т_н = 0,154(год)

Т_н =0,135(год)

Т_н =0,081(год)

Т_н =0,075(год)

Т_н =0,109(год)

Т_н =0,076(год)

q_м – обсяг перевезення по маршруту, т. Визначають за формулою:

q_м = , (4.3)

де: q_і – обсяг завозу до і-го магазину на маршруті, т;

n – кількість пунктів завозу на маршруті, од.

Час обороту визначаємо за формулою:

T_об = + Т_н-р + Т_δ (n-1), (4.4)

де: L_м – довжина маршруту, км.;

- технічна швидкість, км/год. Визначається за завданням

Т_δ – час на додатковий заїзд до пунктів маршруту, год. Приймають = 0,15 год.

T_об = 1,66/26 + 0,632 + 0,15(2-1) = 0,846 (год)

Далі розраховуємо аналогічно:

T_об = 0,817 (год)

T_об =0,772(год)

T_об =0,524(год)

T_об =0,508(год)

T_об =0,602(год)

T_об =0,481(год)

Далі для кожної групи маршрутів визначають найбільший час навантаження. Цей час округляють до числа, яке поділяється на три без залишку.

Таким чином, проводять округлення часу оберту. Тільки значення часу оберту повинно подлятися на прийняте значення часу навантаження без залишку.

4.2 Розробка графіків сумісної роботи

На основі даних про маршрути (табл. 4.1) визначаємо необхідну кількість транспортних засобів, шляхом послідовного закріплення маршрутів за ними. Даня про закріплення наводимо у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2. – Дані про закрплення маршрутів за транспортними засобами.

При заповненні таблиці треба враховувати, що час роботи транспортних засобів залежить від часу, за який необхідно виконати обслуговування учасників логістичної системи. У межах даної роботи приймаємо термін обслуговування = 8 годин. Перерва водія повинна бути через кожні 4 години та дорівнювати 45 хвилинам.

Далі, наведена таблиця 4.3., у якій мі розраховуємо навантаження транспортних засобів в пункті навантаження в розподільчому центрі.

Таблиця 4.3. – Графік навантаження в розподільчому центрі.

При побудові необхідно дотримуватись наступних обмежень:

- Не планувати транспортні засоби під навантаження в один момент часу;

- Враховувати час перерви водія транспортних засобів.

Далі складаємо графік завозу товарів до магазинів.

Таблиця 4.4. - Графік завозу товарів до магазинів.

4.3 Оцінка транспротного обслуговування учасників логістичної системи

Витрати на транспортне обслуговування визначають за формулою:

, (4.6)

де: , , - витрати на транспортування товарів на ділянках «постачальники-магазини», «постачальники-розподільчий центр», «розподільчий центр-магазини», грн.

Витрати на транспортування товарв на ділянці «постачальники-магазини» знаходимо за формулою:

= , (4.7)

де: m – клькість магазинів, яким товар доставляється безпосередньо від постачальників (без розподільчого центру), од.;

- витрати на транспортування товарів від усіх постачальників до і-го магазину, якому доставляється товар без використання розподільчого центру, грн.(Приймають за таблицею 1.4. – рядок «всього»)

Витрати на транспортування товарів на ділянці «постачальники-розподільчий центр» визначають за даними таблиці 3.4.

Витрати на транспортування товарів на ділянці «постачальники-розподільчий центр» знаходимо за формулою:

С_трі = (1,6q + 13,5Ц_т )*, (4.7)

де: q – вантажопідйомнсть транспортного засобуу, що використовується на длянці «розподільчий центр-магазини», т;

Ц_т - вартість 1 л. палива (6 грн);

к – кількість транспортних даних, що використовується для роботи на ділянці «розподільчий центр-магазини»(таблиця 4.2)

- час роботи на маршруті і-го транспортного засобу на ділянці «розподільчий центр-магазини»

С_трі = (1,6*1,5 + 13,5*6)*5,329 = 444,45 (грн.)

Результати розрахунку зводимо до таблиці

Таблиця 4.5. – Дані про канали розподілу товарів при використанні розподільчого центру

Висновки

На основі розрахунків можна зробити висновок, що для даної логістичної системи розподільчий центр будувати необов” язково, тому що економія від його використання дуже мала. Також, було розрахована завантаженсть автомобіля, який був використаний для перевезення товарів від постачальників до магазинів та від розподільчого центру до магазинів. У нашому випадку, це автомобіль, вантажопідйомністю 1,5 т. Він недозавантажений, тому можна прийняти рішення, щоб скоротити робочий день до 6 годин, щоб використовувати його вантажопідйомність та робочий час водія найбільшраціонально.

Загальні затрати прм різній кількості поставок відрізнялись, а саме: при 5-ти поставках – 7805 грн.; при 4-х поставках – 6736 грн.; при 3-х поставках – 6070 грн.; при 2-х поставках – 7845 грн.; при 1-й поставке – 9331 грн.

Аналіз показує, що при 3-х поставках затраты на транспортування та сохраннсть продуктов складає 6070 грн, що меньше, якщо порівнювати з 5-ю поставками на 1735 грн. та порівняно з 1-й поставкой на 3261 грн.

Література

1. Банько В. Г. Логістика: навч. посібник (2-е видання, перероб.) – К.: КНТ, 2007. – 332 с.

2. Модели и теории логистики, под ред. Лукинского В. С. – СПб.: Питер, 2003. –

176 с.

3. Гаджинсикй А. М. Практикум по логистике. (2-е издание, перераб. и доп.) – М.: Изд – книготоргоцентр «Маркетинг», 2001. – 180 с.

4. Воркут А. И. Грузовые автомобильные перевозки. – К.: Высшая школа, 1986. – 447 с.