| Реферат
з зоології
1. Вступ до курсу „Зоологія”
2. Зоологія, як наука. Предмет і метод дослідження. Зв’язок з іншими науками.
3. Теорія еволюції. Основні властивості тваринного організму.
1. Вступ до курсу „Зоологія”
Різноманітність тварин. Царство Тварини об'єднує понад 1,5 млн. видів (найчисельніше серед інших царств живих організмів). Тварини, як і рослини, бактерії, гриби, заселили усі середовища життя: водне — риби, ссавці, ракоподібні, медузи; наземно-повітряне — комахи, птахи, звірі; ґрунт — дощові черви, терміти, кроти. Середовищем життя для багатьох тварин є інші тварини, людина, рослини.
Тварини різноманітні за розмірами, формою тіла, покривами, органами руху, внутрішньою будовою, поведінкою та іншими ознаками (порівняйте, наприклад, між собою медузу, дощового черв'яка, восьминога, річкового рака, травневого хруща, акулу, голуба, вовка).
Подібність тварин з іншими організмами та їх відмінності. Тварини, як і усі інші організми, мають клітинну будову, живляться, дихають, ростуть і розвиваються, розмножуються, вмирають. На відміну від інших організмів вони, як правило, живляться твердою їжею, яка містить уже готові органічні речовини; у них розвинуті різні пристосування до її захоплення, утримання, подрібнення та перетравлювання. Майже всі тварини мають органи руху (плавці, ласти, ноги, крила), що сприяють активному пошуку їжі, захисту від ворогів та непогоди тощо. У більшості тварин розрізняють передній і задній кінець тіла, черевний і спинний бік, лівий і правий бік тіла. На передньому (поступальному) кінці тіла містяться рот, основні органи чуття (зору, слуху, нюху, смаку, дотику), органи захисту та нападу. Уявно через тіло таких тварин можна провести лише одну площину, яка поділятиме його на дві дзеркально симетричні половини. Така симетрія тіла називається двосторонньою, або двобічною. Вона дозволяє тваринам рухатися прямолінійно, зберігаючи рівновагу, з однаковою легкістю повертатися вправо і вліво.
Вздовж тіла деяких тварин, наприклад, медуз, можна провести декілька уявних площин, і кожна з них ділитиме його на дві дзеркально симетричні половини. Лінії площин розходяться від центру перетину променями. Таку симетрію тіла називають променевою. Вона характерна для тварин, що ведуть прикріплений або малорухливий спосіб життя, і дає можливість ловити здобич і відчувати наближення небезпеки з будь-якого боку.
2. Зоологія, як наука. Предмет і метод дослідження. Зв’язок з іншими науками.
Зоологія — наука про тварин. Люди здавна використовували тварин у своєму житті. Добуваючи тварин, охороняючи житло від хижаків та отруйних змій тощо, вони набували знань про їхній зовнішній вигляд, місцезнаходження, спосіб життя, поведінку і передавали ці знання з покоління в покоління. З часом з'явилися книги про тварин, виникла наука зоологія (з грец. зоон — тварина і логос — слово, вчення), її народження відносять до ІІІ ст. до н.е. і пов'язують з іменем давньогрецького вченого Аристотеля.
Сучасна зоологія — це ціла система наук про тварин. Одні з них вивчають будову, розвиток тварин, спосіб життя, поширення по Землі; інші — окремі групи тварин, наприклад, тільки риб (іхтіологія) або ж тільки комах (ентомологія). Знання, здобуті зоологічними науками, мають велике значення для здійснення охорони та відновлення чисельності тварин, боротьби зі шкідниками рослин, переносниками та збудниками хвороб людини і тварин тощо.
Класифікація тварин. Усі тварини, як і інші живі організми, за ознаками близькоспорідненості вченими об'єднані у систематичні групи. Найменша з них — вид. Усі зайці-біляки, що живуть у тайзі, змішаних лісах або тундрі, належать до одного виду — Заєць-біляк. Видом в зоології називають сукупність тварин, подібних між собою за усіма істотними ознаками будови і життєдіяльності, поширених у межах певної території і здатних давати плодюче потомство. Кожну тварину з наявними лише їй особливостями будови та поведінки називаються особиною. Подібні види об’єднують у роди, роди – в родини, родини – в ряди, ряди – в класи, класи – в типи.
3. Теорія еволюції. Основні властивості тваринного організму.
Автором першої еволюційної теорії був французький біолог Жан-Батіст Ламарк (1744-1829). Ламарк увічнив своє ім'я, ввівши термін «біологія», створивши систему тваринного світу, в якій вперше поділив тварин на «хребетних» та «безхребетних». Ламарк вперше створив цілісну концепцію розвитку природи і сформулював три закони мінливості організмів.
1. Закон прямого пристосування. Пристосувальні зміни рослин і нижчих тварин відбуваються під прямим впливом навколишнього середовища. Пристосування виникають завдяки подразливості.
2. Закон вправляння і невправляння органів. Для тваринних організмів дія середовища опосередкована нервовою системою та органами чуття. Тривалий вплив середовища формує у тварин звички, пов'язані з частими вправляннями органів. Посилене його вправляння призводить до поступового розвитку цього органа і закріплення змін.
3. Закон «успадкування набутих ознак», відповідно до якого корисні зміни передаються і закріплюються у потомстві. Цей процес носить поступовий характер.
Неперевершеним авторитетом XIX ст. в галузі палеонтології та порівняльної анатомії був французький зоолог Жорж Кюв'є (1769-1832). Він став одним із реформаторів порівняльної анатомії і систематики тварин, ввів поняття «тип» у зоології. Спираючись на багатий фактичний матеріал, Кюв'є встановив «принцип кореляції частин тіла», на основі якого реконструював будову вимерлих форм тварин. За своїми поглядами був креаціоністом і стояв на позиціях незмінності видів, а наявність пристосувальних ознак у тварин розглядав як свідчення споконвічно встановленої гармонії у природі. Причини змін викопних тварин Ж. Кюв'є вбачав у катастрофах, що відбувалися на поверхні Землі. Згідно з його теорією, після кожної катастрофи відбувалося повторне створення органічного світу.
|
