МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Реферат
С дисципліни «
Статистика ринків»
на тему
: «
Поняття і структура валютного ринку»
Виконав студент
4-го курсу, ФІСІТ,
спец. 6506
Дорошенко Павло Володимирович
КИЇВ КНЕУ 20
1
1
ВСТУП
1.
Поняття та види валютного ринку;
2.
Структура валютного ринку;
3.
Валютний ринок України.
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Міжнародні валютні відносини - сукупність валютно-грошових і розрахунково-кредитних зв’язків у світовій господарській сфері, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств.
Основними складовими світової валютної системи є: світовий грошовий товар, валютний курс, валютні ринки, міжнародна валютна ліквідність, міжнародні валютно-фінансові організації.
Валютний ринок - це система стійких економічних та організаційних відносин, пов’язаних з операціями купівлі-продажу іноземних та платіжних документів в іноземних валютах.
Головною причиною появи і розвитку таких валютних ринків була необхідність обслуговування міжнародних економічних відносин.
Спочатку валютні ринки обслуговували лише торгівельні операції, а потім з розвитком МЕВ почали обслуговувати і інші їх види. Без валютних ринків міжнародна економічна діяльність на сьогоднішній день не можлива, про що свідчать обсяги цього ринку, що робить його найбільшим ринком світу.
1.
Поняття та види валютного ринку
Валютний ринок
- це сукупність економічних та організаційних форм, що пов'язані з купівлею або продажем валют різних країн. До валютного ринку як системи входить підсистема валютного механізму і валютних відносин. Під першою маються на увазі правові норми й інститути, що репрезентують Ці норми на національному та міжнародному рівнях. До другої входять щоденні зв'язки, в які вступають фізичні та юридичні особи з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних та інших грошових операцій, що спрямовані на придбання або продаж іноземної валюти.
Валютні ринки бувають:
- Міжнародні
- Національні
- Регіональні
Міжнародний валютний ринок
- це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою за межами України між суб'єктами ринку та іноземними контрагентами, які за дорученням і за рахунок суб'єктів ринку здійснюють торгівлю іноземною валютою за межами України.
Міжнародний ринок
складається з системи тісно пов'язаних швидкодіючими канальними чи супутниковими комунікаціями регіональних ринків. Сьогодні існують такі регіональні ринки: Європейський — із центрами в Лондоні, Цюріху, Франкфурті; Азіатський - із центрами в Токіо, Гонконгу, Сінгапурі; Американський - із центрами в Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі. На регіональних валютних ринках
здійснюється торгівля вільно конвертованими валютами та валютами місцевих національних ринків. Регіональні валютні ринки за характером операцій не відрізняються один від одного, національні
- відрізняються за ступенем конвертованості національної валюти, за обсягом зовнішньоторговельних та валютно-обмінних операцій, за ступенем інтегрованості в світове співтовариство, рівнем стійкості й відкритості економіки, рівнем розвитку комунікацій та ступенем регулювання державою валютних операцій.
Валютний ринок має виконувати покладені на нього функції. Основні з них такі:
а) забезпечення умов для проведення валютної політики держави та створення для цього відповідних механізмів;
б) суб’єктам валютних відносин мають бути створені належні умови для своєчасного проведення розрахунків. Це сприяє розвитку зовнішньої торгівлі;
в) діяльність всіх учасників валютних відносин має бути прибутковою;
г) формування і балансування попиту і пропозиції валюти і регулювання валютного курсу;
д) страхування валютних ризиків;
е) диверсифікація валютних резервів (розширення номенклатури валютних коштів, які використовуються, як резерв).
Валютні операції
– це операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності.
Види валютних операцій
Операції валютної біржі:
- укладання двосторонніх угод між членами біржі на купівлю – продаж іноземної валюти;
- організація розрахунків у національній та іноземній валютах за біржовими угодами;
- організація операцій ЦБ щодо підтримки курсу національної валюти;
- вираження ринкового курсу іноземної валюти до національної.
Членами валютної біржі можуть бути лише банки, яким видана ліцензія на проведення валютних операцій, або фінансові установи, яким надано законодавством право на проведення валютних операцій.
Валютна позиція банку – зміна співвідношення вимог і зобов’язань банку в іноземній валюті.
2.
Структура валютного ринку
Валютний ринок має свою структуру. Він включає національні ринки, міжнародні ринки і світовий ринок.
Структура валютного ринку
:
За суб’єктами:
- Міжбанківський (прямий і брокерський) (біля 80% обсягу всіх операцій на світовому валютному ринку припадає на міжбанківський ринок, оскільки валютні біржі існують не в усіх країнах світу)
- Клієнтський
- Біржовий
- Торгівля через валютну біржу
- Торгівля деривативами
За терміном операцій:
- СПОТ ринок (поточний)
- Форвардний ринок (терміновий)
- СВОП ринок
За функціями:
- Обслуговування міжнародної торгівлі
- Чисто фінансові трансферти (спекуляція, хеджування, інвестиції)
За валютними обмеженнями:
- Вільні
- Обмежені
За застосуванням валютних курсів:
- З одним режимом
- З кількома режимами
За об’ємом і характером валютних операцій:
- Глобальні (світові)
- Регіональні (міжнародні)
- Внутрішні (національні)
За територіальною ознакою:
- Європейський ринок – Лондон, Франкфурт-на-Майні, Париж, Цюрих.
- Американський ринок – Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, Монреаль.
- Азіатський – Токіо, Гонконг, Сингапур, Бахрейн.
Національні валютні ринки функціонують у більшості країн світу. Вони обмежуються економічним простором конкретної країни і регулюються її національним валютним законодавством.
Міжнародні валютні ринки сформувалися в тих країнах, в яких до мінімуму зведені обмеження на валютні операції. Такі ринки в основному регулюються міждержавними угодами, традиціями та домовленістю учасників цих ринків.
Світовий валютний ринок поєднує окремі міжнародні ринки і працює практично цілодобово. З початку доби відкриваються азіатські ринки (в містах Токіо, Гонконг, Сінгапур тощо), а після їх закриття працюють європейські ринки (в містах Париж, Лондон тощо), а під кінець дня — ринки американського континенту. Завдяки цьому будь-який суб’єкт валютного ринку може будь-коли, зв’язавшись з центром, здійснити операції з купівлі-продажу валюти.
За характером операцій валютний ринок поділяється на ринок конверсійних операцій (перетворення або заміна на еквівалентній основі рівновеликих цінностей шляхом їх обміну) та ринок депозитно-кредитних операцій, на якому купівля валюти здійснюється шляхом її залучення на депозитні вклади на узгоджені строки та наступний продаж у формі надання кредитів на різні строки.
За територіями розміщення світові валютні ринки поділяються на європейські, азіатські, північноамериканські тощо. За характером оплати валютний ринок поділяється на ринок безготівкових валютних операцій і ринок готівкових валютних операцій.
3.
Валютний ринок України
Операції з іноземною валютою на території України здійснюються відповідно до чинного законодавства.
До валютних операцій належать:
- операції з використанням валютних цінностей у мінімальному обігу як засобів платежу;
- операції, пов’язані з переказом і пересиланням за її межі валютних цінностей.
Валютними цінностями на території України вважаються: валюта України, платіжні документи й інші папери, іноземна валюта, платіжні документи й інші папери виражені в іноземній валюті, монетарні метали, метали платинових груп.
Валютний ринок не може бути статичним – це суперечить його природі. На ньому постійно коливаються курси залежно від ситуації.
Важливими елементами зовнішньоекономічного механізму в умовах розвинутої ринкової системи є податкова, кредитна, депозитна, цінова, митно-тарифна політика, зокрема і валютна. В Україні ці процеси мають поки що недосконалий характер і потребують загального поліпшення.
Ключовим елементом зовнішньоекономічного механізму є валютна політика, яка являє собою сукупність заходів держави та центрального банку у сфері валютних відносин (валютні обмеження, регулювання валютних курсів, імпортні депозити) з метою впливу на платіжний баланс, валютний курс та конкурентоздатність національного виробництва.
Крім зазначених загальних завдань, українська держава має вирішувати в галузі валютних відносин і ряд специфічних проблем, що випливають із конкретно-історичної ситуації, яка склалася сьогодні:
- забезпечення стабільності гривні відносно провідних валют світу;
- залучення іноземної валюти в країну і використання її як засобу стабілізації національної економіки;
- створення державного валютного фонду й ринку валюти.
На жаль, валютні проблеми вирішуються в Україні вкрай повільно і наштовхуються на великі труднощі. Слабкий експортний потенціал не забезпечує достатніх валютних надходжень у країну, а відсутність нормальної економічної ситуації примушує експортерів приховувати валюту за кордоном, оскільки у них немає гарантій вільного розпорядження своїми валютними коштами й необхідних стимулів до їх інвестування в національну економіку. Зроблені лише перші кроки до організації системи купівлі валюти Національним і комерційними банками, торгівлі валютою за участю держави та її структур, функціонування української валютної біржі. Розбалансованість механізму валютних операцій не дає змоги звести валютний та платіжний баланси України. Таким чином, нинішня неефективна валютна політика є фактором, що дестабілізує економіку, й одним із могутніх джерел інфляції.
Найскладнішим і неоднозначним за своїми економічними наслідками елементом проведеної грошової реформи в Україні є введення валютної конвертованості. Конвертованість - це один з дійових заходів стабілізації національної грошової системи, посилення її впливу на розвиток ринкових відносин, забезпечення ефективної структурної перебудови економіки, її конкурентоздатності та прискорення інтеграції у світове господарство.
Нині для валютних операцій використовуються обмінні курси іноземних валют, виражені у валюті України. Вони встановлюються Національним банком на основі результатів торгів на міжбанківському валютному ринку України.
Включення валютних стабілізаторів у зовнішньоекономічний механізм забезпечило б значною мірою створення умов для зниження курсу вільно конвертованої валюти відносно української гривні, формування передумов для її повної конвертованості, рееміграції валютних коштів в Україну, залучення іноземної валюти в країну тощо.
ЛІТЕРАТУРА
1. Правила торгівлі іноземною валютою / Постанова НБУ № 281 від 10.08.2005 року.
2. Шелутько В.М. Фінансовий ринок. – Київ: «Знання-Прес», 2006. – с.534.
3. Дахно І.І. Світова економіка: навчальний посібник. – Київ: ЦНЛ, 2006. – 320с
4. Журавка Ф.О. Вплив девізної політики НБУ на обмінний курс гривні // Фінанси України. – 2008. - № 5. – С. 154-160.
5. Савлук М. І. Гроші та кредит: Підручник. — К.: КНЕУ,2001.-602с.
6. Остапець А. І. Остапець Л. В. Банківська система України: стан і проблеми розвитку.// Фінанси України, 2000 - №8.
7. Бараник З. П. Статистика ринку праці: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 167 с.
|
