Курсовая работа: Аналіз надходження та руху виробництва

Курсова робота

на тему:

“Аналіз надходження

та руху виробництва”

ЗМІСТ

ВСТУП

Економічно-статистичні дані свідчать про те, що в 1999 і 2000 роках було погіршення майже всіх основних показників соціального й економічного становища України. Не відбулося і випереджаючого розвитку галузей, що безпосередньо працюють на соціальну сферу, і насичення споживчого ринку вітчизняною продукцією. Інвестиційна політика держави, що сприяла скороченню питомої ваги інвестицій в галузі, що дають найбільший внесок у задоволення потреб населення і швидку окупність, тобто в сільське господарство, легку і харчову промисловість, високотехнічні виробництва, протидіяла ринковому реформуванню.

Важливою передумовою стабілізації і подальшого підвищення рівня життя населення є державне регулювання розвитку споживчого ринку з метою збільшення його насиченості. У спадок від соціалістичної економіки держава дістала споживчий ринок, який функціонував в умовах хронічного дефіциту як продовольчих, так і непродовольчих товарів. Подолати такі його види можна шляхом стимулювання виробництва споживчих товарів, збалансування виробництва, експорту й імпорту цих товарів, а також посилення контролю за розподільчою системою і стимулюванням збільшення обсягів продажу споживчих товарів на внутрішньому ринку.

Тому важливе значення в наш час надається вивченню виробництва, а саме виробничому процесу. При цьому особливу увагу приділяють особливостям обліку матеріалів. Бо майже на кожному підприємстві, будь то чи мале підприємство - приватне, чи державне підприємство, існує певний вид матеріалів.

Отже, тема цієї курсової роботи є на даний час дуже актуальною, бо матеріали, являючись предметом праці, забезпечують разом із засобами праці і робочою силою, виробничий процес підприємства, в якому вони використовуються одноразово, собівартість їх повністю переноситься на ново створений продукт.

В наш час, в умовах ринкової економіки, велике значення мають якісні показники, наприклад, такі, як зниження затрат сировини, матеріалів і палива. Цього можна досягнути збільшенням використання прогресивних конструкційних матеріалів, металічних порошків і пластмас, заміною дорогих матеріалів більш дешевими, синтетичними без зниження якості продукції, скорочення відходів виробництва. Необхідно комплексно використовувати природні і матеріальні ресурси, максимально зменшувати втрати і нераціональні витрати, широко використовувати в господарському обороті вторинні ресурси.

Тому дані бухгалтерського обліку повинні мати інформацію для відшукання резервів зниження собівартості продукції шляхом раціонального використання матеріалів, зниження норми витрат, забезпечення необхідного збереження матеріалів, їх складування.

Для забезпечення діючого контролю за збереженням матеріалів велике значення має організація маркетингу (постачання) на підприємствах, стан складського і ваговимірювального господарств. З цією ціллю наказом по підприємству кожному складу присвоюється постійний номер, який потім вказується на всіх документах, що відносяться до операцій на даному складі.

В процесі виробництва матеріали використовуються по-різному. Одні із них повністю споживаються у виробничому процесі (сировина і матеріали), інші – змінюють тільки свою форму (змащувальні матеріали, фарби), треті – входять у вироби без яких небудь зовнішніх змін (запасні частини), четверті –тільки сприяють виготовленню виробів, не входять в їх масу чи хімічний склад (МШП).

Мета курсової роботи – розкрити суть обліку надходження матеріалів та формування їх собівартості.

Завданням курсової роботи є висвітлення економічного змісту надходження матеріалів та формування їх собівартості, дати характеристику та склад матеріалів, проаналізувати надходження матеріалів, зробити аналіз руху матеріалів, проаналізувати ефективність їх використання, зробити узагальнення результатів аналізу та привести шляхи його удосконалення. При вивченні даної теми було звернено увагу на те, що тема знайшла досить велике відображення в літературі. Дослідженням цієї теми займаються автори такі економісти: Курчавий Ю.А., Могол А.І., Мних Є.В., Оглоблін Д.І., Стуков А.Д. та інші.

Курсова робота виконана за матеріалами базового підприємства ВАТ “ВКП Бутанський завод скловиробів”.

Бучанський завод скловиробів знаходиться в селищі міського типу Буча Київської області по вулиці Кірова на відстані 3 кілометрів від залізничної станції Буча. Площа заводу в загорожі складає 20,9 гектар плюс 9 гектар - житловий фонд, площа забудівель - 15,4 гектари (51,1%). Завод має власну під’їзну залізничну гілку від станції Буча. Транспортування сировини, матеріалів, так як і відвантаження готової продукції на заводі здійснюється, в основному, залізничним транспортом.

Бучанський склозавод був збудований у 1946 році на місці зруйнованого під час війни цегельного заводу з метою випуску облицювального кахелю і скляних ізоляторів для потреб Міністерства зв’язку. Потім завод освоїв виробництво віконного скла, скляних труб і силікатної глини.

З 1954 року завод почав спеціалізуватися на виробництві склотари (склобанка ємністю 0,3 л). З 1965 по 1992 роки завод виготовляв склотруби діаметром 40-150 мм. З термостійкого безлуженого скла для технічних цілей в об’ємі до 3000 км на рік. З 1975 по 1995 роки Бучанський завод скловиробів виготовляв термоси і термосні колби в об’ємі 5 млн. штук на рік. В 1997 році ВАТ «ВКП Бучанський завод скловиробів» виготовляв консервні склобанки ємністю до 3 літрів в об’ємі 72 млн. штук на рік, пляшку ємністю 0,5; 0,61; 0,71 л. в об’ємі 45 млн. штук на рік, прокатне кольорове скло з армованою сіткою в об’ємі 500000 кв. м. на рік.

Бучанський завод скловиробів було приватизовано 1 грудня 1993 року в формі акціонерного товариства відкритого типу. Кількість акцій складає 4355802 штук. Колектив підприємства володіє контрольним пакетом акцій, який складає 69%, а решта 31% - тримають інші вкладники.

Курсова робота написана на основі даних про матеріали базового підприємства ВАТ "ВКП Бучанський завод скловиробів", що займається такими видами діяльності: виробництво та продаж широкого асортименту скловиробів. За останні роки відбулося пожвавлення виробничої діяльності підприємства, підвищився рівень рентабельності і досягнуто збільшення прибутків підприємства.

Детальний розгляд і аналіз фінансового стану підприємства, який говорить про економічну стабільність виробничої діяльності відображено в таблиці 1.

Таблиця 1

Аналіз техніко-економічних показників ВАТ "ВКП Бучанський завод скловиробів" за 1999-2000 рр.

З даних таблиці 1 видно, що за результатами двох років роботи підприємства відбулися деякі серйозні зміни практично по всім основним техніко-економічним показникам. Зменшення обсягів виробництва на 20,66%. говорить про певний занепад виробництва і зменшення конкурентоспроможності підприємства у виготовленні своєї продукції. Зміна обсягів виробництва пов’язана з серйозною реорганізацією підприємства.

Розширення штату працівників на 263 чол. має дещо негативне значення для підприємства, але при цьому треба зважити на той факт, що більшість звільнених працівників переведено на створене на основі базового підприємства ВАТ “ВКП Бучанський завод скловиробів“ підприємство ТОВ “Бучанський завод склотари”. Проаналізувавши рівень заробітної плати робітників (збільшення середньомісячної заробітної плати одного робітника на 8,84%) можна зробити висновок про покращання соціального клімату на підприємстві, про фінансову забезпеченість свого штату як управлінського так і робітничого.

Рентабельність випуску продукції має низький рівень (9,49%), що говорить про низький рівень прибутку. Головною причиною нестабільності виробничої діяльності підприємства є несвоєчасність поставок матеріалів, зміна цін і застаріла технологія, хоча в даному напрямку є позитивні зрушення, зокрема зростання рівня рентабельності на 36,55%, хоча дане зростання не сильно вплинуло на розмір прибутку підприємства.

Головними джерелами написання випускної роботи є первинні документи (картка складського обліку, накладні, лімітно-забірні картки), реєстри синтетичного обліку (журнали-ордери №6, №10, відомість №10), форми бухгалтерської звітності (форма №1 "Баланс" (дод. ), форма №2 "Звіт про фінансові результати (дод. ), форма №3 "Звіт про фінансово-майновий стан підприємства" (дод. ) форма №5-с "Звіт про витрати виробництва, форма №22 "Основні показники діяльності підприємства" .

В сьогоденних умовах функціонування ринку важливе місце займає аналіз розрахунків по надходженню і використанню матеріалів, що значною мірою впливає на виробничо-господарську діяльність підприємства, будуючи її раціонально. Раціональне використання матеріалів – один з важливих факторів росту виробництва. Таким чином значення обліку і аналізу розрахунків по руху матеріалів складається на основі того, що є необхідним засобом вивчення економічної ситуації на ВАТ “ВКП Бучанський завод скловиробів”, а також складовою частиною нових методів планування і управління в умовах переходу до ринкових відносин.

1. Економічний зміст товарно-матеріальних цінностей та характеристика і оцінка матеріалів

Товарно-матеріальні цінності займають важливе місце у виробничому процесі підприємства, без забезпечення ними для підприємства неможливий виробничий процес.

Специфічною особливістю виробничих запасів є те, що вони в процесі виробництва використовуються повністю, і тому для кожного нового процесу виробництва їх потрібно заміняти новими [29, С.139].

У собівартості промислової продукції питома вага витрат матеріалів складає біля 50%, а в деяких галузях промисловості (наприклад хімічній, текстильній) сягає 80-85% [22, С.58]. Так на базовому підприємстві ВАТ “ВКП БЗС” у собівартості продукції питома вага витрат матеріалів складає біля 70-85%, в залежності від виду продукції. Тому питанням обліку виробничих запасів має приділятись велика увага [12, С.70].

Для забезпечення безперебійної роботи виробництва на складах підприємства завжди повинні бути виробничі запаси в межах норм, передбачених потребою підприємства. У складських приміщеннях підприємств здійснюються операції по збереженню виробничих запасів, що надходять, а також відпуску їх у виробництво [29, С.139].

Важливою умовою правильної організації обліку виробничих запасів є їх правильне групування. На різних підприємствах виробничі запаси можуть мати різне призначення залежно від тієї функції, яку вони виконують в процесі виробництва. [19, С.85]. Так, наприклад, радіодеталі на базовому підприємстві ВАТ “ВКП БЗС” створюють основу готової продукції - міні-АТС, а на цукровому, хімічному, машинобудівному підприємствах радіодеталі використовуються для поточного ремонту радіоелектронної апаратури, участі безпосередньо у виробництві готової продукції вони не беруть. Тому важливо правильно згрупувати матеріальні цінності на підприємстві за їх призначенням та роллю в процесі виробництва.

За призначенням матеріали групуються так:

сировина і основні матеріали - до них належать предмети праці, що входять до складу готової продукції і складають її основу, наприклад бавовна для виробництва пряжі, метал для виробництва станків, залізна руда для виробництва чавуну тощо [29, С.139];

допоміжні матеріали - до них належать матеріали, які або приєднуються до основних матеріалів, щоб надати їм визначені якості (наприклад, фарба для цукерок у кондитерському виробництві, або фарба для фарбування бавовни), або витрачаються в процесі роботи знарядь виробництва (наприклад, мастильні матеріали, обтиральні) або витрачаються для обслуговування процесу виробництва (наприклад, канцелярські предмети, бланки для обліку, електричні лампочки тощо) [29, С.140];

паливо - економічно цей вид матеріалів належить до допоміжних матеріалів, але відокремлюються в обліку у зв’язку з його важливістю в народному господарстві і великою питомою вагою в загальних витратах матеріалів [29, С.140]. Основними напрямками використання палива на підприємствах є:

для технологічних цілей, коли воно використовується безпосередньо в технологічному процесі і зумовлює зміни матеріалів;

для енергетичних цілей, коли паливо сприяє виробітку теплової енергії (наприклад, паливо, що спалюється в топках під котлами, в печах та інших теплосилових апаратах);

для господарських потреб (наприклад, для опалення приміщення цехів, контори підприємства, житлових будинків тощо);

тара - предмети, призначені для пакування продукції : пляшки, ящики, мішки тощо (як порожня, так і та, що знаходиться під матеріалами і готовою продукцією). Тара, що призначена для виробничих або господарських потреб, належить до основних засобів або малоцінних предметів, залежно від терміну служби або вартості, наприклад, ящики для зберігання сипучих тіл в цеху. Тара одноразового користування в особливу групу не виділяється і входить до собівартості матеріалів (наприклад, жерстяні банки з фарбою) [29, С.140];

запасні частини для ремонтів – окремі запасні частини машин, обладнання транспортних засобів, призначені для виконання ремонтів, заміни зношених частин тощо [29];

малоцінні та швидкозношувані предмети – до них входять: інвентар, спецодяг, інструменти загального призначення, інструменти спеціального призначення і спецоснастка.

У деяких галузях промисловості, наприклад, на базовому підприємстві купують в порядку виробничої кооперації напівфабрикати, (наприклад, радіоелектронні вузли, блоки живлення, і т.і.), які підлягають подальшій обробці або витрачаються безпосередньо на збирання готової продукції. У цих випадках напівфабрикати розглядаються як основні матеріали.

Важливою умовою правильної організації обліку матеріалів є розробка номенклатури матеріалів. Це робиться для того щоб відділи та служби користувалися єдиними встановленими на підприємстві обліковими цінами і номенклатурою матеріалів, розробляється номенклатура – цінник, що являє собою систематизований перелік матеріалів, їх номенклатурні номера та облікові ціни.

На підприємствах кожна група матеріалів може складатися із сотень і тисяч назв, сортів, розмірів. Для раціонального обліку матеріалів, який би сприяв оперативній роботі, плануванню та бухгалтерському обліку, необхідно розробити деталізоване групування матеріалів. З цією метою на підприємствах перелік найменувань окремих видів матеріалів класифікується за визначеною ознакою. Матеріали поділяються на групи, наприклад, кольорові, чорні метали тощо.

За кожною назвою, сортом, розміром матеріалів закріплюється постійний шифр, який має бути проставлений на всіх документах, пов’язаних з обліком матеріалів. Цим шифром користуються також в аналітичному обліку.

Перелік матеріалів, згрупованих за характерною для них ознакою і відповідним чином зашифрованих з вказівкою одиниці виміру, називається номенклатурою матеріалів [29].

На кожному документі на надходження або витрати матеріалів має бути вказана не тільки назва матеріалів, але і його номенклатурний номер.

Також важливою умовою правильної організації обліку матеріалів є попередня розробка норм запасу матеріалів по кожному номенклатурному номеру і норм витрат кожного виду матеріалів на кожний вид виробленої продукції, що необхідно для контролю за станом залишків матеріалів на складах підприємства в межах потреб, а також за правильним їх використанням у виробництві [29, С.141].

Сировина, основні та допоміжні матеріали, паливо, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, запчастини, тара, що використовується для пакування і транспортування продукції, інші матеріальні ресурси відображаються в обліку і звітності за їх фактичною собівартістю, давальницька сировина відображається за балансами, за цінами, вказаними у договорі.

Поточний облік матеріалів здійснюють не за фактичною собівартістю, а за раніше встановленими цінами (наприклад, за минулий місяць) [16, C.84].

Обліковими цінами можуть бути: оптові ціни промисловості, договірні, тощо.

Отже, матеріали займають одне з головних місць у процесі виробництва певної продукції. Без забезпечення підприємства необхідними матеріальними цінностями неможливий виробничий процес. Специфічною рисою матеріальних цінностей є те, що вони повністю використовуються у процесі виробництва, тому підприємство повинно постійно слідкувати за їх своєчасним поповненням.

На базовому підприємстві ВАТ “ВКП БЗС” матеріалам належить основна роль. На основі придбаних матеріальних цінностей (переважно неорганічних хімічних сполук) таких як: пісок кварцовий, селітра, доломіт, кальцинована сода та інші. Для кожного підприємства важливо, щоб затрати на придбання матеріалів були як найменшими. Адже, вони впливають на собівартість продукції, яка в свою чергу впливає на кінцеву ціну товару і на прибуток підприємства.

Другим важливим фактором є правильна постановка роботи по надходженню і використанню матеріальних цінностей на підприємстві. Матеріали не повинні залежуватись на складах і навпаки, підприємство не повинно відчувати в них дефіциту. Їх обсяг повинен співпадати з потребою використання матеріальних цінностей у виробничому процесі. Звідси видно, що потрібно своєчасно вести облік надходження матеріальних запасів. Саме висвітленню цієї проблеми і присвячене наступне питання.

2. Аналіз наявності та структури матеріалів

У виробничому процесі використовуються різні види матеріалів, при чому досить важливо знати їх класифікацію і функцію у виробничому процесі. Відповідно до класифікації можна зробити висновок, що на ВАТ "ВКП Бучанський завод скловиробів" в процесі виробництва використовуються всі види матеріалів.

Звичайно на базовому підприємстві як і на кожному промисловому підприємству використовується досить значна кількість допоміжних матеріалів і хоча вони не є матеріально-речовою основою майбутньої готової продукції, але без їхньої участі процес виробництва може зупинитися. До важливого виду допоміжних матеріалів відносять паливо і паливно-мастильні матеріали, що використовується на опалення приміщень, що знаходяться на території базового підприємства, в тому числі цехів, будинку заводоуправління (природний газ, мазут, кам’яне вугілля тощо) і паливо, що використовується для автотранспорту (бензин, дизельне пальне); крім того випущена готова продукція потребує тари і пакувальних матеріалів (на базовому підприємстві в ролі тари найчастіше виступає поліетилен, дерев’яна тара, картон, тощо); в ролі допоміжних матеріалів також виступають запасні частини, які використовуються для заміни зношених деталей під час поточного або капітального ремонту обладнання, що приймає безпосередню або опосередковану участь в процесі виробництва, а також автотранспорту.

Окремою групою в допоміжних матеріалах виділяють малоцінні і швидкозношувані предмети. Особливістю їх звичайно є порядок обліку і особливості використання в процесі виробництва. Базове підприємство звичайно не може обійтися без малоцінних і швидкозношувані предметів, адже вони включають в себе різний інструмент (ріжучий, шліфувальний, свердлильний тощо), спеціальний одяг і спеціальне взуття для робітників підприємства, різні допоміжні господарські засоби.

Особливу увагу треба звернути на таку групу матеріальних ресурсів як зворотні відходи. Дана група матеріалів є основним напрямком зниження матеріальних витрат у загальній собівартості продукції. Тому дана група матеріальних ресурсів підлягає ретельному аналізу, на основі такої аналітичної роботи робиться розрахунок можливого резерву збільшення випуску товарної продукції.

Аналіз структури матеріалів проводиться шляхом розрахунку питомої ваги окремого виду матеріалів у загальному підсумку. Розрахунок ведеться за формулою 2.1 [26, С. 227].

=, (2.1)

де: Пв – питома вага окремого виду матеріалів, %;

Вов – вартість окремого виду матеріалів, грн.;

Ввв – вартість всіх видів матеріальних ресурсів, грн..

Розрахунок за формулою 2.1 по базовому підприємству ВАТ "ВКП Бучанський завод скловиробів" наведено в таблиці 2.1

Використовуючи формулу 2.1 також можна відобразити діаграмою структуру матеріалів, що використовуються в процесі виробництва на базовому підприємстві ВАТ "ВКП Бучанський завод скловиробів" .(рис. 2.1).

Рис. 2.1 Структура матеріалів, що використовуються в процесі виробництва на ВАТ "ВКП Бучанський завод скловиробів" за 9 місяців 1999-2000 рр.

З рисунку 2.1 видно, що на базовому підприємстві за даними 2000 року в порівнянні з даними 1999 року є деякі зрушення, а саме видно, що у виробництві стали більше застосовувати допоміжні матеріали ( 38% у порівнянні з 35%) від попереднього виробничого циклу, але зменшилося використання основних матеріалів (з 65% до 62%). Можна зробити висновок, що структурні зрушення на підприємстві відбуваються в межах 3%.

Але діаграми і графіки мають один суттєвий недолік оскільки не відображають відхилення між періодами, що порівнюються, тобто зробити аналіз по даним діаграми досить важко і тому для розрахунку різного роду відхилень, розрахунку впливу факторів на узагальнюючий показник використовують аналітичні таблиці. Отже для ліквідації цього недоліку доцільно використовувати такий засіб як таблиця.

Аналіз наявності матеріалів на основі додатку до звітності подано в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Аналіз наявності матеріалів за 9 місяців 1999р. і 2000р. за даними ВАТ "ВКП Бучанський завод скловиробів"

тис. грн.

З таблиці 2.1 видно, що наявність матеріалів змінюється в залежності від часу. З наведених даних видно, що наявні матеріали зменшилися по всім їх видам у більшій чи меншій мірі, зокрема по основним матеріалам на – 312,8 тис. грн., допоміжним – 103,2 тис. грн.. А обсяг окремих видів основних матеріалів змінювався так само. Зокрема наявна селітра зменшилася на 29,3 тис. грн., доломіт – 64,1 тис. грн.. Загалом же розмір матеріалів зменшився на –416,0 тис. грн.. Це пояснюється тим, що понаднормові матеріали накопичені в період простоїв починають поступово використовуватися у виробництві, тобто матеріали будуть скорочуватися до тих пір поки не знизяться до рівня нормативних матеріалів.

Аналіз структури матеріалів за 1999 рік і 2000 рік у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Аналіз структури матеріалів по даним ВАТ "ВКП Бучанський завод скловиробів" за 9 місяців 1999-2000 рр.

Як видно з таблиці матеріали на базовому підприємстві зменшуються (на загальну суму 416,0 тис. грн.), тобто матеріали будуть скорочуватися до тих пір поки не знизяться до рівня нормативних запасів. Загалом же матеріали зменшилися протягом 2000 року на 416,0 тис. грн. або на 15,83%. Крім цього з таблиці видно, що зменшення матеріалів проходить по майже всіх видах матеріалів, але це характеризує підприємство з позитивної сторони, адже зменшення понаднормативних запасів матеріалів вивільняє значну суму оборотних коштів. Питома вага зменшилася по основним матеріалам на 2,2%, а по допоміжним навпаки зросла на 2,2%. Питома вага основних видів матеріалів теж змінилася: зросла у піску кварцового на 4% і зменшилася по всім іншим видам сумарно на 4%. Є тут і певні особливості зокрема при зменшенні кількості піску кварцового і допоміжних матеріалів, їхня питома вага збільшилася на +4,0% і 2,2% відповідно по кожному з цих видів матеріалів.

3. Аналіз надходження матеріалів

Для ефективної роботи підприємства та виробничого процесу потрібно дотримуватися своєчасного забезпечення матеріалами, а також раціонально, ефективно їх використовувати. Основним фактором, який показує забезпеченість підприємства матеріалами є правильність розрахунку поставок матеріалів в відповідності до вимог виробництва. Необхідно забезпечити рівномірне надходження матеріалів до основних цехів і цехів допоміжного виробництва.

Забезпечення матеріалами виробництва, їх ефективне і своєчасне використання цілком залежить від матеріально-технічного забезпечення. Тому на базовому підприємстві існує відділ матеріало-технічного постачання, який несе відповідальність за своєчасність надходження матеріалів на склади. При порушенні термінів поставки матеріалів, надходження неякісної сировини може призвести до порушення плану випуску і реалізації товарної продукції. На весь фінансово-економічний штат працівників бухгалтерії базового підприємства ВАТ "ВКП Бучанський завод скловиробів" поставлена задача по перевірці обґрунтованості, перевірка розрахунку встановлених норм і нормативів, які визначені по даним витрат на виробництво минулих періодів, при цьому потрібно враховувати фактичні витрати на виробництво продукції з корегуванням на обсяг продукції, яка запланована на даний період. Для визначення ефективності використання матеріалів здійснюють перевірку відповідності плану поставок потребам виробництва продукції і утворення залишків, тобто виробничих запасів, виходячи з прогресивних норм витрат матеріалів.

Для стабільного забезпечення потреб виробництва матеріалами використовується впровадження матеріально-технічних міроприємств по усуненню відхилень, які б спричинили погіршення (зменшення) обсягів виробництва.

З джерел покриття виділяють зовнішні і внутрішні джерела покриття (рис 3.1).

Рис.3.1. Джерела покриття потреб підприємства в матеріальних ресурсах.

Тобто проводиться аналіз забезпеченості потреб у матеріальних ресурсах джерелами покриття. Це є головною умовою ритмічної роботи підприємства. Аналіз забезпеченості виробничих потреб у матеріальних ресурсах можна визначити за формулою 3.1 [26, С.231 ]:

U_i =U_i ^вн + U_i ^з , (3.1)

де: U_i ^вн – сума внутрішніх джерел покриття потреб в кожному з видів матеріальних ресурсів;

U_i ^з – сума зовнішніх джерел покриття потреб в кожному з видів сумою власних внутрішніх джерел покриття.

Реальна потреба в завозі матеріальних ресурсів зі сторони визначається за формулою 3.2 [26, С. 248].

П_с = З_п - В_п , (3.2)

де: П_с – реальна потреба в завозі матеріальних ресурсів зі сторони

З_п – загальна потреба в певному виді матеріалу

В_п – сума власних внутрішніх джерел покриття.

Розрахунок реальної потреби в завозі матеріальних ресурсів наведено в таблиці 3.2.

Потреба базового підприємства у матеріальних ресурсах визначається за видами і за потребами основної (виробничої) і неосновної діяльності (надання послуг) підприємства. При цьому визначаються матеріали матеріальних ресурсів.

При аналізі забезпечення матеріальних ресурсів слід зазначити, що за планом поставок розраховують показники, які б свідчили б про процентне виконання договорів (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Аналіз виконання договорів, які забезпечують потреби підприємства у матеріалах 1999 році на ВАТ «ВКП Бучанський завод скловиробів»

За даними таблиці 3.1 видно, що потреба підприємства майже у всіх матеріалах забезпечена на 100%, але є недопоставка піску кварцового і сульфату натрію. Поставки виконані лише на забезпечена на 99,93% і 99,46% відповідно, це говорить про недопоставку матеріалів або з вини постачальників або з вини відділу матеріального забезпечення, менше ніж необхідно для задоволення планової потреби на 0,07% і 0,54% відповідно. Це надає можливість спланувати вірогідність простою виробництва за причин недопоставки або поставки матеріальних ресурсів низької якості. В результаті затримки або недопоставки матеріальних ресурсів підприємство повинно мати запас їх на складах, тому розраховують запас в днях. Тобто скільки повинно бути матеріальних ресурсів на складі у випадку описаному вище.

Аналогічний аналіз за даними 2000 року проведено за допомогою таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Аналіз виконання договорів, які забезпечують потреби підприємства у матеріалах у 2000 році на ВАТ «ВКП Бучанський завод скловиробів»

За даними таблиці 3.2 видно, що потреба підприємства майже у всіх матеріалах забезпечена на 100%, але є недопоставка доломіту і сульфату натрію. Поставки виконані лише на забезпечена на 99,16% і 95,46% відповідно, це говорить про недопоставку матеріалів або з вини постачальників або з вини відділу матеріального забезпечення, менше ніж необхідно для задоволення планової потреби на 0,84% і 4,54% відповідно.

В свою чергу середні витрати кожного виду матеріальних ресурсів розраховуються діленням сумарного їх витрачання на потреби виробництва за період, що аналізується кінець календарних днів у періоді.

На ВАТ "ВКП Бучанський завод скловиробів" велика увага приділяється аналізу виконання плану за строками поставки матеріалів (ритмічності). Для оцінки ритмічності поставок використовують такі показники: середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт нерівномірності, коефіцієнт варіації. Аналіз нерівномірності поставок рекомендується здійснювати за допомогою методів математичної статистики. За розрахунок цих показників відповідає аналітичний відділ.

Коефіцієнт нерівномірності поставок обчислюється за формулою 3.3 [26, С. 248].

%, ( 3.3 )

де: - сума коефіцієнтів виконання договорів

N - кількість коефіцієнтів виконання договорів по поставкам.

Коефіцієнт нерівномірності поставок базового підприємства за 1999 рік становив 0,12%, а у 2000 році – 1,08%, що свідчить про зниження ритмічності поставок на підприємство матеріалів.

В процесі надходження матеріалів перевіряють якість одержаних матеріалів від постачальників, тобто перевіряють наявність за кількістю, відповідність стандартам і технічним умовам ВАТ "ВКП Бучанський завод скловиробів" майже не має випадків порушення асортименту та якості надходження матеріалів. Але випадку невідповідності підприємство повинно виставити претензію і отримати відшкодування за понесені збитки в результаті втрат від неможливості використання низькоякісного матеріалу і зменшення обсягу виробництва.

Утворення незапланованих відходів у такому випадку негативно впливає на ефективність роботи всього підприємства.

В основу розрахунку потреби підприємства в матеріальних ресурсах покладено нормативи і норми їх розрахунку і складських запасів, стану яких приділяється велика увага. Розподіл матеріалів, сировини та матеріалів за видами приведено на рис. 3.2.

Рис. 3.2 Види запасів сировини і матеріалів на базовому підприємстві ВАТ «ВКП Бучанський завод скловиробів»

Аналіз стану запасів матеріалів подано в таблиці 3.3

Таблиця 3.3

Аналіз стану запасів матеріалів на

ВАТ "ВКП Бучанський завод скловиробів" за 2000р.

З таблиці 3.3 видно, що підприємство неритмічно отримує матеріали вчасно і має при цьому певний надлишок матеріалів, що позитивно впливає на ефективність роботи підприємства. Крім того підприємство має понаднормові матеріали (більше максимального рівня, зокрема по піску кварцовому на 12162,81 грн., по доломіту на 9475,45 грн., а по соді кальцинованій 768,64 грн.). Це свідчить про те, що із обороту вилучено досить значну частину оборотних коштів, що значно знижує оборотність оборотних коштів і в даний час для підприємства відіграють дуже велику роль.

Підсумовуючи результати аналізу виконання плану матеріально-технічного постачання, необхідно мати на увазі, що втрати при недопоставці сировини та через відсутність сировини в якійсь мірі дублюють одна одну.

Зробивши аналіз надходження матеріалів слід зазначити, що ті показники, які були розраховані у цьому питанні не можуть дати узагальнюючу оцінку ефективності роботи підприємства за рахунок надходження і використання матеріалів, тому у наступному питанні розглядається ефективність використання матеріалів.

4. Аналіз руху матеріалів

Обов’язковими умовами нормального функціонування виробничого процесу є своєчасне забезпечення підприємства матеріалами і раціональне, ефективне їх використання. Важливим фактором забезпеченості підприємства матеріалами є правильність розрахунку необхідності в них, раціонально-технічне забезпечення і економно-ефективне використання їх у виробництві.

Своєчасне забезпечення виробництва матеріалами і їх раціональне використання у значній мірі залежить від матеріально-технічного постачання. Працівники бухгалтерії ВАТ “ВКП БЗС” передусім перевіряють обґрунтованість встановлених норм і нормативів, які покладено в основу розрахунку потреб підприємства в матеріалах для виконання виробничої програми та на господарські потреби. Перевіряють відповідність плану постачання потребам виробництва продукції і утворення необхідних запасів, виходячи з прогресивних норм витрат матеріалів. На підприємстві ВАТ “ВКП БЗС” проводиться активна робота щодо впровадження організаційно-технічних міроприємств по виявленню внутрівиробничих резервів і конкретних міроприємств по їх використанню (використання: відходів і вторинних матеріалів, залучення замінників дорогих і дефіцитних матеріалів, по мірі необхідності використовуються місцеві види ресурсів та відходів), що також необхідно знати при аналізі.

Потреба базового підприємства у матеріалах визначається в розрізі їх видів на потреби основної (виробництво) і неосновної діяльності підприємства і запаси, необхідні для нормального функціонування на кінець періоду (формула 4.1) [31.,с.115]:

, (4.1) де MPⁿ _i - загальна потреба підприємства;

MP_ij – потреба і-го виду матеріальних ресурсів на j-й вид діяльності;

MP³ _i – необхідні для нормального функціонування підприємства запаси і-го виду матеріальних ресурсів на кінець періоду.

На базовому підприємстві в процесі аналізу перевіряють відповідність фактичного розміру запасів матеріалів нормативному. Також перевіряється рівномірність постачання матеріалів за договорами поставки матеріалів від постачальників.

Потребу в матеріалах на кінець періоду визначають за трьома видами оцінки: в натуральних одиницях виміру, що необхідно для встановлення потреби в складських приміщеннях; за вартістю для виявлення потреби в оборотних засобах; в днях забезпеченості – для цілей планування і організації контролю.

В процесі аналізу перевіряють також якість одержаних матеріалів від постачальників, тобто перевіряють відповідність їх стандартам, технічним нормам і умовам договору поставки.

До останнього часу особлива увага, на підприємстві, приділялася перевірці виконання поставок матеріалів, виділених підприємству за держзамовленнями та кооперативними поставками. На сьогоднішній день підприємство працює без державних замовлень.

У разі поставок низькоякісних матеріалів утворюються незаплановані відходи. За рахунок поставки низькоякісної сировини (матеріалу) підприємство зазнає значних збитків.

Необхідність систематичного виявлення і мобілізації резервів зниження витрат матеріалів на одиницю продукції та зменшення відходів при виготовленні продукції передбачає використання в аналізі системи показників, які всебічно характеризують ефективність використання матеріалів. Вони дозволяють планувати, розраховувати, аналізувати результати роботи підприємств, об’єднань та галузей промисловості в області зниження матеріаломісткості продукції. Це визначення, в загальному вигляді, характерне для будь-якого рівня управління.

Оцінка ефективності використання матеріалів на практиці аналітичної роботи і в економічній літературі здійснюється за допомогою різних показників та їх систем.

Найбільшого розповсюдження набули показники, в розрахунку яких використовується сума матеріальних витрат, а не матеріальних ресурсів. Це зумовлене тим, що, у широкому розумінні вартість використаних, витрачених матеріалів виражається витратами матеріалів, а рівень їх витрачання у виробництві – показниками, обчисленими виходячи із суми витрат матеріалів.

Для характеристики ефективності руху матеріалів, тобто, надходження та витрачання економічний аналіз передбачає ряд показників.

Застосування узагальнюючих показників в аналізі дозволяє отримати лише загальне уявлення про рівень ефективності використання матеріалів і резерви підвищення цього рівня. Більш конкретну інформацію забезпечує аналіз часткових показників. Вони застосовуються для характеристики ефективності використання окремих видів матеріалів (металомісткість, паливомісткість, енергомісткість та інше), а також для характеристики рівня матеріаломісткості окремих виробів (відношення вартості всіх застосованих матеріалів на одиниці продукції до її оптової ціни).

На базовому підприємстві застосовуються також показники параметральної, конструктивної, технологічної, відносної питомої матеріаломісткості, коефіцієнт використання окремих видів матеріалів.

Коефіцієнт використання матеріалів доцільно визначати не лише по всьому випуску продукції, але і за окремими виробами. В цьому випадку він являє собою відношення корисного витрачання чистої ваги виробу в натуральному вираженні до норми чи фактичного витрачання матеріалів, використаних на їх виготовлення.

Також при здійсненні аналізу руху матеріалів необхідно проаналізувати витрачання матеріалів на одиницю продукції (табл.4.1).

Таблиця 4.1

Аналіз витрачання матеріалів на одиницю продукції

ВАТ “ВКП БЗС” за 9 місяців1999 року

З таблиці видно, що підприємство виготовляє продукцію з економією сировини в середньому на 7,5%. За рахунок економії сировини зменшуються витрати на сировину, але значною мірою ця економія впливає на якість виготовляємої продукції.

Якби мали місце перевитрати сировини і матеріалів це свідчило б про нераціональне їх витрачання і потребувало з’ясування конкретних причин і винних осіб. Економії ж можна досягти у результаті використання більш дешевих матеріалів, заміни одних матеріалів іншими більш економними, впровадження нової техніки і передової технології і т. ін.

При дотриманні планових норм витрат матеріалів на один виріб можна розрахувати і можливий резерв збільшення випуску продукції. Який розраховується за формулою (4.2)[31, С.121]:

, (4.2)

де: DВод. – відхилення по витраті матеріалу на одиницю продукції;

Фвип. – фактичний випуск виробів тис. шт;

ПВод. – планова витрата матеріалу на один виріб.

При завершенні аналізу матеріалів необхідно узагальнити всі виявлені резерви збільшення виробництва продукції за всіма основними факторами виробництва і виявити реальну його величину, збалансовану по всім ресурсам.

Зазначивши всі показники, можна сказати, що базове підприємство, має певні труднощі щодо планування і використання матеріалів. Проаналізувавши показники матеріаломісткості, планових витрат та інші, складається враження, що на підприємстві не створюється ніяких умов щодо подальшого розширення виробництва, модернізації виробничих технологій, завдяки яким скоротились би витрати сировини і матеріалів.

5. Аналіз ефективності використання матеріалів

Головною умовою ефективної роботи підприємства є раціональне використання матеріальних ресурсів. Тому застосовують методи систематичного контролю та виявлення резервів зниження матеріальних витрат, як на весь випуск продукції так і на окремі її види.

На базовому підприємстві аналітичний відділ для визначення рівня ефективності використання матеріальних ресурсів використовують ряд показників, які в свою чергу поділяються на узагальнюючи і часткові.

До узагальнюючих можна віднести - матеріаломісткість продукції, матеріаловіддачу, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріальних витрат.

Розрахунок матеріаловіддачі здійснюється на основі даних про вартість матеріальних ресурсів і вартості товарної продукції (формула 5.1) [26, С. 248].

, (5.1)

де: M_v – матеріаловіддача;

V_tp – вартість товарної продукції;

V_mv –розмір матеріальних затрат.

На базовому підприємстві у 1999 році цей показник склав 1,64, а в 2000 році – 1,83, що показує підвищення ефективності використання матеріалів і збільшення випуску продукції з кожної гривні матеріальних ресурсів.

Крім матеріаловіддачі узагальнюючим показником використання матеріальних ресурсів виступає матеріаломісткість (формула 5.2)

На ВАТ «ВКП Бучанський завод скловиробів» за даними 1999 року вона склала 0,61, а в 2000 році – 0,54, що показує скільки матеріальних витрат припадає фактично на виробництво 1-ці продукції (формула 5.2) [26, С.249] :

(5.2)

де: МВ – сума матеріальних витрат;

ВП – вартість випущеної продукції.

Тобто за цими даними питома вага матеріальних витрат у собівартості (54%) – це співвідношення суми матеріальних витрат до повної собівартості, скоригованої на фактичний випуск продукції.

Зміна матеріаломісткості показує на скільки ефективно (економно) використовує базове підприємство матеріальні ресурси, тобто скільки матеріальних ресурсі припадає на 1 гривню випущеної продукції. Необхідно зазначити, що якщо цей показник буде перевищувати 1, то у виробничому процесі має місце явище перевитрат матеріальних ресурсів. В цьому випадку потрібно прийняти міри по підвищенню ефективності використання матеріалів за рахунок зменшення витрат на одиницю продукції або зниженню закупівельної ціни на сировини та матеріали.

До часткових показників, які характеризують ефективність використання матеріалів відносять енергомісткість, палевомісткість та інші. Вони надають можливість проаналізувати частину витрат.

Коефіцієнти, які характеризують використання матеріалів доцільно визначати не лише по всьому випуску продукції, але і по окремих виробах. При цьому отримані результати будуть точніше відбивати результат ефективного їх використання.

Багато авторів дають факторний аналіз або аналіз на основі факторних систем. Але ці методики не завжди відповідають вимогам поставлених перед аналітиком. В багатьох випадках випускається з уваги, що є причиною, а що є наслідком. Беручи до уваги можливі прорахунки працівники ВАТ "ВКП Бучанський завод скловиробів" намагається досягти щоденного ефективного використання матеріальних ресурсів, тобто намагається скоротити матеріаломісткість.

Підсумовуючи слід зазначити, що загальна матеріаломісткість залежить від структури випущеної продукції, норм витрат на одиницю продукції, цін на матеріальні ресурси і відпускних цін.

При дотриманні планових норм витрат матеріалів на один виріб можна розрахувати і можливий резерв збільшення випуску продукції (за рахунок економії можливо збільшити випуск продукції на 249.3 тон), за формулою (5.3) [26, С. 255]:

, (5.3)

де: DВод. – відхилення по витраті матеріалу на одиницю продукції;

Фвип. – фактичний випуск виробів тис. шт;

ПВод. – планова витрата матеріалу на один виріб.

При вивченні вивчити матеріаломісткості окремих видів продукції та причини зміни її рівня можна застосувати схему факторної системи матеріаломісткості (рис.5.1).

Рис. 5.1. Факторна система матеріаломісткості

Дана схема надає можливість визначити загальну матеріаломісткості за рахунок структури виробленої продукції та питомої матеріаломісткості. Виявлення матеріаломісткості може зробити підсумок аналізу матеріальних ресурсів і надати змогу зробити узагальнюючий висновок, щодо використання матеріальних ресурсів.

Для узагальнення результатів необхідно провести факторний аналіз показників матеріаломісткості і матеріалоємності (таблиці 5.1).

Таблиця 5.1

Факторний аналіз узагальнюючих показників використання матеріалів на ВАТ "Бучанський завод скловиробів" за 9 місяців 1999 і 2000 рр.

Як видно з даних таблиці матеріаловіддача збільшилась на 0,19 (матеріаломісткість відповідно зменшилась на 0,06), що позитивно характеризує діяльність базового підприємства, а в порівнянні з 1999 роком у 2000 році кожна гривна матеріальних затрат принесла додатково 19 копійок товарної продукції. Розрахунок впливу факторів на показники матеріаловіддачі і матеріаломісткості подано у додатку . Із розрахунку видно, що за рахунок зменшення обсягів виробництва матеріаловіддача зменшилася на 0,33, а за рахунок зменшення матеріальних витрат на 2721 тис. грн. – збільшилася на 0,52. Матеріаломісткість збільшилася на 0,16 за рахунок зменшення об’єму виробництва на 3177 тис. грн., а за рахунок зменшення матеріальних витрат – зменшилася на 0,22.

Розрахунок впливу факторів на ефективність виробництва продукції надає можливість знайти можливі резерви збільшення обсягу випуску продукції, резерви зниження матеріаломісткості продукції. Тому для більш ефективної роботи підприємства потрібно проводити регулярні розрахунків цих показників.

Отже, розрахунок ефективності використання матеріальних ресурсів дуже важливий для базового підприємства. При аналізі резервів збільшення випуску продукції, показників ефективності надходження та використання матеріалів слід розглянути підсумкове питання по узагальненню та удосконаленню аналітичної роботи.

6. Узагальнення результатів аналізу та шляхи удосконалення аналітичної роботи

Узагальнення результатів аналізу показників ефективності надходження та використання матеріальних ресурсів включає в себе можливі шляхи зниження матеріаломісткості, тобто норм витрачання матеріалів на одиницю продукції та закупівельних цін на матеріальні ресурси.

Базове підприємство повинно звернути увагу на економію матеріалів, удосконалення технології виробництва, яке б надало можливість зменшити відходи і збільшити обсяги продукції. При чому заплановане зниження показників ефективності, зокрема матеріаломісткості повинно бути розраховане і підкріплене документальне.

На протязі своєї діяльності підприємство повинно постійно звітувати перед державними відділами статистики, вона відображає рівень обсягів виробництва, матеріальні витрати, витрати по оплаті праці та інше.

Виходячи з цього потрібно виявити рівень економії, принцип встановлення норм матеріальних витрат, фактори, які впливають на підвищення або зниження матеріаломісткості, проаналізувати динаміку матеріальних витрат та змін матеріаломісткості окремих видів продукції.

Слід зазначити, що аналіз повинен проводитися не тільки порівнюючи планові і фактичні показники, а й використовувати данні за попередні періоди діяльності підприємства. Це надає можливість більш глибоко проаналізувати причини погіршення або покращення фінансового стану підприємства.

Методика аналізу звітного показника матеріаломісткості мало чим відрізняється від методів розрахунку її на підприємстві ВАТ «ВКП Бучанський завод скловиробів». Разом з тим слід пам’ятати, що на її рівень впливає чимало факторів. Їх слід виділити і виключити із суми матеріальних витрат та обсягу продукції для оцінки рівня матеріаломісткості продукції.

ВАТ "ВКП Бучанський завод скловиробів" особливу увагу приділяє заходам по удосконаленню процесу виготовлення продукції, правильності обліку та збуту товарної продукції. При великих відхиленнях матеріаломісткості на базовому підприємстві проводиться глибока перевірка даних і перегляд всіх статей матеріальних витрат за калькуляцією собівартості продукції. Для формування норм матеріальних витрат рекомендується розраховувати середні витрати за попередній період.

Підвищення ефективності використання матеріалів обумовлює скорочення матеріальних витрат на виробництво продукції, зниження її собівартості та зростання прибутку. При аналізі виявляється, що зміна витрат на модернізацію і оновлення обладнання та технологій виробництва призводить до зменшення витрат сировини і матеріалів.

За результатом 1999-2000 рр. матеріальні витрати скоротилися. Ця результативна зміна обумовлена, за результатами аналізу, підвищенням ефективності використання матеріалів, зниженням об’ємів випуску продукції.

Підприємству необхідно знижувати матеріаломісткість для подальшої ефективної діяльності. Резерви зниження матеріаломісткості обумовлюються збільшенням обсягу виготовленої продукції та зменшенням матеріальних витрат з 0,55 грн. на1 грн. товарної продукції. Для цього вивчають коефіцієнти використання однакових матеріалів в однотипних технологічних режимах їх обробки, що дозволило б базовому підприємству намітити заходи по вдосконаленню технологічних режимів (вдосконалення технології, придбання технологій за кордоном), конструкцій продукції і т.д.

Розмір економії розраховується шляхом множення різниці між фактичним процентом зниження і встановленим завданням по групам матеріалів на норму витрат, визначених на фактичний випуск продукції за нормами попереднього року (табл.6.1)

За результатами таблиці 6.1 видно, що в цілому по підприємству зниження норм витрат матеріалів на випуск продукції досягнуто у 2000 році, у порівнянні з 1999 роком на 13,95%, але це відбулося за рахунок зменшення об’ємів випуску продукції. При порівнянні нормативних витрат і фактичних витрат у 2000 році, то цей показник склав 0,02%. Отже підприємство працює над зниженням норм витрат матеріалів, хоча це і відбувається частково за рахунок зниження обсягу випущеної продукції.

На останньому етапі аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів необхідно встановити можливості подальшого зниження норм витрат матеріалів і матеріальних витрат, невикористаних у звітному році. Вивчення конкретних умов виробничо-господарської діяльності підприємства, що аналізується, дозволяє зробити висновки про те, що такі можливості на підприємстві є. Існують всі умови для впровадження у виробничий процес нових промислово-технічних заходів по вдосконаленню виробництва, яке б дало можливість знизити витрачання матеріалів.

Аналіз зведених показників матеріаломісткості припускає з'ясовування реальних результатів її зниження та виконання норм матеріальних витрат з метою визначення заходів щодо подальшого їх зниження витрати матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива та енергії. При цьому плановане зниження матеріаломісткості повинно бути підкріплено організаційно-технічними заходами, розробленими підприємствами. Все це потребує інформації про рівень матеріаломісткості продукції, що випускається підприємством в цілому і по основних виробах, про ефективність використання матеріальних ресурсів в цілому і по окремих їх видах, відповідності фактично отриманої економії встановленій.

Доцільний також аналіз резервів економії на підприємствах за рахунок скорочення відходів матеріалів і виробничих втрат. Для цього вивчаються коефіцієнти використання однакових матеріалів в однотипних технологічних режимах розробки.

Підводячи підсумки аналізу ефективності надходження та використання матеріалів слід зазначити, що головним є підвищення рівня аналітичної роботи на базовому підприємстві, яке можна вдосконалити за рахунок підвищення рівня автоматизації обліку і аналізу із застосуванням спеціалізованих програм по розрахунку показників використання матеріалів.

Підвищення кваліфікації обліку і аналізу за рахунок даних змін дало б можливість більш оперативно обробляти данні і приймати рішення, які дають можливість завчасно попередити негативні наслідки змін у виробничо-господарській діяльності.

ВИСНОВКИ

На базовому підприємстві ВАТ "ВКП Бучанський завод скловиробів" значну увагу приділяють обліку і аналізу матеріалів. Це досить значний об’єм роботи тому над цим питанням працює велика кількість облікових і аналітичних працівників. Необхідно зазначити, що із своєю роботою вони справляються.

Економічна служба базового підприємства ВАТ "ВКП Бучанський завод скловиробів" виділяє в матеріальних запасах такі наступні складові частини: матеріали і сировина, паливо, запасні частини і малоцінні і швидкозношувані предмети. Дана класифікація повністю відповідає теоретичним науковим визначенням.

Значна увага приділяється питанню організації правильного облікового процесу. Облік матеріалів ведеться у матеріальному відділі бухгалтерії, де ним займаються вузькоспеціалізовані фахівці. Необхідно зазначити, що на базовому підприємстві ВАТ "ВКП Бучанський завод скловиробів", ще не перейшли до національних стандартів бухгалтерського обліку і користуються планом рахунків, що діяв до 1.01.2000р. Нагальною потребою є перехід на план рахунків, що введений з 1.01.2000р. і використанню національних стандартів бухгалтерського обліку, що дасть змогу базовому підприємству ВАТ "ВКП Бучанський завод скловиробів" значно підвищити результативність діяльності матеріального відділу бухгалтерії і полегшити доступ до облікових даних в аналітичних цілях. Для цього необхідно почати підготовку до переходу на національні стандарти і план рахунків, що введений з 1.01.2000р. бухгалтерського обліку.

Першим кроком до вирішення цієї проблеми є зміна програмного забезпечення, що використовується для обліку матеріалів, що досить важко зробити ,враховуючи складність і об’єми роботи.

На основі практично одержаної інформації можна зазначити, що обліковий процес на підприємстві організовано за класичною схемою: від первинних документів до синтетичних реєстрів. Первинними документами по надходженню матеріалів являються товарно-транспортні накладні і рахунки-фактури, потім відбувається оприбуткування матеріалів на склад підприємства з використанням прибуткових ордерів. Всі первинні документи потім передаються в бухгалтерію, де заповнюються відомість аналітичного руху матеріалів на складах і далі дані переносяться до синтетичних регістрів. Важливо зазначити, що найважча частина облікового процесу автоматизована.

З метою досягнення позитивних результатів в обліковій роботі конче необхідна повна автоматизація облікового процесу пов’язаного з обліком матеріалів і залучення нових працівників з навичками роботи з програмним забезпеченням, а також знаннями і практичними навичками по впровадженню і обліковій роботі згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку і планом рахунків, що діє з 1.01.2000р..

На базовому підприємстві ВАТ “ВКП Бучанський завод скловиробів” є аналітичний відділ, але що стосується аналізу матеріальних ресурсів, то він проводить не в повному обсязі і тому ефект дає не дуже великий. В інтересах підприємства розширити штат аналітичного відділу, поповнити його новими, свіжими кадрами, забезпечити відповідними технічними і програмними засобами, що в недалекому майбутньому дасть значний економічний ефект.

Аналітичний відділ відповідає за своєчасність отримання результативних показників і коефіцієнтів, які дали б можливість оперативно виявляти і реагувати на зміни в економічних процесах у виробництві і реалізації продукції, закупівлі матеріалів і сировини.

Використання вторинної сировини дозволяє підприємству забезпечити низьку собівартість продукції, уникнути проблеми реалізації відходів виробництва на стороні, в цілому раціоналізувати витрачання матеріалів, що призведе до чималої економії адже сировинні ресурси досить дорого коштують, і тим самим підвищити прибутковість і рентабельність як у цілому по підприємству, так і по окремим видам продукції, що випускається.

Аналіз всього виробництва вимагає підрахунку багатьох показників і розрахунку всіх даних по широкій номенклатурі виробів, на що необхідно досить багато часу і підбір різноманітної інформації. Усереднений вид продукції взято тому, що він має середні, притаманні всьому виробництву, значення в порівнянні з іншими видами продукції. Аналіз надходження і використання матеріалів, які закладено в собівартість цього виду використовуються при виготовленні і інших видів продукції.

За структурою матеріальні ресурси у 2000 році склали за таким співвідношенням: матеріали - 35,37%, паливо - 25,19%, запасні частини 17,89%, малоцінні і швидкозношувані предмети – 21,35%.

За результатами аналізу виконання договорів по забезпеченню підприємства матеріальними ресурсами можна зробити висновок про тісний зв’язок підприємства з партнерами, а також про те, що матеріальні потреби задовольняються виконаними договорами в середньому на 98,92%. Керівництво ВАТ «ВКП Бучанський завод скловиробів» приділяє особливу увагу постачанню матеріальних ресурсів, контролюючи за їх надходженням.

Зниження обсягів виробництва продукції за даними 1999-2000 рр. на 3177 тис. грн., одночасно економить матеріали. Але ситуація говорить про ефективне використання матеріальних ресурсів. На це вказує показник матеріаломісткості, який зменшився на 0,06.

Головна економія матеріальних витрат полягає в пошуку більш вигідних умов поставки матеріалів за нижчими цінами та вищою якістю і пошуку резервів зменшення норм витрачання. Бартерні операції полегшують реалізацію продукції і забезпечення матеріальними ресурсами, але утруднюють процес оподаткування результатів бартерних операцій і його визначення.

Особливу увагу зосереджено на узагальнюючих показниках матеріаловіддачі і матеріаломісткості продукції, які у 2000 році склали відповідно 1,83 і 0,55. Зниження матеріаломісткості продукції говорить про підвищення в цілому ефективності використання матеріальних ресурсів по підприємству.

Необхідно особливу увагу звернути на узагальнюючі показники по використанню матеріальних ресурсів і ставити завдання по підвищення матеріаловіддачі або зменшенні матеріаломісткості, що може призвести до значного економічного ефекту.

Впровадження обліку і аналізу в систему управління і внутрішньогосподарського контролю допоможе більш раціонально використовувати наявні матеріальні ресурси, зокрема знаходити резерви всередині самого підприємства для збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зменшення матеріальних витрат у розрахунку на одиницю продукції, що випускається.

Розглядаючи суть, склад і застосування обліку і аналізу наявності і руху матеріалів, а саме існуючі методичні прийоми аналізу, можна сказати, що поставлені перед управлінським апаратом вимоги щодо додержання норм витрачання матеріалів на одиницю продукції можуть бути додержані і без впливу даних факторів на зміну якості продукції.

Зокрема аналіз повинен займати одне з провідних місць в процесі управління виробничою, фінансовою і господарською діяльністю, адже одного бухгалтерського обліку, без застосування методичних прийомів економічного аналізу, не достатньо для прийняття стратегічних, раціональних і ефективних рішень по вдосконаленню виробничого процесу. На сьогоднішній день аналіз майже ніде (за рідкісними випадками) не застосовується. Йому мало приділяють увагу як підприємці так і вчені, які розглядають різного роду економічні питання (проблеми) по управлінню, внутрішньогосподарському контролю та вдосконаленню роботи як малих підприємств, так і на гігантах індустрії.

Отже, аналіз і облік надходження і витрачання матеріальних ресурсів поєднує в собі сукупність методів досягнення економічної стабільності підприємства і зростання прибутковості за рахунок збільшення обсягів продукції та її якості. Зв’язки з іноземними партнерами говорять про те, що продукція вітчизняного виробництва сьогодні користується попитом як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках склотари і скловиробів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями від 18.11.97 № 693/97-ВР) // Баланс. - 1998. - № 1 (178). С.3-47.

2. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.97 № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями станом на 01.02.98 р.) // Баланс. - 1998. - №2. - С.5-89.

3. Інструкція з бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів: Затв. Наказом Міністерства фінансів України від 24.07.97 р. № 159 // Баланс. - 1998. - № 12 (189). - С.12-18.

4. Наказ Міністерства фінансів України від 20.жовтня 1999 року N2246 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за №751/4044 // Галицькі контракти 1999.-№9.-С. 14-22.

5. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріалів, грошових коштів і документів та розрахунків (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів від 05.12.97 р. № 268): Затв. Наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69 // Баланс. - 1998. - № 6 (183). - С.35-40.

6. Практические советы по применению рекомендаций по бухгалтерскому учету валовых расходов и валовых доходов // Баланс. - 1997. - №39 (163). - С.24-32.

7. Про затвердження типових форм первинного обліку: Затв. Наказом Міністерства статистики України від 29.12.1996 р. № 352 // Галицькі контракти. - 1997. - С.51-65.

8. Про зміну граничної вартості предметів: Затв. Наказом Міністерства Фінансів України від 17.12.98р. № 258//Бизнес.-1999р. - №6.-С.15.

9. Вказівки щодо організації бухгалтерського обліку в Україні: Затв. Наказом Міністерства Фінансів України від 07.05.93р. № 25 зі змінами та доповненнями.

10.Бабіч В.В., Свідерський Б.І. Бухгалтерський облік на підприємствах малого бізнеса в Україні. - К.: Лібра, 1996. - 157 с.

11.Бірюкова І.К., Випих Г.Т. Бухгалтерський облік та аудит в Україні. - К.: Економіка і право, 1996. - 221 с.

12.Бірюкова І.К. Практичний бухгалтерський облік в Україні. - К.: Економіка і право, 1996. - 111 с.

13.Власова В.М. Бухгалтерський облік в торгівлі. - М.: Фінанси і статистика, 1996.

14.Ведунова Н.А., Фоміна Л.Ф. Бухгалтерський облік на підприємствах різних форм власності. - М.: МАГУС, 1994. -195 с.

15.Дмитрієв М.В. Бухгалтерський облік та аналіз господарської діяльності промислового підприємства. - М.: Економічна література, 1995. - 175 с.

16.Економіка підприємства: Підручник / За редакцією С.Ф.Покропивного. - К.; “Хвиля-Прес”, 1995р. - 400с.

17.Завгородний В.П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и аудита. - К.: А.С.К., 1998 - 768с.

18.Завгородній В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерський облік, контроль і аудит в умовах ринку. - К.: Бліц-інформ, 1995. - 976 с.

19.Задорожний Є.М., Задорожній С.Є. Бухгалтерський облік та оподаткування малих та спільних підприємств. - К.: 1996.- 283 с.

20.Задорожний З.В., Крупка Д.Д., Мельний Р.О. Бухгалтерський облік. - К.: Вища школа, 1996. - 203 с.

21.А.Н. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств. - К.: Вища школа. - 1992. - 123 с.

22.Пархоменко Н.В. Бухгалтерський облік в Україні. - К.: РФО Поліграфтехніка.. - 1994. - 216 с.

23.Погорєлова Н. Бухгалтерська звітність за 1997 рік, або розлучення по-українськи // Баланс. - 1998. - №2 (179). - С.30-34.

24.Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Мн.-М.: ИП Экоперспектива. 1998. - 496 с.

25.Сівак О.В., Осейко Н.Н. Бухгалтерський облік за допомогою персонального комп’ютера. - К. 1996. - 123 с.

26.Сопко В.В. Бухгалтерський облік у підприємництві. - К.: Техніка, 1995. - 268 с.

27.Сопко В.В., Ткаченко Н.М., Ільєнко П.А. Бухгалтерський облік у промисловості та в інших галузях народного господарства. - К.: Техніка, 1995. - 620 с.

28.Сопко В.В. Бухгалтерський облік у дрібному бізнесі. - К., 1995. - 256 с.

29.Анализ хозяйственной деятельности в промышленности / Под ред. В.И.Стражева. - Мн.: Вышэйшая школа, 1997. - 219 с.

30.Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності. - К.: А.С.К., 1998. - 780 с.

31.Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності. - К.: А.С.К, 1997. - 511 с.

32.Чебанова Н.В., Котенко Л.Н. Бухгалтерский учет. - К.: ИНСО Украины, НВФ Студцентр, 1997. - 100 с.